Постанова

від 29.08.2017 по справі 820/7788/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

29 серпня 2017 р. №820/7788/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мар'єнко Л.М.

при секретарі судового засідання - Принцевській Ю.В.,

за участю: представника позивача - Артюха Ю.В.,

представника відповідача - Ковальчука Т.О.,

розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5" до Офісу великих платників ДФС в особі Харківського управління Офісу великих платників ДФС про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Публічне акціонерне товариство „Харківська ТЕЦ-5" (далі - ПАТ „Харківська ТЕЦ-5") звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів, в якому просить суд скасувати податкові повідомлення - рішення від 01.04.2013 №0000084300 та від 01.04.2013 №0000074300.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 15.10.2013, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.12.2013, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів про скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено. Скасовано податкові повідомлення-рішення від 01.04.2013 №0000084300 та від 01.04.2013 №0000074300.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26.10.2016 - постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.10.2013 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.12.2013 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 17.11.2016 прийнято до розгляду суддею Мар'єнко Л.М. дана позовна заява.

Ухвалою суду, яка занесена до журналу судового засідання 12.01.2017, замінено на підставі ст. 55 КАС України відповідача Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів на Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС.

Ухвалою суду, яка занесена до журналу судового засідання 14.08.2017, замінено на підставі ст. 55 КАС України відповідача Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС на Офіс великих платників податків ДФС в особі Харківського управління Офісу великих платників податків ДФС.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки акту, на підставі яких винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення, є необґрунтованими та помилковими, оскільки судження податкового органу про порушення вимог податкового законодавства позивачем ґрунтувалися на наявності у відношенні ТОВ „Оренда сіті", ТОВ „Бізнес - Сервіс Альянс", ТОВ „Донована - плюс", ТОВ „Інтер - Альянс", ТОВ „НМУ „Електропівденмонтаж" певних висновків, викладених у актах перевірки інших податкових інспекцій, а також довідки про проведення зустрічної звірки, довідки про неможливість проведення зустрічних звірок. Позиція відповідача спростовується наявністю первинної документації щодо господарських операцій між позивачем та його контрагентами. Водночас позивач посилався на відсутність у відповідача законних підстав для проведення документальної позапланової виїзної перевірки, оскільки у відповідача відсутнє право двічі перевіряти господарську діяльність платника податків за один й той самий період.

Відповідач проти позову заперечував, від представника відповідача - Ковальчука Т.О. до суду надійшли письмові заперечення на позов, в яких представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на висновки акту ДПІ у Вишгородському районі Київської області ДПС від 04.01.2013 №2/22-00/37335715 Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ Оренда-Сіті з питань дотримання вимог податкового законодавства за весь період діяльності , акту ДПІ у Вишгородському районі Київської області ДПС від 04.01.2013 №3/22-00/37335914 Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ Бізнес - Сервіс- Альянс в частині дотримання вимог податкового законодавства за період березень 2011 року по вересень 2011 року , акту ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС від 07.12.2012 №5586/2202/30590951 Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ Інтер Альянс з питань дотримання податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ ТПК Техномашпостач за період з 01.07.2010 по 30.06.2011 , акту ДПІ у Києво - Святошинському районі Київської області ДПС від 09.10.2012 №372/22-3/37033932 Про результати виїзної документальної перевірки ТОВ Донована - плюс з питань правильності нарахування та своєчасності сплати ПДВ за період з 23.03.2010 по 29.02.2012 , довідки Західної МДПІ м. Харкова від 19.12.2011 №2626/07-010/04734213 Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ НМУ Електропівденмонтаж щодо документального підтвердження господарських відносин із платником ТОВ Промбуд - Монтажінвест їх реальність та повноти відображення в обліку за період червень, серпень 2011 року . Вказав про неможливість встановлення фактів реального постачання, переміщення товару між позивачем та його контрагентами, оскільки у позивача відсутні товарно - транспортні накладні, а також до перевірки не надавались сертифікати або паспорти якості на поставлену продукцію. Щодо договору підряду, укладеного позивачем з контрагентом ТОВ НМУ Електропівденмонтаж представник відповідача зазначив, що позивачем під час перевірки не надано документів, які підтверджували б факт перебування на підприємстві позивача фахівців ВАТ НІЦ ЗТЗ-Сервіс , що здійснював оцінку ремонту трансформатора, на підставі договору підряду.

Представник позивача - Артюх Ю.В. в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та письмових поясненнях.

Представник відповідача - Ковальчук Т.О. у судовому засіданні заперечував проти позову, просив відмовити у його задоволенні, посилаючись на наведені у письмових запереченнях на позов обставини.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Публічне акціонерне товариство „Харківська ТЕЦ-5" (далі - ПАТ „Харківська ТЕЦ-5") зареєстровано як юридична особа, у період, що перевірявся, перебувало на обліку в Спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів, правонаступником якої є Офіс великих платників податків ДФС в особі Харківського управління, як платник податків , є платником податку на додану вартість.

Відповідно до Довідки від 25.03.2010 серії АБ №292568 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, виданої Головним управлінням статистики у Харківській області, видами діяльності ПАТ „Харківська ТЕЦ-5" за КВЕД є виробництво електроенергії; розподілення та постачання електроенергії; діяльність автомобільного вантажного транспорту; виробництво дерев'яних будівельних конструкцій та столярних виробів; роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту; діяльність їдалень.

Судом встановлено, що фахівцями Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПАТ „Харківська ТЕЦ-5" з питання дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств за період з 01.07.2010 по 31.12.2011 по взаємовідносинах з наступними контрагентами: ТОВ „Оренда-сіті" (код ЄДРПОУ 37335715) за період лютий 2011 р. - березень 2011 р.; ТОВ „НМУ „Електропівденмонтаж" (код ЄДРПОУ 4734213) за серпень 2011 р.; ТОВ „Бізнес-Сервіс Альянс" (код ЄДРПОУ 37335914) за період травень 2011 р. - серпень 2011 р.; ТОВ „Донована-плюс" (код ЄДРПОУ 37033932) за період вересень 2011 р. - жовтень 2011 р.; ТОВ „Інтер-Альянс" (код ЄДРПОУ 30590951) за серпень 2010 р., квітень 2011 р.

За результатами документальної позапланової виїзної перевірки складений акт від 20.03.2013 №150/43.0-14/05471230 (т.1 а.с.8-80), у висновках якого встановлено порушення вимог п.п. 7.4.1, п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту на загальну суму 732594,55 грн., у т.ч. по періодах: серпень 2010 - 39628,65 грн., лютий 2011р. - 93620,17 грн., березень 2011р. - 62772,37 грн., квітень 2011 р. - 15963,62 грн.. травень 2011р. - 54102,68 грн., червень 2011р. - 89345,50 грн., липень 2011 р. - 72607,31 грн., серпень 2011р. - 84167,44 грн., вересень 2011р. - 82748,20 грн., жовтень 2011р. - 137638,61 грн., в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 732 595 грн., у т.ч. по періодах: серпень 2010 - 39629 грн., лютий 2011р. - 93620 грн., березень 2011р. - 62772 грн., квітень 2011 р. - 15964 грн.. травень 2011р. -54103 грн., червень 2011р. - 89346 грн., липень 2011 р. - 72607 грн., серпень 2011р. - 84167 грн., вересень 2011р. - 82748 грн., жовтень 2011р. - 137639 грн.; п.п. .5.2.1. п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5, п.п.8.7.1 п.8.7 ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п.138.1.1п. 138.1, п. 138.8 ст. 138; п.146.3, п.144.1 ст.144 ПК України, що призвело до завищення витрат (валових витрат) та амортизаційних нарахувань на загальну суму 2126261,79 грн. у перевіряємих періодах, в результаті чого занижено податок на прибуток у сумі 492665 грн.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у місті Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів винесені податкові повідомлення-рішення, а саме:

- від 01.04.2013 №0000084300, яким збільшено суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 501611 грн., в т.ч. за основним платежем - 492665 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 8 946 грн. (т.1а.с.83-84);

- від 01.04.2013 №0000074300, яким збільшено суми грошового зобов'язання з податком на додану вартість 931083,75 грн., в т.ч. за основним платежем - 732 595 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 198 488,75 грн. (т.1 а. с.81-82).

Зазначені податкові повідомлення - рішення оскаржені позивачем в адміністративному порядку до Міністерства доходів і зборів України.

Рішенням Міністерства доходів і зборів України від 25.08.2013 №9541/6/99-99-10-01-15 залишено без змін податкові повідомлення - рішення та рішення, прийняте за розглядом скарги, а скаргу - без задоволення (т.1 а.с.85-90).

Водночас, суд зазначає, що позивачем в судовому порядку оскаржено наказ податкового органу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки від 04.02.2013 №54, на підставі якого було проведено спірну перевірку позивача.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 20.02.2013 по справі №820/943/13-а, яка була залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2013. Визнано протиправним та скасовано наказ про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ „Харківська ТЕЦ-5" від 04.02.2013 №54.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи, що перевірка позивача була проведена податковим органом на підставі наказу, який постановою суду визнаний протиправним та скасований, отже, не породжує жодних правових наслідків з моменту його прийняття, що виключає правомірність висновків акту перевірки від 20.03.2013 №150/43.0-14/05471230, на підставі яких прийнятті оскаржені податкові повідомлення - рішення.

Водночас, беручи до уваги ухвалу Вищого адміністративного суду України від 26.10.2016 по справі №820/7788/13-а, суд зазначає, що судом касаційної інстанції при прийнятті вказаної ухвали про скасування рішень першої та апеляційної інстанцій та направленні даної справи на новий розгляд до суду першої інстанції, визначено про те, що судом першої інстанції під час розгляду справи не з'ясовано всі умови відповідних договорів, специфіки господарських операцій позивача з контрагентами, умов здійснення поставки товарів, не перевірено, як мала здійснюватися поставка, на кого покладено обов'язок доставки товару, як здійснювалося його транспортування, прийняття за кількістю та якістю, не перевірено порядок проведення ремонтних робіт, не з'ясовано питання щодо обґрунтованості господарської мети та економічної доцільності при укладанні спірних договорів.

Відповідно до ч. 5 ст. 227 КАС України, висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.

Враховуючи викладене, перевіряючи обґрунтованість висновків Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів, викладених в акті перевірки від 20.03.2013 №150/43.0-14/05471230, суд встановив наступне.

Як вбачається з вказаного акту перевірки, податковим органом в ході перевірки встановлено, що позивачем було придбано товари (роботи, послуги) у ТОВ „Оренда сіті", ТОВ „Бізнес - Сервіс Альянс", ТОВ „Донована - плюс", ТОВ „Інтер - Альянс", ТОВ „НМУ „Електропівденмонтаж" за перевіряємий період, у зв'язку з чим позивачем включено до складу податкового кредиту у перевіряємому періоді суми податку на додану вартість, а також включено до складу витрат у перевіряємий період суми податку на прибуток, на підставі податкових накладних, виписаних цими контрагентами. При цьому, контролюючим органом за результатами перевірки визначено про те, що по взаємовідносинах позивача з вказаними контрагентами неможливо встановити зв'язок понесених витрат з фінансово - господарською діяльністю, враховуючи акт ДПІ у Вишгородському районі Київської області ДПС від 04.01.2013 №2/22-00/37335715 Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ Оренда-Сіті з питань дотримання вимог податкового законодавства за весь період дільності , акт ДПІ у Вишгородському районі Київської області ДПС від 04.01.2013 №3/22-00/37335914 Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ Бізнес - Сервіс- Альянс в частині дотримання вимог податкового законодавства за період березень 2011 року по вересень 2011 року , акт ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС від 07.12.2012 №5586/2202/30590951 Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ Інтер Альянс з питань дотримання податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ ТПК Техномашпостач за період з 01.07.2010 по 30.06.2011 , акт ДПІ у Києво - Святошинському районі Київської області ДПС від 09.10.2012 №372/22-3/37033932 Про результати виїзної документальної перевірки ТОВ Донована - плюс з питань правильності нарахування та своєчасності сплати ПДВ за період з 23.03.2010 по 29.02.2012 , довідку Західної МДПІ м. Харкова від 19.12.2011 №2626/07-010/04734213 Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ НМУ Електропівденнмонтаж щодо документального підтвердження господарських відносин із платником ТОВ Промбуд - Монтажінвест їх реальність та повноти відображення в обліку за період червень, серпень 2011 року .

Судом встановлено, що між ПАТ „Харківська ТЕЦ-5" (покупець) та ТОВ „Бізнес - Сервіс Альянс" (постачальник), укладено ряд договорів поставки, а саме: від 04.08.2011 №540, від 07.06.2011 №429, від 01.08.2011 №525, від 29.07.2011 №521, від 08.06.2011 №№442,441, 440,439,438, 437,436, від 07.06.2011 №№431,430,428, від 27.06.2011 №№13/476, 12/475, 11/474, 10/437, від 29.07.2011 №№520, 519, 518, від 18.05.2011 №№397, 396,395, 394, 393, 392, 391, 390, 389, 388, разом із специфікаціями, відповідно (т.1 а.с.108-247, т.2 а.с.1-36). Згідно п.п.1.1 вказаних договорів поставки - постачальник зобов'язується передати, а покупець прийняти й оплатити товар, а саме: метали кольорові інші, прилади для вимірювання величин, каучуко синтетичні кільця для запарної арматури, тканини спеціальні, інші пластмасові вироби, устаткування фотографічне, меблі дерев'яні для підприємства, жалюзі та занавіски зі штучних чи синтетичних ниток, папір та картон оброблений, вентилятори з допоміжним обладнанням, шпали дерев'яні, одяг робочий інший, одяг різний та доповнення з тканини, інструменти інші, трансформатори, двигуни постійного струму та комплектуючі, газонокасарки , бензопили, запчастини та комплектуючі до них, продукція друкована різна, вуглеводні та галогено-, сульфо-, нітро-, чи нітропрохідні газові суміші, ганчір'я та відходи шпагату, електроустаткування сигнальне, кислоту азотну, хімічні продукти неорганічні основні, приладдя канцелярські паперові, вироби металеві, двигуни та силові установки гідравлічні та пневматичні, вироби з пластмасового профілю, компресори та холодильні агрегати для холодильного устаткування, відповідно, згідно зі специфікаціями, класифікаторів ДК016-97 розділ 27.45.3, 33.20.5, 24..17.1, 33.10.2, 17.20.4, 25.24.2, 33.40.3, 36.13.1, 17.20.3, 21.12.5, 29.23.2, 20.10.1, 18.21.3, 18.24.2, 28.62.5, 31.10.4, 31.10.1, 29.32.2, 22.15.1, 24.14.1, 17.52.2, 31.62.1, 24.15.1, 24.13.5, 21.23.1, 28.12.1, 29.12.1, 25.21.1, 29.12.3, відповідно. Також відповідно до п.п. 3.1, п.п. 3.2 вказаних договорів поставки - постачальник зобов'язується поставити покупцю продукцію протягом двох робочих днів з моменту отримання письмової заяви від покупця. Вартість доставки продукції до місця передачі входить в ціну і окремо покупцем не оплачується. Згідно п.п. 4.1 вказаних договорів поставки - оплата здійснюється в безготівковій формі протягом двох банківських днів після приймання продукції, згідно рахунку - фактури шляхом перерахуванн грошових коштів з розрахунку покупця на поточний рахунок постачальника.

Відповідно до наданих специфікацій до вказаних договорів, позивачем було придбано у вказаного контрагента наступні ТМЦ: паста BERULUB VPN 13 молібденова, до 1100 С, L/3472 клей метал. с керамонаповнювачем, манометри (1МП), кільця ТМГ-Ф-30х18х6-И1-В, кушетка медична, склотканина Р-160, стрічка ізоляційна ПВХ, цифровий фотоапарат Nikon, стіл приставний, жалюзі вертикальні та горизонтальні, папір для факсів 25м, вентиляційний гідростат 3118000, шпала дерев'яна тип ІІ-А, костюм робочий ізолірувальника, рукавички робочі, плашка К3/4, блок понижуючого трансформатора у комплекті, двигун постійного струму ДСМ2ПУ-19.002-56, ніж газонокосарки, таблички з надрукованими написами, ганчір'я, блок живлення СПН-3, аміак водний технічний, карбід кальцію, стрічка паперова діаграмна, двері металічні, вишка модульна ВМ-10, гідронасос 321.224.000, пластмасова віконна конструкція зі склопакетом (КПП 2000х1450), підшипник, кусторези 343 FR, холодильний агрегат Tecumsen HBR, R-22 (Франція), тощо.

На підтвердження фактичного придбання вказаних ТМЦ, сплати та оприбуткування їх у бухгалтерському обліку позивачем до матеріалів справи надано наступні первинні документи: довідку про відображення у бухгалтерському обліку операцій з придбання ТМЦ з вказаним контрагентом, податкові та видаткові накладні, платіжні доручення (т.2 а.с.37-160).

Також судом встановлено, що між ПАТ „Харківська ТЕЦ-5" (покупець) та ТОВ „ДОНОВАНА - ПЛЮС" (постачальник), укладено ряд договорів поставки, а саме: від 19.09.2011 №№602, 603, 604, від 03.10.2011 №№610,611,612,613,614, від 05.10.2011 №№615,617, від 18.10.2011 №№№657,658,659,660, разом із специфікаціями, відповідно (т.3 а.с.2-84). Згідно п.п.1.1 вказаних договорів поставки - постачальник зобов'язується передати, а покупець прийняти й оплатити товар, а саме: гуму регенеровану, тару з пластмас, апаратуру радіо передавального, тару дерев'яну, вироби керамічні вогнетривкі, вироби гумові різні, одяг верхній чоловічий, дріт сталевий оцинкований з пластмасовим чи текстильним покриттям, устаткування оптичне, матеріали будівельні з пластмас (жалюзі вертикальні; жалюзі горизонтальні), верстати та преса гідравлічні інші, ганчір'я та відходи шпагату, установки електрогенераторні та перетворювачі обертові електричні, деревину пиляну та розколоту, відповідно, згідно зі специфікаціями, класифікаторів ДК016-97 розділ 25.13.1, 25.22.1, 32.20.1, 20.40.1, 26.26.1, 25.13.7, 18.22.2, 27.34.1, 33.40.2,25.23.1, 29.40.1, 17.52.2, 31.10.3, 20.10.1, відповідно. Також відповідно до п.п. 3.1, п.п. 3.2 вказаних договорів поставки - постачальник зобов'язується поставити покупцю продукцію протягом двох робочих днів з моменту отримання письмової заяви від покупця. Вартість доставки продукції до місця передачі входить в ціну і окремо покупцем не оплачується. Згідно п.п. 4.1 вказаних договорів поставки - оплата здійснюється в безготівковій формі протягом двох банківських днів після приймання продукції, згідно рахунку - фактури шляхом перерахування грошових коштів з розрахунку покупця на поточний рахунок постачальника.

Відповідно до наданих специфікацій до вказаних договорів, позивачем було придбано у вказаного контрагента наступні ТМЦ: лист прокладочний 3мм, бочка харчова 50л, тиристор ТЛ-250-10, бочка дерев'яна, мертель, камера гумова для відбору проб газу, куртка тепла з емблемою, сітка рабица в ПВХ, провід оптичний 4х0,22, жалюзі горизонтальні та вертикальні, прес устаткування МП-600, ганчір'я, перетворювач ТСМ 0618-06 модель№1, дошка пиляна (мокра) соснова обрізна 50мм, тощо.

На підтвердження фактичного придбання вказаних ТМЦ, сплати та оприбуткування їх в бухгалтерському обліку позивачем до матеріалів справи надано наступні первинні документи: довідку про відображення у бухгалтерському обліку операцій з придбання ТМЦ з вказаним контрагентом, податкові та видаткові накладні, платіжні доручення (т.3 а.с.85-141).

Як вбачається з матеріалів справи, між ПАТ „Харківська ТЕЦ-5" (покупець) та ТОВ „ІНТЕР АЛЬЯНС" (постачальник), укладено ряд договорів поставки, а саме: від 07.04.2011 №№289, 290, від 13.04.2011 №310, від 18.04.2011 №322, від 19.04.2011 №327, від 20.04.2011 №330, разом із специфікаціями, відповідно (т.4 а.с.132-161). Згідно п.п.1.1 вказаних договорів поставки - постачальник зобов'язується передати, а покупець прийняти й оплатити товар, а саме: радіатори та котли центрального опалення, акумулятори, тканини для технічного та промислового використання, плита та плитка керамічна, двигуни внутрішнього згоряння, відповідно, згідно зі специфікаціями, класифікаторів ДК016-97 розділ 28.22.1, 31.40.2, 17.20.2, 26.30.1, 34.10.1, відповідно. Також відповідно до п.п. 3.1, п.п. 3.2 вказаних договорів поставки - постачальник зобов'язується поставити покупцю продукцію протягом двох робочих днів з моменту отримання письмової заяви від покупця. Вартість доставки продукції до місця передачі входить в ціну і окремо покупцем не оплачується. Згідно п.п. 4.1 вказаних договорів поставки - оплата здійснюється в безготівковій формі протягом двох банківських днів після приймання продукції, згідно рахунку - фактури шляхом перерахування грошових коштів з розрахунку покупця на поточний рахунок постачальника.

Відповідно до наданим специфікаціям до вказаних договорів позивачем було придбано у вказаного контрагента наступні ТМЦ: конвектори Акорд 2А-40огр., акумулятори 6СТ-60, тканина технічна ТФХЛ, плитка для підлоги керамічна, двигун СМД-18Н, тощо.

При цьому, судом встановлено, що між ПАТ „Харківська ТЕЦ-5" (покупець) та ТОВ „ІНТЕР АЛЬЯНС" (постачальник), також укладені договори поставки: від 09.08.2010 №414, від 20.08.2010 №№427, 428 (т.4 а.с.162-173). Відповідно п.п.1.1 вказаних договорів поставки - постачальник зобов'язується передати у власність, а замовник зобов'язується оплатити та прийняти сепаратор центробіжний СМ2-412000000-194СБ, виріб з пластмаси згідно класифікатора ДК016-97, розділу 21.21.1, захист інтегровану модельну електродвигун Р >2.5 мВт в кількості 1 шт. згідно класифікатора ДК016-97, розділу 32.10.6. Також згідно п.п.2.2 вказаного договору поставки - товар поставляється на склад замовника транспортом постачальника та за рахунок постачальника.

Також позивачем до матеріалів справи надано на підтвердження придбання за вказаними договорами поставки ТМЦ наступні документи: довідку про відображення у бухгалтерському обліку операцій з придбання ТМЦ з вказаним контрагентом, податкові та видаткові накладні, платіжні доручення (т.4 а.с.174-209).

Згідно матеріалів справи, між ПАТ „Харківська ТЕЦ-5" (покупець) та ТОВ „ОРЕНДА -СІТІ" (постачальник), укладено ряд договорів поставки, а саме: від 02.02.2011 №№110,111, 113, від 03.02.2011 №124, від 04.01.2011 №126, від 07.02.2011 №№130,131, від 09.02.2011 №137, від 04.02.2011 №128, від 10.02.2011 №139, від 21.02.2011 №170, від 22.02.2011 №195, від 03.03.2011 №218, від 21.03.2011 №245, від 24.03.2011 №251, від 24.03.2011 №№252,253,254, від 28.03.2011 №260, разом із специфікаціями, відповідно (т.4 а.с.210-248, т.5 а.с.1-56). Відповідно до п.п.1.1 вказаних договорів поставки - постачальник зобов'язується передати, а покупець прийняти й оплатити товар, а саме: прилади для визначення маси та вимірювання лінійних розмірів, солі металів галоїдні, інші пластини з пластмас, прилади для вимірювання фізичних та хімічних величин, машини друкарські, папір та картон оброблені, прилади для вимірювання електричних величин та іонозувальних випромінювань, вентилятори з допоміжним обладнанням, споруди та каркаси металеві, радіоприймачі переносні та стаціонарні, машини пральні побутові, одяг спеціальний, устаткування фотографічне, одяг різний та доповнення до одягу, продукти хімічні органічні основні (вуглеводні та галогено-, сульфо-, нітро- чи нітрозо похідні), інструмент інший, жалюзі та занавіски зі штучних чи синтетичних ниток, прилади для визначення маси та вимірювання лінійних розмірів, інше технічне скло (хімічний посуд та прибори зі скла), відповідно, згідно зі специфікаціями, класифікаторів ДК016-97 розділ 33.20.3, 24.13.2, 25.21.4, 30.01.1, 21.12.5, 33.020.4, 29.23.2,28.11.2, 32.30.1, 29.71.1, 18.24.3, 33.40.3, 18.21.1, 24.14.1, 28.62.5, 17.20.3, 33.20.3, 26.15.2, відповідно. Також відповідно до п.п. 3.1, п.п. 3.2 вказаних договорів поставки - постачальник зобов'язується поставити покупцю продукцію протягом двох робочих днів з моменту отримання письмової заяви від покупця. Вартість доставки продукції до місця передачі входить в ціну і окремо покупцем не оплачується. Згідно п.п. 4.1 вказаних договорів поставки - оплата здійснюється в безготівковій формі протягом двох банківських днів після приймання продукції, згідно рахунку - фактури шляхом перерахування грошових коштів з розрахунку покупця на поточний рахунок постачальника.

Відповідно до наданих специфікацій до вказаних договорів, позивачем було придбано у вказаного контрагента наступні ТМЦ: ваги OHAUS 264 С клас точності 2, сернокислий алюміній, карта Proximity пластмасова, прилад КГА-1-1 для визначення О2,СО2, папір формату А3, термостат суховоздушний ТСО-1\80, вентилятори з допоміжним обладнанням, вентиляційний блок обігрівача Rittal SK 3115.000+, двері броньовані 1280х2070 комплект, селекторний приймач РЕГІОН-12ХТ в комплекті, машина пральна Whirpool AWE2221, кепка камуфльована, цифровий фотоапарат Nikon, рукавички універсальні, перевірочна газова суміш придоб.2-х комп. 4л/0,3 м3 клт (вуглеводно - водородно-азотно), лом гістрокон, жалюзі вертикальні та горизонтальні, толщіномер Булат-5 УП, палички скляні, тощо.

На підтвердження фактичного придбання вказаних ТМЦ, сплати та оприбуткування їх в бухгалтерському обліку позивачем до матеріалів справи надано наступні первинні документи: довідку про відображення у бухгалтерському обліку операцій з придбання ТМЦ з вказаним контрагентом, податкові та видаткові накладні, платіжні доручення (т.5 а.с.57-83).

Водночас, суд зазначає, що, виходячи з пояснень представника позивача, наданих в судовому засіданні, за договорами від 24.03.2011 №254 та від 09.02.2011 №137 господарських операцій не відбувалось, внаслідок чого, вказані договори помилково були включені до акту перевірки з боку відповідача.

Крім того, суд зазначає, що виходячи розрахунків до оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, суми податкового зобов'язань з ПДВ та податку на прибуток, податковим органом включено до розрахунку суми податкового кредиту та витрат ТОВ "Харківська ТЕЦ-5" по взаємовідносинам з ТОВ „ОРЕНДА -СІТІ" на підставі договорів від 20.01.2011 №№53,54,56,57,59, від 21.01.2011 №75, від 26.01.2011 №№74, 79,92.

Проте, виходячи зі змісту вказаного акту перевірки, контролюючим органом не досліджувались під час перевірки взаємовідносини позивача з ТОВ „ОРЕНДА -СІТІ" в розрізі вказаних договорів, опису будь - яких порушень в цій частині акт перевірки не містить.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне для об'єктивного, повного і всебічного розгляду справи перевірити реальність господарських операцій також й за вказаними договорами.

Судом встановлено, що між позивачем (покупцем) та ТОВ „ОРЕНДА -СІТІ" (постачальник), укладено договори поставки: від 20.01.2011 №№53,54,56,57,59, від 21.01.2011 №75, від 26.01.2011 №№74, 79,92 (т.6 а.с.135-137,144-146,152-154, 159-161, 166-168, 174-176, 182-184, 188-190,196-198). Відповідно до п.п.1.1 вказаних договорів поставки - постачальник зобов'язується передати, а покупець прийняти й оплатити товар, а саме: трубки та труби гумові, одяг робочий жіночій, чоловічий, одяг верхній трикотажний, стрічки та шнури гумові, машини друкарські та лічильники, графітова набивка, ганчір'я та відходи шпагату, взуття захисне та різне, відповідно, згідно зі специфікаціями, класифікаторів ДК016-97 розділ 25.13.3, 18.21.2, 18.21.1, 18.22.1, 25.13.4, 30.01.1, 14.50.2, 17.52.2, 19.30.3, відповідно. Також відповідно до п.п. 3.1, п.п. 3.2 вказаних договорів поставки - постачальник зобов'язується поставити покупцю продукцію протягом двох робочих днів з моменту отримання письмової заяви від покупця. Вартість доставки продукції до місця передачі входить в ціну і окремо покупцем не оплачується. Згідно п.п. 4.1 вказаних договорів поставки - оплата здійснюється в безготівковій формі протягом двох банківських днів після приймання продукції, згідно рахунку - фактури шляхом перерахування грошових коштів з розрахунку покупця на поточний рахунок постачальника.

Відповідно до наданих специфікацій до вказаних договорів, позивачем було придбано у вказаного контрагента наступні ТМЦ: рукав гумовий, шнур гумовий МБС 5мм, касовий апарат PRO Mini-600.05, набивка ТМГ-Ф- от 4х4, чоботи робочі, тощо.

На підтвердження фактичного придбання вказаних ТМЦ, сплати та оприбуткування їх в бухгалтерському обліку позивачем до матеріалів справи надано наступні первинні документи: довідку про відображення у бухгалтерському обліку операцій з придбання ТМЦ з вказаним контрагентом, податкові та видаткові накладні, платіжні доручення (т.6 а.с.138-143,147-151,155-158,162-165,169-173, 177-181, 185-187,190-195,199-201).

Суд зазначає, що договори поставки з ТОВ „Оренда-сіті", ТОВ „Бізнес-Сервіс Альянс", ТОВ „Донована-плюс", ТОВ „Інтер-Альянс" були укладені для здійснення господарської діяльності шляхом ремонту та обслуговування обладнання, що знаходяться на балансі підприємства, а також використання канцелярських товарів, для ведення обліку на підприємстві, використання спецодягу працівниками під час виконання робіт на підприємстві, використання офісного обладнання для облаштування робочих місць працівникам, тощо, що призвело до отримання в майбутньому прибутку, що підтверджується наданими первинними документами, а саме: річним планом потреб та закупівель товарів ПАТ „Харківська ТЕЦ-5" на 2011 рік, пояснювальними та службовими записками відповідних начальників цехів, дільниць, служби охорони праці, начальника відділу інформаційних технологій та зв'язку, договором про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, накладними - вимогами, актами приймання - передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів, тощо (т.6 а.с. 3-115, т.7 а.с.2-247, т.8 а.с.1-122).

Суд зауважує, що відсутність оформлених товарно-транспортних накладних по взаємовідносинах позивача з ТОВ „Оренда сіті", ТОВ „Бізнес - Сервіс Альянс", ТОВ „Донована - плюс", ТОВ „Інтер - Альянс", не є свідченням того, що такий товар не був доставлений до позивача, на чому наполягає відповідач, оскільки, з огляду на умови договорів, укладених між позивачем та ТОВ „Оренда сіті", ТОВ „Бізнес - Сервіс Альянс", ТОВ „Донована - плюс", ТОВ „Інтер - Альянс", вказані особи прийняли на себе обов'язок поставити товари (продукцію) позивачу, вартість доставки входила в ціну договору. Умовами договорів не передбачалось залучення для здійснення поставки товарів третіх осіб - перевізників.

Відповідно до п. 3.1., п. 11.7 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 р. №363, товарно-транспортні накладні складаються відповідно до договорів перевезення вантажів в тому випадку, якщо в процесі перевезення вантажів приймають участь три особи - вантажовідправник, вантажоодержувач та перевізник, який здійснює перевезення на комерційній основі.

Відповідно до п. 2 Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2009 р. № 207, наявність товарно-транспортної накладної підчас здійснення вантажних перевезень для власних потреб не вимагається.

Відповідачем не було надано доказів, що позивачем або його контрагентами було залучено для здійснення постачання товарів за спірними договорами сторонню особу - перевізника, який здійснює перевезення вантажів на комерційній основі, а відтак наявність товарно-транспортних накладних, в якості документу, що має підтверджувати постачання товару виключається.

Водночас, суд зазначає, що з огляду на викладене, відсутність належним чином оформлених товарно-транспортних накладних не є безумовною підставою ставити під сумнів здійснення господарських операцій. Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку платника податків. Документи обумовлені правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Зазначена правова позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 23.09.2015 у справі № К/800/22363/15, від 27.07.2015 у справі № К/800/56974/13, від 07.12.2015 у справі № К/800/17289/13.

Враховуючи на наявні матеріали справи, фактичне одержання товарів у взаємовідносинах між позивачем та ТОВ „Оренда сіті", ТОВ „Бізнес - Сервіс Альянс", ТОВ „Донована - плюс", ТОВ „Інтер - Альянс" підтверджується податковими та видатковими накладними, які відповідають всім вимогам, які висуваються до оформлення первинних документів, а подальше використання товарів позивачем підтверджено актами приймання передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів та накладними-вимогами на відпуск (внутрішнє) переміщення товарів, копії яких маються в матеріалах справи.

Судом встановлено, що між ПАТ „Харківська ТЕЦ-5" (замовник) та ТОВ "НМУ "Електропівденмонтаж" (підрядник), укладено договір підряду від 07.04.2011 №300 (т.3 а.с.142-144). Відповідно до п.п.1.1 вказаного договору підряду - замовник доручає, а підрядник зобов'язується власними силами та засобами виконати обстеження та капітальний ремонт трансформатора ТВП ТРДНС - 25МВА 21Т, а саме: поставити обладнання та запасні частині для проведення ремонтних робіт, провести обстеження, капітальний ремонт та здати в експлуатацію безпосередньо замовнику, в строки та на умовах, що зазначені в цьому договорі. Також згідно п.п.5.1 вказаного договору підряду - виконані підрядником роботи, згідно з цим договором, оформлюються актами здачі - приймання виконаних робіт в строк 10 робочих днів після отримання кожного акту замовником.

На підтвердження реальності виконання робіт та їх сплати, позивачем надані первинні документи: протокол узгодження договірної ціни, графік виконання робіт, договірні ціни, кошторис, розрахунки загальновиробничих витрат, локальний кошторис, підсумкову відомість ресурсів, податкові накладні, довідку про вартість виконаних робіт, акти приймання виконаних робіт, платіжні доручення, тощо (т.3 а.с.146-212).

Також позивачем до матеріалів справи надано дозволи №3232.10.30-45.34.0 та №3081.10.30-74.30.0, видані Держгірпромнагляд ТОВ "НМУ "Електропівденмонтаж" на продовження виконання роботи підвищеної небезпеки, строк дії яких: з 23.09.2010 по 23.09.2015, з 10.09.2010 по 10.09.2015, відповідно (т.6 а.с.120-122).

Суд зазначає, що надані підрядні роботи ТОВ "НМУ "Електропівденмонтаж" були необхідні для забезпечення господарській діяльності обстеження та капітального ремонту основних засобів - трансформатора ТВП ТРДНС-25 МВА 21Т, що підтверджується наданими первинними документами: журналом реєстрації інструктажів з питань охорони праці, пожежної безпеки та технічної експлуатації, розпорядженням по підприємству, витягом з журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці, пожежної безпеки і технічної експлуатації, витягом з журналу реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці, тощо ( т.6 а. с. 116-134). Зазначений трансформатор знаходиться на балансі підприємства, що підтверджується бухгалтерською довідкою про знаходження на балансі підприємства, атом приймання - передачі основних засобів.

Судом встановлено, що податкові накладні, виписані ТОВ „Оренда-сіті", ТОВ „НМУ „Електропівденмонтаж", ТОВ „Бізнес-Сервіс Альянс", ТОВ „Донована-плюс", ТОВ „Інтер-Альянс", відповідають вимогам п. 7.2 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість", що діяв на час спірних правовідносин, п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України, ч. 2 ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 2.4 „Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку".

Позивачем відповідні суми ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ „Оренда-сіті", ТОВ „НМУ „Електропівденмонтаж", ТОВ „Бізнес-Сервіс Альянс", ТОВ „Донована-плюс", ТОВ „Інтер-Альянс" були включені до складу податкового кредиту та відображені в декларації з податку на додану вартість, що підтверджують сплату позивачем податку на додану вартість за перевіряємий період, поданої до податкового органу.

Таким чином, ТОВ „Оренда-сіті", ТОВ „НМУ „Електропівденмонтаж", ТОВ „Бізнес-Сервіс Альянс", ТОВ „Донована-плюс", ТОВ „Інтер-Альянс" - виконали свої зобов'язання за вказаними вище договорами, а ПАТ „Харківська ТЕЦ-5" прийняло ТМЦ та підрядні роботи за цими договорами, що відображено у податковому та бухгалтерському обліку позивача.

На час укладання та виконання вказаних договорів поставки ПАТ „Харківська ТЕЦ-5" та його контрагенти ТОВ „Оренда-сіті", ТОВ „НМУ „Електропівденмонтаж", ТОВ „Бізнес-Сервіс Альянс", ТОВ „Донована-плюс", ТОВ „Інтер-Альянс" були зареєстровані як юридичні особи та були платниками податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвами про реєстрацію платника ПДВ, витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (т. 4 а.с. 127-131, т.5 а.с.150-163).

На підставі зазначених вище обставин, суд дійшов висновку, що подані позивачем документи підтверджують реальність господарських операцій у спірних правовідносинах, а понесені позивачем - ПАТ „Харківська ТЕЦ-5" витрати у спірних правовідносинах шляхом вибуття безготівкових коштів з власності даного суб'єкта господарювання (в оплату вартості придбаного товару, виконаних робіт та наданих послуг), що свідчить про відсутність наміру безпідставно отримати податкову вигоду.

Наявні у справі докази не містять доказів наявності між позивачем та контрагентами позивача, взаємоузгоджених спільних зловмисних дій. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст.11 КАС України не виявлено.

Крім того, факт наявності у позивача - ПАТ „Харківська ТЕЦ-5" матеріально - технічних ресурсів, персоналу, свідчить про наявність умов, необхідних для здійснення основного виду діяльності - виробництво електроенергії; розподілення та постачання електроенергії , що не заперечується відповідачем. Порядок формування податкового кредиту здійснювався у перевіряємому періоді відповідно до норм Податкового кодексу України.

Водночас, суд зазначає, що правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість на час спірних правовідносин визначені в ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 №168/97-ВР та ст. 198 Податкового кодексу України (у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин). Виходячи із змісту положень наведених норм, право формування податкового кредиту залежить від документального підтвердження нарахування (сплати) податку. Внаслідок застосування зазначених правил, платник податку повинен визначити дату виникнення права на включення відповідних сум податку до податкового кредиту, та відповідно - суму податку, яку він має право включити до складу податкового кредиту.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України „Про податок на додану вартість", пп. 14.1.181 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податків має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що діяв на час спірних правовідносин, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 зазначеного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, в редакції що діяла на час спірних правовідносин, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними або оформленими з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Аналіз чинного податкового законодавства вказує на те, що законодавець не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків (позивача) і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Також з наведених законодавчих положень випливає, що умовами реалізації права платника на податковий кредит, а також на зменшення оподатковуваного доходу на суму понесених витрат є фактичне придбання товарів (робіт, послуг) та наявність первинних документів (зокрема, податкових накладних), оформлених у відповідності з вимогами чинного законодавства.

Склад валових витрат та порядок їх визначення ст.ст.138, 139 ПК України.

Відповідно до ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку податку на прибуток не встановлюють особливих вимог до первинних документів і облікових регістрів, що повинні використовуватися при обчисленні даного податку, тому відповідними документами податкового обліку вважаються бухгалтерські документи і регістри обліку, складені належним чином.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", що діяв на час спірних правовідносин, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

За змістом підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 зазначеного Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України, в редакції, що діяла на час спірних правовідносин, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Суд зазначає, що угоди, укладені між позивачем та його контрагентами: ТОВ „Оренда-сіті", ТОВ „НМУ „Електропівденмонтаж", ТОВ „Бізнес-Сервіс Альянс", ТОВ „Донована-плюс", ТОВ „Інтер-Альянс" є чинними та не визнані в установленому порядку недійсними.

Суд, аналізуючи вищезазначені положення нормативно-правових актів, приходить до висновку, що необхідною умовою для включення понесених витрат на придбання товарів (робіт, послуг) до складу валових витрат є наявність зв'язку товарів (робіт, послуг) з господарською діяльністю підприємства. Придбання таких товарів (робіт, послуг) повинно бути складовою частиною діяльності особи, що направлена на отримання доходу.

Суд зазначає, що згідно довідки ЄДРПОУ видом діяльності за КВЕД ПАТ „Харківська ТЕЦ-5" зазначено: виробництво електроенергії; розподілення та постачання електроенергії; діяльність автомобільного вантажного транспорту; виробництво дерев'яних будівельних конструкцій та столярних виробів; роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту; діяльність їдалень.

Таким чином, судом встановлено, що придбання позивачем ТМЦ, підрядних робіт у контрагентів ТОВ „Оренда-сіті", ТОВ „НМУ „Електропівденмонтаж", ТОВ „Бізнес-Сервіс Альянс", ТОВ „Донована-плюс", ТОВ „Інтер-Альянс" було необхідно для здійснення господарської діяльності, а саме: виробництво електроенергії; розподілення та постачання електроенергії, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів та накладними-вимогами на відпуск (внутрішнє) переміщення товарів, тощо.

Зазначена закупівля ТМЦ та підрядних робіт у контрагентів безпосередньо пов'язана з господарською діяльністю підприємства, оскільки придбані товари забезпечують умови виробництва електроенергії; розподілення та постачання електроенергії, облаштування робочих місць та умов праці працівникам, тощо, що, в свою чергу, надає позивачу можливість займатися діяльністю щодо виробництва продукції, реалізації, яка направлена на отримання доходу.

Позивачем надані належні первинні документи, що підтверджують реальність та факт придбання ТМЦ та підрядних робіт, які призначені для використання у господарській діяльності ПАТ „Харківська ТЕЦ-5".

Таким чином, позивачем дотримано вимоги податкового законодавства з реалізації права на податковий кредит та відображення валових витрат по операціях з ТОВ „Оренда-сіті", ТОВ „НМУ „Електропівденмонтаж", ТОВ „Бізнес-Сервіс Альянс", ТОВ „Донована-плюс", ТОВ „Інтер-Альянс", позивачем подано декларації з ПДВ та декларації з податку на прибуток (т.4 а.с.4-126). Задекларовані позивачем суми підтверджені наявними у матеріалах справи первинними бухгалтерськими документами.

