Провадження №2/760/4729/17
Справа №760/11038/17
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
/про залишення позовної заяви без руху/
29 червня 2017 року суддя Солом'янського районного суду м. Києва Усатова І.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Ай Ті Нет", Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "БАШТА" про визнання недійсним договору про встановлення сервітуту нерухомого майна, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду з даним позовом та просив визнати недійсним договір №082016 від 22.08.2016 між Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "БАШТА" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ай Ті Нет" про встановлення сервітуту нерухомого майна, що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Клінічна, 23-25, і належить на праві приватної власності Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку "БАШТА".
Позовна заява не відповідає вимогам ст. 119 ЦПК України.
Відповідно до ст.ст. 3,4 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до чинного законодавства України, а саме ст.119 ЦПК України позовна заява є процесуальним документом, який повинен містити в собі, зокрема, зміст позовних вимог; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину або наявність підстав для звільнення від доказування.
Тобто в позовній заяві, має міститись посилання, зокрема, на те, до кого пред'явлений позов; що саме вимагає позивач (предмет позову); обставини, на яких ґрунтується вимога (матеріально-правова підстава позову); зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину.
Таким чином, на цій стадії цивільного процесу позивач зобов'язаний виконувати вимоги щодо доведення певного кола фактів, що мають процесуальне значення, для підтвердження наявності права на пред'явлення позову та дотримання процесуального порядку його пред'явлення.
Згідно зі ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд.
У позовній заяві не викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги до відповідача ОСОБА_2, тобто ті юридично значимі факти, на основі яких він звертається до суду та обґрунтовує свої вимоги відповідно до норм матеріального права, що поширюються на спірні правовідносини, з зазначенням доказів в підтвердження обґрунтування заявлених вимог або наявність підстав для звільнення від доказування.
Так, позивач, вказавши відповідачем ОСОБА_2, не зазначає будь-якого доказу на підтвердження того, що саме цією особою були порушені його права та якими доказами це підтверджується.
Тому, оскільки відповідно до ст. 15 цього ж Кодексу суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають саме з правових відносин: цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових, а не з будь-яких суспільних зв'язків, то зазначення вказаних вище обставин за нормами ст. 119 ЦПК України є передумовою відкриття провадження у справі.
Виходячи з цього, в позові слід зазначити:
- в чому саме полягає порушення прав позивача відповідачем,
- якими нормами чинного законодавства обґрунтовується порушення такого права, якщо воно є,
- як вбачається з поданої заяви, в ній не зазначені докази, які обґрунтовують позовні вимоги заявлені до відповідача.
Виходячи з вищенаведеного, позивачу слід викласти обставини в обґрунтування пред'явлених конкеризованих позовних вимог, виходячи з правовідносин, що склалися між сторонами, з посиланням на докази в підтвердження обставин в обґрунтування заявлених вимог.
Відповідно до ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.
За таких обставин, керуючись ст. 96, 118-121 ЦПК України, суддя -
У Х В А Л И В:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: Товариство з обмеженою віжповідальністю "Ай Ті Нет", Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "БАШТА" про визнання недійсним договору про встановлення сервітуту нерухомого майна - залишити без руху, надавши їй строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання ухвали.
Недоліки позовної заяви, викладені в даній ухвалі, мають бути усунуті шляхом подання належно оформленої позовної заяви.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя:
Суд | Солом'янський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 29.06.2017 |
Оприлюднено | 05.09.2017 |
Номер документу | 68619604 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Солом'янський районний суд міста Києва
Усатова І. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні