Постанова

від 29.08.2017 по справі 823/3878/14

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2017 року справа № 823/3878/14

16 год. 35 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі:

головуючого судді - Тимошенко В.П.,

за участю:

секретаря судового засідання - Потенко А.О.,

представника позивача - Чорного О.В. (за довіреністю),

представника відповідача - Савенко Ю.Н. (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Березино" до Уманської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

15.12.2014 до суду з позовною заявою звернулося товариство з обмеженою відповідальністю "Березино", в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Уманської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області від 28.11.2014 №0000592210, №0000572210 та №0000582210.

Позов мотивовано тим, що спірне рішення про донарахування податку на додану вартість (далі -ПДВ) прийняте із-за безпідставного висновку про безтоварність правочинів позивача з ТОВ "Укрторг-2014", ДП ДАК "Хліб України" Потацьке КХП, ТОВ "УкравтоБам Білдінг", ТОВ "Плюс Ойл". Позивач стверджує, що має пакет документів, якими підтверджується їх реальність та право на податковий кредит. Донарахування зобов'язань з плати за землю позивач вважає безпідставним, оскільки ним своєчасно та у повному обсязі сплачувались зобов'язання, визначені договором оренди землі. Крім того, штраф за порушення норм з регулювання обігу готівки нарахований неправомірно, оскільки податковою перевіркою не встановлено факту порушення щодо надмірного використання коштів та несвоєчасного їх повернення підзвітними особами. Тому просив задовольнити позов.

Відповідач проти задоволення позову заперечував на тій підставі, що оскаржувані рішення прийняті за наслідками виявлених податковою перевіркою позивача вимог законодавства України, що відображені у відповідному акті. Тому просив відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Березино" зареєстроване як юридична особа 03.11.2004, код ЄДРПОУ 33233162.

Суд встановив, що службовими особами Уманської ОДПІ проведена документальна планова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю "Березино" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011 до 31.08.2014. Результати перевірки оформлені актом від 11.11.2014 №2545/23-05-22/33233162 (далі - акт перевірки).

Перевіркою виявлені порушення, зокрема:

п.44.1. ст.44, п.198.1., 198.2., 198.3., 198.6. ст.198, Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України), в результаті чого занижено податок на додану вартість (далі - ПДВ) на загальну суму 147248,00грн, у т.ч. за грудень 2011 року на 10010,00 грн, вересень 2012 року на 14820,00 грн, грудень 2012 року на 4334,00 грн, березень 2013 року на 54982,00 грн, жовтень 2013 року на 15249,00 грн, серпень 2014 року на 7853,00 грн;

підп.271.1.1 п.271.1 ст.271 ПК України, що призвело до заниження зобов'язання з орендної плати за землю за період з 01.01.2012 до 31.03.2014 на загальну суму 449139,42 грн;

положення про ведення касових операцій у Національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 637 від 15.12.2004р., встановлено, що ТОВ „Березино" через підзвітних осіб проводило готівкові розрахунки без надання одержувачем коштів (підзвітною особою) платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового касового ордера), який би підтверджував сплату готівкових коштів, а також здійснювалася видача готівкових коштів під звіт посадовим особам, що не в повному обсязі відзвітувалися за раніше отримані суми.

На підставі встановлених порушень Уманською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Черкаській області винесено податкові повідомлення-рішення (далі - ППР) від 28 листопада 2014 року:

№0000592210, яким позивачу донараховане ПДВ за загальну суму 184230,00 грн (147248,00 грн - основний платіж та 36982,00 грн - штрафна (фінансова) санкція);

№0000572210, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з орендної плати за землю в сумі 623924,28 грн (499139,42 грн - основний платіж та 124784,86 грн - штрафна (фінансова) санкція);

№0000582210, яким до позивача застосовані штрафні санкції за порушення положення про ведення касових операцій у Національній валюті в Україні у сумі 132464,23 грн.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 16.02.2015 позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Уманської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області від 28.11.2013 №0000572210. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.05.2015 скасовано постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 16.02.2015. Закрито провадження у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Березино" до Уманської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області Міністерства доходів і зборів України про скасування податкового повідомлення-рішення від 28.11.2014 №0000592210 в частині періодів: листопад - грудень 2011 року, вересень, грудень 2012 року, березень, жовтень 2013 року. У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "Березино" до Уманської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області Міністерства доходів і зборів України про скасування податкових повідомлень-рішень від 28.11.2014: №0000592210 в частині періоду за серпень 2014 року в сумі 7853 грн, №0000572210, №0000582210 відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 30.05.2017 постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 16.02.2015 скасовано повністю, постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 28.05.2015 скасовано в частині, в якій відмовлено в задоволені позовних вимог, а справу в частині відмови в задоволенні позовних вимог направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Надаючи правову оцінку податковому повідомленню-рішенню від 28 листопада 2014 року №0000592210 щодо донарахування ПДВ за серпень 2014 року в сумі 7853 грн, суд врахував, що вказана сума донарахована позивачу внаслідок виявленого перевіркою завищення податкового кредиту за взаємовідносинами з ТОВ "Укрторг-2014" на суму 21600,00 грн та заниження податкового зобов'язання за рахунок коригування податкових зобов'язань за відносинами з ПАТ КРЕАТИВ на суму 12156,00 грн з урахуванням від'ємного значення ПДВ.

З огляду на викладене, суд врахував розділ V ПК України, який визначає платників податку на додану вартість, об'єкт оподаткування, дату виникнення податкових зобов'язань, порядок визначення бази оподаткування, розміри ставок податку, порядок визначення суми податку та строки проведення розрахунків тощо.

Ст.200 ПК України регламентує порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків. П.200.1 цієї статті передбачено, що сума податку, яка підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

У разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг відповідно до підп. "а" п.198.1 ст.198 ПК України виникає право на віднесення сум податку до податкового кредиту.

Відповідно до пунктів 198.3, 198.6 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

З наведених законодавчих положень випливає, що обов'язковою умовою виникнення у платника права на податковий кредит та зменшення оподатковуваного доходу на суму валових витрат є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку (зокрема, податковими накладними). При цьому, як відомості, що містяться у податкових накладних, так і дані первинних документів, що складаються при здійсненні господарської операції та подаються платником до контролюючого органу, мають відповідати установленим вимогам та містить достовірну інформацію про обставини, з якими законодавство пов'язує реалізацію права платника на податкову вигоду.

Відмова в отриманні податкової вигоди за наявності у документах платника недостовірних та суперечливих відомостей є податковим ризиком. У цілях підтвердження обґрунтованості заявлених податкових вигод має бути встановлений їх об'єктивний предметний зв'язок з фактами та результатами реальної підприємницької або іншої економічної діяльності, що слугує підставою для висновку про достовірність первинних документів, у тому числі й відносно учасників та умов господарських операцій.

Згідно з правовою позицією Вищого адміністративного суду України у справі К/800/30610/13 від 13 березня 2014 року обов'язок підтвердити правомірність та обґрунтованість витрат (у тому числі і щодо сплати ПДВ) первинними документами покладається на платника, позаяк саме він виступає суб'єктом, що використовує включену постачальником до ціни товару суму ПДВ при обчисленні суми податку, яка підлягає перерахуванню до бюджету, а також зменшує об'єкт оподаткування податку на прибуток за фактом понесення витрат.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року № 996-XIV (далі - Закон України № 996-XIV) первинний документ - це документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Суд врахував ст.9 Закону України №996, згідно з якою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Вони повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Водночас ст.4 Закону України №996-XIV встановлений принцип превалювання сутності над формою, тобто, операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Обов'язковими реквізитами первинних документів відповідно до п.2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, є: назва документа (форми); дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Згідно з пунктами 2.15-2.16 Положення забороняється приймати до виконання первинні бухгалтерські документи на операції, що суперечать законодавчим актам.

Перевіряючи доводи представників сторін з письмових доказів у справі суд встановив, що 14.07.2014 позивач уклав з ТОВ "Укрторг-2014" договір б/н на виконання робіт, предметом якого є виконання останнім робіт з улаштування під'їзної дороги до складу та благоустрій складу в с.Червоний Кут, Жашківського району.

На підтвердження формування витрат відповідно до вказаного договору позивачем не надано ні під час перевірки, ні суду, актів виконаних робіт форми КБ-2в, КБ-3.

Первинно-бухгалтерські документи згідно з вищезазначеними вимогами Закону України №996-XIV складаються під час здійснення господарської операції або безпосередньо після її закінчення.

Пунктом 9 ч.1 ст.139 ПК України встановлено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Отже, позивач не підтвердив жодними доказами формування витрат за вищевказаним договором.

Крім того, у локальних кошторисах №2-1-1, №2-1-2, дефектному акті (а.с.103-110) відсутні прізвища осіб, які їх склали, перевірили та затвердили, що не відповідає вимогам ст.9 Закону України №996-XIV для складання первинних бухгалтерських документів.

Відповідно до ч.1 ст. 638 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

З урахуванням наведених обставин, суд дійшов висновку, що сторони договору не досягли погодженої волі щодо всіх істотних умов господарських операцій, що підтверджує висновки відповідача про те, що господарські операції були зафіксовані на папері без мети реального настання зобов'язань.

