Ухвала

від 29.08.2017 по справі 825/1515/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/1515/16 Головуючий у 1-й інстанції: Кашпур О.В. Суддя-доповідач: Файдюк В.В.

У Х В А Л А

Іменем України

29 серпня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Коротких А.Ю.

Літвіної Н.М.

При секретарі: Марчук О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 липня 2017 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Новгород-Сіверські аграрні інвестиції" до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2016 року приватне підприємство "Новгород-Сіверські аграрні інвестиції" звернулось до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Чернігівській області, в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.08.2016 р. № 0002741400.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 20.09.2016 р. адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Чернігівській області № 0002741400 від 12.08.2016 в частині основної суми грошового зобов'язанням в розмірі 3 272 509,96 грн. та в частині штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 818 127,49 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Присуджено понесені судові витрати приватного підприємства "Новгород-Сіверські аграрні інвестиції" в сумі 61 359 (шістдесят одна тисяча триста п'ятдесят дев'ять) грн. 56 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Чернігівській області.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 20.09.2016 внесено виправлення у абзац другий резолютивної частини постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 20.09.2016 р. по справі за адміністративним позовом приватного підприємства "Новгород-Сіверські аграрні інвестиції" до Головного управління ДФС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, шляхом зазначення замість " 3 272 509,96" - " 212 239,04", а замість " 818 127,49" - " 53 059,76", та у абзац четвертий, зазначивши замість " 61 359 (шістдесят одна тисяча триста п'ятдесят дев'ять) грн. 56 коп." - " 3 979 (три тисячі дев'ятсот сімдесят дев'ять) грн. 48 коп.".

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2016 р. залишено без змін ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 20.09.2016 р.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2016 р. залишено без змін постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 20.09.2015 р.

Ухвалою Вищого адміністративного суду від 17.05.2017 р. касаційну скаргу ПП "Новгород-Сіверські аграрні інвестиції" задоволено частково. Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 20.09.2016 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2016 р. у справі № 825/1515/16 скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог.

Справу № 825/1515/16 в цій частині направлено на новий розгляд до Чернігівського окружного адміністративного суду. В решті постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 20.09.2016 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2016 р. у справі № 825/1515/16 залишено без змін.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 04.07.2017 р. адміністративний позов Приватного підприємства "Новгород-Сіверські аграрні інвестиції" до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні позову.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, працівниками Головного управління ДФС в Чернігівській області було проведено документальну планову виїзну перевірку Приватного підприємства Новгород-Сіверські аграрні інвестиції з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства у період з 01.01.2013 р. по 31.12.2015 р.

За результатами перевірки було складено акт № 301/14/35289259 від 26.07.2016 р.

Перевіркою встановлено порушення ПП Новгород-Сіверські аграрні інвестиції , зокрема, статей 187, 188, 194, пункту 152 підрозділу 2 Розділу ХХ, пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України, Наказу Міністерства фінансів України від 23.09.2014 № 966, яким затверджено Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість Декларацій (скорочених) у розмірі 3 438 897 грн.; вимог пункту 44.6 статті 44, статті 185, пункту 187.1 статті 187, статті 188, пунктів 198.1,198.2, 198.6 статті 198, пункту 201.10 статті 201 розділу V частини другої, пункту 11 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість Декларацій, за якими здійснюються розрахунки з бюджетом у розмірі 45 852 грн.

На підставі вказаного акту винесено податкове повідомлення - рішення № 0002741400 від 12.08.2016 р., яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання за платежем - податок на додану вартість в сумі 4 355 936,25 грн, з яких 3 484 749 грн за основним податковим зобов'язанням, 871 187,25 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Судом встановлено, що попередніми судовими рішеннями встановлена протиправність цього податкового повідомлення-рішення в частині основної суми грошового зобов'язанням в розмірі 212 239, 04 грн. та в частині штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 53 059, 76 грн.

Відтак, предметом судового розгляду в даній справі є податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Чернігівській області № 0002741400 від 12.08.2016 р. в частині основної суми донарахування в розмірі 3 272 509,96 грн. та в частині нарахованих штрафних санкцій в розмірі 818 127,49 грн. тобто, оспорювана сума грошового зобов'язання складає 4 090 637,45 грн., яка включає в себе спірні суми 300 270,43 грн., 1 657 600 грн. та 1 314 639, 53 грн.

