Ухвала

від 04.09.2017 по справі 619/2762/17

ДЕРГАЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа №619/2762/17

провадження №1-кс/619/1066/17

Ухвала

Іменем України

04 вересня 2017 року м. Дергачі

Слідчий суддя Дергачівського районного суду Харківської областіОСОБА_1 за участю:секретаря судового засіданняОСОБА_2 прокурораОСОБА_3

розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора Дергачівської місцевої прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №42017221280000159 від 23.08.2017 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України,

встановив:

Органом досудового розслідування встановлено, що невідомими особами здійснено посіви сої на земельній ділянці державної власності (за межами населеного пункту), із земель запасу площею 13,0га, яка межує з земельними ділянками з кадастровими номерами 6322082500:02:000:0084, 6322082500:02:000:0085, 6322082500:02:000:0267.

До суду надійшло клопотання прокурора Дергачівської місцевої прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту на наявні посіви сої на земельній ділянці державної власності (за межами населеного пункту), із земель запасу площею 13га на території Слатинської селищної ради Дегачівського району Харківської області, яка межує з земельними ділянками з кадастровими номерами 6322082500:02:000:0084, 6322082500:02:000:0085, 6322082500:02:000:0267. В обґрунтування клопотання зазначено, що на даний час власник посівів органом досудового розслідування не встановлений. Дані посіви сої є доказом самовільного зайняття земельної ділянки державної власності без набуття у встановленому законом порядку права власності чи користуванні на них, що завдає збитків державі. У зв`язку з чим наявні ризики знищення або відчуження таких посівів. Метою накладення арешту на майно є запобігання можливості особами, які скоїли даний злочин, знищити або відчужити його, а також забезпечення цивільного позову, а у разі не встановлення винних осіб зібрані посіви сої будуть звернуті в дохід держави.

У судовому засіданні прокурор просив задовольнити клопотання з підстав, які зазначені у ньому.

У зв`язку з відсутністю даних стосовно власника посівів сої, дане клопотання розглядається без повідомлення власника майна.

Слідчий суддя на підставі наданих матеріалів, доводів сторони обвинувачення, оцінивши в сукупності всі обставини, дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання з наступних мотивів.

З Єдиного реєстру досудових розслідувань вбачається, що 23.08.2017 внесено відомості про вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України (кримінальне провадження №42017221280000159), де в фабулі зазначено: «за фактом самовільного використання невстановленими особами земельних ділянок із земель запасу сільськогосподарського призначення на території Слатинської селищної ради площею 7 га (засіяна соняшником), 13 га (засіяна соєю), 17 га (засіяна соняшником), на території Дергачівської міської ради площею 11,7 га (засіяна соняшником), а також на території Проходівської сільської ради площею 12 га (засіяна соняшником). Загальна площа самовільно зайнятих земельних ділянок становить 60,7 га.

Відповідно до ч.3 ст.132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Встатті 2 КПК Українизазначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ч.ч. 2,3ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. В такому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98 цього Кодексу.

Згідно до ч.1ст.98 КПК Україниречовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Предметом кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст.197-1 КК Україниє земельна ділянка як об`єкт права власності. Земельна ділянка - це частина земельної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами суб`єктів власності. Право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, на водні об`єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться, а також на простір, що знаходиться над та під поверхнею ділянки (ст. 79 ЗК).

З наданих слідчому судді матеріалів не можливо зробити висновок, яким чином посіви сільськогосподарської культури «сої», якою засіяна земельна ділянка державної власності (за межами населеного пункту), із земель запасу площею 13,0га, яка межує з земельними ділянками з кадастровими номерами 6322082500:02:000:0084, 6322082500:02:000:0085, 6322082500:02:000:0267, можуть мати значення речового доказу і предмету злочину, передбаченого ч.1ст.197-1 КК України.

Жодних доказів на те, що вказане майно відповідає критеріям, передбаченимст.98 КПК України, стороною обвинувачення не надано.

Крім того, злочин передбачений ч.1ст.197-1 КК Україниє злочином з матеріальним складом, при цьому в матеріалах клопотання відсутні будь-які дані, які б могли підтвердити завдання значної шкоди або посилання на це.

Об`єктом кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст. 197-1 КК Україниє земельні відносини власності щодо володіння, користування і розпорядження землею.

