Апеляційне провадження № 22-ц/796/4987/2018
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 червня 2018 року м. Київ
Унікальний номер справи 760/11038/17
Апеляційний суд міста Києва у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Шахової О.В.( суддя-доповідач), Білич І.М., Вербової І.М., за участю секретаря судового засідання Пащенко О.П.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідач - ОСОБА_5,
треті особи: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Башта ,
Товариство з обмеженою відповідальністю Ай Ті Нет ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_4,
на рішення Солом'янського районного суду м. Києва, ухваленого 17 квітня 2018 року під головуванням судді Усатової І.А. в приміщенні Солом'янського районного суду м. Києва,-
ВСТАНОВИВ:
У червні 2017 року ОСОБА_4 звернувся з позовом до ОСОБА_5, треті особи: ОСББ Башта , ТОВ Ай Ті Нет , про визнання недійсним договору про встановлення сервітуту нерухомого майна.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що 25.10.2010 на загальних зборах співвласників ОСББ Башта обрано правління ОСББ Башта та голову правління ОСББ Башта ОСОБА_5 терміном на 2 роки - до 25.10.2012.
Посилався на те, 22.08.2016 між ОСББ Башта та ТОВ &quта;Ай Ті Нет&q? Т; було укладено договір про встановлення сервітуту нерухомого майна багатоквартирного будинку № 23-25 по вулиці Клінічній в м. Києві.
Вказаний договір вважав недійсним внаслідок протиправних, неправомочних дій голови правління ОСББ &q?я ;Башта&qut;; ОСОБА_5, оскільки останній, не будучи легітимним головою правління ОСББ &q?я ;Башта&qut;;, використовуючи сфальшовану довідку у вигляді копії витягу з державного реєстру, 22.08.2016 від імені об'єднання співвласників багатоквартирного будинку &q?уд;Башта&qut;;, уклав спірний договір про встановлення сервітуту нерухомого майна ОСББ.
Зазначав про те, що вказані дії відповідачем було вчинено у зв'язку з тим, що йому було відомо, що 15.12.2015 в ОСББ &quв ;Башта&qut;; було організовано ініціативною групою та проведено загальні збори співвласників ОСББ, на яких було обрано нове правління ОСББ та вибрано нового голову правління.
Крім того, позивач звертав увагу на те, що ОСОБА_5 під час підписання договору про встановлення сервітуту нерухомого майна ОСББ, пред'являв на підтвердження своєї легітимності, як голови правління ОСББ &q?я ;Башта&qut;;, тільки копію витягу з державного реєстру, в якій було записано, що він є головою правління ОСББ &q? О;Башта&qut;; з 25.10.2010.
Згідно відповіді Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації від 7.03.2017 на його запит про час внесення та підстави для внесення даних до державного реєстру стосовно голови правління ОСББ &q?я ;Башта&qut;;, що записи про зміну керівника правління ОСББ &q?я ;Башта&qut;; в 2010 році до державного реєстру не вносились.
Вказував, що своїми протиправними діями ОСОБА_5 порушив його права, як співвласника багатоквартирного будинку в частині його волевиявлення, при проведенні виборів правління та голови правління, обмеживши його права в участі управління будинком, що привело до значного погіршення умов проживання в будинку, а саме: самовільному переплануванню приміщень будинку ОСББ, погіршенню стану безпеки будинку.
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 17 квітня 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.
Не погодившись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу та, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, зокрема, що твердження суду першої інстанції про те, що терміни перебування на посаді голови правління можна розглядати окремо від термінів роботи обраного правління ОСББ є необґрунтованими та безпідставними.
Окремо звертає увагу на те, що до моменту підписання договору про встановлення сервітуту нерухомого майна 15.12.2015 вже відбулися позачергові звітно-виборчі збори співвласників ОСББ Башта , за результатами яких було обрано нове правління, а з його складу нового голову правління - ОСОБА_6 Відомості про нього у 2015 році не вносилися до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у зв'язку з перешкодами, що створювалися попереднім правлінням на чолі з відповідачем. Відомості про ОСОБА_6 будо внесені до реєстру тільки 21.03.2017.
Разом з тим, суд першої інстанції не прийняв до уваги Протокол № 20-1 засідання Правління ОСББ Башта від 20.04.2016, яким додатково підтверджувалося відсутність права ОСОБА_5 бути головою правління на момент підписання договору від 22 серпня 2016 року про встановлення сервітуту нерухомого майна.
При ухваленні рішення, суд першої інстанції не взяв до уваги той факт, що державним реєстратором Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації було порушено вимоги ЗУ Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських об'єднань , внаслідок чого виникло різночитання виконаних реєстраційних дій та запису в державному реєстрі, оскільки не була проведена обов'язкова перевірка наданих документів на відповідність поданій заяві, так як в нотаріально завіреній копії протоколу загальних зборів вказано про те, що голова правління ОСББ Башта обирається на 2 роки.
Указом Президента України № 452/2017 від 29.12.2017 Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах ліквідовано апеляційний суд міста Києва та утворено Київський апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Київську область і місто Київ, з місцезнаходженням у місті Києві.
У відповідності до ч. 6 ст. 147 Закону України Про судоустрій і статус суддів у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті Голос України повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.
Відповідно до п. 3 розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про судоустрій і статус суддів апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.
Пунктом 8 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України (в редакції, яка діє з 15.12.2017) передбачено, що до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
У зв'язку з цим справа підлягає розгляду Апеляційним судом міста Києва.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_4 підтримав доводи апеляційної скарги з підстав викладених в ній. Просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явилися, про місце та час розгляду справи повідомлені за законом належно. Неявка відповідача та представників третіх осіб в судове засідання не унеможливлює встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи і відповідно до ч.2 ст. 372 ЦПК, не перешкоджає розгляду справи.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленого по справі судового рішення, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 401 ЦК України, право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.
Статтею 402 ЦК України, зокрема, передбачено, що сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду.
Положеннями статті 403 ЦК України передбачено, що сервітут визначає обсяг прав щодо користування особою чужим майном. Сервітут не позбавляє власника майна, щодо якого він встановлений, права володіння, користування та розпоряджання цим майном, а збитки, завдані власникові (володільцеві) земельної ділянки або іншого нерухомого майна, особою, яка користується сервітутом, підлягають відшкодуванню на загальних підставах.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 20 жовтня 2006 року відбулася державна реєстрація ОСББ Башта , що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1003857696 від 12.04.2018
З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_4 є власником квартири АДРЕСА_1 що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (ас.9).
Відповідно до протоколу позачергових загальних зборів членів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 Башта від 25 жовтня 2010 року вбачається, що правління ОСББ Башта в складі: ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 обрано на новий строк роботи. Переважною кількістю голосів термін роботи нового правління встановлено на 2 роки (ас.ас. 5-6).
Згідно витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, починаючи з 02.01.2013 по 01.01.2015, відомості щодо голови правління не вносилися (а.с. 68-84).
Встановлено, що 22.08.2016 між ОСББ Башта в особі голови правління ОСОБА_5 та ТОВ Ай Ті Нет в особі директора ОСОБА_10 було укладено договір №082016 про встановлення сервітуту нерухомого майна, об'єктом сервітуту є: канали, ніші, замонолічені труби, труби-стояки, закладні деталі, шафи для електропроводок, технічні приміщення і т.п. житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 (ас.ас.10-12).
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Вказаним вимогам процесуального закону рішення суду відповідає.
Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_4, суд першої інстанції виходив з того, що забезпечуючи поточну діяльність ОСББ Башта та захист прав і інтересів співвласників ОСОБА_5 укладав спірний договір, як діючий голова правління. Доказів на підтвердження неповноважності вчинення таких дій ОСОБА_5, позивачем суду не надано.
Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його правильним і законним з огляду на наступне.
З листа Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації від 07.03.2017 № 108-3796 вбачається, що згідно інформації, яка міститься в ЄДР, запис про зміну керівника в 2010 році не вносився, що не заперечував представник відповідача і при розгляді справи в суді першої інстанції (ас. 4).
Згідно з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 12.04.2018 №1003857696 станом на 22.08.2016, з 25.10.2010 керівником ОСББ Башта є ОСОБА_5, зміна відомостей про керівника юридичної особи була внесена 3.03.2011, подальше внесення відомостей про керівника юридичної особи не вносилось (ас.ас. 32-37).
Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 05.07.2017 №1002773623 станом на 05.07.2017, з 21.03.2017 керівником ОСББ Башта є ОСОБА_6 (ас.ас. 39-44).
