Постанова

від 07.09.2017 по справі 200/5874/17

БАБУШКІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 200/5874/17-а

Провадження № 2а/200/679/17

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 травня 2017 року суддя Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська Шевцова Т.В., розглянувши у скороченому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі про зобов'язання призначити пенсію на пільгових умовах та скасування рішення про відмову у призначенні пенсії, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпропетровську про зобов'язання призначити пенсію на пільгових умовах та скасування рішення про відмову у призначенні пенсії.

Свої позовні вимоги обґрунтовує наступним. 30.12.2016 року позивач звернувся до управління з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах (список 1). До заяви позивачем було додано документи. Листом ПФУ від 26.01.2017 року №2288/07/12 повідомлено позивачу про відмову в призначенні пенсії.

Враховуючи викладене, позивач просить суд зобов'язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Дніпропетровську призначити пенсію відповідно до Списку №1 п. а ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення та скасувати рішення Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі про відмову в призначенні пенсії.

10.05.2017 року відповідач надав суду письмові заперечення на позов. Заперечення обґрунтовані тим, що позивачу відмовлено в призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю пільгового стажу роботи за списком №1.

Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, приходжу до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Згідно ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства.

Відповідно до ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Згідно з ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Умови і порядок пенсійного забезпечення громадян України визначається Законом України від 9 липня 2003 року № 1058-IV Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року №22-1, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846.

Судом встановлено, що позивач 30.12.2016 року звернувся до управління з заявою про призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку за списком №1 відповідно до п. а ст.13 Закону України Про пенсійне забезпечення .

Листом Управління від 21.01.2017 року №2288/07/12 позивачу було відмовлено у призначенні пенсії зі зменшенням пенсійного віку за списком №1.

Відповідно до п. а ст.13 Закону України Про пенсійне забезпечення працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування": чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.

Відповідно до п.4.2 Порядку про надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , затвердженого постановою пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1, орган, що призначає пенсію має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Відповідно до Порядку застосування Списків N1 і N2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 р. N 383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою КМУ №442 від 01.08.1992 року, та розробленими на виконання постанови КМУ №442 від 01.08.1992 року Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України №41 від 01.09.1992 року. Вимога стосовно атестації робочого місця встановлена з 21.08.1992 року, тобто з моменту набрання чинності постановою Порядком №442. Отже, період роботи до 01.08.1992 року зараховується до пільгового стажу без вимоги атестації робочого місця.

Відповідно до ст.100 Закону України Про пенсійне забезпечення особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13-14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Щодо правовідносин у спорах про право на пільгову пенсію з підстав, встановлених ст. 13 Закону № 1788-ХІІ, Верховний Суд України раніше неодноразово висловлював правову позицію, суть якої зводиться до такого. Необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону № 1788-ХІІ є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списку № 1, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу. Відсутність підтвердження вищезгаданих обставин не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу /Постанови Верховного Суду України від 10 вересня 2013 року справа № 21-183а13; 19 травня 2015 року справа № 21-175а15; 02 грудня 2015 року справа №21-1329а15; 10 лютого 2016 року справа № 21-5432а15/.

Пунктом 20 Постанови №637 передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Пунктом 3 вказаної Постанови встановлюється, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Так, згідно статті 62 Закону України Про пенсійне забезпечення та пп.4 п. 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування , затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, згідно якого при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Відповідачем не здійснено жодних дій, спрямованих на отримання відомостей, додаткових документів, на підставі яких можна було б додатково підтвердити пільговий стаж позивача.

Періоди пільгового стажу роботи позивача з 02.02.1981 по 29.04.1983, з 28.08.1985 по 23.11.1986, не вимагають підтвердження додатковими доказами на предмет атестації робочого місця.

Однак, період роботи з 22.09.1992 по 11.111.1993 підлягає підтвердженню додатковими доказами на предмет атестації робочого місця.

Для призначення пенсії позивачем, з поміж усіх необхідних документів, було надано довідки №184/1, №184/2, №184/3, №184/4, №184/5 від 18.03.2016 року, підтверджуючий пільговий характер роботи останнього у відокремленому підрозділі шахти Хрустальська , видані підприємством, яке знаходиться у м. Красний Луч, Луганської області.

01.02.2017 року позивачем додатково надано до управління довідки про заробітну плату для обчислення пенсії Відокремленого підрозділу Шахта Хрустальська ДП Донбасантрицат від 26.12.2016 року №91/1, №92/2, №93/3.

Розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.04.2014 року №1085-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, згідно з Додатком 1 м.Красний Луч знаходиться на неконтрольованій території.

Слід зазначити, що період пільгового стажу роботи позивача з 02.02.1981 по 29.04.1983, з 28.08.1985 по 23.11.1986, з 22.09.1992 по 11.11.1993 припадає на період коли юридична адреса знаходилась на території України та підприємство було підконтрольне органам виконавчої влади України.

Відповідно до вимог ст.ст.1, 3 Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України тимчасово окупована територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дії Конституції та законів України.

Статтею 9 Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України передбачено, що будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконним, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органом та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсними і не створює правових наслідків.

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 07.04.2014 року №595 Деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей, а також інших платежів з рахунків, відкритих в органах Казначейства передбачено, що міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, місцевим державним адміністраціям забезпечити до 1 грудня 2014 р. переміщення бюджетних установ, підприємств та організацій, що належать до сфери їх управління, з населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження (далі - тимчасово неконтрольована територія), в населені пункти, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1002546004 в державному реєстрі формувань записів щодо юридичної особи Відокремленого підрозділу Шахта Хрустальська ДП Донбасантрицат за кодом ЄДРПОУ 26403333 не знайдено.

Отже, прийняти до уваги довідки Відокремленого підрозділу Шахта Хрустальська ДП Донбасантрицат щодо атестації робочого місця позивача за період з 22.09.1992 по 11.11.1993 є неприйнятними доказами.

Крім того, суд звертає увагу, що пред'являючи позовну вимогу про зобов'язання відповідача призначити пенсію позивачу, ОСОБА_1 не врахував, що прийняття певного рішення в залежності від результатів розгляду поданих заявником документів віднесено до виключної компетенції органу Пенсійного фонду України, тобто це є дискреційними функціями Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі, втручання до яких з боку суду є неприпустимим.

Відповідно до Рекомендацій №К(80)2 щодо здійснення дискреційних повноважень адміністративними органами, прийнятої Комітетом Ради Європи 11 березня 1980 року, термін дискреційне повноваження означає повноваження, яке надає адміністративному органу певний ступінь свободи під час прийняття рішення, таким чином даючи йому змогу вибрати з кількох юридично допустимих рішень те, яке буде найбільш прийнятним.

Отже, дискреційними є повноваження, які залишають державному органу чи його посадовій особі свободу розсуду після з'ясування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

На підставі зазначеного, з урахуванням викладених обставин, суд приходить до висновку, що у відповідача не було законних підстав зараховувати трудовий стаж позивачу, який дає право на призначення позивачу пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку, відповідно до пункту а ст. 13 ЗУ Про пенсійне забезпечення на підставі довідок, виданими органами, які перебувають на тимчасово окупованій території.

Відповідно до ст.94 КАС України судовий збір відшкодуванню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 159-163, 244-2 КАС України, -

П О С Т А Н О В И Л А:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі про зобов'язання призначити пенсію на пільгових умовах та скасування рішення про відмову у призначенні пенсії - відмовити.

Судовий збір не відшкодовувати.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського адміністративного апеляційного суду через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня отримання її копії. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Т.В.Шевцова