Разом з тим, сільськогосподарські культури не є ні об`єктом, ні предметом кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст.197-1 КК України, а тому правових підстав для накладення арешту, з підстав зазначених в клопотанні прокурора, на таке майно не має.

Також, у клопотанні не обґрунтовано наявність інших відомостей, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження за ч.1 ст. 197-1 КК України, в тому числі, що дана сільськогосподарська культура являється предметом чи була об`єктом кримінально протиправних дій, або набута кримінально протиправним шляхом.

Також, слідчий суддя враховує, що за даним видом кримінального правопорушення спеціальна конфіскація або конфіскація майна як виду покарання не передбачена.

Окрім того, слідчий суддя дійшов висновку, що накладення арешту на посіви (врожай) сільськогосподарської культури «сої» не узгоджується з вимогами ст.171 КПК України, щодо необхідності зазначення точної кількості та індивідуальних характеристик майна про арешт якого йдеться у клопотанні прокурора.

Згідно вимог п.1 ч.3, ч.ч.4.5 ст. 104 КПК України протокол складається з вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце, час проведення та назву процесуальної дії; особу, яка проводить процесуальну дію (прізвище, ім`я, по батькові, посада); всіх осіб, які присутні під час проведення процесуальної дії (прізвища, імена, по батькові, дати народження, місця проживання); інформацію про те, що особи, які беруть участь у процесуальній дії, заздалегідь повідомлені про застосування технічних засобів фіксації, характеристики технічних засобів фіксації та носіїв інформації, які застосовуються при проведенні процесуальної дії, умови та порядок їх використання. Перед підписанням протоколу учасникам процесуальної дії надається можливість ознайомитися із текстом протоколу. Зауваження і доповнення зазначаються у протоколі перед підписами. Протокол підписують усі учасники, які брали участь у проведенні процесуальної дії. Якщо особа через фізичні вади або з інших причин не може особисто підписати протокол, то ознайомлення такої особи з протоколом здійснюється у присутності її захисника (законного представника), який своїм підписом засвідчує зміст протоколу та факт неможливості його підписання особою.

Частиною 3 ст.223 КПК України передбачено, що слідчий, прокурор вживає належних заходів для забезпечення присутності під час проведення слідчої (розшукової) дії осіб, чиї права та законні інтереси можуть бути обмежені або порушені. Перед проведенням слідчої (розшукової) дії особам, які беруть у ній участь, роз`яснюються їх права і обов`язки, передбачені цим Кодексом, а також відповідальність, встановлена законом.

Згідно ч.ч.3,4 ст. 237 КПК України для участі в огляді може бути запрошений потерпілий, підозрюваний, захисник, законний представник та інші учасники кримінального провадження. З метою одержання допомоги з питань, що потребують спеціальних знань, слідчий, прокурор для участі в огляді може запросити спеціалістів. Особи, у присутності яких здійснюється огляд, при проведенні цієї слідчої (розшукової) дії мають право робити заяви, що підлягають занесенню до протоколу огляду.

До клопотання додано протокол огляду місця події, складений одноособово прокурором Дергачівської місцевої прокуратури ОСОБА_3 без залучення будь-яких інших осіб.

Крім того, слідчий суддя зазначає, що відповідно дост.55 КПКпотерпілим у кримінальному провадженні може бути, крім іншого, юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Права і обов`язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.

Дане кримінальне провадження відкрито на підставі самостійного виявлення прокурором кримінального правопорушення. Прокурором з метою захисту права Головного управління Держгеокадастру у Харківській області дане кримінальне провадження не порушувалось, даний орган виконавчої влади до участі у провадженні не залучався, їх представники не допитані по кримінальному провадженню.

Згідно ч.1 ст.173 КПК України, слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

З огляду на наведене, слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання.

Керуючись ст.ст. 131, 132, 170-173, 175, 309, 310, 395 КПК України, слідчий суддя

постановив:

У задоволенні клопотання про арешт майна у кримінальному провадженні №42017221280000159 від 23.08.2017, за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України, а саме: на наявні посіви сої на земельній ділянці державної власності (за межами населеного пункту), із земель запасу площею 13га на території Слатинської селищної ради Дегачівського району Харківської області, яка межує з земельними ділянками з кадастровими номерами 6322082500:02:000:0084, 6322082500:02:000:0085, 6322082500:02:000:0267- відмовити повністю.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Харківської області протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1