Відповідно до ст. 10 Закону України Про об'єднання співвласників багатоквартирних будинків (в редакції станом на 26 жовтня 2012 року), тобто, на час закінчення повноважень голови правління ОСББ Башта органами управління об'єднання є загальні збори його членів, правління, ревізійна комісія об'єднання. Вищим органом управління об'єднання є загальні збори. Загальні збори скликаються і проводяться згідно з вимогами статуту об'єднання. До виключної компетенції загальних зборів членів об'єднання відноситься: затвердження статуту об'єднання, внесення змін до нього; обрання членів правління об'єднання. Правління є виконавчим органом об'єднання і підзвітне загальним зборам. Порядок обрання та відкликання членів правління, їх кількісний склад та строки обрання встановлюються загальними зборами.
Згідно зі ст. 16 цього Закону об'єднання має право відповідно до законодавства та статуту, шляхом скликання загальних зборів створювати органи управління та визначати умови їх діяльності та оплати.
Пунктом 5.1. Статуту ОСББ визначено, що чергові загальні збори членів об'єднання скликаються правлінням не рідше ніж 1 раз на рік, як правило по закінченню календарного року для розгляду наслідків діяльності об'єднання. Позачергові загальні збори об'єднання можуть бути скликані за вимогою членів об'єднання, які мають більше 20 відсотків голосів від їх загальної кількості або за вимогою ревізійної комісії (ревізора) об'єднання.
Посилання на відмову ОСОБА_5 скликати загальні збори для вирішення питання про обрання нового складу правління не є його виключним правом чи обов'язком.
Також слід зазначити, що доказів на підтвердження неможливості вчинення таких дій з вини ОСОБА_5 не надано, як і не надано доказів того, що відповідачем чинились перешкоди для ініціювання скликання загальних зборів.
Судом першої інстанції встановлено, що з 26.10.2012 загальні збори ОСББ Башта не проводилися, відповідно, нове правління не обиралося, а тому повноваженим є правління на чолі з його головою ОСОБА_5
Така правова позиція висловлена в постанові Пленуму ВСУ від 24.10.2008 № 13 Про практику розгляду судами корпоративних спорів , відповідно до п. 41 якої вказано, при розгляді справ за позовами про визнання повноваженьчленів (члена) виконавчого органу, наглядової ради та інших органів товариства припиненими у зв'язку зі спливом строку, на який вони були обрані (призначені), судам необхідно враховувати, що такого способу захисту прав та законних інтересів чинним законодавством не передбачено. Повноваження посадових осіб товариства припиняються їх переобранням, і вирішення цього питання не належить до компетенції судів.
Разом з тим, слід зазначити, що згідно з ч. 3 ст. 92 ЦК України, орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_4 зводяться до його незгоди з діями ОСОБА_5, як голови правління ОСББ Башта , проте вказана обставина не може бути врахована при вирішенні справи, оскільки будь-яких доказів про неправомірність дій голови правління ОСББ Башта під час укладення спірного договору про встановлення сервітуту нерухомого майна, як це передбачено ст. 81 ЦПК України, позивачем до суду не надано.
Разом з тим, про незгоду з діями ОСОБА_5 зі сторони ОСОБА_4 свідчать численні позови в цивільних справ та провадження в кримінальних справах, про які зазначав сам позивач в судовому засіданні апеляційної інстанції.
Посилання ОСОБА_4 в апеляційній скарзі на те, що суд першої інстанції належним чином не дослідив матеріали справи та не обґрунтував судове рішення, підлягають відхиленню те не можуть буди підставою для скасування правильного по суті рішення, виходячи з наступного.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Обставин, які б давали суду апеляційної інстанції підстави для спростування указаних висновків суду, апеляційна скарга не містить.
Встановивши факти та зумовлені ними правовідносини, суд першої інстанції ухвалив правильне по суті рішення, підстав для скасування якого апеляційний суд не знаходить.
Таким чином, підстави, зазначені ОСОБА_4 для визнання недійним договору про встановлення сервітуту нерухомого майна не знайшли свого підтвердження і посилання на нелегітимність (відсутність) у ОСОБА_5 повноважень в 2016 році на укладення спірного договору від імені ОСББ Башта не може мати правового значення для встановлення факту незаконного виконання ОСОБА_5 функцій голови ОСББ.
Відповідно до статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права
На підставі викладеного та керуючись статтями 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд,-
П О С Т А Н О В И В :
Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 17 квітня 2018 року залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_4 - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на постанову може бути подана протягом 30 днів з дня її проголошення безпосередньо до Верховного Суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Повний текст постанови складений 21.06.2018 року.
Суддя-доповідач
Судді:
Суд | Апеляційний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 20.06.2018 |
Оприлюднено | 23.06.2018 |
Номер документу | 74869327 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Апеляційний суд міста Києва
Шахова Олена Василівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні