Ухвала

від 14.09.2017 по справі 619/2762/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа: № 627/2762/17 Головуючий 1 інстанції: ОСОБА_1

Провадження: 11-сс/790/1515/17 Головуючий апеляційної інстанції: ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області у складі: головуючого судді ОСОБА_2 , суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , при секретареві ОСОБА_5 , без участі прокурора, належним чином повідомленого про розгляд справи, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові матеріали даного провадження за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу слідчого судді Дергачівського районного суду Харківської області від 04.09.2017 року,-

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою слідчого судді вищевказаного суду від 04.09.2017 року відмовлено в задоволенні клопотання слідчого про арешт майна по кримінальному провадженню №42017221280000159 від 23.08.2017 року, а саме на посіви сояшника на земельній ділянці із земель запасу площею 17 га на території Слатинської селищної ради Дергачівського району Харківської області. (Судова справа а.с. 20-21).

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції прокурор подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та накласти арешт на врожай соняшника, доручивши визначення місця зберігання майна прокурору, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що сільськогосподарська культура, яка вирощується на території земельної ділянки є речовим доказом, який підтверджує обробку та використання зазначеної земельної ділянки. Збирання сільськогосподарської культури соняшника може призвести до знищення доказів у кримінальному провадженні, що унеможливить вивчення усіх обставин кримінального провадження.

Крім того, у разі знищення речових доказів, виключається можливість забезпечення цивільного позову.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши представлені матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи із наступного.

Органом досудового розслідування встановлено, що невідомими особами на територіях Слатинської селищної ради, Дергачівської міської ради та Приходівської сільської ради здійснено посіви соняшника на земельних ділянках державної власності (за межами населеного пункту), із земель запасу площею 17,0 га. На даний час власник посівів органом досудового розслідування не встановлений.

23 серпня 2017 року СВ Дергачівського ВП ГУНП в Харківській області до ЄРДР внесені відомості про вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України за фактом самовільного використання невстановленими особами земельних ділянок із земель запасу сільськогосподарського призначення.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на майно по кримінальному провадженню №42017221280000159 внесеному 23.08.2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України суд першої інстанції послався на те, що з наданих матеріалів неможливо зробити висновок, яким чином посіви соняшника, що засіяні на земельній ділянці державної власності із земель запасу, можуть мати значення речового доказу і предмету злочину, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України. Крім того, в у хвалі зазначено, що злочин, передбачений ч.1 ст.197-1 КК України є злочином з матеріальним складом, проте в матеріалах клопотання відсутні будь-які дані, які б могли підтвердити завдання значної шкоди.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Судова колегія погоджується з висновком слідчого судді про те, що сільськогосподарські культури не є ні об`єктом ні предметом кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України, а отже немає жодних підстав вважати що майно, на яке просить накласти арешт слідчий відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України.

Крім того, частиною 1 ст.197-1 КК України такий вид покарання, як спеціальна конфіскація, або конфіскація майна не передбачений.

Враховуючи викладене, судова колегія приходить до висновку, що слідчий суддя достатньо ретельно перевірив доводи, які були викладені в клопотанні прокурора та прийняв мотивовану, обґрунтовану та законну ухвалу, підстав для скасування якої, за доводами апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ч.6 ст.9, ст.7, ст.ст.392,405,ч.3ст.407,418,419,422,423,424 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Ухвалу слідчого судді Дергачівського районного суду Харківської області від 04.09.2017 року про відмову в задоволенні клопотання прокурора по кримінальному провадженню №42017221280000159 від 23.08.2017 року за ч.1 ст.197-1 КК України про арешт майна, а саме на врожай соняшника площею 17,0 га розташування якого конкретно зазначено в клопотанні слідчого та в ухвалі суду першої інстанції від 23.08.2017 року - залишити без змін.

Апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення.

Оскарження даної ухвали, у відповідності до ч.4 ст.424 КПК України, в касаційному порядку не передбачено.

Головуючий: Судді: