ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
про відмову в задоволенні заяви
30 серпня 2017 р. Справа № 902/680/15
Господарський суд Вінницької області в складі головуючого судді Тісецького С.С., при секретарі судового засідання Поцалюк Н.В. , розглянувши в приміщенні суду матеріали у справі
за заявою : товариства з обмеженою відповідальністю "Альпарі-Кельце-Інвест", 21027, м.Вінниця, вул. Космонавтів, буд. 49, код 13303311
про визнання банкрутом
за участю представників :
від ТОВ "Альпарі-Кельце-Інвест": ОСОБА_1, ОСОБА_2, за довіреністю
ВСТАНОВИВ:
В провадженні господарського суду Вінницької області перебуває справа №902/680/15 за заявою боржника - товариства з обмеженою відповідальністю "Альпарі-Кельце-Інвест" про банкрутство.
Постановою суду від 16.06.2015 року визнано боржника - товариство з обмеженою відповідальністю "Альпарі-Кельце-Інвест" банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру боржника, призначено ліквідатором боржника арбітражного керуючого ОСОБА_3.
Ухвалою суду від 16.06.2016 року усунено арбітражного керуючого ОСОБА_3 від виконання обов'язків ліквідатора у справі № 902/680/15 та призначено ліквідатором боржника арбітражного керуючого ОСОБА_4.
Також, ухвалою суду від 04.07.2017 року продовжено строк ліквідаційної процедури товариства з обмеженою відповідальністю "Альпарі-Кельце-Інвест" та повноваження арбітражного керуючого (ліквідатора) ОСОБА_4 у справі № 902/680/15 до 17.07.2017 року.
11.07.2017 року до суду від товариства з обмеженою відповідальністю "Ай Ем Ей Кріейтів" надійшла заява б/н від 05.07.2017 року (вх. № 06-54/289/17 від 11.07.2017 року) про визнання грошових вимог до боржника в сумі 20 000,00 грн. та включення до реєстру вимог кредиторів.
Ухвалою суду від 12.07.2017 року вищевказану заяву призначено до розгляду в судовому засіданні на 30.08.2017 року.
На визначену дату 30.08.2017 року в судове засідання з'явилися представники боржника.
При цьому, судом встановлено, що 29.08.2017 року до канцелярії Господарського суду Вінницької області надійшло клопотання заявника - ТОВ "Ай Ем Ей Кріейтів" №474/17 від 23.08.2017 року про розгляд справи без участі його представника.
Також, 29.08.2017 року на електронну поштову адресу суду надійшов відзив арбітражного керуючого ОСОБА_4 № 17-118 від 28.08.2017 року на кредиторську заяву ТОВ "Ай Ем Ей Кріейтів".
Згідно підстав наведених у відзиві, ліквідатор боржника просить суд відмовити у задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Ай Ем Ей Кріейтів" б/н від 05.07.2017 року про визнання грошових вимог до товариства з обмеженою відповідальністю "Альпарі-Кельце-Інвест" в сумі 20 000,00 грн. та включення до реєстру вимог кредиторів.
В судовому засіданні, представник боржника погодився з позицією ліквідатора, яка викладена у відзиві.
Суд, розглянувши зазначену вище кредиторську заяву, дослідивши письмові докази надані в обґрунтування викладених у ній вимог, заслухавши пояснення учасників процесу, проаналізувавши норми діючого законодавства України, встановив наступне.
09.06.2014 року між ТОВ "Ай Ем Ей Кріейтів" (позикодавець) та ТОВ "Фрейзер Кепітал" (позичальник) було укладено договір позики № 1 на слідуючих умовах :
В порядку та на умовах, визначених цим договором, позикодавець передає у власність позичальнику грошові кошти у розмірі, визначеному у п. 2.1 цього договору (надалі іменується "позика"), а позичальник зобов'язується повернути позику у визначений цим договором строк (п. 1.1).
Розмір позики становить 20 000 (двадцять тисяч) грн. (п. 2.1).
Позикодавець передає позику позичальникові в день підписання сторонами цього договору (п. 3.1).
Позика передається у безготівковій формі платіжним дорученням шляхом перерахування відповідних грошових коштів на поточний рахунок позичальника (п. 3.2).
Позика вважається переданою позичальникові в момент зарахування позики на поточний рахунок позичальника (п. 3.3).
ОСОБА_3 позики розпочинається з моменту набрання чинності цим договором і становить 6 (шість) місяців (п. 4.1).
ОСОБА_3, визначений у п. 4.1 цього договору, може бути продовжений за домовленістю сторін (п. 4.2).
Після закінчення строку, визначеного в п. 4.1 цього договору позичальник зобов'язується протягом 5 (п'яти) календарних днів повернути позикодавцеві позику (п.5.1).
Позика повертається в безготівковій формі платіжним дорученням шляхом перерахування відповідних грошових коштів на поточний рахунок позикодавця (п. 5.2).
Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту передання позики позичальникові (п. 6.1).
ОСОБА_3 цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 6.1 цього договору та закінчується 09 грудня 2014 року (п. 6.2).
Закінчення строку цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору (п. 6.3).
Також, 09.06.2014 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Альпарі-Кельце-Інвест" (поручитель) та товариством з обмеженою відповідальністю "Ай Ем Ей Кріейтів" (кредитор) було укладено договір поруки № 09-06/14 на таких умовах :
Поручитель зобов'язується солідарно відповідати перед кредитором за виконання всіх зобов'язань ТОВ "Фрейзер Кепітал", що виникли з договору № 1 від "09" червня 2014 року про надання позики (далі - основний договір), який був укладений між ТОВ "Ай Ем Ей Кріейтів" та ТОВ "Фрейзер Кепітал" (надалі - боржник) (п. 1.1).
У відповідності до п. 1.1.основного договору предметом основного договору є те, що позикодавець передає у власність позичальнику грошові кошти у розмірі, визначеному у п.2.1 основного договору, а позичальник зобов'язується повернути позику у визначений цим договором строк (п. 2.1).
Відповідно до п. 2.1 основного договору розмір позики становить 20 000 (двадцять тисяч) грн. (п. 2.2).
Згідно п. 6.2. основного договору строк виконання зобов'язання основним договором складає 09.12.2014 року (п. 2.3).
Поручитель цією порукою забезпечує виконання зобов'язання за основним договором в повному обсязі (п. 3.2).
Поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язання боржником, згідно основного договору у сумі, що дорівнює 20 000 (двадцять тисяч гривень 00 копійок), а також за відшкодування кредитору збитків та сплату неустойки (п. 4.1).
Обов'язки поручителя: при порушенні боржником зобов'язання перед кредитором за основним договором, виконати за Боржника зобов'язання у 7 денний строк з дня отримання вимоги від кредитора (п.п. 5.1, 5.1.1).
Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до моменту припинення дії основного договору, окрім випадків визначених в ст. 559 Цивільного Кодексу України (п. 7.1).
В подальшому, ТОВ "Ай Ем Ей Кріейтів" звернулося до ТОВ "Фрейзер Кепітал" з письмовою вимогою № 374/14 від 16.12.2014 року повернути позику у розмірі 20 000,00 грн. в строк до 23.12.2014 року, шляхом перерахування коштів на банківський рахунок ТОВ "Ай Ем Ей Кріейтів".
На вказану вимогу, ТОВ "Фрейзер Кепітал" надало письмову відповідь № 32-22-12-14 від 22.12.2014 року, в якій повідомляється про наявність заборгованості перед ТОВ "Ай Ем Ей Кріейтів" в розмірі 20 000,00 грн., однак наразі відсутні обігові кошти та просить зачекати деякий час для погашення заборгованості.
Окрім того, згідно акту звірки взаємних розрахунків від 12.01.2015 року за договором надання позики від 09.06.2014 року, загальна сума заборгованості ТОВ "Фрейзер Кепітал" перед ТОВ "Ай Ем Ей Кріейтів" складає 20 000,00 грн..
