Постанова

від 02.11.2009 по справі 2а-12919/09/0570

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІ СТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2009 р. справа № 2а-12919/09/0570

час прийняття постанови: 9.25

Донецький окружний адмін істративний суд в складі:

головуючого судді Бєломє стнова О. Ю.

при секретарі Телешові В.М .

Донецький окружний адмі ністративний суд у складі

судді Бєломєстнова О.Ю.

при секретарі Телешові В.О.

розглянувши у відкритому с удовому засіданні в залі суд ових засідань в м. Донецьку по вул. 50-ї Гвардійської Дивізії , 17 адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Державної по даткової адміністрації у Дон ецькій області

про зобов' язання внести корегування до наказу №199-о ві д 05.05.2009 в частині зміни дати зві льнення з 05.05.2009р. на 26.06.2009р.; зобов' язання виплатити середній за робіток за час вимушеного пр огулу з 06.05.2009р. до 26.06.2009р. у сумі 5 723,13 грн.

за участі позивача - ОС ОБА_1

представника відповідача - Дегтярьов Д.Т.

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_1 звернувся до Донец ького окружного адміністрат ивного суду з позовом до Держ авної податкової адміністра ції у Донецькій області, у яко му просив скасувати наказ №199- о від 05.05.2009р., поновити його на по саді заступника начальника в ідділу організації оператив но-розшукової діяльності оп еративного управління УПМ ДП А у Донецькій області; виплат ити середній заробіток за ча с вимушеного прогулу. Заявою від 03.09.2009р. позивач змінив позо вні вимоги та просив зобов' язати відповідача внести кор егування до наказу №199-о від 05.05.2 009 в частині зміни дати звільн ення з 05.05.2009р. на 26.06.2009р.; зобов' яз ати виплатити середній зароб іток за час вимушеного прогу лу з 06.05.2009р. до 26.06.2009р. у сумі 5 723,13 грн .

В обґрунтування остаточни х позовних вимог позивач нав одить, що у травні 2008 року він д осяг 45-річного віку, у зв' язк у з чим мав бути звільнений на пенсію за віком відповідно д о п.п. «а» п. 65 Положення про про ходження служби рядовим і на чальницьким складом органів внутрішніх справ, яке затвер джене постановою Кабінету Мі ністрів УРСР від 29 липня 1991 р. N 114 (надалі - Положення). Однак зг ідно з п.8 того ж Порядку наказ ом від 09.06.2009р. №269-о йому був продо вжений строк проходження слу жби до ІНФОРМАЦІЯ_1 Цей де нь є вихідним, тому з посиланн ям на ст. 241-1 КЗпП України позив ач стверджує про те, що останн ім днем його перебування на с лужбі є 30.04.2009р. В цей день, а також наступного робочого дня - 05. 05.2009р. він не був ознайомлений з наказом про його звільнення , не отримав трудову книжку та розрахунок на день звільнен ня. Тому позивач вважає, що піс ля закінчення строку дії стр окового трудового договору т рудові відносини з ним факти чно тривали, у зв' язку з чим д ія трудового договору є прод овженою на невизначений стро к (ст. 39-1 КЗпПУ). 05.05.2009р. позивач був змушений звернутися до ліка рні, де у подальшому йому була зроблена операція. У зв' язк у з цим він перебував на лікар няних до 20.06.2009р. Під час перебув ання на лікарняному позивач отримав лист відповідача, у я кому було повідомлене про йо го звільнення з 05.05.2009р. 22.06.2009р. поз ивач вийшов на роботу, надав д о бухгалтерії лікарняні лист и, на яких відповідачем було з азначене «до роботи 22.06.2009р.». Ті льки 26.06.2009р. позивача було ознай омлено з наказом про його зві льнення, він здав службове по свідчення, відмовився від од ержання трудової книжки. Поз ивач вважає, що саме цього дня фактично відбулося його зві льнення, тому просить зобов' язати відповідача внести змі ни до наказу про його звільне ння, зазначивши датою звільн ення - 26.06.2009р. Крім того, з посил анням на норми ст. 235 КЗпП Украї ни позивач просить зобов' яз ати відповідача сплатити йом у грошове забезпечення за фа ктично відпрацьований час, с ума якого складає 5 723,13 грн.