Стосовно заниження податкового зобов'язання за рахунок коригування податкових зобов'язань за відносинами з ПАТ КРЕАТИВ за березень 2014 року на суму 12156,00 грн, суд врахував, що згідно з договором від 27.12.2013 №С13-1320 позивач отримав від ПАТ КРЕАТИВ у грудні 2013 року кошти в сумі 492660,00 грн. За умовами цього договору у січні 2014 року позивач відвантажив ПАТ КРЕАТИВ насіння соняшника на суму 565595,00 грн. У зв'язку з цим, за вказаною господарською операцією рахується дебіторська заборгованість у сумі 72935,00 грн.

На підставі договору від 15.01.2014 №С13-1344 позивач отримав від ПАТ КРЕАТИВ кошти в сумі 815400,00 грн та включив до складу податкового зобов'язання 135900,300 грн. 22 .01.2014 відвантажено насіння на суму 93613,57 грн. 03.02.2014 позивач повернув ПАТ КРЕАТИВ кошти в сумі 648850,300грн, на підставі чого здійснено у бік зменшення коригування податкового зобов'язання на суму 108142,00 грн. За цими операціями рахується кредиторська заборгованість у сумі 72935,55 грн.

За наслідками вказаних операцій складено Протокол про залік взаємних вимог від 11.03.2014, в якому зазначено, що з моменту підписання даного протоколу сторони не рахують себе зобов'язані будь-яким правом на суму, яка погашена даним протоколом та не мають ніяких претензій на суму 72935,55 грн.

Відповідно до п.192.1. ст.192 ПК України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На підставі п.192.3. ст.192 ПК України результат перерахунку податкових зобов'язань і податкового кредиту постачальника та отримувача відображається у складі податкової декларації за звітний податковий період у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Разом з тим, у порушення наведених норм позивачем неправомірно виписано розрахунок коригування вартісних та кількісних показників на зменшення податкового зобов'язання в сумі 12156,00 грн.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення від 28 листопада 2014 року №0000592210 в частині донарахування податку на додану вартість у сумі 7853 грн винесено з додержанням вимог чинного законодавства України.

Що стосується податкового повідомлення-рішення від 28 листопада 2014 року №0000582210 щодо донарахування за порушення ведення касових операцій, то суд зазначає таке.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, перевіркою дотримання вимог Положення про ведення касових операцій у Національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637, встановлено, що ТОВ „Березино" через підзвітних осіб проводило готівкові розрахунки без надання одержувачем коштів (підзвітною особою) платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового касового ордера), який би підтверджував сплату готівкових коштів, а також здійснювалася видача готівкових коштів під звіт посадовим особам, які не надали підтверджуючих документів про використання коштів, а саме:

- 12.10.2011 ОСОБА_4 отримано під звіт 25 грн., 13.10.2011 отримано 204 грн., 14.10.2011 - 50 грн., 21.10.2011 - 421,3 грн., 25.10.2011 - 224,7 грн., 01.11.2011 - 516 грн., 08.12.2011 -200 грн., 11.01.2012 -203,12 грн., 17.01.2012 - 150 грн., 04.02.2012 - 17 грн., 25.02.2012 - 400 грн., 15.03.2012 - 259 грн., 22.03.2012 - 42,9 грн., 26.03.2012 - 8,8 грн., 28.03.2012 - 10,9 грн., 04.04.2012 - 8,3 грн., 03.05.2012 - 658 грн., 11.05.2012 - 160,5 грн., 15.05.2012 - 45 грн., 18.05.2012 - 798 грн., 28.05.2012 - 254 грн., 29.05.2012 - 274 грн., 29.05.2012 - 21,9 грн., 08.06.2012 - 100 грн., 24.07.2012 - 168 грн., 28.07.2012 - 340 грн., 22.08.2012 - 1032,5 грн., 27.09.2012 - 95 грн., 01.10.2012 - 106 грн., 02.10.2012 - 15 грн., 30.10.2012 - 815 грн., 04.02.2013 - 260 грн., 07.02.2013 - 200 грн., 11.02.2013 - 626 грн., 14.02.2013 - 20 грн., 05.03.2013 - 32 грн., 14.03.2013 - 25,4 грн., 19.03.2013 - 123,7 грн., 29.03.2013 - 299 грн., 02.04.2013 - 1192 грн., 12.04.2013 - 190 грн., 25.04.2013 - 75 грн., 11.06.2013 - 200 грн.;

