Ухвала

від 30.08.2017 по справі 404/530/17

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 404/530/17

Номер провадження 1-кс/404/1656/17

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2017 року Слідчий суддя Кіровського районного суду міста Кіровограда ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , розглянувши в залі судових засідань в місті Кропивницькому клопотання слідчого СВ Кропивницького ВП ГУ НП в Кіровоградській області ОСОБА_3 , по матеріалам кримінального провадження, 12017120020000415 з попередньою кваліфікацією за ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України,

ВСТАНОВИВ:

30 серпня 2017 року, в Кіровський районний суд міста Кіровограда звернувся по вказаному кримінальному провадженню слідчий Кропивницького ГУ НП в Кіровоградській області з клопотанням про накладення арешту на чотири квартири та машину підозрюваного ОСОБА_4 . Заявлені ним вимог обґрунтував необхідністю забезпечення можливого позову в означеному кримінальному провадженні, шляхом накладення арешту на рухоме/нерухоме майно, власником якого зареєстрована підозрювана особа.

Завданням арешту вказує: відшкодування потерпілому шкоди від злочину.

Метою арешту зазначає: забезпечення цивільного позову.

Слідчий підтримав вимоги заявленого ним клопотання.

Власники/володільці не викликались, оскільки майно не вилучалось.

Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються. (ч. 5 ст. 132 КПК України)

- слідчий не має доказів, що в цьому провадженні він є потерпілим, цивільним позивачем чи їх представником;

- ініціатор клопотання не підтвердив сам факт що будь-хто звернувся в цьому кримінальному провадженні з цивільним позовом.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 171 КПК України, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову цивільний позивач.

Згідно ст. 61 КПК України, цивільним позивачем може бути особа, якій кримінальним правопорушенням завдано матеріальної шкоди, та яка в порядку, встановленому КПК України, пред`явила цивільний позов. Права та обов`язки цивільного позивача виникають з моменту подання позовної заяви до органу досудового розслідування або суду. На стадії досудового розслідування цивільний позов подається до органу досудового розслідування, а на стадії судового слідства до суду.

Слідчий не є представником потерпілого, особа яка проводить досудове розслідування не може привласнювати та розпоряджатися процесуальними правами інших учасників кримінального провадження. Такі дії слідчого суперечать основним засадам кримінального судочинства: верховенство права, законність, рівність перед законом; диспозитивність, змагальність. (ст. 7 КПК України) Сукупність виявлених грубих порушень Закону ставить під сумнів об`єктивність та неупередженість дій слідчого, як службової особи, через те що він не може бути суб`єктом звернення з клопотанням про накладення арешту на майно в порядку забезпечення цивільного позову, а сам позов не поданий.

Крім того всупереч вимог п. 5 ч. 2 ст. 173 КПК України, слідчий ігнорував принцип розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження. При забезпеченні цивільного позову, не визначив вартість забезпеченого майна, на яке пропонує накласти арешт. Через відсутність доказів співрозмірності, не може бути мови про можливість задоволення поданого клопотання.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Додержуючись принципу свободи договору, сторони визначили ціну угоди. Підрядник виконав будівельні роботи. Орган досудового розслідування перевірив діяльність сторін договору, призначив проведення спеціальних досліджент, за наслідками яких експерт не виявив: завищення/заниження обсягів будівельних робіт чи підміни номенклатури будівельних матеріалів, були проведені всі приховані види робіт, не ставиться під сумнів і їх якість. Витратна складова, зокрема: вартість робіт, послуг, матеріалів, не перевищує ціни договору. Таким чином ОСОБА_4 пред`явлено повідомлення про підозру за своєчасне і належне виконанні ним істотних умов чинного договору. (за правомірну поведінку)

З огляду на перераховані обставини, слідчий не зміг довести обґрунтованості пред`явленої підозри. Як наслідок, в цьому провадженні недопустимо застосовувати такий вид заходу забезпечення, як накладення арешту на майно.

Керуючись ст. 170, 173, 309, 371, 372, 395, 532 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання слідчого СВ Кропивницького ВП ГУ НП в Кіровоградській області по матеріалам кримінального провадження, 12017120020000415 з попередньою кваліфікацією за ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, про накладення арешту на рухоме та нерухоме майно підозрюваного ОСОБА_4 , відмовити.

Відмова у задоволенні цього клопотання слідчого не перешкоджає учасникам кримінального провадження повторно звернутись до слідчого судді з вимогою про накладення арешту на майно.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Кіровоградської області протягом 5 днів з дня її оголошення. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні ухвали - після постановлення ухвали апеляційним судом при відхиленні апеляції.

Суддя Кіровського

районного суду

м.Кіровограда ОСОБА_1