Ухвала

від 22.08.2017 по справі 759/14679/16-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 759/14679/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Ул'яновська О.В Суддя-доповідач: Бабенко К.А

У Х В А Л А

Іменем України

22 серпня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Бабенка К.А., суддів: Кобаля М.І., Файдюка В.В., секретаря Антоненко К.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на Постанову Святошинського районного суду м. Києва від 22 червня 2017 року за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної фіскальної служби України, Одеської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування Постанов, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 22 червня 2017 року позовні вимоги залишено без задоволення.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить судове рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове судове рішення, яким її позовні вимоги задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників Позивача та Відповідача - Державної фіскальної служби України , перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а Постанову суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.

01.03.2013 року між DEKA AUTO TRADING COMPANY LTD , як Продавцем, та ТОВ Акура Центр , в особі генерального директора ОСОБА_2 , як Покупцем, укладено Контракт №0103 (а.с.76-76-а), згідно з п. 1 якого, Продавець зобов'язується постачати, а Покупець прийняти і оплатити нові автомобілі (надалі - Товар) на умовах CIP-Київ, CIP-Луцьк, CIF м. Іллічівськ, CIF м. Одеса, згідно Інвойсу на кожну поставку. Всі Інвойси до даного контракту є його невід'ємною частиною.

Як вбачається з Постанови у справі про порушення митних правил №0166/5000/16 від 16.03.2016 року, з метою митного оформлення товару до митного органу подано наступні документи: Митну декларацію № 500040403/2013/006070 від 23.08.2013 року, міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) №14; Інвойс №08-13 від 19.08.2013 року; Контракт №0103 від 01.03.2013 року.

Відповідно до зазначеної Митної декларації переміщенню через митний кордон України від DEKA AUTO TRADING COMPANY LTD (Туреччина) на адресу ТОВ Акура Центр на умовах поставки CIF м. Іллічівськ підлягали автомобілі легкові, нові, марки - TOYOTA Land Cruiser 200 у кількості 5 шт.

23.08.2013 зазначені товари оформлені в Південній митниці Міндоходів у митному режимі імпорт та випущені у вільний обіг.

16.03.2016 року Відповідачем прийнято Постанову у справі про порушення митних правил №0166/5000/16, якою Позивача, як керівника ТОВ Акура Центр визнано винною у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300% несплаченої суми митних платежів, що складає 826028,55 грн.

Як вбачається із зазначеної Постанови, з метою з'ясування питання автентичності поданих органам доходів та зборів України документів на зазначені Товари направлено Запит від 21.10.2014 року № 5456/5/99-99-26-03-03-16 до митних органів Туреччини. 02.12.2015 року до Одеської митниці ДФС Листом Департаменту аналізу ризиків та протидії митним правопорушенням Державної фіскальної служби України №43824/7/99-99-26-03-03-17 надійшла відповідь митних органів Туреччини №29980007/724-01-03/UA/7361904/11301660 із наданням експортних митних декларацій, які були підставою для відправки товарів з Туреччини в Україну. У ході опрацювання інформації, яку надано у зазначеному Листі, митними органами Туреччини встановлено, що фактично товар, оформлений у Південній митниці за МД ІМ 40 АА №500040403/2013/006070 від 23.08.2013 року оформлювався в режимі експорт до України у митних органах Туреччини на умовах поставки CFR - Ullschivskl за митними деклараціями 13TR41030000160245, 13TR41030000160237 та Інвойсу від 14.08.2013 року № 358366. Також, відповідно наданим до Південної митниці документам та згідно МД ІМ 40 АА № 500040403/2013/006070 від 23.08.2013 року фактурна вартість товарів складала - 252350,00 доларів СІІІА (що складає 2017033,55 грн.), разом з тим, за отриманою відповіддю митних органів Туреччини, встановлено, що фактична вартість товарів за деклараціями органів Туреччини складає 360000,00 доларів США (2877480 грн.). Тобто, різниця між вартістю товарів за ІМ 40 АА №500040403/2013/006070 від 23.08.2013 року та фактичною загальною вартістю товарів оформлених з Туреччини в Україну, складає 860446 грн. 45 коп., що свідчить та підтверджує суттєве заниження вартості товарів, оформлених у Південній митниці Міндоходів. За службовою запискою т.в.о. заступника начальника м/п Іллічівськ №4041/15-70-62 від 17.12.2015 року різниця між фактично сплаченими платежами і нарахованими згідно баз даних митниці за МД ІМ 40 АА № 500040403/2013/006070 від 23.08.2013 року складає 275342 грн. 85 коп. Так, за результатами опрацювання інформації наданої митними органами Туреччини стосовно законності ввезення на митну території України товарів на адресу української компанії ТОВ Акура Центр встановлено, що відомості, зазначені у наданих до Південної митниці Міндоходів товаросупровідних документах та митній декларації, не відповідають даним, зазначеним в експортних митних документаціях при вивезенні товарів з Туреччини та є недостовірними стосовно угоди (контракту), найменування та опису товарів, вартості товарів, компанії-відправника та умов поставки товарів. Одержувачем зазначеного товару є ТОВ Акура Центр (ЄДРПОУ- 35851252, 03115, м. Київ. вул. Котельникова, 51) в особі директора ОСОБА_2 яка, як керівник підприємства: організує, визначає, формулює, планує, здійснює координує діяльність підприємства та в розумінні п. 43 ст. 4 Митного кодексу України є посадовою особою цього підприємства. Відповідно до ст. 459 Митного кодексу України при вчиненні порушень митних правил підприємствами, суб'єктами відповідальності за порушення митних правил є посадові особи цих підприємств. Тобто, проведеною перевіркою встановлено, що Позивачем надано декларанту неправдиві відомості про умови поставки, покупця, одержувача та про вартість товару, надавши Інвойси, які містять неправдиві відомості про цю вартість з метою зменшення їх розміру.