Згідно ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справа про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Посилання відповідача на акт ДПІ у Вишгородському районі Київської області ДПС від 04.01.2013 №2/22-00/37335715 Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ Оренда-Сіті з питань дотримання вимог податкового законодавства за весь період діяльності , акт ДПІ у Вишгородському районі Київської області ДПС від 04.01.2013 №3/22-00/37335914 Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ Бізнес - Сервіс- Альянс в частині дотримання вимог податкового законодавства за період березень 2011 року по вересень 2011 року , акт ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС від 07.12.2012 №5586/2202/30590951 Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ Інтер Альянс з питань дотримання податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ ТПК Техномашпостач за період з 01.07.2010 по 30.06.2011 , акт ДПІ у Києво - Святошинському районі Київської області ДПС від 09.10.2012 №372/22-3/37033932 Про результати виїзної документальної перевірки ТОВ Донована - плюс з питань правильності нарахування та своєчасності сплати ПДВ за період з 23.03.2010 по 29.02.2012 , довідку Західної МДПІ м. Харкова від 19.12.2011 №2626/07-010/04734213 Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ НМУ Електропівденмонтаж щодо документального підтвердження господарських відносин із платником ТОВ Промбуд - Монтажінвест їх реальність та повноти відображення в обліку за період червень, серпень 2011 року - суд не бере до уваги, оскільки Податковий кодекс України не ставить право платника ПДВ на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів. Якщо контрагенти не виконали свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

Також, суд зазначає, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" позивач та контрагенти позивача є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість та податку на прибуток. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника податків, яка (слід розуміти - відповідальність) відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим, за винятком встановлених ст. 228 Цивільного кодексу України та ст.ст. 207 і 208 Господарського кодексу України випадків свідомого укладення таким суб'єктом права нікчемного правочину з метою відображення певних первинних документів в податковому обліку без фактичного проведення господарських операцій.

Саме така правова позиція викладена Європейським Судом з прав людини (рішення від 22.01.2009 у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03), а також Верховним Судом України (постанова від 09.09.2008 у справі №21-500во08, постанова від 01.06.2010 у справі № 21-573во10, постанова від 31.01.2011 у справі за позовом ЗАТ "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської ОДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, постанова від 31.01.2011 у справі за позовом ТОВ "Фірма "ВІК" до ДПІ у м. Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень).

Згідно з ч. 1 ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Водночас, суд зазначає, що ухвалою суду були витребувані у відповідача та СУ ФР ОІПП ДФС додаткові докази, а саме: письмові відомості щодо результатів досудового розслідування відносно, зокрема, ТОВ "Бізнес-Сервіс Альянс", ТОВ "Оренда-сіті", в рамках якого старшим слідчим з ОВС Головного слідчого управління ДПС України підполковником податкової міліції Небелюком В.І., при розгляді матеріалів кримінальної справи №69-149, прийнято постанову про порушення кримінальної справи, прийняття її до провадження та об'єднання справ в одне провадження від 10.04.2012 (вирок суду, відповідну постанову слідчого судді або слідчого).

На виконання ухвали суду СУ ФР ОІПП ДФС листом від 16.02.2017 №1245/10/28-10-23-07 повідомлено, що постановою старшого слідчого з ОВС Головного слідчого управління ДПС України підполковником податкової міліції Небелюка В.І. закрито в частині її порушення за фактом фіктивного підприємства - створення та придбання юридичних осіб ТОВ "Бізнес-Сервіс Альянс", ТОВ "Оренда-сіті", з метою прикриття незаконної діяльності, за попередньою змовою невстановленою групою осіб, скоєного повторно, за ознаками складу злочину, передбаченого с.2 ст.28, ч.2 ст.205 КК України. Також повідомлено про знаходження вказаної постанови в Головному слідчому управлінні ДФС.

За результатами витребування судом вказаних додаткових доказів у відповідача, Головного слідчого управлінні ДФС, а також СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві та СУ ФР ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві, листом СУ ФР ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві від 11.08.2017 №455-1/9/26-58-23-01 повідомлено, що у матеріалах вказаного кримінального провадження постанова старшого слідчого з ОВС Головного слідчого управління ДПС України підполковником податкової міліції Небелюка В.І. від 16.11.2012 відсутня.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

При цьому, в ході судового розгляду відповідачем не надано до суду належних та допустимих доказів на підтвердження наявності вироку суду за результатами досудового розслідування відносно, зокрема, ТОВ "Бізнес-Сервіс Альянс", ТОВ "Оренда-сіті" за фактом фіктивного підприємства, з метою прикриття незаконної діяльності, за попередньою змовою невстановленою групою осіб, скоєного повторно, за ознаками складу злочину, передбаченого с.2 ст.28, ч.2 ст.205 КК України.

Отже, доводи відповідача щодо здійснення позивачем господарських операцій з фіктивними підприємствами, зокрема, ТОВ "Бізнес-Сервіс Альянс", ТОВ "Оренда-сіті" в ході судового розгляду відповідачем не доведено.

Виходячи з наведеного, фактичні обставини справи об'єктивно засвідчують здійснення господарських операцій позивача з ТОВ „Оренда-сіті", ТОВ „НМУ „Електропівденмонтаж", ТОВ „Бізнес-Сервіс Альянс", ТОВ „Донована-плюс", ТОВ „Інтер-Альянс" та правомірність віднесення позивачем до податкового кредиту з податку на додану вартість суми витрат та сум валових витрат, відповідно до первинних бухгалтерських документів та податковим накладним, які виписані на виконання умов договірних відносин.

Відповідно до п. п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 01.04.2013 №0000084300 та від 01.04.2013 №0000074300 є необґрунтованими, через що позовні вимоги про скасування податкових повідомлень-рішень підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, суд присуджує позивачу з Офісу великих платників ДФС, як правонаступника Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління ДФС, за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору у розмірі 2294 грн., що підтверджується квитанцією від 29.08.2013 №2426 (т.1 а.с.2).

Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 160-163, 167, 186 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5" до Офісу великих платників ДФС в особі Харківського управління Офісу великих платників ДФС про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкові повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів від 01.04.2013 №0000084300 та №0000074300.

Стягнути з Офісу великих платників ДФС за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь Публічного акціонерного товариства "Харківська ТЕЦ-5" (код ЄДРПОУ 05471230, поштовий індекс 62371, Харківська область, Дергачівський район, с. Подвірки) у розмірі 2294 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири гривні).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова виготовлена у повному обсязі 01 вересня 2017 року.

Суддя Мар'єнко Л.М.