- 10.10.2011 ОСОБА_5 отримано під звіт 150 грн., 01.12.2011 - 8,4 грн., 10.07.2012 - 27,8 грн., 18.07.2012 - 24 грн., 24.07.2012 - 204 грн., 29.08.2012 - 23 грн., 18.09.2012 - 7,5 грн., 26.10.2012 - 80 грн., 04.12.2012 - 153 грн., 20.05.2013 - 26 грн., 01.07.2013 - 202,35 грн., 29.07.2013 - 82,35 грн., 02.08.2013 - 306 грн., 15.08.2013 - 300 грн., 18.09.2013 - 46 грн., 03.10.2013 - 576,3 грн., 17.10.2013 - 75,2 грн., 11.11.2013 - 48 грн., 13.11.2013 - 199 грн., 14.11.2013 - 17,1 грн., 22.11.2013 - 19,9 грн., 25.11.2013 - 695 грн., 30.11.2013 - 184 грн., 03.12.2013 - 141,3 грн., 17.12.2013 - 25,4 грн., 27.12.2013 - 18,6 грн., 22.01.2014 - 27,3 грн., 06.02.2014 - 16 грн., 06.03.2014 - 155 грн., 13.05.2014 - 20 грн., 27.05.2014 - 39,75 грн., 16.06.2014 - 30,3 грн., 23.07.2014 - 119 грн., 31.07.2014 - 822 грн.;

- 04.10.2011 ОСОБА_6 отримано під звіт 148,5 грн., 07.10.2011 отримано 870,4 грн., 08.10.2011 - 148,5 грн., 18.11.2011 - 220 грн., 16.12.2011 - 204 грн., 22.12.2011 - 204 грн., 19.02.2012 - 86 грн., 21.03.2012 - 27 грн., 02.04.2012 - 64 грн., 01.06.2012 - 166,5 грн., 12.06.2012 - 166,5 грн., 09.07.2012 - 62 грн., 03.08.2012 - 156 грн., 04.08.2012 - 1860 грн., 24.09.2012 - 744,5 грн., 15.10.2012 - 46 грн., 17.10.2012 - 86 грн., 23.11.2012 - 1000 грн., 27.11.2012 - 327 грн., 29.11.2012 - 150 грн., 28.01.2013 - 193 грн., 13.02.2013 - 55 грн., 26.02.2013 - 428 грн., 17.07.2013 - 418,75 грн.;

- 12.10.2011 ОСОБА_7 отримано під звіт 120 грн., 24.10.2011 - 134 грн., 14.07.2012 - 164 грн., 19.07.2012 - 150 грн., 12.10.2012 - 215 грн., 12.11.2012 - 500 грн., 22.11.2012 - 200 грн., 26.11.2012 - 368 грн., 09.09.2013 - 90 грн., 03.12.2013 - 120 грн., 07.12.2013 -2000 грн., 21.12.2013 -78 грн., 27.12.2013 - 80 грн., 09.01.2014 - 65 грн.;

- 13.12.2011 ОСОБА_8 отримано під звіт 196,7 грн., 23.03.2012 - 74 грн., 22.09.2012 - 54 грн., 14.11.2012 - 400 грн., 14.11.2012 - 40 грн., 25.12.2013 - 136 грн., 05.05.2014 - 65 грн., 01.08.2014 - 32 грн.;

- 24.03.2012 ОСОБА_9 отримано під звіт 400,5 грн., 30.03.2012 - 32 грн., 04.04.2012 - 296,67 грн., 10.07.2012 - 26 грн., 14.05.2013 - 106,7 грн.;

-14.07.2012 ОСОБА_10 отримано під звіт 115 грн., 18.07.2012 - 62,5 грн., 21.08.2012 - 176 грн.;

- 02.08.2012 ОСОБА_11 отримано під звіт 80 грн.;

- 07.09.2012 ОСОБА_12 отримано під звіт 99,5 грн., 21.11.2012 - 62 грн., 20.05.2012- 24 грн.;

- 29.11.2012 ОСОБА_13 отримано під звіт 150 грн., 15.01.2014 - 360 грн., 26.03.2014 - 35 грн., 30.04.2014 - 125 грн., 13.06.2014 - 40 грн., 09.07.2014 - 550 грн., 12.08.2014 - 84 грн., 15.08.2014 - 1340 грн., 26.08.2014 - 240 грн.;

- 25.03.2013 ОСОБА_14 отримано під звіт 42 грн.;

- 03.04.2013 ОСОБА_15 отримано під звіт 50 грн.;

- 11.06.2013 ОСОБА_16 отримано під звіт 145 грн.;

- 30.07.2013 ОСОБА_17 отримано під звіт 11787,75 грн.; 7

- 18.08.2013 ОСОБА_18 отримано під звіт 144 грн., 02.09.2013- 2154, 08 грн., 06.09.2013- 330,16 грн., 26.05.2014- 42,5 грн., 21.08.2014- 270,07 грн.;

- 25.09.2013 ОСОБА_19 отримано під звіт 20 грн., 27.09.2013 - 40 грн., 25.11.2013 - 335 грн., 03.12.2013 - 954,5 грн., 05.12.2013 - 120 грн., 06.12.2013 - 100 грн., 31.12.2013 - 9,2 грн., 17.01.2014 - 120 грн., 11.02.2014 - 96 грн., 12.03.2014 - 8,3 грн., 17.03.2014 - 18 грн., 24.03.2014 - 62,5 грн., 07.04.2014 - 72 грн., 20.06.2014 - 45 грн., 30.07.2014 - 25 грн., 01.08.2014 - 77 грн., 13.08.2014 - 30 грн.;

- 26.11.2013 ОСОБА_20 отримано під звіт 47 грн., 29.11.2013 - 8,3 грн., 29.11.2013 - 8,3 грн., 10.12.2013 - 42 грн., 28.02.2013 - 16,6 грн., 05.03.2014 - 9,2 грн.;

- 22.08.2014 ОСОБА_21 отримано під звіт 4783,48 грн, -

Також перевіркою встановлено, що працівникам ТОВ "Березино", якими було допущено вищезазначені порушення, здійснювалася видача товариством готівкових коштів під звіт, а саме:

- ОСОБА_4, порушення допущено протягом жовтня 2011 року та наступних періодів, за період з 01.11.2011 до 31.08.2014 отримано 111794,41 грн.;

- ОСОБА_5, порушення допущено протягом жовтня 2011 року та наступних періодів, за період з 01.11.2011 до 31.08.2014 отримано 9488,39 грн.;

- ОСОБА_6, порушення допущено протягом жовтня 2011 року та наступних періодів, за період з 01.11.2011 до 31.08.2014 отримано 45985,23 грн.;

- ОСОБА_7, порушення допущено протягом жовтня 2011 року та наступних періодів, за період з 01.11.2011 до 31.08.2014 року отримано 12073,32 грн.;

- ОСОБА_8, порушення допущено протягом грудня 2011 року та наступних періодів, за період з 01.01.2012 до 31.08.2014 отримано 8821,07 грн.;

- ОСОБА_9, порушення допущено протягом березня 2012 року та наступних періодів, за період з 01.04.2012 до 31.08.2014 отримано 2061,63 грн.;

- ОСОБА_10, порушення допущено протягом липня 2012 року та наступних періодів, за період з 01.08.2012 до 31.08.2014 року отримано 176 грн.

- ОСОБА_11, порушення допущено 02.08.2012, за період з 03.08.2012 до 31.08.2014 отримано 765,98 грн.;

- ОСОБА_12, порушення допущено протягом вересня 2012 року та наступних періодів, за період з 01.10.2012 до 31.08.2014 отримано 86 грн.;

- ОСОБА_13, порушення допущено протягом листопада 2012 року та наступних періодів, за період з 01.12.2012 до 31.08.2014 отримано 3879,88 грн.;

- ОСОБА_22, порушення допущено протягом березня 2013 року та наступних періодів, за період з 01.04.2013 до 31.08.2014 отримано 35 грн.;

- ОСОБА_15, порушення допущено 03.04.2013, за період з 04.04.2013 до 31.08.2014 отримано 43,33 грн.;

- ОСОБА_18, порушення допущено протягом серпня 2013 року та наступних періодів, за період з 01.09.2013 до 31.08.2014 отримано 82435,4 грн.;

- ОСОБА_19, порушення допущено протягом вересня 2013 року та наступних періодів, за період з 01.10.2013 до 31.08.2014 отримано 10775,34 грн.;

- ОСОБА_20, порушення допущено протягом листопада 2013 року та наступних періодів, за період з 01.12.2013 до 31.08.2014 отримано 20584,81 грн.

Крім того, в ході перевірки було встановлено факт не своєчасного звітування про використання виданих під звіт готівкових коштів.

Дане порушення було допущено наступними працівниками ТОВ „Березино":

- ОСОБА_18 звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт від 06.05.2014 № б/н, підставою використання готівкових коштів товариства є фіскальний чек ТОВ "ВОГ Рітейл" № 64075 від 01.05.2014 на суму 163,90 грн.; звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт від 13.08.2014 № б/н, підставою використання готівкових коштів товариства є фіскальний чек ТОВ "ВОГ Рітейл" № 120885 від 06.08.2014 на суму 524,97 грн.; звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт від 13.08.2014 № б/н, підставою використання готівкових коштів товариства є фіскальний чек ТОВ "ВОГ Рітейл" № 121502 від 07.08.2014 на суму 169,96 грн.; звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт від 13.08.2014 № б/н, підставою використання готівкових коштів товариства є фіскальні чеки TOB "BОГ Рітейл" № 118664 від 03.08.2014 та № 119620 від 04.08.2014 на загальну суму 718,70 грн.; звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт від 13.08.2014 № б/н, підставою використання готівкових коштів товариства є фіскальний чек ТОВ "ВОГ Рітейл" № 117975 від 01.08.2014 року на суму 259,95 грн.; під звіт від 13.08.2014 № б/н, підставою використання готівкових коштів товариства є фіскальний чек ТОВ "ВОГ Рітейл" № 203755 від 04.08.2014 на суму 239,95 грн.; звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт від 13.08.2014 № б/н, підставою використання готівкових коштів товариства є фіскальний чек ТОВ "ВОГ Рітейл" № 122067 від 08.08.2014 на суму 180,29 грн.; звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт від 13.08.2014 № б/н, підставою використання готівкових коштів товариства є накладна № 1 від 07.08.2014 та квитанція до прибуткового касового ордеру № 1 від 07.08.2014 від ФОП ОСОБА_23 на суму 757,20 грн.; звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт від 21.08.2014 № б/н, підставою використання готівкових коштів товариства є фіскальний чек ТОВ "ВОГ Рітейл" № 131133 від 08.08.2014 на суму 180,29 грн.; звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт від 30.08.2014 № б/н, підставою використання готівкових коштів товариства є квитанція (чек) банківського термінала АТ "ПриватБанк" № 27062014170157 від 27.06.2014 на суму 2461,88 грн.;

- ОСОБА_20 звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт від 27.06.2014 № б/н, підставою використання готівкових коштів товариства є фіскальний чек ТОВ "Октан Трейд" № 8631 від 17.06.2014 на суму 599,91 грн.; звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт від 13.08.2014 № б/н, підставою використання готівкових коштів товариства є розрахункова квитанція серії АААА № 207, видана 07.08.2014 ФОП ОСОБА_24 на загальну суму 41 грн. на підставі експрес - накладної № 59000069095767 "НОВА ПОШТА"; звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт від 13.08.2014 № б/н, підставою використання готівкових коштів товариства є фіскальний чек ПП "Северин" № 7801 від 02.08.2014 на суму 249,94 грн.; звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт від 13.08.2014 № б/н, підставою використання готівкових коштів товариства є фіскальний чек ПП "Северин" № 7564 від 04.08.2014 на суму 354,88 грн.; звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт від 13.08.2014 № б/н, підставою використання готівкових коштів товариства є фіскальний чек ПАТ "Укрнафта" № 203050 від 06.08.2014 на суму 199,87 гри.; звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт від 13.08.2014 № б/н, підставою використання готівкових коштів товариства є фіскальний чек ПП "Северин" № 8578 від 07.08.2014 на суму 249,94 грн.;

- ОСОБА_3 звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт від 13.08.2014 №б/н, підставою використання готівкових коштів товариства є фіскальний чек TOB "НЕКС 2010" №334438 від 05.08.2014 на суму 438 грн.;

- ОСОБА_25 звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт від 13.08.2014 № б/н, підставою використання готівкових коштів товариства є фіскальний чек ПП "Северин" № 8024 від 04.08.2014 на суму 6340 грн.

Пунктом 1.2 Положення, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 №637 (далі - Положення) встановлено, що касові операції - це операції підприємств (підприємців) між собою та з фізичними особами, що пов'язані з прийманням і видачею готівки під час проведення розрахунків через касу з відображенням цих операцій у відповідних книгах обліку; розрахунковий документ - документ встановлених форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

Згідно пункту 2.11 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні видача готівкових коштів під звіт або на відрядження (далі - під звіт) здійснюється відповідно до законодавства України. Видача готівкових коштів під звіт на закупівлю сільськогосподарської продукції та заготівлю вторинної сировини, крім металобрухту, дозволяється на строк не більше 10 робочих днів від дня видачі готівкових коштів під звіт, а на всі інші виробничі (господарські) потреби на строк не більше двох робочих днів, включаючи день отримання готівкових коштів під звіт. Якщо підзвітній особі одночасно видана готівка як на відрядження, так і для вирішення в цьому відрядженні виробничих (господарських) питань (у тому числі для закупівлі сільськогосподарської продукції у населення та заготівлі вторинної сировини), то строк, на який видана готівка під звіт на ці завдання, може бути продовжено до завершення терміну відрядження. Видача відповідній особі готівкових коштів під звіт проводиться за умови звітування нею у встановленому порядку за раніше отримані під звіт суми. Звітування за одержані під звіт готівкові кошти здійснюється відповідно до законодавства України.

