Постанова

від 05.09.2017 по справі 804/3376/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2017 р. Справа № 804/3376/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіБоженко Н.В. при секретаріТрошиній А.С. за участю: представника позивача представника відповідача Калач М.О. Соломки М.Я. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Он Клінік Дніпро" до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області Державної служби України з питань праці про скасування постанов,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Он Клінік Дніпро" (далі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області Державної служби України з питань праці (далі - відповідач), в якому просило:

- визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області Державної служби України з питань праці від 12.04.2017 року №100/4.1-11/332 про накладення адміністративного штрафу уповноваженими особами у розмірі 128 000,00 гривень.

- визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області Державної служби України з питань праці від 12.04.2017 року №100/4.1-11/331 про накладення адміністративного штрафу уповноваженими особами у розмірі 9 600,00 гривень.

- визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області Державної служби України з питань праці від 12.04.2017 року №100/4.1-11/338 про накладення адміністративного штрафу уповноваженими особами у розмірі 3200,00 гривень.

В обґрунтування позову Товариство з обмеженою відповідальністю "Он Клінік Дніпро" зазначило, що оскаржувані постанови винесені з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки позивачем були виконанні всі вимоги припису, а тому є протиправними та підлягають скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача в судовому засіданні проти адміністративного позову заперечував, посилаючись на письмові заперечення, які наявні в матеріалах справ, та просив у задоволенні останнього відмовити в повному обсязі, оскільки на підприємстві були виявленні порушення трудового законодавства.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що з 20.03.2017 року по 24.03.2017 року на підставі Наказу № 424 від 19.12.2016 року, Наказу № № 90-ПЛ та Направлення на перевірку від 24.02.2017 року № 52/7.4-Н головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, застрахованих осіб, зайнятість, працевлаштування інвалідів та з питань дитячої праці у Дніпропетровському регіоні - Бабкіною Валентиною Іванівною, було проведено планову перевірку додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

За результатами перевірки було складено Акт перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування № 100/4.1-11 від 24.03.2017 року, перевіркою встановлено порушення вимог: ст.15 КЗпП та ч.11 ст.9 ЗУ №3356; ч.4 ст.115 КЗпП та ст.21 ЗУ №504; ч.5 ст. 79 КЗпП та ч.11 ст.10 ЗУ №504; ч.1 ст.53 ЗЗпП та ст.106 КЗпП; ч.3 ст.24 КЗпП; ст.96 КЗпП та ч.3 ст.6 ЗУ №108; ч.1 ст.94 КЗпП, ч.1,2,4 ст. 95 КЗпП та ч.1 ст.1, ч.1, 2 ст.3 ЗУ №108.

Крім того, 24 березня 2017 року відповідачем було складено припис № 100/4.1-11-71.

12 квітня 2017 року Першим заступником начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області було винесено постанову № 100/4.1-11/332 про накладення штрафу у розмірі 128 000,00 грн. на підставі абз. 4 ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України; постанову №100/4.1-11/331 про накладення штрафу у розмірі 9 600,00 грн. на підставі абз. 3 ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України; постанову № 100/4.1-11/338 про накладення штрафу у розмірі 3 200,00 грн. на підставі абз. 8 ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України.

Правомірність винесених постанов № 100/4.1-11/332, №100/4.1-11/331, № 100/4.1-11/338 від 12.04.2017 року є предметом розгляду даної адміністративної справи.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Процедура проведення управліннями Держпраці перевірки стану додержання законодавства про працю визначена Законом України 5 квітня 2007 року № 877-V Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від та Порядком проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів, затвердженим наказом Міністерства соціальної політики України від 02.07.2012 №390 (далі за текстом - Порядок № 390).

Так, Закон України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Дія цього Закону поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, як зазначено в ч. 1 ст. 2 вказаного закону.

Згідно з ч. 4 ст. 2 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Згідно з частинами 7 та 8 статті 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі акта перевірки № 100/4.1-11 від 24.03.2017 року, в якому інспектором встановлено порушення товариством вимог статей 15, 24, 53, 79, 94, 95, 96, 106, 115 КЗпП України, статей 3, 6 Закону України "Про оплату праці", статтей 10, 21 Закону України "Про відпустки", статті 9 Закону України "Про колективні договори і угоди" було винесено припис від 24.03.2017 № 100/4.1-11-71 про усунення виявлених порушень.

Також, вказано про необхідність у строк до 24 квітня 2017 року письмово інформувати про виконання вимог припису Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області.

Відповідно до абз. 3, 4, 8 ч. 2 ст. 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення; недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати. Встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення. Порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим - сьомим цієї частини, - у розмірі мінімальної заробітної плати.

Оскаржуваними постановами відповідача, а саме: № 100/4.1-11/332 від 12.04.2017 року на ТОВ "Он Клінік Дніпро" накладено штраф у розмірі 128 000,00 грн. на підставі абз. 4 ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України; № 100/4.1-11/331 від 12.04.2017 року на ТОВ "Он Клінік Дніпро" накладено штраф у розмірі 9 600,00 грн. на підставі абз. 3 ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України; № 100/4.1-11/338 від 12.04.2017 року на ТОВ "Он Клінік Дніпро" накладено штраф у розмірі 3 200,00 грн. на підставі абз. 8 ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України.

Разом з тим, матеріалами справи підтверджується, що ще до прийняття зазначених постанов позивачем було виконано вимоги припису, про що контролюючий орган було проінформовано листом, який зареєстрований в ГУ Держпраці у Дніпропетровській області від 24.04.2017 року за вх № 2806.

Слід зазначити, що твердження відповідача, що суб'єкт господарювання, який використовує найману працю, несе відповідальність, передбачену ст. 265 КЗпП України, незалежно від усунення виявлених перевіркою порушень є необґрунтованим, оскільки наведене узгоджувалось із вимогами законодавства, яке діяло до набрання чинності Законом України від 3 листопада 2016 року № 1726-VIII Про внесення змін до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" щодо лібералізації системи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .

Зокрема, суб'єкт господарювання ніс відповідальність за порушення вимог законодавства, в тому числі про працю, незалежно від усунення ним таких порушень. У свою чергу, невиконання вимог припису було (і залишається) самостійною підставою для притягнення такого суб'єкта господарювання до відповідальності відповідно до ст. 188-6 КУпАП.

Поряд із цим, на час проведення перевірки та прийняття відповідачем спірного рішення, вже набрав чинності згадуваний Закон № 1726-VIII (діє з 01.01.2017 року).

Згідно із цим Законом внесено зміни до статті 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , зокрема, її доповнено частиною 11 такого змісту: У разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису, розпорядження, рішення, іншого розпорядчого документа про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу нагляду (контролю), фінансові та адміністративні санкції, заходи реагування до суб'єкта господарювання, його посадових осіб не застосовуються .

Таким чином, внесення наведених змін фактично має наслідком звільнення суб'єкта господарювання від відповідальності за вчинене ним порушення у разі виконання вимог розпорядчого документа про усунення порушень у повному обсязі та у встановлений строк. Невиконання ж вимог такого розпорядчого документа має наслідком притягнення до відповідальності як за вчинене порушення, так і за невиконання вимог контролюючого органу про його усунення.

При цьому, оскільки безпосередньо самим Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності відповідальність за порушення вимог спеціальних законів, зокрема КЗпП, не встановлена, то наявні підстави для висновку, що ч. 11 ст. 7 Закону № 877-V пов'язує обов'язок контролюючого органу не застосовувати до суб'єкта господарювання, у разі виконання ним вимог розпорядчого документу, саме фінансові та адміністративні санкції, передбачені спеціальними законами, в тому числі і ст. 265 КЗпП України

Тому та обставина, що ні КЗпП, ні Порядком № 509, не передбачено звільнення суб'єктів господарювання від відповідальності, встановленої ст. 265 КЗпП України, у разі виконання вимог припису про усунення виявлених порушень, не може розумітися таким чином, що суб'єкт господарювання, навіть у разі своєчасного і в повному обсязі виконання припису у будь-якому випадку повинен бути притягнений до відповідальності, оскільки таке праворозуміння прямо суперечить положенням чинної ч. 11 ст. 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .

Як встановлено під час вирішення спору, штрафи на позивача накладено за такі порушення: не зареєстрований місцевими органами державної виконавчої влади колективний договір; невірно нарахована заробітна плата працівникам в передсвяткові дні, не донарахована заробітна плата працівникам; адміністрація не повідомляє працівників за 2 тижні письмово про дату початку відпустки; посадові оклади працівникам встановлені без урахування кваліфікації та складності роботи.

Проте, з матеріалів справи вбачається, що позивачем виконано вимоги припису за вказаними епізодами у повному обсязі, а саме: не зареєстрований місцевими органами державної виконавчої влади колективний договір (усунено 02.04.2017 року), невірно нарахована заробітна плата працівникам в передсвяткові дні, донараховано та перераховано заробітна плата працівникам (усунено 06.04.2017 року), адміністрація не повідомляє працівників за 2 тижні письмово про дату початку відпустки (усунено 08.04.2017 року), посадові оклади працівникам встановлені без урахування кваліфікації та складності роботи (усунено 08.04.2017 року), зазначене підтверджується листом ТОВ "Он Клінік Дніпро" від 24.04.2017 року № 8-17.

За таких фактичних обставин, та враховуючи положення чинної частини 11 ст. 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , суд дійшов висновку про те, що постанови від 12.04.2017 року № 100/4.1-11/332, №100/4.1-11/331, №100/4.1-11/338 про накладення штрафу прийняті відповідачем протиправно та підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частинами 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням зазначених обставин, норм чинного законодавства, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

З приводу розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про судовий збір судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

За правилами п. 20 ч. 1 ст. 5 цього ж Закону від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, структурні підрозділи виконавчих органів міських рад міст обласного значення та об'єднаних територіальних громад, на які покладені функції із здійснення контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення.

З урахуванням наведених правових норм, суд відзначає, що відповідач, як орган Держпраці звільнений від сплати судового збору за подання ним заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом.

Поряд із цим, відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Матеріалами справи підтверджується, що ТОВ "Он Клінік Дніпро" понесено судові витрати зі сплати судового збору за подання позову у розмірі 2 112,00 грн., про що свідчить наявне у матеріалах справи платіжне доручення (а.с. 110).

Враховуючи те, що за результатом розгляду і вирішення справи суд прийняв рішення, яким повністю задовольнив позовні вимоги сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, то у відповідності до ч. 1 ст. 94 КАС України (в редакції чинній на момент виникнення праовідносин), то понесені позивачем судові витрати підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.

Стягнення витрат за рахунок Державного бюджету України, чинним законодавством не передбачено та розширеному тлумаченню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Он Клінік Дніпро" до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області Державної служби України з питань праці про скасування постанов - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області Державної служби України з питань праці від 12.04.2017 року №100/4.1-11/332 про накладення адміністративного штрафу уповноваженими особами у розмірі 128 000,00 гривень.

Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області Державної служби України з питань праці від 12.04.2017 року №100/4.1-11/331 про накладення адміністративного штрафу уповноваженими особами у розмірі 9 600,00 гривень.

Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області Державної служби України з питань праці від 12.04.2017 року №100/4.1-11/338 про накладення адміністративного штрафу уповноваженими особами у розмірі 3200,00 гривень.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39788766) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Он Клінік Дніпро" (код ЄДРПОУ 36942434) судовий збір у розмірі 2 112 гривень (дві тисячі сто дванадцять грн. 00 коп.).

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 11 вересня 2017 року.

Суддя Н.В. Боженко