Постанова

від 23.08.2017 по справі 902/1094/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 серпня 2017 року Справа № 902/1094/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Данилової М.В., суддівБакуліної С.В., Сибіги О.М. за участю представників: позивача, відповідача, третьої особине з'явилися (про час та місце судового засідання повідомлений належно) розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скаргиТростянецького районного центру зайнятості на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 11.05.2017 у справі№902/1094/16 Господарського суду Вінницької області за позовомТростянецького районного центру зайнятості доУправління Пенсійного фонду України у Тростянецькому районі третя особа на стороні відповідачаОСОБА_4 прозобов'язання вчинити дії щодо відновлення порушених законних інтересів

ВСТАНОВИВ:

Тростянецький районний центр зайнятості звернувся до Господарського суду Вінницької області з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Тростянецькому районі Вінницької області про зобов'язання вчинити дії щодо відновлення порушених законних інтересів шляхом повернення 12622,52 грн. безпідставно виплачених коштів.

Ухвалою суду Господарського суду Вінницької області від 19.12.2016 залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4.

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 17.02.2017 (суддя Банаська О.О.) залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 11.05.2017 (головуючий суддя Гулова А.Г., судді Маціщук А.В., Петухов М.Г.) у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із вищевказаними судовими рішеннями, Тростянецький районний центр зайнятості звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати, та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись на неповне з'ясування судами обставин, що мають значення для справи, що, в свою чергу, призвело до порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 28.07.2017 справа повинна розглядатись у складі колегії суддів: головуючий суддя - Данилова М.В., судді Бакуліна С.В., Корсак В.А.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 02.08.2017 касаційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду у вищевказаному складі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.08.2017, у зв'язку з відпусткою судді Корсака В.А. , визначено наступний склад суддів: головуючий суддя - Данилова М.В., судді Бакуліна С.В., Сибіга О.М.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 24.04.2015 громадянин ОСОБА_4 звернувся до Управління Пенсійного фонду України у Тростянецькому районі Вінницької області із заявою про призначення пенсії.

Згідно із додатком до протоколу Управління Пенсійного фонду України у Тростянецькому районі № 351 від 03.08.2015 громадянину ОСОБА_4 відмовлено у призначенні пенсії, згідно зі ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", оскільки спеціальний стаж роботи останнього трактористом на підготовці лісосік, трелюванні та вивезенні лісу підтверджуються довідкою № 27 від 20.04.2015, відомості в якій не відповідають первинним документам, на підставі яких вона видана, та записам у трудовій книжці громадянина ОСОБА_4, яка є основним документом, що підтверджує стаж роботи.

12.08.2015 громадянин ОСОБА_4 звернувся із заявами до Тростянецького районного центру зайнятості, в яких просив до вирішення питання його працевлаштування надати статус безробітного та призначити допомогу по безробіттю, відповідно до Законів України "Про зайнятість населення" та "Про загальнообов'язкове державне страхування на випадок безробіття" .

У заяві про надання статусу безробітного від 12.08.2015 ОСОБА_4 вказує, що він на час подання заяви не зареєстрований, як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсію не отримує, не має права на пенсію за віком, в тому числі на пільгових умовах та на пенсію за вислугою років.

Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_4 відповідно до заяви про надання статусу безробітного від 12.08.2015 отримав статус безробітного з призначенням виплати допомоги по безробіттю, що підтверджується витягами з наказів про прийняті по ньому рішення (а.с. 11-12, т. 1).

Судами встановлено, що ухвалою Тростянецького районного суду Вінницької області від 21.08.2015 було відкрито провадження за позовом громадянина ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України у Тростянецькому районі Вінницької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.

24.09.2015 постановою Тростянецького районного суду Вінницької області у справі №147/1024/15-ц позов ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України у Тростянецькому районі задоволено у повному обсязі: визнано протиправним рішення Управління Пенсійного фонду України у Тростянецькому районі Вінницької області про відмову в призначенні ОСОБА_4 пенсії за вислугу років та зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у Тростянецькому районі розглянути питання щодо призначення ОСОБА_4 пенсії, згідно ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (а.с. 16-17, т. 1).

Дана постанова оскаржувалась Управлінням Пенсійного фонду України у Тростянецькому районі до Вінницького апеляційного адміністративного суду, однак ухвалою суду від 01.12.2015 по справі № 147/1024/15-ц апеляційну скаргу повернуто апелянту.

В подальшому, на виконання зазначеного вище судового рішення по справі №147/1024/15-ц громадянину ОСОБА_4, згідно з протоколом № 351 від 30.12.2015, прийнято рішення про призначення йому пенсії за вислугу років з 24.09.2015 та виплачено її у повному розмірі шляхом перерахування коштів на особовий рахунок ОСОБА_4, що підтверджується розпорядженням від 10.02.2016 № 135864, списками на зарахування на рахунки банку поточних допомог тощо.

08.02.2016 громадянин ОСОБА_4 надав позивачу довідку Управління Пенсійного фонду України у Тростянецькому районі від 05.02.2016 № 576 у відповідності до якої він знаходиться на обліку і отримує пенсію за вислугу років з 24.04.2015 (а.с. 15, т. 1).

Відповідно до довідки № 576 від 05.02.2016, наданої громадянином ОСОБА_4, Тростянецьким районним центром зайнятості 08.02.2016 було припинено реєстрацію громадянина ОСОБА_4 як безробітного з 12.08.2015 (дня звернення) у зв'язку з призначенням йому пенсії за вислугу років з 24.04.2015 та припинено виплату допомоги по безробіттю.

10.02.2016 Тростянецьким районним центром зайнятості було надіслано відповідачу повідомлення про повернення допомоги по безробіттю в сумі 18092,60 грн. за період перебування на обліку громадянина ОСОБА_4, як безробітного (а.с. 18-19, т. 1).

12.02.2016 відповідачем надано відповідь, що громадянин ОСОБА_4 перебуває на обліку в управлінні з 24.09.2015 і отримує пенсію за вислугою років, згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення" та на виконання рішення Вінницького апеляційного адміністративного суду від 01.12.2015, яке надійшло на адресу управління 10.12.2015, при цьому, зазначивши, що сума пенсійних виплат з 24.09.2015 по 01.02.2016 складає 6825,63 грн., які буде виплачено в березні 2016 року та просить вважати довідку № 576 від 05.02.2016 є недійсною (а.с. 20, т. 1).

Тростянецьким районним центром зайнятості направлено запит від 15.02.2016 № 01-25/336 до Управління Пенсійного фонду України у Тростянецькому районі щодо внесення змін до дати припинення реєстрації, як безробітного, громадянина ОСОБА_4 та з наданням копії (витягу) рішення про призначення йому пенсії за вислугою років, а також інформацію про дату направлення або ознайомлення громадянина ОСОБА_4 з повідомленням про призначення йому пенсії за вислугу років (а.с. 21, т. 1).

На вказаний запит відповідачем надано відповідь та копію протоколу № 351 від 30.12.2015 про призначення громадянину ОСОБА_4 пенсії з 24.09.2015 (а.с. 22, т. 1).

24.02.2016 позивач звернувся до відповідача з вимогою про повернення допомоги по безробіттю в сумі 12622,52 грн. виплаченої громадянину ОСОБА_4 з 24.09.2015 по 14.01.2016 (а.с. 24-25, т. 1).

На підтвердження виплаченої громадянину ОСОБА_4 допомоги по безробіттю в сумі 12622,52 грн. позивачем надано довідки від 08.02.2016, від 12.12.2016 № 01-25/2247, реєстр виплат допомоги, платіжні доручення (а.с. 25, 27, т. 1).

Листом від 11.03.2016 відповідач вказав на правомірності своїх дій та зазначив про відсутність факту нанесення шкоди позивачу (а.с. 26, т. 1).

Із змісту позовної заяви слідує, що позивач вважає, що такими діями відповідач (протиправна відмова у призначенні пенсії) завдав майнової шкоди, а відповідно до статті 1166 Цивільного України, майнова шкода відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

В зв'язку з чим позивач звернуся і до суду з позовом про відшкодування шкоди в розмірі 12622,52 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам суди попередніх інстанцій правомірно зазначали про наступне.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду встановлені статтею 1166 Цивільного кодексу України, згідно з якою майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

За змістом статті 1166 Цивільного кодексу України відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить: наявність шкоди; протиправну поведінку заподіювача шкоди; причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вину.

Наявність всіх вказаних умов є обов'язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

В деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

Важливим елементом доказування наявності шкоди є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а шкода, яка завдана особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

Статтею 1192 Цивільного кодексу України передбачено два способи відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого: відшкодування шкоди в натурі (передача речі того ж роду і такої ж якості) або відшкодування завданих збитків у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи.

Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Для покладення на відповідача обов'язку відшкодування шкоди необхідна наявність певних підстав, як-то неправомірні рішення, дії чи бездіяльність, вина, яка може полягати в умислі чи необережності, наявність шкоди для позивача внаслідок дій відповідача і безпосередній причинний зв'язок між шкодою та правопорушенням, який в даному випадку відсутній.

В матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про наявність будь-яких правових зв'язків між позивачем та відповідачем.

Судами попередніх інстанцій правомірно зауважено, що заявлена до стягнення сума сплачена позивачем добровільно (виплачена як допомога по безробіттю у зв'язку з наданням громадянину ОСОБА_4 статусу безробітного), що свідчить про відсутність матеріальної шкоди, завданої відповідачем позивачу, та відсутність підстав для стягнення з відповідача шкоди у вигляді коштів, перерахованих третій особі - громадянину ОСОБА_4

Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що позивачем не доведено причинно - наслідкового зв'язку між діями відповідача та шкодою, завданою позивачу, що є обов'язковою умовою для стягнення позадоговірної шкоди відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України.

Враховуючи все вищевказане, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками господарських судів щодо відмови у задоволенні позовних вимог Тростянецького районного центру зайнятості.

У відповідності до статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі судова колегія вважає непереконливими та такими, що спростовуються наявними доказами та встановленими матеріалами справи.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи та досліджені докази, судова колегія вважає прийняту у справі постанову апеляційного суду, якою було залишено без змін рішення суду першої інстанції, такою, що відповідає нормам матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстав для її зміни чи скасування, не вбачається.

Керуючись статтями 111 5 ,111 7 , 111 9 ,111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Тростянецького районного центру зайнятості залишити без задоволення.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 11.05.2017 у справі №902/1094/16 Господарського суду Вінницької області залишити без змін.

Головуючий суддя М.Данилова

Судді С.Бакуліна

О.Сибіга