Також, у заяві повідомляється, що вказана вище заборгованість станом на день подання заяви, ТОВ "Фрейзер Кепітал" не погашалась за договором позики та сума боргу у розмірі 20 000,00 грн. залишається непогашею, в зв'язку з чим, заявник просить суд визнати та включити до реєстру вимог кредиторів грошові вимоги ТОВ "Ай Ем Ей Кріейтів" до ТОВ "Альпарі-Кельце-Інвест" на суму основної заборгованості в розмірі 20000,00 грн..
Згідно ч. 2 ст. 4-1 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.
За змістом ч. 1 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.
Частиною 4 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", передбачено, що особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.
В силу ч. 2 ст. 4-3 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Згідно ч.1 ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
За змістом статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до ст. ст. 34, 43 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.
Як встановлено судом, 09.06.2014 року між ТОВ "Ай Ем Ей Кріейтів" (позикодавець) та ТОВ "Фрейзер Кепітал" (позичальник) було укладено договір позики №1, предметом якого є надання позики в розмірі 20 000,00 грн..
Згідно ст. 1046 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
За умовами договору позики № 1 від 09.06.2014 року, позика передається у безготівковій формі платіжним дорученням шляхом перерахування відповідних грошових коштів на поточний рахунок позичальника. Позика вважається переданою позичальникові в момент зарахування позики на поточний рахунок позичальника (п.п. 3.2, 3.3).
Водночас, ухвалою суду від 12.07.2017 року було зобов'язано ТОВ "Ай Ем Ей Кріейтів" надати суду докази в підтвердження надання позичальнику грошових коштів в сумі 20 000,00 грн. згідно п. 3.2 договору позики № 1 від 09.06.2014 року, однак, заявником не надано суду витребуваних доказів.
Окрім того, згідно ч.1, ч.2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Додані до кредиторської заяви копії акту звірки взаємний розрахунків від 12.01.2015 року за договором надання позики від 09.06.2014 року та письмова відповідь ТОВ "Фрейзер Кепітал" № 32-22-12-14 від 22.12.2014 року не є первинними документами в розумінні наведеної вище норми Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", які підтверджують здійснення фінансової операції.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що заявником не доведено належними доказами обставин, щодо надання позики ТОВ "Фрейзер Кепітал" в сумі 20000,00 грн..
Також, судом встановлено, що 09.06.2014 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Альпарі-Кельце-Інвест" (поручитель) та товариством з обмеженою відповідальністю "Ай Ем Ей Кріейтів" (кредитор) укладено договір поруки № 09-06/14, предметом якого є зобов'язання поручителя солідарно відповідати перед кредитором за виконання всіх зобов'язань ТОВ "Фрейзер Кепітал", що виникли з договору № 1 від "09" червня 2014 р. про надання позики, який укладений між ТОВ "Ай Ем Ей Кріейтів" та ТОВ "Фрейзер Кепітал".
Згідно ч. 1 ст. 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
За змістом п. 7.1 договору поруки № 09-06/14 від 09.06.2014 року, договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до моменту припинення дії основного договору, окрім випадків визначених в ст. 559 Цивільного Кодексу України.
Отже, сторони даного договору, визначили термін його дії.
Принагідно, суд звертає увагу на правові позиції викладені у постановах Верховного суду України.
З договору поруки вбачається, що в ньому не встановлено строку, після якого порука припиняється, а умова договору поруки (пункт 11) про його дію до повного виконання боржником своїх зобов'язань перед банком за кредитним договором не є встановленим сторонами строком припинення дії поруки, оскільки суперечить частині першій статті 251 та частині першій статті 252 ЦК України, тому в цьому разі підлягають застосуванню норми частини четвертої статті 559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя (постанова ВСУ від 18.07.2012 року у справі N 6-78цс12).
Умови договору поруки про його дію до повного припинення всіх зобов'язань боржника не свідчать про те, що договором установлено строк припинення поруки в розумінні ст. 251, ч. 4 ст. 559 ЦК України, тому в цьому разі підлягають застосуванню норми ч. 4 ст. 559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя (постанова ВСУ від 23.05.2012 року у справі N 6-33цс12).