Перевіряючи правомірність такого донарахування, колегія суддів виходила з такого.

Відповідачем було встановлено, що згідно загальної декларації за 2015 рік встановлено заниження ПП Новгород-Сіверські аграрні інвестиції податку на додану вартість, за яким здійснюються розрахунки з бюджетом, у розмірі 45 852, 00 грн, з них у червні 2015 року у сумі 2 822, 00 грн, у липні 2015 року у сумі 2 637, 00 грн, у серпні 2015 року у сумі 1 777, 00 грн, у вересні 2015 року у сумі 38 616, 00 грн.

Згідно декларацій (скорочених) також встановлено заниження ПП Новгород-Сіверські аграрні інвестиції податку на додану вартість у розмірі 3 438 897, 00 грн, з них у жовтні 2015 року в сумі 144 857, 00 грн, у листопаді 2015 року у сумі 112 518, 00 грн, у грудні 2015 року у сумі 3 181 522, 00 грн.

Так, Головне управління ДФС у Чернігівській області під час перевірки дійшло висновку, що ПП Новгород-Сіверські аграрні інвестиції неправомірно не включило ВМД № 50001000/2015/000279 від 13.01.2015 року в декларацію з ПДВ в січні 2015 року. Внаслідок наведеного порушення позивач донараховано грошових зобов'язань з ПДВ у січні 2015 року на суму 300 270, 43 грн.

Між тим, питання експорту кукурудзи ПП Новгород-Сіверські аграрні інвестиції було досліджено податковим органом під час іншої перевірки, за результатами якої було складено акт № 365/25-14-15-109/35289259 від 17.07.2015 року. В зазначеному акті перевірки встановлено, що експорт кукурудзи контрагентам за кордон ПП Новгород-Сіверські Аграрні Інвестиції здійснювався відповідно до ВМД 500010003/2015/000279 від 13.01.2015 на суму 7363028,28. Зазначено, що ПП Новгород-Сіверські Аграрні Інвестиції було завищено суму експортних операцій (р. 2.1 декларації 0121 за грудень 2014 року) та занижено суму експортних операцій (р. 2.1 декларації 0121 за січень 2015 року) на суму 7363028,00 грн., дане порушення призвело до невірного розрахунку суми р. 16.3., яку підприємство включило до декларації з ПДВ за грудень 2014 року (0110).

ПП Новгород-Сіверські Аграрні Інвестиції було оскаржено зазначені висновки податкового органу до суду. Чернігівський окружний адміністративний суд в постанові зазначив, що як свідчать виписки по рахунку позивача за грудень 2014 року кошти за поставлену кукурудзу від зовнішньоекономічного контрагента позивача Gavilon Grain, LLC (США) надійшли протягом грудня 2014 року. Остання дата надходження грошових коштів є 25.12.2014 р. Таким чином, дата зарахування коштів від покупця на банківський рахунок платника податку на додану вартість є першою відносно дати оформлення вантажно-митної декларації 13.01.2015 р., тобто, саме з нею законодавець пов'язує дату виникнення податкових зобов'язань з податку на додану вартість. Отже, саме в грудні 2014 року у позивача виник обов'язок сформувати податкове зобов'язання з ПДВ за наслідками зовнішньоекономічних відносин з Gavilon Grain, LLC (США).

Згідно ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2015 постанова Чернігівського окружного адміністративного суду була залишена без змін та набрала законної сили.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини , встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Такими в даному випадку обставинами є сам факт правомірності нарахування позивачем сум з ПДВ по операціям з експорту за грудень 2014р. - січень 2015р. по ВМД 279 саме у грудні 2014 року, а не в січні 2015 року. Тобто, мова йде саме про доведеність конкретних обставин, пов'язаних з операціями по експорту за грудень 2014р. - січень 2015р по ВМД 279., з яких випливають оспорювані суми. Тому досліджуючи одну і ту саму ВМД 279 на суму 7 363 028,00 грн. скаржник помилково намагається порівняти різні за природою суми - вартість товару по ВМД 279 та суми ПДВ з цієї суми, які він сам і розраховував при проведенні обох перевірок.

В силу такої помилки скаржник у своїй апеляційній скарзі посилається на те, що він не зміг встановити очевидну відповідність обставин цієї справи та справи № 825/3206/15-а, натомість намагався порівняти суму вартості товару за ВМД 279 та суму ПДВ, яку донарахував скаржник, тобто дві різні за природою суми.

Між тим, 7 363 028,00 грн. - це сума вартості товару за ВМД 279. Згідно абзацу 2 пункту 209.14. статті 209 ПКУ (в редакції що діяла на день операції з експорту) та підпункту б) пункту 193.1. статті 193 ПКУ така операція з експорту с/г продукції на грудень 2014 року оподатковувалася за ставкою 0 . Натомість згідно пункту 197.4. ПКУ при вивезенні сільськогосподарських товарів у митному режимі експорту сільськогосподарське підприємство - виробник таких товарів/послуг має право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, сплаченого (нарахованого) постачальникам товарів/послуг, вартість яких включається до складу виробничих факторів . Згідно розрахунку цієї суми скаржником в цій справі вона становить саме 300 270,43 грн. Згідно розрахунку скаржника у іншій справі № 825/3206/15-а така сума відшкодування становила 452 680,91 грн. Таким чином за фактом однієї і тієї ж експортної операції за ВМД 279 скаржник при різних в часі податкових перевірках робить різні розрахунки. Тому не є можливим достовірно встановити тотожність суми ПДВ, нарахованої скаржником у цій справі та справі № 825/3206/15-а, оскільки такий розрахунок фізично робився різними працівниками і носить суб'єктивний характер.

Враховуючи наведене, існує судове рішення, яким досліджувались та встановлені обставини здійснення ПП Новгород-Сіверські аграрні інвестиції експорту кукурудзи згідно ВМД 500010003/2015/000279 від 13.01.2015 та встановлено правомірність визначення платником податку дати виникнення податкового зобов'язання за вказаними операціями за датою зарахування на рахунок коштів за поставлений товар.

Таким чином, суд першої інстанції вірно дійшов висновку про правомірність формування ПП Новгород-Сіверські Аграрні Інвестиції податкового зобов'язання з ПДВ за результатами експортної операції в грудні 2014 року, а не в січні 2015 року, як того вимагає ГУ ДФС у Чернігівській області.

Щодо технічної помилки в уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у березні 2015 року на суму 1 657 600, 00 грн.

Відповідно до пункту 4 Розділу І Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 966 від 23.09.2014 р. усі платники податку на додану вартість подають податкову декларацію з позначкою 0110 (загальна податкова декларація), у якій відображаються розрахунки з бюджетом, при цьому пунктом 5 Розділу І Порядку передбачено, що платники податку, які згідно зі статті 209 Розділу 5 ПКУ застосовують спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства також рибальства, крім декларації 0110, подають податкову декларацію з позначкою 0121/0122/0123 (далі-декларація 0121-0123), яка є невід'ємною частиною звітності за відповідний звітний період (тобто спеціальну податкова декларація). До такої податкової декларації включаються лише ті операції, що стосуються спеціального режиму, установленого указаною статтею.

Виходячи з вищевказаного, ПП Новгород-Сіверські аграрні інвестиції було обрано спеціальний режим оподаткування у сфері сільського господарства та подавались декларації з позначкою 0121.

Саме до спеціальної податкової декларації з позначкою 0121 за січень, лютий, березень 2015 року відповідно до ст. 50 ПКУ позивачем 15.05.2015 р. були подані уточнюючі розрахунки до Розділу III відповідних спеціальних податкових декларацій, в яких було збільшено Рядок 24 суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного періоду на суму 1 657 600,00 грн.

Також 20.05.2015 р. було подано спеціальну податкову декларацію з позначкою 0121 за квітень 2015 р., в якій ПП Новгород-Сіверські аграрні інвестиції були враховані уточнені показники від'ємного значення, що зараховуються до складу податкового кредиту наступного періоду на суму 1 657 600,00 грн., що знайшло своє відображення у рядку 20 цієї спеціальної податкової декларації за квітень 2015 року. Уточнені показники були також відображені позивачем в податкових деклараціях за червень, липень 2015 року.

При цьому, на підставі абзацу 2 пункту 7 Розділу VI Наказу -у разі якщо виправлення значення рядка 24 у майбутніх звітних періодах не вплинуло на значення рядка 25 чи рядка 23, уточнюючий розрахунок подається за один звітний період, в якому вносяться відповідні зміни. Такий уточнюючий розрахунок може бути поданий у спосіб, визначений в абзаці четвертому або п'ятому пункту 50.1 статті 50 розділу II Кодексу, та абзацу 2 пункту 50.1. статті 50 ПКУ - платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Таким чином, на підставі вищевказаних норм, позивач не повинен був подавати додаткові уточнюючі розрахунки на суму 1 657 600,00 грн. до спеціальної податкової декларації з позначкою 0121 за квітень 2015 р. і наступні звітні періоди.

Щодо заповнення Рядка 29 Збільшено/зменшено залишок від'ємного значення інших звітних (податкових) періодів на підставі уточнюючих розрахунків Розділу IV спеціальної податкової декларації.

Згідно абзацу 1 пункту 3 Розділу IX Порядку суми від'ємного значення податку попередніх податкових періодів, що обліковуються у (Д2) (додаток 2), до Розділу III декларацій 0110 за звітні (податкові) періоди, починаючи з лютого 2015 року/І квартал 2015 року, не переносяться, а відображаються в Розділі IV (який якраз включає Рядок 29, на обов'язковість заповнення якого посилається Скаржник) таких декларацій. При цьому в абзаці 2 пункту 3 Розділу IX Порядку чітко визначено, що Розділ IV заповнюється лише у декларації 0110. , тобто в загальній а не в спеціальній податковій декларації. Оскільки сума в розмірі 1 657 600,00 грн. уточнювалась в спеціальних податкових деклараціях з позначкою 0121 за січень, лютий, березень 2015 р., а не в загальних деклараціях з позначкою 0110, то позивач не повинен був заповнювати Рядок 29 Розділу IV спеціальної податкової декларації взагалі.

Тому доводи відповідача в апеляційні скарзі, що позивачем порушено Порядок заповнення і подання податкової звітності з ПДВ і не заповнено рядок 29, є помилковими.

Щодо донарахування податкових зобов'язань з ПДВ на суму 1 314 639,53 грн., колегія суддів погоджується з тим, що таке донарахування є протиправним з огляду на наступне.

Відповідно до п. 209.2 ст. 209 ПК України згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Так, саме перерахування коштів на спецрахунок є підтвердженням факту сплати грошових зобов'язань з ПДВ. При цьому Податковий кодекс України не містить жодної заборони щодо сплати грошових зобов'язань (зокрема і по спеціальним податковим деклараціям) наперед.

Маючи таке право, позивач переховував кошти на спецрахунок наперед, що і являється також сплатою грошових зобов'язань з ПДВ наперед. Саме це підтверджується актами звірки позивача і апелянта по відповідному податку (наявні в матеріалах) і не може заперечувалось представником скаржника. При цьому сплата грошових зобов'язань з ПДВ наперед не є порушенням і не суперечить нормам ПК України щодо строків сплати податків і зборів, зокрема статтям 31 та 57, на які посилається скаржник. Про це свідчить і зміст ст. 87 ПКУ, який передбачає можливість наявності у платника податку надміру сплачених сум .

Тому при наявності надмірно сплачених сум грошових зобов'язань з ПДВ позивачем, сторони мають керуватись положеннями абзацу 3 пункту 87.1 статті 87 ПК України - сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника), тобто сплата грошових зобов'язань з ПДВ відбувається за рахунок зменшення суми надмірно сплачених сум такого платежу, що не потребує додаткової заяви зі сторони позивача.

Відтак, відповідач помилково вважає, що ПП Новгород-Сіверські аграрні інвестиції мало обов'язок повторно сплачувати суму нарахованих грошових зобов'язань ще й у строки, визначені в статтях 31, 57 ПК України. Таким чином, донарахування позивача податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1 314 639,53 грн є безпідставним.

Таким чином, висновки ГУ ДФС України про заниження позивачем суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 3 272 509,96 грн. є безпідставним, відповідно, і нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 818 127,49 грн також є протиправним.

А тому правомірним є висновок суду першої інстанції про задоволення даного адміністративного позову.

Отже, при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

Відповідно до статті 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області - залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 липня 2017 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.

Головуючий суддя: Файдюк В.В.

Судді: Коротких А.Ю.

Літвіна Н.М.

Головуючий суддя Файдюк В.В.

Судді: Коротких А. Ю.

Літвіна Н. М.