Постанова

від 28.08.2017 по справі 904/1210/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.08.2017 року Справа № 904/1210/17

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Орєшкіної Е.В. (доповідач),

суддів Кузнецової І.Л., Березкіної О.В. ,

секретар судового засідання: Абадей М.О.,

представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, представник, довіреність №77 від 31.07.2017 року;

від відповідача: ОСОБА_2, представник, довіреність №14-404юр від 12.10.2016 року;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.03.2017 року у справі №904/1210/17

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАЄР", м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область

до відповідача: Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг", м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення 520 988 грн. 64 коп.,

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ФАЄР" (надалі - ТОВ "ФАЄР") звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" (надалі - ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг") на свою користь 119 022 грн. 91 коп. 3% річних, 401 965 грн. 73 коп. інфляційних втрат та понесених витрат по сплаті судового збору.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 14.03.2017 року у справі №904/1210/17 (суддя Рудовська І.А.) позов задоволено; з ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" на користь ТОВ "ФАЄР" стягнуто 119 022 грн. 91 коп. 3 % річних, 401 965 грн. 73 коп. інфляційних втрат, 7 814 грн. 82 коп. судового збору.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить Дніпропетровський апеляційний господарський суд його скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Апелянт вказує, що в зв'язку з відмовою відповідача від договору №2498/41 від 22.05.2015 року і фактичним прийняттям такої відмови позивачем господарські правовідносини між сторонами припинились, внаслідок чого відсутні підстави для задоволення позову.

Позивач проти доводів апеляційної скарги заперечив, вважає їх необґрунтованими та безпідставними.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення присутніх в судових засіданнях представників сторін, дослідивши матеріали справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Фаєр" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" про стягнення заборгованост у розмірі 2 925 479 грн. 27 коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на порушення відповідачем умов договору №2498/41 від 22.05.2015 року, укладеного між сторонами, в частині розрахунків за фактично виконані роботи та передане обладнання.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 10.10.2016 року у справі №904/6583/16, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.12.2016 року, позов задоволено, з ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" на ТОВ "Фаєр" стягнуто борг у розмірі 2 925 479 грн. 27 коп., а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 43 882 грн. 19 коп.

Постановою Вищого господарського суду України від 21.03.2017 року у справі №904/6583/16 постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.12.2016 року та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.10.2016 року у справі №904/6583/16 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 25.05.2017 року у справі №904/6583/16, яке набрало законної сили, позов задоволений, з ПАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" на користь ТОВ "Фаєр стягнуто борг у розмірі 2 925 479 грн. 27 коп., що складається з вартості поставленого та змонтованого обладнання в розмірі 2 715 520 грн. 80 коп. (в тому числі в розмірі 657 957 грн. 60 коп. за видатковою накладною №46 від 16.07.2015 року) та вартості виконаних будівельно-монтажних робіт в розмірі 82 584 грн. 47 коп., судовий збір у розмірі 43 882 грн. 19 коп.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 09.03.2016 року у справі №904/269/16, що набрало законної сили, з ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» на користь ТОВ «Фаєр» стягнуто заборгованість за поставлене за видатковою накладною №46 від 16.07.2015 року обладнання в розмірі 200 6714 грн. 20 коп., заборгованість за виконані роботи в розмірі 571 187 грн. 12 коп., 7 219 грн. 13 коп., 3% річних за період: з 24.08.2015 року по 15.01.2016 року (в тому числі нарахованих за видатковою накладною №46 від 16.07.2015 року на суму 200 671 грн. 20 коп. в розмірі 2 390 грн. 89 коп.), інфляційних збитків в розмірі 17 941 грн. 02 коп. за період: вересень-грудень 2015 року (в тому числі нарахованих за видатковою накладною №46 від 16.07.2015 року на суму 200 671 грн. 20 коп. в розмірі 8 026 грн. 85 коп.).

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з обставин наявності у відповідача в силу ч. 4 ст. 837 Цивільного кодексу України обов'язку після його відмови від укладеного ним з позивачем договору №2498/41 від 22.05.2015 року на виконання будівельно-монтажних робіт оплатити підрядникові (позивачу) вартість фактично виконаних будівельно-монтажних робіт, а також вартість поставленого та змонтованого обладнання і переданих матеріалів.

Грошові кошти згідно рішення суду у справі №904/6583/16 від 10.10.2016 року на рахунок позивача надійшли 11.01.2017 року у сумі 2 969 361 грн. 46 коп., що підтверджується банківською випискою (а.с. 14).

Таким чином, у зв'язку з несвоєчасним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо повної оплати за виконанні роботи та поставлене обладнання і будівельних матеріалів відповідно до умов договору №2498/41 від 22.05.2015 року в частині сплати основного боргу позивачем нараховані 3% річних на суму основного боргу 2 925 479 грн. 27 коп. за період з 04.09.2015 року по 10.01.2017 року в розмірі 119 022 грн. 91 коп. та інфляційні збитки в розмірі 401 965 грн. 73 коп. за період з жовтня 2015 року по грудень 2016 року, що є причиною виникнення спору.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунки 3 % річних та інфляційних втрат колегія суддів вважає їх обґрунтованими, з них не вбачається подвійного стягнення сум, внаслідок чого позов підлягає задоволенню.

Стосовно доводів апелянта слід зазначити, що укладений між позивачем та відповідачем договір за своєю правовою природою є договором будівельного підряду.

Підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду (ч. 1 ст. 877 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.3 ст. 875 Цивільного кодексу України до договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ч. 4 ст.849 Цивільного кодексу України замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Також, відповідно до п. 15.5. договору він може бути достроково розірваний замовником в односторонньому порядку з письмовим попередженням підрядника за один місяць до розірвання.

Листом від 03.09.2015 року № 323-14792 відповідач повідомив позивача про розірвання укладеного між позивачем та відповідачем договору №2498 від 22.05.2015 року в односторонньому порядку. В листі наведено прохання з вказаної дати (дати складання листа) не проводити ніяких подальших робіт та поставок; в іншому випадку, прийматися та оплачуватися вони не будуть, а також прохання забрати позивачу все поставлене обладнання, яке не відповідає умовам договору, оскільки приймати й оплачувати його відповідач не буде.

У відповідь позивач повідомив відповідача про зупинення робіт по об'єкту та про підготовку до вивезення раніше ввезених інструментів і механізмів (лист від 03.09.2015 року, вих. № 326).

За умовами п. 15.3. договору при отриманні повідомлення про розірвання договору підрядник негайно або у строк, зазначений у повідомлені, повинен, зокрема: припинити усі подальші роботи; передати замовнику частину робіт, виконаних підрядником до дати зупинки, надати замовнику всі відповідні документи, які мають силу після розірвання договору: роботи, які виконані підрядником на дату зупинки; вартість будь-якої незавершеної роботи, сировини, деталей або матеріалів чи продукції, які були закуплені підрядником до дати повідомлення про розірвання договору.

Враховуючи те, що відповідач, скориставшись своїм правом, відмовився від виконання підрядного договору до закінчення повного обсягу визначених договором робіт, слід дійти висновку щодо виникнення у нього обов'язку з оплати на користь позивача вартості фактично виконаних будівельно-монтажних робіт, вартості поставленого та змонтованого обладнання, а також переданих матеріалів, виконання/поставка/передача яких мали місце до дати розірвання договору відповідачем в односторонньому порядку.

Відповідно до ст. 653 Цивільного кодексу України в разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються з моменту досягнення домовленості про розірвання договору, якщо інше не встановлено договором. Зі змісту цієї норми випливає, що домовленість сторін про розірвання договору не виключає проведення між сторонами розрахунків за зобов'язаннями, що виникли до розірвання договору, в тому числі застосування заходів майнової відповідальності за невиконання (неналежне виконання) грошових зобов'язань (п.1.12 Постанови пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань").

Судовим рішенням встановлений факт наявності заборгованості відповідача, яка була сплачена останнім із простроченням, тому є правомірним в даному випадку застосування наслідків порушення грошового зобов'язання платником у відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України. При цьому колегія суддів вважає, що позивач вірно визначився з періодом нарахування інфляційних збитків та 3% річних.

З огляду на викладене та керуючись ст.ст.99,101-103,105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.03.2017 року у справі №904/1210/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд.

Головуючий суддя Е.В. Орєшкіна

Суддя І.Л. Кузнецова

Суддя О.В. Березкіна

(Повний текст постанови складено 30.08.2017 року).