Відповідно до пункту 7.39 глави 7 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні під час перевірки звітів про використання коштів для вирішення господарських питань особлива увага приділяється дотриманню підзвітними особами встановлених термінів складання та подання до бухгалтерії відповідних звітів, своєчасність повернення до каси підприємств залишку невикористаних коштів (одночасно з відповідним звітом), наявність оригіналів підтвердних документів, їх погашення тощо. Крім того, враховується те, що подання звітів про використання коштів із порушенням встановлених термінів може дозволятися лише у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю підзвітної особи або за інших обставин, що мають документальне підтвердження.

Відповідно до абз.4, 5 п.1 Указу Президента України Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки установлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: за витрачання готівки з виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) та інших касових надходжень (крім коштів, отриманих із кас установ банків) на виплати, що пов'язані з оплатою праці (за винятком екстрених (невідкладних) обставин - соціальних виплат громадянам на поховання, допомоги при народженні дитини, одиноким та багатодітним матерям, на лікування в разі хвороби, компенсацій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи), за наявності податкової заборгованості - в розмірі здійснених виплат; за перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки, а також за видачу готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів - у розмірі 25 відсотків виданих під звіт сум.

Таким чином, оскільки судом встановлено порушення позивачем пункту 2.11 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні податковий орган дійшов через встановлене ним перевищення підзвітними особами позивача встановлених строків використання виданої їм під звіт готівки та на видачу готівкових коштів під звіт без звітування щодо раніше виданих коштів, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення від 28 листопада 2014 року № 0000582210 щодо донарахування за порушення ведення касових операцій винесено з додержанням вимог чинного законодавства України та скасуванню не підлягає.

Щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28 листопада 2014 року №0000572210 щодо донарахування з орендної плати за землю, суд зазначає таке.

З матеріалів адміністративної справи вбачається, що 10.01.2005 між позивачем та Жашківською районною державною адміністрацією Черкаської області було укладено договір оренди землі, зареєстрований в Жашківському районному відділі Черкаської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру" від 17.01.2005 за № 040578200003. Предметом договору є земельна ділянка сільськогосподарського призначення, загальною площею 734,38 га, в тому числі землі запасу 362,67 га, з них рілля 362,67 га, та землі резерву 371.71 га, яка знаходиться в адмінмежах Червонокутської сільської ради, Жашківського району, Черкаської області.

Відповідно із додатковою угодою до вищевказаного договору від 10.02.2011, зареєстрованою в відділі Держкомзему у Жашківському районі Черкаської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 15.04.2011 №712098944000492 в оренду передається із 06.02.2009 земельна ділянка загальною площею 393.9097 га, у тому числі землі резерву площею 73.06 га, (рілля - 73,06 га) та землі запасу площею 92,5197 га (рілля - 92,5197 га) та землі історико-культурного призначення площею 228,33 га (рілля - 228,33 га), а із 14.12.2009 року земельна ділянка із земель резерву зменшується і становить 67,06 га (рілля 67,06 га).

Додатком до вказаного договору визначено, що орендна плата з 08.12.2010 становить в розмірі 4,5 % від грошової оцінки 1 га ріллі, що становить 758 грн.

Однак, під час здійснення податковим органом перевірки та враховуючи вимоги пп. 271.1.1 п. 271.1 ПК України, мінімальний розмір орендної плати за земельну ділянку (ріллю), має становити 515875,29 грн., з розрахунку, що за 1 га сільськогосподарських угідь нормативна грошова оцінка з 2012 року по 2014 рік становить в розмірі 4,5 % від грошової оцінки 1 га ріллі - 29553 грн.

Податкове зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки складає 4,5% від нормативної грошової оцінки одного гектара землі, однак без урахування коефіцієнта, встановленого Постановою КМ України № 1185 від 31.10.2014, тобто з порушенням положень статті 288 ПК України. Дані показники відображено в податковій деклараціях плати за землю на 2012 рік, на 2013 рік та на 2014 рік.

15.05.2014 ТОВ "Березино" подано уточнюючий розрахунок плати за землю з урахуванням коефіцієнту - 1,756 №9027386238. Так, з 01.04.2014 щомісячна орендна плати товариством нараховується в розмірі 42990, 31 грн за 1 га.

Суд вважає, що якщо збільшення мінімального розміру орендної плати за землю відбулося не у зв'язку із волевиявленням сторін договору, а у зв'язку зі зміною мінімального розміру орендної плати відповідно до вимог ПК України, то необхідність сплати орендної плати за земельну ділянку державної та комунальної власності у новому розмірі виникає в орендаря незалежно від внесення змін до договору оренди за ініціативою сторін договору оренди землі.

