Ухвала

від 14.09.2017 по справі 619/2762/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 619/2762/17 Головуючий 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Провадження №11-сс/790/1506/17 Доповідач: ОСОБА_2

Категорія : ст.173 КПК України

(арешт майна)

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2017 року м. Харків

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Харківської області у складі :

головуючого - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 та ОСОБА_4

з секретарем - ОСОБА_5

розглянувши у судовому засіданні в залі суду м. Харкова матеріали за апеляційною скаргою прокурора Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Дергачівського районного суду Харківської області від 04 вересня 2017 року,-

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою слідчого судді Дергачівського районного суду Харківської області від 04 вересня 2017 року відмовлено у задоволенні клопотання у кримінальному провадженні № 42017221280000159 від 23.08.17р. за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 197-1 КК України, а саме: на наявні посіви соняшника на земельній ділянці державної власності (за межами населеного пункту), із земель запасу площею 11,7 га. на території Дергачівської міської ради Харківської області, яка межує з земельними ділянками з кадастровими номерами 6322010100:01:000:0800, 6322010100:01:000:0106.

З таким рішенням слідчого судді прокурор не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді та накласти арешт на врожай соняшника. В обґрунтування доводів посилається на наявність правових підстав для арешту майна, оскільки врожай соняшнику є речовим доказом у кримінальному провадженні. У разі знищення речових доказів, виключається також можливість забезпечення цивільного позову. Відсутність в клопотанні точної вартості майна не входить до обов*язкових вимог, які необхідно вказати у клопотанні про арешт майна. До того ж, Дергачівською місцевою прокуратурою направлено відповідні документи щодо вжиття представниками Головного Управління Держгеокадастру заходів державного контролю, проведення перевірки за фактом самовільного використання земельної ділянки та розрахунку шкоди, завданої внаслідок цього, оскільки лише даний орган має право проводити такий розрахунок. Апелянт вказує, що ст. 237 КПК України не зобов*язує слідчого, прокурора залучати до проведення огляду місця події спеціалістів або інших учасників кримінального провадження.

Вислухавши доповідь судді, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного:

Відповідно до положень ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з вимогами ч.3 вказаної статті, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що прокурор звернувся до Дергачівського районного суду Харківської області з клопотанням про накладення арешту на майно, в якому зазначив, що арешт необхідно застосувати з метою забезпечення доказової бази по кримінальному провадженню, оскільки вказане майно відноситься до предметів, що відповідають критеріям, зазначених у ст.98, ч.2 ст.167 КПК України, а також з метою забезпечення цивільного позову.

На підтвердження доводів клопотання прокурором наданий витяг з ЄРДР за № 42017221280000159 від 23 серпня 2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.ч.1 ст.197-1 КК України, та інші документи, якими, на думку прокурора, підтверджуються доводи, викладені у клопотанні.

Перевіривши надані матеріали, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано звернув увагу на те, що прокурором не додано до клопотання відповідних доказів, які у своїй сукупності об`єктивно підтверджували б викладені в цьому клопотанні обставини, наявність цивільного позову у кримінальному провадженні та свідчили б про доцільність накладення вищевказаного арешту.

Крім того, всупереч положенням ст.132 КПК України, прокурором не доведено існування обґрунтованої підозри щодо вчинення зазначеного у клопотанні кримінального правопорушення, що може бути підставою для накладення арешту на майно; не доведено, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який зазначено у клопотанні, а також те, що може бути виконане завдання, для виконання якого прокурор звертається із клопотанням.

Предметом злочину, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України, є земельна ділянка як об`єкт права власності.

Вказаний злочин є злочином з матеріальним складом, тобто полягає не тільки у самовільному зайнятті земельної ділянки, але й у настанні суспільно-небезпечних наслідків у вигляді спричинення її власнику чи законному володільцю значної шкоди.

Разом з цим, ані в клопотанні прокурора ані в доданих до клопотання документах не міститься відомостей, які б вказували на те, що будь-якій особі, яка є законним володільцем або власником земельних ділянок, унаслідок кримінального правопорушення, про яке зазначає прокурор, спричинено значну шкоду.

З врахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді про відсутність достатніх підстав для накладення вищевказаного арешту та вважає, що слідчий суддя при розгляді клопотання дотримався вимог, передбачених ст.ст.172, 173 КПК України.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі прокурора, на думку колегії суддів, правильність цих висновків слідчого судді не спростовують.

Порушень вимог кримінального процесуального закону, які тягнуть зміну чи скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді, при апеляційному розгляді не встановлено.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді Дергачівського районного суду Харківської області від 04.09.2017 року є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування за доводами апеляційної скарги не вбачається..

Керуючись ст.ст. 392, 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу прокурора Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Дергачівського районного суду Харківської області від 04.09.2017 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання прокурора у кримінальному провадженні № 42017221280000159 від 23.08.17р. за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 197-1 КК України, а саме: на наявні посіви соняшника на земельній ділянці державної власності (за межами населеного пункту), із земель запасу площею 11,7 га. на території Дергачівської міської ради Харківської області, яка межує з земельними ділянками з кадастровими номерами 6322010100:01:000:0800, 6322010100:01:000:0106- залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й відповідно до вимог ст.424 КПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий :

Судді :