Ухвала

від 18.08.2017 по справі 909/170/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

18 серпня 2017 р. Справа № 909/170/16

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Грици Ю.І.,

секретар судового засідання Максимів Н. Б.,

за участю:

від скаржника (позивача,стягувача): 1) ОСОБА_1- начальник юридичного відділу, (довіреність № 8 від 16.03.2017);

2) ОСОБА_2 - юрисконсульт по роботі з фізичними особами юридичного відділу, (довіреність № 18 від 04.08.2017);

від відповідача (боржника): ОСОБА_3- представник, (довіреність №1117/48-16/14-в від 06.07.2017);

від Управління Державної казначейської служби України у м. Івано-Франківську Івано-Франківської області: ОСОБА_4 - головний спеціаліст-юрисконсульт, (довіреність № 03.08/5 від 09.01.2017)

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська теплоенергетична компанія" на дії Управління Державної казначейської служби України у м. Івано-Франківську Івано-Франківської області у справі №909/170/16

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська теплоенергетична компанія", вул. Індустріальна,34, м. Івано-Франківськ,76014

до відповідача: Департаменту освіти та науки Івано-Франківської міської ради вул. С.Бандери, 10-а, м. Івано-Франківськ, 76014

про стягнення коштів в сумі 69967,63 грн.

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Станіславська теплоенергетична компанія" звернулося до господарського суду Івано-Франківської області зі скаргою (вх.№6006/17 від 02.06.2017) на дії управління Державної казначейської служби України у м. Івано-Франківську Івано-Франківської області щодо відмови у прийнятті і поверненні виконавчих документів без виконання у даній справі.

В поданій скарзі ТОВ "Станіславська теплоенергетична компанія" зазначає, що дії управління Державної казначейської служби України у м. Івано-Франківську повернуло товариству його заяву про примусове виконання рішень та накази суду без виконання, оскільки рахунки управління освіти і науки виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради в управлінні Казначейства закриті. Скаржник вважає такі дії управління Казначейства необґрунтованими та незаконними, а тому просить суд визнати дії управління УДКСУ незаконними, зобов'язати управління прийняти до виконання накази Господарського суду Івано-Франківської області №108 від 14.02.2017 та №197 від 07.03.2017.

Ухвалою суду від 06.06.2017 призначено розгляд скарги в засіданні суду на 14.06.2017, однак, в зв'язку з неприбуттям в судове засідання представника управління Державної казначейської служби та представника відповідача ухвалою суду від 14.06.2017 розгляд справи відкладено на 01.08.2017. Слід зазначити, що 20.07.2017 до суду поступило клопотання (вх.№11462/17 від 20.07.2017), в якому Управління Державної казначейської служби України у м. Івано-Франківську Івано-Франківської області просило суд перенести розгляд скарги по даній справі на іншу дату в зв'язку з перебуванням головного спеціаліста - юрисконсульта управління у щорічній відпустці.

01.08.2017 судове засідання не відбулося внаслідок перебування судді Грици Ю.І. у відпустці.

Ухвалою суду від 03.08.2017 призначено розгляд скарги в засіданні суду на 15.08.2017.

Представником УДКСУ в судовому засіданні 15.08.2017 подано письмове пояснення (вх.№12838/17 від 15.08.2017) по справі, в якому зазначено, що станом 29.12.2016 рахунки управління освіти і науки виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради зариті в управлінні Казначейства і здійснити безспірне списання коштів з рахунків боржника є неможливим. Крім того, УДКСУ зазначає, що управління освіти і науки виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради за своєю організаційно-правовою формою є органом місцевого самоврядування, а держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів, боржником за яким є: державний орган, підприємство, установа, організація, а не орган місцевого самоврядування. На підставі наведеного, УДКСУ просить відмовити у прийнятті скарги ТОВ "Станіславська теплоенергетична компанія . До письмових пояснень Казначейством подано письмові докази на підтвердження закриття рахунків управління освіти і науки виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради в управлінні Державної казначейської служби України у м. Івано-Франківську Івано-Франківської області.

Представником боржника в судовому засіданні 15.08.2017 повідомлено про те, що Управління освіти і науки виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради ліквідовано.

В судовому засіданні 15.08.2017 оголошено перерву до 17.08.2017.

Представниками ТОВ "Станіславська теплоенергетична компанія" 17.08.2017 подано письмові пояснення, де зазначено, що відповідно до детальної інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Управління освіти і науки виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради на даний час перебуває в процесі припинення. Посилаючись на те, що відсутність відкритих рахунків боржника в Казначействі не є підставою для повернення виконавчих документів стягувачеві без виконання, а тому накази мають бути виконані. Крім того, представниками скаржників подано заяву (вх.№8794/17 від 17.08.2017) про заміну сторони у виконавчому провадженні.

В судовому засіданні 17.08.2017 оголошено перерву до 18.08.2017.

Слід зазначити, що 18.08.2017 судом винесено ухвалу про визнання Департаменту освіти та науки Івано-Франківської міської ради процесуальним правонаступником Управління освіти і науки виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради.

В судовому засіданні 18.08.2017 представники позивача підтримали та просили її задоволити.

Представник Управління Державної казначейської служби України у м. Івано-Франківську Івано-Франківської області проти скарги заперечила.

Представник боржника також проти скарги заперечив.

Розглянувши скаргу ТОВ "Станіславська теплоенергетична компанія", дослідивши матеріали скарги та справи, вислухавши пояснення сторін, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає, що скаргу слід задоволити виходячи з наступного:

ТОВ "Станіславська теплоенергетична компанія" звернулося до господарського суду з позовом до Управління освіти і науки виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про стягнення вартості виконаних робіт у розмірі 69967,63 грн.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 18.01.2017 позов задоволено, стягнуто з Управління освіти і науки виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради на користь ТОВ "Станіславська теплоенергетична компанія" суму вартості виконаних робіт у розмірі 69967,63 грн. та судовий збір в розмірі 1378,00 грн. 17.02.2017 господарським судом Івано-Франківської області прийнято додаткове рішення у даній справі про стягнення з Управління освіти і науки виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради на користь ТОВ "Станіславська теплоенергетична компанія" суму судових витрат за проведення судової будівельно-технічної експертизи у розмірі 8100,00 грн.

На виконання вищезазначених рішень видано накази №108 від 14.02.2017 та №197 від 07.03.2017.

Слід зазначити, що виконання судового рішення є невід'ємною стадією процесу правосуддя.

З матеріалів справи випливає, що ТОВ "Станіславська теплоенергетична компанія" надіслало на адресу управління Державної казначейської служби України у м. Івано-Франківську Івано-Франківської області із заяву (№13/825 від 17.03.2017) про примусове виконання рішень суду разом із наказами.

У відповідь Казначейством надіслано лист №03-30/570 від 29.03.2017, яким повернуто пакет документів скаржника та зазначено, що безспірне списання коштів з рахунків боржника здійснити неможливо, оскільки рахунки управління освіти і науки виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради в Казначействі закрито.

У свою чергу стягувачем повторно надіслано на адресу УДКСУ заяву (вх.№13/1365 від 15.05.2017) про примусове виконання рішень суду разом із наказами.

УДКСУ знову надіслано скажнику лист (вх.№03-30/951 від 22.05.2017), зі змісту якого вбачається, що пакет документів разом із наказами повернуто стягувачу без виконання з аналогічних причин - оскільки безспірне списання коштів з рахунків боржника здійснити неможливо, оскільки рахунки управління освіти і науки виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради в Казначействі закрито.

Звертаючись зі скаргою ТОВ "Станіславська теплоенергетична компанія" зазначило, що такі дії УДКСУ є необґрунтованими, безпідставними та незаконними.

В обґрунтування своїх заперечень проти скарги позивача УДКСУ посилається на те, що безспірне списання коштів з рахунків боржника здійснити неможливо, оскільки рахунки управління освіти і науки виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради в Казначействі закрито.

Заперечуючи проти скарги, боржник посилається на те, що управління освіти і науки виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради ліквідовано, а натомість створено Департамент освіти і науки.

З матеріалів справи випливає, що управління освіти і науки та Департамент освіти і науки по суті мають такі ж самі завдання, оскільки навчальні заклади як існували, так і продовжують існувати. Крім того, сама лише зміна найменування юридичної особи не означає її реорганізації, якщо при цьому не змінюється організаційно-правова форма даної особи.

Водночас зміна найменування юридичної особи тягне за собою необхідність у державній реєстрації змін до установчих документів. З даного приводу слід вказати, що з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що станом на 17.08.2017 Управління освіти і науки виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради ще не ліквідовано, а тільки перебуває в стані припинення.

При цьому, варто вказати, що 18.08.2017 ухвалою суду Департамент освіти та науки Івано-Франківської міської ради визнано процесуальним правонаступником Управління освіти і науки виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради.

Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав і обов'язків сторони у справі до іншої особи у зв'язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.

Як випливає з матеріалів справи, Департамент є виконавчим органом Івано-Франківської міської ради, є підзвітним і підконтрольним міській раді. Департамент фінансується за рахунок коштів місцевого бюджету. Отже , за своєю організаційно-правовою формою Департамент відноситься до органів місцевого самоврядування.

За приписами ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону. Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування, зокрема є доходи місцевих бюджетів та інші кошти. Місцеві бюджети є самостійними, вони не включаються до Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та інших місцевих бюджетів. Органи місцевого самоврядування з урахуванням місцевих умов і особливостей можуть перерозподіляти між собою на підставі договорів окремі повноваження та власні бюджетні кошти.

Відповідно до п. 12 ст. 1 Бюджетного кодексу України бюджетні установи - це органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету.

Згідно з частинами першою та восьмою ст. 51 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради є виконавчий комітет ради, який утворюється відповідною радою на строк її повноважень. Виконавчий комітет ради є підзвітним і підконтрольним раді, що його утворила.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Бюджетного кодексу України для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.

В силу приписів п. 3 ч. 2 вказаної статті Бюджетного кодексу головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів можуть бути виключно місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників. Якщо згідно із законом місцевою радою не створено виконавчий орган, функції головного розпорядника коштів відповідного місцевого бюджету виконує голова такої місцевої ради.

Водночас, відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 25 Бюджетного кодексу України Казначейство України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Частиною 1 ст. 3 Закону України "Про гарантії виконання судових рішень" визначено, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Постановою Кабінету Міністрів України № 845 від 3 серпня 2011 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України № 45 від 30 січня 2013) затверджено Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - Порядок).

З пункту третього даного Порядку випливає, що рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Слід зазначити, що у підпункті сьомому пункту п'ятого вищенаведеного Порядку передбачено, що під час виконання виконавчих документів органи Казначейства мають право вживати інших заходів до виконання виконавчих документів.

Частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Слід зазначити, що законодавець не може передбачити переліку всіх можливих варіантів процесуальних дій, які можуть бути необхідні для вирішення тих чи інших юридичних колізій, що виникають в зв'язку з різними обставинами у конкретних справах, проте, виходячи з аналізу вище перелічених норм чинного законодавства суд вважає, що під "іншими заходами", які органи Казначейства мають право вживати до виконання виконавчих документів слід розуміти будь-які дії, передбачені цими нормами і не суперечать їм.

Згідно ч. 1 ст. 9 Конституції України частиною національного законодавства України є Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом.

Таким чином, необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов'язкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Цей обов'язок поширюється як на позивача (стягувача) так і на відповідача (боржника).

Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави, а невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий судовий розгляд.

Підпунктом 1 пункту 9 Порядку визначено, що орган Державної казначейської служби України повертає виконавчий документ стягувачеві у разі, коли:

- виконавчий документ не підлягає виконанню органом державної казначейської служби, його подано особою, що не має відповідних повноважень, пред'явлено до виконання з пропущенням встановленого строку, видано або оформлено з порушенням встановлених вимог;

- рішення про стягнення коштів не набрало законної сили, крім випадків, коли судове рішення про стягнення коштів допущено до негайного виконання в установленому законом порядку;

- суми коштів, зазначених у судовому рішенні про стягнення коштів, повернуто стягувачеві за поданням органу, що контролює справляння надходжень бюджету, або за рахунок таких коштів виконано грошові зобов'язання чи погашено податковий борг стягувача перед державним або місцевим бюджетом;

- відсутній залишок невідшкодованого податку на додану вартість, узгоджений із стягувачем;

- стягувач відмовився від виконання виконавчого документа або відкликав його без виконання;

- наявні інші передбачені законом випадки.

При цьому наявність інших визначених законом підстав для повернення органом Державної казначейської служби України виконавчого документа стягувачу має бути чітко встановлена правовою нормою. Такі підстави підлягають обмеженому (вузькому), а не розширеному тлумаченню, оскільки відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною другою статті 3 Закону рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Таким чином, відсутні підстави, які б дозволяли органу Державної казначейської служби України не виконувати судове рішення та повернути виконавчий документ стягувачу.

Приписами статті 121-2 ГПК України передбачено, що скарга на рішення, дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців щодо виконання судових рішень господарських судів може бути подана стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів, крім рішень виконавця про відкладення проведення виконавчих дій, які можуть бути оскаржені протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів. За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачу, боржнику, прокурору та органу державної виконавчої служби, приватному виконавцю. Ухвала може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку.

За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

Враховуючи вищенаведене, перелічені приписи чинного законодавства та беручи до уваги те, що до Департаменту освіти та науки Івано-Франківської міської ради перейшли, як до правонаступника Управління освіти і науки виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради перейшли процесуальні права і обов'язки, а тому виконання рішення, за яким боржником є Департаменту освіти та науки, підлягає здійсненню саме Управлінням Державної казначейської служби України у м. Івано-Франківську Івано-Франківської області. На підставі наведеного суд вважає, скаргу позивача обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 9, 19, 129-1 Конституції України, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Станіславська теплоенергетична компанія" на дії Управління Державної казначейської служби України у м. Івано-Франківську Івано-Франківської області у справі №909/170/16 задоволити.

Визнати незаконними дії Управління Державної казначейської служби України у місті Івано-Франківську Івано-Франківської області щодо відмови у прийнятті та поверненні наказів Господарського суду Івано-Франківської області №108 від 14.02.2017 та №197 від 07.03.2017 без виконання.

Зобов'язати Управління Державної казначейської служби України у місті Івано-Франківську Івано-Франківської області прийняти до виконання накази №108 від 14.02.2017 та №197 від 07.03.2017.

Суддя Грица Ю.І.