Позивачем подано Скаргу на Постанову Одеської митниці ДФС у справі про порушення митних правил №166/50000/16 від 23 вересня 2016 року (а.с.20-24), за результатами розгляду якої Відповідачем - Державною фіскальною службою України, Постановою від 13.10.2016 року (а.с.28-33), Постанову Одеської митниці ДФС від 16.03.2016 року у справі про порушення митних правил №0166/50000/16 залишено без змін, а скаргу Позивача без задоволення.

Згідно зі ст. 49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини першої ст.51 Митного кодексу України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з частиною першою ст. 320 Митного кодексу України, форми та обсяги контролю, достатнього для забезпечення додержання законодавства з питань державної митної справи та міжнародних договорів України при митному оформленні, обираються митницями (митними постами) на підставі результатів застосування системи управління ризиками. Не допускаються визначення форм та обсягів митного контролю іншими органами державної влади, а також участь їх посадових осіб у здійсненні митного контролю.

Відповідно до частини другої ст. 320 Митного кодексу України, форми та обсяг контролю, достатнього для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи та міжнародних договорів України, укладених відповідно до закону, після завершення митного оформлення, визначаються в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з п. 8 частини першої ст. 336 Митного кодексу України, митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами органів доходів і зборів шляхом направлення запитів до інших державних органів, установ та організацій, уповноважених органів іноземних держав для встановлення автентичності документів, поданих органу доходів і зборів.

Відповідно до ст. 485 Митного кодексу України, заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Оскільки відомості, зазначені Позивачем у наданих до Південної митниці Міндоходів товаросупровідних документах та митній декларації, не відповідають даним зазначеним в експортних митних документах при вивезенні товарів з Туреччини, вони є неправдивими, у зв'язку чим оскаржена Позивачем Постанова Відповідача - Одеської митниці ДФС є правомірною.

Щодо позовних вимог про визнання протиправною та скасування Постанови Відповідача - Державної фіскальної служби України, від 13.10.2016 року, колегією суддів встановлено наступне.

Згідно з частиною першою ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Таким чином до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється. Водночас, відповідно до зазначених норм право особи на звернення до адміністративного суду обумовлено суб'єктивним уявленням особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту, однак обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.

При цьому неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб'єктивних прав та обов'язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов'язку.

Отже, рішення суб'єкта владних повноважень є таким, що порушує права і свободи особи в тому разі, якщо, по-перше, таке рішення прийнято суб'єктом владних повноважень поза межами визначеної законом компетенції, а по-друге, оспорюване рішення є юридично значимим, тобто таким, що має безпосередній вплив на суб'єктивні права та обов'язки особи шляхом позбавлення можливості реалізувати належне цій особі право або шляхом покладення на цю особу будь-якого обов'язку.

У зв'язку з тим, що Рішення про результати розгляду скарг не є юридично значимими для Позивача, оскільки не мають безпосереднього впливу на суб'єктивні його права та обов'язки шляхом позбавлення можливості реалізувати належне йому право або шляхом покладення на нього будь-якого обов'язку, вони не породжують для нього будь-яких негативних юридичних наслідків.

Зазначене узгоджується з правовою позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною зокрема в Ухвалі від 22.06.2015 року у справі № 2а/0370/675/11, у Постановах від 12.01.2015 року у справі № 2а/0470/2350/11 та від 20.05.2015 року у справі №2а-6970/12/1370.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, за таких підстав, апеляційна скарга залишається без задоволення, а Постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а Постанову Святошинського районного суду м. Києва від 22 червня 2017 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Ухвалу складено у повному обсязі 29.08.2017 року.

Головуючий суддя Бабенко К.А.

Судді: Кобаль М.І.

Файдюк В.В.

Головуючий суддя Бабенко К.А

Судді: Кобаль М.І.