При цьому, як вказувалося вище та встановлено судом, пунктами 4.1, 5.1, 6.1, 6.2 договору позики № 1 від 09.06.2014 року визначено, що строк позики розпочинається з моменту набрання чинності цим договором і становить 6 (шість) місяців; після закінчення строку, визначеного в п. 4.1 цього договору позичальник зобов'язується протягом 5 (п'яти) календарних днів повернути позикодавцеві позику; цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту передання позики позичальникові; строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 6.1 цього договору та закінчується 09 грудня 2014 року.
Частиною 1 ст. 251 Цивільного кодексу України визначено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Відповідно до ч. 1 ст. 252 Цивільного кодексу України, строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.
Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Згідно ч. 3 ст. 254 Цивільного кодексу України, строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку.
Зважаючи на вказані норми законодавства та умови договору позики, строк виконання основного зобов'язання стосовно повернення позики настав 15.12.2014 року.
В силу ч. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України (в редакції на момент укладення договору поруки), порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.
Також, правовим наслідком пропуску кредитором строку пред'явлення вимоги вважається припинення поруки, яка є видом забезпечення виконання зобов'язань (частина перша статті 546 ЦК України) і виникає на підставі договору (статті 547, 548 ЦК України). Метою положень частини четвертої статті 559 ЦК України є захист прав та інтересів поручителя шляхом припинення саме поруки з визначених підстав, а не шляхом припинення договору поруки. Якщо кредитор змінює строк виконання основного зобов'язання, то передбачений частиною четвертою статті 559 ЦК України шестимісячний строк обчислюється від цієї дати (постанова ВСУ від 17.02.2016 у справі N 908/4911/14).
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Ай Ем Ей Кріейтів" не надано суду доказів в підтвердження звернення з грошовою вимогою до поручителя - ТОВ "Альпарі-Кельце-Інвест" у шестимісячний строк - до 15.06.2015 року, в зв'язку з чим, обов'язок ТОВ "Альпарі-Кельце-Інвест" як поручителя перед кредитором - ТОВ "Ай Ем Ей Кріейтів", в силу наведених вище приписів законодавства є припиненим.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку відмовити у повному обсязі в задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Ай Ем Ей Кріейтів" б/н від 05.07.2017 року (вх. № 06-54/289/17 від 11.07.2017 року) про визнання грошових вимог до боржника в сумі 20 000,00 грн. та включення до реєстру вимог кредиторів у даній справі.
Відповідно до п. 4.11 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", розподіл сум судового збору (так само як й інших судових витрат) у непозовному провадженні, як-от у справах про банкрутство, про оскарження рішень третейських судів та про видачу виконавчих документів на примусове виконання рішень третейських судів тощо, здійснюється, оскільки інше не передбачено законом, за загальними правилами статті 49 ГПК.
Оскільки в задоволенні кредиторських вимог ТОВ "Ай Ем Ей Кріейтів" відмовлено, сплачений судовий збір в розмірі 3 200,00 грн. за подання до суду кредиторської заяви, підлягає покладенню на ТОВ "Ай Ем Ей Кріейтів".
Керуючись ст. ст. 1, 2, 8, 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"; ст. ст. 4, 4-1, 4-5, 32-34, 43, 49, 86, 115 Господарського процесуального кодексу України суд, -
УХВАЛИВ:
1. Відмовити в задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Ай Ем Ей Кріейтів" б/н від 05.07.2017 року (вх. № 06-54/289/17 від 11.07.2017 року) про визнання грошових вимог до боржника в сумі 20 000,00 грн. та включення до реєстру вимог кредиторів у справі № 902/680/15 повністю.
2. Ухвалу направити згідно переліку рекомендованим листом.
Суддя Тісецький С.С.
Віддрук. 4 прим.:
1- до справи;
2- ТОВ "Альпарі-Кельце-Інвест", 21027, м. Вінниця, вул. Космонавтів, буд 49;
3 - арбітражному керуючому ОСОБА_4, 01030, м. Київ, а/с 23;
4 - ТОВ "Ай Ем Ей Кріейтів", вул. Заводська, буд. 13, м. Сватове, Сватівський район, Луганська область, 92600.
Суд | Господарський суд Вінницької області |
Дата ухвалення рішення | 30.08.2017 |
Оприлюднено | 04.09.2017 |
Номер документу | 68588731 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні