Ухвала

від 08.09.2017 по справі 910/9026/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

08.09.2017Справа № 910/9026/13

За заявоюКиївської міської організації Українського товариства мисливців та рибалок провизнання наказу таким, що не підлягає виконанню у справі№ 910/9026/13 за позовомПершого заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради доКиївської міської організації Українського товариства мисливців та рибалок прозвільнення самовільно зайнятої земельної ділянки Суддя Босий В.П.

Представники сторін: прокурор: не з'явився; позивача: Кохан А.І.; відповідача: Камелетдінов О.Н., Власенко Д.О., Ласкаржевський В.М.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Перший заступник прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської організації Українського товариства мисливців та рибалок про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки.

Рішенням господарського суду міста Києва від 22.10.2014 в задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.02.2015, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 09.07.2015, рішення господарського суду міста Києва від 22.10.2014 скасовано, прийнято нове рішення, яким позов задоволено, зобов'язано Київську міську організацію Українського товариства мисливців та рибалок звільнити самовільно зайняту ділянку водного фонду площею 1,8 га (кадастровий номер 78:139:007), що знаходиться в Оболонському районі за адресою: м. Київ, вул. Верболозна, 1, від нежитлових будинків (приміщень) та передати її Київській міській раді у первинному стані.

11.03.2015 на виконання вказаної постанови Київського апеляційного господарського суду господарським судом міста Києва були видані відповідні накази.

01.09.2017 Київською міською організацією Українського товариства мисливців та рибалок подано до суду заяву про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.09.2017 розгляд заяви призначено на 08.09.2017.

Прокурор в судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча про місце і час розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник позивача в судове засідання з'явилась, надала пояснення по суті заяви, заперечила проти її задоволення.

Представники відповідача в судове засідання з'явились, підтримали заяву та просили суд визнати наказ таким, що не підлягає виконанню.

Частиною 3 ст. 117 Господарського процесуального кодексу України визначено, що неявка боржника і стягувача не є перешкодою для розгляду заяви.

За таких обставин, неявка прокурора не перешкоджає розгляду даної заяви.

Розглянувши подану заяву, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду, господарський суд міста Києва приходить до висновку, що вона підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2, 4 ст. 117 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом. Господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин , господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Якщо стягнення за таким наказом уже відбулося повністю або частково, господарський суд одночасно на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за наказом.

Судом встановлено, що 30.11.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю Поліспасервіс (дарувальник) та Київською міською організацією Українського товариства мисливців та рибалок (обдарований) укладеного Договір дарування, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойко Анатолієм Івановичем, зареєстрованим в реєстрі за № 933, відповідно до умов якого дарувальник передав безоплатно у приватну власність обдарованого нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Прирічна, 37, літ. Б , літ. В , літ. Г , літ. Д , а обдарований прийняв безоплатно у власність вказане нежитлове приміщення.

Відповідач оформив право власності на вказане в Договорі дарування нерухоме майно, в підтвердження чого в матеріалах справи міститься витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 74408300 від 30.11.2016.

Як вбачається з матеріалів справи, листом № 057025-827 від 17.01.2017 Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) повідомлено, що об'єкти нерухомості, що були предметом Договору дарування, знаходяться на земельній ділянці, яка була предметом розгляду у справі № 910/9026/13, хоча вони містять різні адреси.

Таким чином, на земельній ділянці, звільнення якої було предметом розгляду спору у даній справі, знаходяться об'єкти нерухомості, які належать останньому на праві власності.

Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.

У відповідності до ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України Про виконавче провадження .

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р., ратифікованої Законом України № 475/97 від 17.07.1997, передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Суд враховує визначений нормою статті 1 Протоколу № 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статті 41 Конституції України принцип непорушності права власності, який, зокрема, визначає неприпустимість позбавлення особи цього права, крім випадків, встановлених Конституцією України та Законом.

За статтею 181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Відповідно рухомими речами є речі, які можна вільно переміщувати у просторі.

Згідно з положеннями статті 182 Цивільного кодексу України основною умовою для визначення статусу нерухомого майна будь-якого об'єкта нерухомості (у тому числі й тих об'єктів, правовий статус яких законодавчими актами не визначений: асфальтовані чи бетонні площадки, під'їзні колії, автомобільна дорога, автомобільні платформи, спортивні споруди тощо) є державна реєстрація прав на нього.

Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень встановлено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (ст. 2 Закону).

Матеріалами справи підтверджується державна реєстрація права власності відповідача на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Прирічна, 37, літ. Б , літ. В , літ. Г , літ. Д , на спірній земельній ділянці.

Таким чином, виконання рішення суду у даній справі в частині зобов'язання відповідача звільнити земельну ділянку від нежитлових будинків (приміщень), які належать відповідачу на праві власності та у встановленому Законом порядку зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, позбавить Київську міську організацію Українського товариства мисливців та рибалок права власності, що є неприпустимим в розумінні приписів статті 1 Протоколу № 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статті 41 Конституції України.

З урахуванням викладеного, наказ господарського суд міста Києва № 910/9026/13 від 11.03.2015 є таким, що не підлягає виконанню в частині зобов'язання відповідача звільнити земельну ділянку від нежитлових приміщень, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Прирічна, 37, літ. Б , літ. В , літ. Г , літ. Д , загальною площею 139,68 кв.м., а тому заява Київської міської організації Українського товариства мисливців та рибалок в цій частині є обґрунтованою та задовольняється судом.

В іншій частині в задоволенні заяви Київської міської організації Українського товариства мисливців та рибалок необхідно відмовити з огляду на її недоведеність.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 86, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Київської міської організації Українського товариства мисливців та рибалок про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню задовольнити частково.

2. Визнати наказ господарського суду міста Києва від 11.03.2015 у справі № 910/9026/13, виданий на виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 12.02.2015, таким, що не підлягає виконанню в частині зобов'язання Київської міської організації Українського товариства мисливців та рибалок звільнити земельну ділянку від нежитлових приміщень, що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Прирічна, 37, літ. Б , літ. В , літ. Г , літ. Д , загальною площею 139,68 кв.м.

3. В іншій частині в задоволенні заяви Київської міської організації Українського товариства мисливців та рибалок про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню відмовити.

Суддя В.П. Босий