Ухвала

від 16.11.2017 по справі 804/3376/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

16 листопада 2017 рокусправа № 804/3376/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чепурнова Д.В.

суддів: Мельника В.В. Сафронової С.В.

за участю секретаря судового засідання: Царьової Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області Державної служби України з питань праці

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2017 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_1 Дніпро до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області Державної служби України з питань праці про скасування постанов,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ ОСОБА_1 Дніпро звернулося з вищевказаним позовом до суду в якому просило:

- визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області Державної служби України з питань праці від 12.04.2017 року №100/4.1-11/332 про накладення адміністративного штрафу уповноваженими особами у розмірі 128 000,00 гривень.

- визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області Державної служби України з питань праці від 12.04.2017 року №100/4.1-11/331 про накладення адміністративного штрафу уповноваженими особами у розмірі 9 600,00 гривень.

- визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області Державної служби України з питань праці від 12.04.2017 року №100/4.1-11/338 про накладення адміністративного штрафу уповноваженими особами у розмірі 3200,00 гривень.

В обґрунтування позову посилається на безпідставність оскаржених постанов, оскільки вимоги припису щодо усунень виявлених порушень були виконані позивачем в повному обсязі, а тому відсутні підстави для застосування штрафу.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2017 року позов задоволено в повному обсязі.

Не погодившись з прийнятим рішенням Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області Державної служби України з питань праці подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило постанову суду скасувати та прийняти нове рішення яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Зазначає, що судом першої інстанції надано неналежну оцінку доказам які містяться в матеріалах справи, вказує на те, що позивач повинен нести відповідальність незалежно від того виконав він припис чи ні.

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу ТОВ ОСОБА_1 Дніпро просить відмовити у її задоволенні та залишити без змін постанову суду першої інстанції.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області Державної служби України з питань праці підтримав вимоги викладені в апеляційній скарзі з викладених у ній підстав, представник позивача просив відмовити у її задоволенні та залишити без змін постанову суду першої інстанції.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що з 20.03.2017 року по 24.03.2017 року на підставі Наказу № 424 від 19.12.2016 року, Наказу № № 90-ПЛ та Направлення на перевірку від 24.02.2017 року № 52/7.4-Н відповідачем було проведено планову перевірку додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

За результатами перевірки було складено Акт перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування № 100/4.1-11 від 24.03.2017 року, перевіркою встановлено порушення вимог: ст.15 КЗпП та ч.11 ст.9 ЗУ №3356; ч.4 ст.115 КЗпП та ст.21 ЗУ №504; ч.5 ст. 79 КЗпП та ч.11 ст.10 ЗУ №504; ч.1 ст.53 ЗЗпП та ст.106 КЗпП; ч.3 ст.24 КЗпП; ст.96 КЗпП та ч.3 ст.6 ЗУ №108; ч.1 ст.94 КЗпП, ч.1,2,4 ст. 95 КЗпП та ч.1 ст.1, ч.1, 2 ст.3 ЗУ №108.

Крім того, 24 березня 2017 року відповідачем було складено припис № 100/4.1-11-71, яким зобов'язано усунути виявлені порушення.

12 квітня 2017 року Першим заступником начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області було винесено постанову № 100/4.1-11/332 про накладення штрафу у розмірі 128 000,00 грн. на підставі абз. 4 ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України; постанову №100/4.1-11/331 про накладення штрафу у розмірі 9 600,00 грн. на підставі абз. 3 ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України; постанову № 100/4.1-11/338 про накладення штрафу у розмірі 3 200,00 грн. на підставі абз. 8 ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України.

Судом першої інстанції вірно визначено характер спірних правовідносин та правові норми що регулюють процедуру проведення управліннями Держпраці перевірки стану додержання законодавства про працю, які визначені Законом України 5 квітня 2007 року № 877-V Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності та Порядком проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів, затвердженим наказом Міністерства соціальної політики України від 02.07.2012 №390 (далі за текстом - Порядок № 390).

Так, Закон України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Дія цього Закону поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, як зазначено в ч. 1 ст. 2 вказаного Закону.

Згідно з ч. 4 ст. 2 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Згідно з частинами 7 та 8 статті 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

На підставі акта перевірки № 100/4.1-11 від 24.03.2017 року, в якому інспектором встановлено порушення товариством вимог статей 15, 24, 53, 79, 94, 95, 96, 106, 115 КЗпП України, статей 3, 6 Закону України Про оплату праці статтей 10, 21 Закону України Про відпустки , статті 9 Закону України Про колективні договори і угоди було винесено припис від 24.03.2017 № 100/4.1-11-71 про усунення виявлених порушень.

Також, вказано про необхідність у строк до 24 квітня 2017 року письмово інформувати про виконання вимог припису Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області.

Відповідно до абз. 3, 4, 8 ч. 2 ст. 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення; недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати. Встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення. Порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим - сьомим цієї частини, - у розмірі мінімальної заробітної плати.

Як вірно встановлено судом першої інстанції ще до прийняття оскаржених постанов позивачем було виконано вимоги припису, про що контролюючий орган було проінформовано листом, який зареєстрований в ГУ Держпраці у Дніпропетровській області від 24.04.2017 року за вх № 2806.

Штрафи на позивача накладено за такі порушення: не зареєстрований місцевими органами державної виконавчої влади колективний договір; невірно нарахована заробітна плата працівникам в передсвяткові дні, не донарахована заробітна плата працівникам; адміністрація не повідомляє працівників за 2 тижні письмово про дату початку відпустки; посадові оклади працівникам встановлені без урахування кваліфікації та складності роботи.

В той же час позивачем виконано вимоги припису за вказаними епізодами у повному обсязі, а саме: не зареєстрований місцевими органами державної виконавчої влади колективний договір (усунено 02.04.2017 року), невірно нарахована заробітна плата працівникам в передсвяткові дні, донараховано та перераховано заробітна плата працівникам (усунено 06.04.2017 року), адміністрація не повідомляє працівників за 2 тижні письмово про дату початку відпустки (усунено 08.04.2017 року), посадові оклади працівникам встановлені без урахування кваліфікації та складності роботи (усунено 08.04.2017 року), зазначене підтверджується листом ТОВ ОСОБА_1 Дніпро від 24.04.2017 року № 8-17.

Судом першої інстанції вірно спростовано доводи відповідача про те, що суб'єкт господарювання, який використовує найману працю, несе відповідальність, передбачену ст. 265 КЗпП України, незалежно від усунення виявлених перевіркою порушень враховуючи те, що зазначене положення було закріплено законодавством, яке діяло до набрання чинності Законом України від 3 листопада 2016 року № 1726-VIII Про внесення змін до Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності щодо лібералізації системи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .

Зокрема, суб'єкт господарювання ніс відповідальність за порушення вимог законодавства, в тому числі про працю, незалежно від усунення ним таких порушень. У свою чергу, невиконання вимог припису було (і залишається) самостійною підставою для притягнення такого суб'єкта господарювання до відповідальності відповідно до ст. 188-6 КУпАП.

Поряд із цим, на час проведення перевірки та прийняття відповідачем спірного рішення, вже набрав чинності згадуваний Закон № 1726-VIII (діє з 01.01.2017 року).

Цим Законом внесено зміни до статті 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності зокрема, її доповнено частиною 11 такого змісту: У разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису, розпорядження, рішення, іншого розпорядчого документа про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу нагляду (контролю), фінансові та адміністративні санкції, заходи реагування до суб'єкта господарювання, його посадових осіб не застосовуються .

Аналіз зазначених правових норм свідчить про те, що, внесення наведених змін фактично має наслідком звільнення суб'єкта господарювання від відповідальності за вчинене ним порушення у разі виконання вимог розпорядчого документа про усунення порушень у повному обсязі та у встановлений строк. Невиконання ж вимог такого розпорядчого документа має наслідком притягнення до відповідальності як за вчинене порушення, так і за невиконання вимог контролюючого органу про його усунення.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки безпосередньо самим Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності відповідальність за порушення вимог спеціальних законів, зокрема КЗпП, не встановлена, то наявні підстави для висновку, що ч. 11 ст. 7 Закону № 877-V пов'язує обов'язок контролюючого органу не застосовувати до суб'єкта господарювання, у разі виконання ним вимог розпорядчого документу, саме фінансові та адміністративні санкції, передбачені спеціальними законами, в тому числі і ст. 265 КЗпП України

Тому та обставина, що ні КЗпП, ні Порядком № 509, не передбачено звільнення суб'єктів господарювання від відповідальності, встановленої ст. 265 КЗпП України, у разі виконання вимог припису про усунення виявлених порушень, не може розумітися таким чином, що суб'єкт господарювання, навіть у разі своєчасного і в повному обсязі виконання припису у будь-якому випадку повинен бути притягнений до відповідальності, оскільки таке праворозуміння прямо суперечить положенням чинної ч. 11 ст. 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .

Враховуючи викладене судом першої інстанції зроблено вірний висновок про протиправність прийнятих відповідачем постанов та як наслідок їх скасування.

Доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права, спростовуються встановленими обставинами справи, та не можуть бути підставою скасування рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що в межах апеляційної скарги порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області Державної служби України з питань праці - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2017 року - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

В повному обсязі ухвала складена 20 листопада 2017 року.

Головуючий: Д.В. Чепурнов

Суддя: В.В. Мельник

Суддя: С.В. Сафронова