Відповідач проти задоволе ння позовних вимог заперечує з тих підстав, що позивачем об раний неналежний спосіб захи сту порушеного права. У випад ку, якщо права позивача поруш ені актом індивідуальної дії - наказом про звільнення, по новити такі права можливо шл яхом його скасування. Стосов но вимоги про виплату середн ього заробітку відповідач вк азує на неможливість її задо волення без задоволення вимо г про поновлення на посаді. Ві дповідач також вказує на нем ожливість застосування норм КЗпП України на які посилаєт ься позивач, оскільки віднос ини щодо проходження публічн ої служби врегульовані спеці альним законодавством. Так, п унктом 8 Положення встановле на можливість продовження ст року служби особами старшого начальницького складу після настання пенсійного віку на строк до 5 років. Відповідач в важає, що наказом від 09.06.08р. № 269-о був встановлений строк, до я кого продовжені трудові відн осини з позивачем - до 4.05.09р. От же ІНФОРМАЦІЯ_1 настала ка лендарна дата, з якою пов' яз аний юридичний факт припинен ня трудових відносин з позив ачем. Цей день був вихідним, то му у цей день видання наказу п ро звільнення було неможливи м. Такий наказ був виданий пер шого робочого дня після наст ання вказаного вище строку. В раховуючи це відповідач не п огоджується з твердженням по зивача про продовження дії у кладеного з ним строкового т рудового договору. Що стосує ться виплати позивачеві сере днього заробітку, відповідач зазначає, що вимушений прогу л у даному спорі відсутній, ос кільки невиконання службови х обов' язків пов' язане з н епрацездатністю позивача, а не з винними діями відповіда ча. Припинення трудових прав овідносин пов' язане з подіє ю - настанням строку ІНФОР МАЦІЯ_1, а не з діями відповід ача, тому вини роботодавця як необхідної умови вимушеного прогулу у даному спорі відпо відач не вбачає.

Також відповідач наполяга є на застосуванні передбачен ого ст. ст. 99, 100 КАС України та ст . 233 КЗпП України місячного стр оку для звернення до суду. Цей строк має обчислюватися з дн я відмови позивача від отрим ання трудової книжки та озна йомитися з наказом про звіль нення, тобто з 26.06.2009р. Позивач зв ернувся до суду з позовною за явою 07.08.2009р., тому у задоволенні позову має бути відмовлено з підстав пропущення зазначен ого строку.

Позивач 02.09.2009р. звернувся до с уду з клопотанням про поновл ення строку звернення до суд у. Заявлене клопотання позив ач обґрунтовує тим, що з наказ ом про його звільнення йому б уло запропоновано ознайомит ися тільки 26.06.09 р. Тому він погод жується з початком обліку ст року для звернення до суду са ме з цієї дати. Не зважаючи на залишкові прояви операції, я ка була ним перенесена під ча с знаходження на лікарняному , він почав збір документів дл я звернення до суду, у зв' язк у з чим звернувся до відповід ача із запитом від 15.07.2009р. про на дання йому довідки про серед ній заробіток та копії наказ у від 09.06.08р. № 269-о. Ці документи ві н отримав особисто 30.07.2009р., і вже 07.08.2009р. звернувся до суду. Позив ач вважає, що незначне пропущ ення строку обумовлено несво єчасною відповіддю на його з апит, з боку позивача затримо к у зверненні до суду не було, тому він вважає поважними пр ичини пропущення зазначеног о строку, у зв' язку з чим прос ить його поновити.

Представник позивача та ві дповідача підтримали позиці ї сторін, яких вони представл яють, просили відповідно зад овольнити та відмовити у зад оволенні позову.

Розглянувши матеріали спр ави, заслухавши пояснення ст орін та їх представників, суд встановив наступне.

Згідно з наказом №10 від 17.01.1997р. позивач був прийнятий на слу жбу в органи податкової мілі ції, про що ДПА в Донецькій обл асті 30.11.1998р. зроблений відповід ний запис у трудовій книжці.

09.06.2008р. відповідачем був прий нятий наказ №269-о, з копії витяг у з якого вбачається, що позив ачеві на підставі п. 7, 8 Положен ня продовжений термін служби в органах податкової міліці ї ДПА України до ІНФОРМАЦІЯ _1.

05.05.2009р. відповідачем прийняти й наказ №199-о, згідно з яким на п ідставі п. 7, 65 п.п. «а» Положення позивача звільнено з 05.05.2009р.

В день звільнення 05.05.2009р. пози вач звернувся за медичною до помогою до Центральної міськ ої клінічної лікарні № 3 м. Дон ецька, що підтверджується ко пією листка непрацездатност і серії АБУ №981025. Згідно з даним и цього документа та копії еп ікризу №1809 тієї самої лікарні позивач перебував у стаціон арі до 22.05.2009р.

У цей день він був прооперов аний у Центральній міській к лінічній лікарні №1 м.Донецьк а, про що свідчить витяг з істо рії захворювання №1701. Згідно з цим витягом хворий надійшов у екстреному порядку через 1 г одину після початку захворюв ання. З 22.05.2009 р. по 20.06.2009р. позивач пе ребував у стаціонарі ЦМКЛ №1, щ о підтверджується листками н епрацездатності серії АБН № 733181 та АБУ №981624.

У наведених листках непрац ездатності у графі «До робот и став» зазначена дата 22.06.2009р. т а міститься підпис уповноваж еної особи УПМ ДПА в Донецькі й області.

Матеріали справи містять к опії табелів використання ро бочого часу відділу організа ції оперативно-розшукової ді яльності УПМ ДПА у Донецькій області за період з 01.05.2009р. по 30.0 6.2009р. З них вбачається, що у граф ах, які відповідають прізвищ у позивача, за період з 05.05.2009р. по 20.06.2009р. зазначено про тимчасов у непрацездатність.

Позивачем надана копія дов ідки ДПА у Донецькій області № 13205/10/26-60 від 30.07.2009р. у якій зазначе но, що у червні 2009 року нарахова не грошове забезпечення під час знаходження на лікуванні (листок непрацездатності ві д 05.05.2009р. серії АБУ №981025).

Дослідивши матеріали спра ви, суд дійшов висновку, що поз овні вимоги підлягають задов оленню частково виходячи з н аступного.

Відповідно до ст. 1 Закону Ук раїни «Про державну службу» державна служба в Україні - це професійна діяльність ос іб, які займають посади в держ авних органах та їх апараті щ одо практичного виконання за вдань і функцій держави та од ержують заробітну плату за р ахунок державних коштів. Ста ттею 9 цього Закону встановле но, що регулювання правового становища державних службов ців, що працюють в апараті орг анів внутрішніх справ та інш их, здійснюється відповідно до цього Закону, якщо інше не п ередбачено законами України .

Пунктом 1 Постанови КМ Украї ни від 30 жовтня 1998 р. N 1716 «Про прох одження служби особами начал ьницького складу податкової міліції та обчислення їм вис луги років, призначення та ви плати пенсій і грошової допо моги» передбачено, що що особ и начальницького складу пода ткової міліції проходять слу жбу в порядку, встановленому Положенням про проходження служби рядовим і начальницьк им складом органів внутрішні х справ Української РСР, затв ердженим постановою Кабінет у Міністрів УРСР від 29 липня 1991 р. N 114 (надалі - Положення).