Згідно з вимогами чинного законодавства України, земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України, а справляння плати за землю - ПК України.

Відповідно до ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами, а право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Згідно зі ст. 206 Земельного кодексу України, використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Законом України "Про оренду землі" регулюються орендні відносини, а статтею 1 даного Закону визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідне орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ст. 21 Закону України "Про оренду землі", орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцю за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Розмір та умови оплати, вказані в договорі не можуть суперечити діючому на час укладення договору законодавству.

Згідно зі ст. 269 ПК України, платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), землекористувачі.

Розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку визначаються ПК України.

Підпунктом 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності. Базою оподаткування плати за землю є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого ПК України.

Згідно пп. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПК України встановлено, що орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцю за користування земельною ділянкою.

Пунктом 36.1 ст. 36 ПК України визначено обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та сплатити суму податку та збору в порядок і строки, визначені ПК України.

У відповідності до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом України.

Пунктом 36.3 ст.36 ПК України визначено, що податковий обов'язок є безумовним та першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків.

Розмір орендної плати за землю визначається ст. 288 ПК України.

Пунктом 288.5 ст. 288 ПК України визначено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: - для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється розділом XIII Кодексу; - для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється розділом XIII Кодексу.

Разом з тим, статтею 271 Податкового кодексу України визначено, що базою оподаткування плати за землю є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом XIII цього Кодексу, а у разі, якщо нормативну грошову оцінку не проведено - площа земельних ділянок.

Відповідно до ст. 289 ПК України визначено порядок розрахунку індексації нормативної грошової оцінки земель. Для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

Відповідно до листа Державного агентства земельних ресурсів України № 1979/22/4-12 від 13.01.2012 "Про застосування постанови Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2011 року № 1185" нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь проведена в повному обсязі станом на 01.07.95 відповідно до ОСОБА_7 нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 1995 року №213 (зі змінами). Результати зазначеної нормативної грошової оцінки є базою для справляння земельного податку, фіксованого сільськогосподарського податку, орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності, визначення мінімального розміру орендної плати за земельну частку (пай), державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом. Значення нормативної грошової оцінки земель щороку уточнюється на коефіцієнт індексації, який визначається відповідно до законодавства.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1185 від 31.10.2011, яка набрала чинності 01.01.2012, внесено зміни до ОСОБА_7 нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 213 від 23.03.1995, зокрема, визначено, що показники нормативної грошової оцінки гектара ріллі окремої земельної ділянки, проведеної станом на 1 липня 1995 року, застосовуються із коефіцієнтом 1,756.

Таким чином, позивачем за період з 01.01.2012 по 31.03.2014 занижено розмір бази оподаткування плати за землю за 2012 рік в сумі 221839,74 грн, за 2013 рік в сумі 221839,74 грн та за період з 01.01.2014 до 31.03.2014 - 55459, 94 грн.

Оскільки базою оподаткування земельного податку та орендної плати за земельну ділянку є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, то при обчисленні суми земельного податку або орендної плати за земельну ділянку платниками самостійно застосовується коефіцієнтом 1,756 до нормативної грошової оцінки гектара ріллі окремої земельної ділянки, проведеної станом на 1 липня 1995 року.

Суд зазначає, що обов'язок платників податків керуватися вимогами чинного законодавства України не залежить від договірних правовідносин суб'єктів господарювання, а сторони зобов'язані самостійно врегульовувати умови договору у відповідності до вимог чинного законодавства.

Сплата орендної плати за земельну ділянку у розмірі, встановленому податковим та іншим законодавством, має здійснюватися орендарем незалежно від внесення змін до договору оренди за ініціативою сторін, оскільки внесення змін до договору є правом договірних сторін, проте як сплата належних податків та платежів, згідно вимог чинного законодавства, є обов'язком суб'єктів господарювання.

За наведених обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000572210 від 28.11.2014 щодо донарахування з орендної плати за землю.

Згідно ч. 1 та 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Отже під час судового розгляду справи висновки акту податкової перевірки підтверджено. Тому суд дійшов висновку, що відповідач при прийнятті оскаржуваних ППР діяв у межах, відповідно та у спосіб, визначений діючим законодавством, а позов є необґрунтованим, безпідставним та задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 56, 58, 86, 94, 159, 162, 163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "Березино"" - відмовити повністю.

2. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з моменту отримання повного тексту постанови. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

3. Копії постанови направити сторонам.

Суддя В.П. Тимошенко

Повний текст постанови виготовлений 04.09.2017