Відповідно до п. 7, 63 Положенн я особи рядового і молодшого начальницького складу звіль няються зі служби за віком - при досягненні 45 років. Пункт ом 8 Положення передбачено, що особи середнього, старшого і вищого начальницького склад у, які досягли встановленого для них пунктом 7 цього Положе ння віку, підлягають звільне нню в запас з постановкою на в ійськовий облік або у відста вку. При необхідності на служ бі в органах внутрішніх спра в можуть бути залишені на стр ок до п' яти років. У винятков их випадках особам середньог о, старшого або вищого началь ницького складу строк служби в органах внутрішніх справ м оже бути продовжено, з урахув анням стану здоров' я, в тако му ж порядку повторно до 5 рокі в, а окремим із них, які мають в чену ступінь або вчене званн я, - до 10 років.

Як вбачається з копії паспо рта позивача, він народився ІНФОРМАЦІЯ_1. Сорока п' яти річного віку він досяг у 2008 роц і. У порядку, який наведений ви ще, термін його служби у орган ах податкової міліції був пр одовжений наказом від 09.06.2008р. №2 69-о до ІНФОРМАЦІЯ_1.

Після цього рішень про прод овження терміну його служби повноважними особами відпов ідача не приймалося. Отже, І НФОРМАЦІЯ_1 настав день, кол и виникла підстава для звіль нення позивача зі служби за в іком. Сторони визнають, що ІНФОРМАЦІЯ_1 був вихідн им днем, першим робочим днем п ісля нього був день 05.05.2009р.

Відповідно до п. 8 ст. 2 Закону України «Про загальнообов' язкове державне соціальне ст рахування у зв' язку з тимча совою втратою працездатност і та витратами, зумовленими п охованням» страховий випадо к - подія, з настанням якої в иникає право застрахованої о соби або членів її сім' ї на о тримання матеріального забе зпечення або соціальних посл уг за цим Законом.

Застрахована особа у відпо відності до п. 2 тієї ж статті ц е найманий працівник, а у випа дках, передбачених цим Закон ом, також інші особи, на корист ь яких здійснюється загально обов' язкове державне соціа льне страхування у зв' язку з тимчасовою втратою працезд атності та витратами, зумовл еними похованням. У свою черг у найманий працівник - фізи чна особа, яка працює за трудо вим договором (контрактом) на підприємстві, в установі, орг анізації незалежно від форм власності, виду діяльності т а господарювання (п.6 ст.2 навед еного Закону).

Статтею 4 Закону України «Пр о загальнообов' язкове держ авне соціальне страхування у зв' язку з тимчасовою втрат ою працездатності та витрата ми, зумовленими похованням» встановлено, що право на мате ріальне забезпечення та соці альні послуги за загальнообо в' язковим державним соціал ьним страхуванням у зв' язку з тимчасовою втратою працез датності та витратами, зумов леними похованням, мають зас траховані громадяни України , іноземці, особи без громадян ства та члени їх сімей, які про живають в Україні, якщо інше н е передбачено міжнародним до говором України, згода на обо в' язковість якого надана Ве рховною Радою України.

Це право виникає з настання м страхового випадку в періо д роботи (включаючи і час випр обування та день звільнення) , якщо інше не передбачено зак онодавством.

Відповідач не заперечує пр оти настання страхового випа дку з позивачем 05.05.2009р. та факту виплати ним матеріального з абезпечення у зв' язку з вка заним страховим випадком. То му суд не погоджується з твер дженням відповідача про прип инення трудових відносин з п озивачем ІНФОРМАЦІЯ_1 та в важає, що 05.05.2009 року входило до п еріоду роботи позивача.

Стаття 11 Закону України «Пр о державну службу» встановлю є право державних службовців користуватися правами і сво бодами, які гарантуються гро мадянам України Конституціє ю і законами України.

Статтею 41 Закону України «О снови законодавства України про охорону здоров' я» пере дбачено, що на період хвороби з тимчасовою втратою працез датності громадянам надаєть ся звільнення від роботи з ви платою у встановленому закон одавством України порядку до помоги по соціальному страху ванню.

У рішенні від 17 березня 2005 рок у N 1-рп/2005 (справа про надання доп омоги по тимчасовій непрацез датності, N 1-10/2005) Конституційний суд України зазначив, що відп овідно до статті 46 Конституці ї України громадяни мають пр аво на соціальний захист, що в ключає право на забезпечення їх у разі повної, часткової аб о тимчасової втрати працезда тності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старос ті та в інших випадках, передб ачених законом (частина перш а). Конституційнй суд України у цьому рішенні дійшов висно вку, що із змісту частин першо ї, другої вказаної статті вип ливає, що визначення обов' я зкових гарантій соціального захисту не виключає можливо сті запровадження законом ін ших додаткових гарантій у ці й сфері.

Отже, передбачене ст. 41 Закон у України «Основи законодавс тва України про охорону здор ов' я» звільнення від роботи на період хвороби є гарантіє ю соціального захисту громад ян поряд з виплатою матеріал ьного забезпечення у зв' язк у з тимчасовою втратою праце здатності. Тобто робітник, як ий тимчасово є непрацездатни м у зв' язку із хворобою, одно часно з отриманням матеріаль ного забезпечення звільняєт ься від роботи.

Позивач був звільнений від роботи на час знаходження на стаціонарному лікуванні, що підтверджується копіями таб елів використання робочого ч асу відділу організації опер ативно-розшукової діяльност і УПМ ДПА у Донецькій, у яких з азначено, що позивач за періо д з 05.05.2009р. по 20.06.2009р. не працював у з в' язку з тимчасовою непраце здатністю.

З урахуванням того, що від р оботи на час захворювання мо же бути звільнений тільки пр ацівник, суд не приймає до ува ги твердження відповідача пр о припинення трудових правов ідносин під час такого захво рювання (звільнення).

Статтею 55 Конституції Украї ни передбачено право кожного будь-якими не забороненими з аконом засобами захищати сво ї права і свободи від порушен ь і протиправних посягань.

З частини 4 статті 105 КАС Укра їни вбачається , що наведений у цьому Кодексі перелік спос обів захисту не є вичерпним.

Норми трудового законодав ства підлягають застосуванн ю до відносин, що виникають у з в' язку з проходженням та пр ипиненням публічної служби, у випадку, якщо нормами спеці альних законів не врегульова ні спірні відносини або коли про це йдеться у спеціальном у законі. Таке випливає з прип исів статей 9, 11 Закону України «Про державну службу».

Відповідно до ст. 235 КЗпП Укра їни у разі визнання формулюв ання причини звільнення непр авильним або таким, що не відп овідає чинному законодавств у, у випадках, коли це не тягне за собою поновлення працівн ика на роботі, орган, який розг лядає трудовий спір, зобов' язаний змінити формулювання і вказати в рішенні причину з вільнення у точній відповідн ості з формулюванням чинного законодавства та з посиланн ям на відповідну статтю (пунк т) закону.

Зважаючи на те, що Конституц ія України, як закон прямої ді ї, дозволяє захист прав особи у будь-який не заборонений за коном спосіб, суд дійшов висн овку, що право позивача може б ути відновлено шляхом зміни дати звільнення, тобто після закінчення періоду непрацез датності, за наявності підст ав для звільнення. Тому вимог и позивача про зобов' язання відповідача внести корегува ння до наказу №199-о від 05.05.2009 в час тині зміни дати звільнення з 05.05.2009р. на 26.06.2009р. підлягають задов оленню частково. Належною да тою звільнення слід вважати перший робочий день після за кінчення періоду непрацезда тності - 22.06.2009 року, отже суд ді йшов висновку про обґрунтова ність вимог позивача щодо зо бов' язання відповідача вне сти корегування до наказу №199- о від 05.05.2009 в частині зміни дати звільнення з 05.05.2009р. на 22.06.2009р.

За наведених вище підстав с уд не приймає до уваги посила ння відповідача на те, що відп овідно до п. 24 Положення у разі незаконного звільнення особ и середнього та начальницько го складу органів внутрішніх справ, вона підлягає тільки п оновленню.

Суд погоджується з твердже нням відповідача про відсутн ість у даному спорі вимушено го прогулу з вини відповідач а, оскільки на час захворюван ня працівникові надається ма теріальне забезпечення, а не заробітна плата.

Так, відповідно до ст. 29 Закон у України «Про загальнообов' язкове державне соціальне ст рахування у зв' язку з тимча совою втратою працездатност і та витратами, зумовленими п охованням» застраховані осо би мають право отримувати у р азі настання страхового випа дку матеріальне забезпеченн я та соціальні послуги, перед бачені цим Законом.

Види матеріального забезп ечення перелічені у статті 34 ц ього Закону. До них, зокрема ві дноситься допомога по тимчас овій непрацездатності.

Статтею 35 зазначеного Закон у передбачено, що допомога по тимчасовій непрацездатност і надається застрахованій ос обі у формі матеріального за безпечення, яке повністю або частково компенсує втрату з аробітної плати (доходу), у раз і настання в неї (п.1) тимчасово ї непрацездатності внаслідо к захворювання або травми, не пов' язаної з нещасним випа дком на виробництві.

Розмір допомоги по тимчасо вій втраті працездатності у відповідності до ст. 37 Закону України «Про загальнообов' язкове державне соціальне ст рахування у зв' язку з тимча совою втратою працездатност і та витратами, зумовленими п охованням» щодо позивача скл адає 100 відсотків середньої за робітної плати.

Відповідачем сплачене гро шове забезпечення під час зн аходження на лікуванні згідн о з листком непрацездатності від 05.05.2009р. серії АБЮ №981025, що підт верджується листом відповід ача від 30.07.2009р. №13205/10/26-60 та наданим о собовим рахунком позивача.

У той самий час, з наданого п озивачем виписного епікризу №1809 Центральної міської клін ічної лікарні №3 м.Донецька, ви тягу з історії захворювання №1701, що складений Центральною міською клінічною лікарнею №1 м.Донецька та інших медични х документів вбачається, що п озивач перебував на стаціона рному лікуванні з 05.05.2009р. по 20.06.2009р . безперервно. Це також підтве рджується копіями табелів ви користання робочого часу від ділу організації оперативно -розшукової діяльності УПМ Д ПА у Донецькій, у яких зазнач ено, що позивач за період з 05.05.200 9р. по 20.06.2009р. не працював у зв' яз ку з тимчасовою непрацездатн істю. Однак листки непрацезд атності серії АБУ №981025 та серії АБН №733181 були оформлені як пер винні у зв' язку з різними за хворюваннями позивача та різ ними лікувальними закладами , у яких він перебував.

У судовому засіданні предс тавник відповідача пояснив, що останні лікарняні не були оплачені у зв' язку із тим, що захворювання за ними є окрем ими (новими) страховими випад ками. Вони виникли після прип инення трудових відносин з п озивачем, тому матеріальне з абезпечення за ними сплачено не було.

Враховуючи попередні висн овки суду щодо продовження т рудових відносин на час непр ацездатності позивача, а так ож фактичну безперервну непр ацездатність позивача по 20.06.200 9р. суд вважає, що позивачеві м ає бути виплачена сума допом оги по тимчасовій втраті пра цездатності, що дорівнює сер едній заробітній платі за ві дповідний час.

З наданого позивачем розра хунку вбачається, що сума гро шового забезпечення, яка під лягає сплаті за період переб ування на лікарняному згідно листів серії АБН №733181 та серії АБУ №981624 за період з 22 травня 2009р . до 20 червня 2009р. складає 4768 грн. П ід час судового розгляду спр ави представник відповідача проти арифметичного результ ату розрахунку не заперечува в, тому з урахуванням приписі в ч.3 ст. 72 КАС України суд виход ить з правильності зазначено го розрахунку.

Відповідно до ч. 1 ст. 50 Закону України «Про загальнообов' язкове державне соціальне ст рахування у зв' язку з тимча совою втратою працездатност і та витратами, зумовленими п охованням» матеріальне забе зпечення та соціальні послуг и за загальнообов' язковим д ержавним соціальним страхув анням у зв' язку з тимчасово ю втратою працездатності та витратами, зумовленими похов анням, застрахованим особам, призначаються та надаються за основним місцем роботи за рахунок сплачених застрахов аними особами страхових внес ків.

Зважаючи на це, а також попе редні висновки суду, позовні вимоги про зобов' язання ві дповідача виплатити середні й заробіток за період з 06.05.2009р. п о 26.06.2009р. у сумі 5723,13 грн. підлягає з адоволенню частково на суму 4768 грн., що відповідає періоду т имчасової непрацездатності , за який не було виплачене мат еріальне забезпечення. При ц ьому суд виходить з того, що ви мога про зобов' язання випла тити грошове забезпечення у зв' язку з незаконним звільн енням заявляється одночасно з вимогою про вирішення публ ічно-правового спору, який ст осується припинення публічн ої служби, тому підлягає вирі шенню у порядку адміністрати вного судочинства цим адміні стративним судом.

Що стосується строків звер нення до адміністративного с уду, на пропущенні яких напол ягає відповідач, суд дійшов в исновку про можливість задов олення клопотання позивача п ро їх поновлення виходячи з н аступного.

Частиною 1-3 статті 99 КАС Укра їни передбачено, що адмініст ративний позов може бути под ано в межах строку звернення до адміністративного суду, в становленого цим Кодексом аб о іншими законами. Строк для з вернення до адміністративно го суду за захистом прав, своб од та інтересів особи може об числюватися з дня, коли особа дізналася або повинна була д ізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, або з іншого дня, якщо це передбач ене іншими законами.

Суд погоджується з твердже нням сторін про необхідність застосування норм ст. 233 КЗпП У країни щодо місячного строку для звернення до суду у справ ах про звільнення, який почин ає перебіг з дня вручення коп ії наказу про звільнення поз ивача, тобто з 26.06.2009 року

Відповідно до ч.2 ст. 100 КАС Укр аїни якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністра тивна справа розглядається і вирішується в порядку, встан овленому цим Кодексом.

Розглянувши клопотання по зивача про поновлення пропущ еного строку звернення до су ду, суд дійшов висновку про по важність причин його пропуще ння. Так, з урахуванням наведе них вище висновків, цей строк сплинув 26.07.2009 року, у той час як п озивач подав адміністративн ий позов до суду 07.08.2009р. Пропуще ння строку звернення до суду склало 12 днів.

При цьому не можна стверджу вати про те, що позивач діяв не дбало до власного права на су довий захист: 15.07.2009р. ним був над ісланий запит до відповідача , у якому він просив надати дов ідки та копії документів, що є доказами у даній справі; 30.07.2009р . особисто отримав письмові д окази, які у подальшому додав до позовної заяви; після отри мання необхідних доказів впр одовж 7 днів підготував позов ну заяву та звернувся до суду .

У рішеннях по справі «Міраґ аль Есколано та інші проти Іс панії» від 13 січня 2000р. та справ і «Перес де Рада Каваніллес п роти Іспанії» від 28 жовтня 1998 р оку, Європейський суд з прав л юдини зазначив, що надто суво ре тлумачення внутрішніми су дами процесуальної норми поз бавило заявників права досту пу до суду і завадило розгляд у їхніх позовних вимог. Це виз нане порушенням п.1 ст. 6 Конвен ції про захист прав людини і о сновоположних свобод.

Тому з урахуванням приписі в ст. 17 Закону України «Про вик онання рішень та застосуванн я практики Європейського суд у з прав людини», відповідно д о якої суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику зазначеного Суду я к джерело права, а також норм ч . 2 ст. 8, ч.2 ст. 9 КАС України, суд вв ажає, що незначне пропущення строку звернення до суду за у мови відсутності ознак недба лого ставлення позивача до р еалізації права на справедли вий судовий розгляд не може б ути перешкодою для надання с удового захисту порушеним пр авам особи.

За таких обставин суд вважа є можливим визнати причину п ропущення строку звернення д о суду поважною, поновити стр ок звернення до суду та розгл ядати і вирішувати адміністр ативну справу в порядку, вста новленому КАС України.

Судові витрати розподілит и у відповідності зі ст. 94 КАС У країни відповідно до задовол ених вимог.

Зважаючи на наведене, керую чись, ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94 , 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинс тва України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до Держав ної податкової адміністраці ї у Донецькій області про зоб ов' язання внести корегуван ня до наказу №199-о від 05.05.2009 в част ині зміни дати звільнення з 05. 05.2009р. на 26.06.2009р. та зобов' язання виплатити середній заробіто к за час вимушеного прогулу з 06.05.2009р. до 26.06.2009р. у сумі 5 723,13грн. зад овольнити частково.

Зобов' язати Державну под аткову адміністрацію у Донец ькій області (83048, м. Донецьк, ву л.. Артема, 114, код ЄДРПОУ 01291755) внес ти корегування до наказу №199-о від 05.05.2009 в частині зміни дати з вільнення ОСОБА_1 (АДРЕ СА_1) з 05.05.2009р. на 22.06.2009р.

Зобов' язати Державну под аткову адміністрацію у Донец ькій області (83048, м. Донецьк, ву л. Артема, 114, код ЄДРПОУ 01291755) випл атити ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ) 4768 грн. (чотири тисячі сімсот шістдесят вісім грн. 00 коп.).

У задоволенні іншої частин и позовних вимог відмовити.

Стягнути з державного бюдж ету України на користь ОСОБ А_1 (АДРЕСА_1) судові витр ати з судового збору у сумі 2 г рн. 27 коп. (дві гривні двадцять с ім копійок).

Постанова може бути оскарж ена в апеляційному порядку д о Донецького апеляційного ад міністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня с кладання постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і подання після ц ього протягом 20 днів апеляцій ної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції аб о в порядку ч.5 ст. 186 КАС України .

Постанова набирає законно ї сили після закінчення стро ку подання заяви про апеляці йне оскарження, якщо таку зая ву не було подано. У разі подан ня заяви про апеляційне оска рження, але не подання апеляц ійної скарги у строк, встанов лений ст.186 КАС України, постан ова набирає законної сили пі сля закінчення цього строку. У випадку подання апеляційн ої скарги постанова, якщо її н е скасовано, набирає законно ї сили після закінчення апел яційного розгляду справи.

Вступна та резолютивна час тина постанови проголошена у судовому засіданні 2 листопа да 2009 року. Постанова виготовл ена у повному обсязі 09 листопа да 2009 року.

Заява про апеляцій не оскарження постанови суду подається протягом десяти д нів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у п овному обсязі - з дня складен ня в повному обсязі - до Донець кого апеляційного адміністр ативного суду через Донецьки й окружний адміністративний суд.

Апеляційна скарга на поста нову суду подається до Донец ького апеляційного адмініст ративного суду через Донецьк ий окружний адміністративни й суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апел яційне оскарження.

Апеляційна скарга може бут и подана без попереднього по дання заяви про апеляційне о скарження, якщо скарга подає ться у строк, встановлений дл я подання зяви про апеляційн е оскарження.

Суддя Бєломєстнов О. Ю.