Постанова

від 04.09.2017 по справі 825/992/17

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 вересня 2017 року Чернігів Справа № 825/992/17

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Непочатих В.О.,

при секретарі Шевченко А.В.,

за участю представника позивача Коленченка О.О., представників відповідача Полегешко Л.А., Сандул Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Обрій-Чернігів до Головного управління ДФС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Обрій-Чернігів звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Чернігівській області, в якому, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача № 0001931400 від 13.06.2017 частково на суму 81774,00 грн. та № 0001941400 від 13.06.2017 повністю.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що висновки, зроблені в акті перевірки № 262/14/31895254 від 24.05.2017, на підставі яких винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення, є необгрунтованими, а саме: не зазначено яким чином, в який період та на підставі яких документів проведено списання кредиторської заборгованості по контрагенту ТОВ Юніфуд . Вказує, що в бухгалтерському обліку позивача не відбулося списання сум заборгованості по взаємовідносинах з вказаним товариством, і, як наслідок, за відсутністю факту такого списання, відповідачем неправомірно було збільшено доходи позивача. Крім того, зазначає, що в разі списання з покупця кредиторської заборгованості за товари чи послуги чинне законодавство не вимагає нарахування податкових зобов'язань або коригування податкового кредиту.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні позов не визнали повністю та пояснили, що ТОВ Обрій-Чернігів не відображено в складі інших доходів списану безнадійну кредиторську заборгованість, щодо якої минув строк позовної давності у 2015 році, в результаті чого занижено дохід на суму 454300,00 грн. Вказують, що позивач при списанні безнадійної кредиторської заборгованості повинен був відкоригувати податковий кредит на підставі бухгалтерської довідки, враховуючи відсутність факту придбання товарів, внаслідок чого позивачем було занижено коригування податкового кредиту з ПДВ у грудні 2016 року на суму 75717,00 грн.

Вислухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідачем була проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ Обрій-Чернігів , що зареєстровано в якості юридичної особи 27.03.2002 (код ЄДРПОУ 31895254), з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2016, за результатами якої складено акт від 24.05.2017 № 262/14/31895254 (а.с. 17-54, т. 1).

Згідно висновків, викладених у вищевказаному акті, перевіркою було встановлено, зокрема, порушення вимог:

- пункту 15 П(С)БО 15 Дохід , пунктів 4, 6, 29 П(С) БО 16 Витрати та підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 125460,00 грн., в тому числі за 2015 рік на суму 81774,00 грн., за 2016 рік на суму 43686,00 грн.;

- підпунктів 14.1.3, 14.1.191 пункту 14.1 статті 14, пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено ПДВ на загальну суму 137156,00 грн., в тому числі за грудень 2015 року - 75717,00 грн., за грудень 2016 року - 61439,00 грн.

На вказаний акт перевірки позивачем були подані заперечення від 31.05.2017 (а.с. 55, т. 1), за результатами розгляду яких Головним управління ДФС у Чернігівській області висновок акту перевірки від 24.05.2017 № 262/14/31895254 було викладено в новій редакції, зокрема, в абзаці 4 зазначено про порушення підпунктів 14.1.3, 14.1.191 пункту 14.1 статті 14, пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 75717,00 грн., в тому числі за грудень 2015 року - 75717,00 грн. (а.с. 57-58, т. 1).

Підставою для висновку контролюючого органу про завищення податкового кредиту слугувало те, що ТОВ Обрій-Чернігів у 2012 році було придбано товари у ТОВ Юніфуд та включено суму ПДВ до складу податкового кредиту. Станом на 01.01.2014 по рахунку 631 Розрахунки з постачальниками та підрядчиками обліковувалося кредитне сальдо по контрагенту ТОВ Юніфуд в сумі 454300,00 грн. Станом на 31.12.2014 дана заборгованість не була погашена, проте станом на 01.01.2015 в бухгалтерському обліку підприємства по рахунку 631 не була відображена. Податковий орган вважав, що позивач при списанні безнадійної кредиторської заборгованості, щодо якої минув строк позовної давності, а саме в грудні 2015 році, повинен був відкоригувати податковий кредит на підставі бухгалтерської довідки, так як відсутній факт придбання товарів, внаслідок чого встановлено заниження нарахування податку на додану вартість за грудень 2015 року в розмірі 75717,00 грн. та податку на прибуток за 2015 рік на суму 81774,00 грн.

На підставі вказаного акту відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення від 13.06.2017 № 0001941400 про збільшення суми грошових зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 94646,00 грн. (75717,00 грн. за податковим зобов'язанням та 18929,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями), яке позивач оскаржує в повному обсязі, та від 13.06.2017 № 0001931400, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 151022,00 грн. (137172,00 грн. за податковим зобов'язанням та 13850,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями), яке позивач оскаржує в частині нарахування на суму 81774,00 грн. (а.с. 59- 60, т. 1).

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.

Згідно пункту 44.2 статті 44 Податкового кодексу України для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Об'єктом оподаткування, згідно підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг (пункт 198.2 статті 198 Податкового кодексу України).

Пунктом 198.3. статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Разом з тим, пунктом 198.5 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання, виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу); б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу); в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Отже, серед підстав, встановлених вказаним пунктом, відсутня вимога нарахування податкових зобов'язань платником податку на додану вартість у випадку визнання у покупця кредиторської заборгованості безнадійною.

Також, суд вважає за необхідне звернути увагу, що в силу підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України безнадійною заборгованістю є, зокрема, заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.

Абзацом п'ятим підпункту 14.1.257 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності є безповоротною фінансовою допомогою.

Відповідно до підпункту 14.1.13 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України під безоплатно наданими товарами, роботами, послугами розуміються: а) товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів; б) роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості; в) товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею.

Підпунктом 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що постачання товарів це будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Згідно з пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Так, стаття 192 Податкового кодексу України визначає вичерпний перелік підстав для коригування податкового кредиту, серед якого відсутня така підстава для коригування податкового кредиту, як списання безнадійної кредиторської заборгованості.

Дана норма не регулює операції визнання заборгованості безнадійною, оскільки при визнанні заборгованості безнадійною не відбувається зміна компенсації за товари/послуги та у продавця не виникає обов'язку виписати покупцю розрахунок коригування з наступним зменшенням у продавця податкових зобов'язань та зменшенням у покупця податкового кредиту.

Отже, твердження відповідача про необхідність коригування податкового кредиту при списанні безнадійної кредиторської заборгованості суперечить змісту статті 192 Податкового кодексу України.

Аналогічна правова позиція була висловлена неодноразово і Вищим адміністративним судом України, у справах: № К/800/32280/16 від 24.01.2017 та № К/800/51839/15 від 19.04.2016.

Крім того, суд вважає обґрунтованими доводи позивача, що для визначення строків позовної давності необхідно також керуватись нормами Цивільного кодексу України щодо визначення строку позовної давності та наслідків його пропуску.

Згідно статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність становлюється тривалістю у три роки.

Частиною першою статті 261 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 261 Цивільного кодексу України).

Водночас згідно частини першої статті 264 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Так, згідно акту звірки взаєморозрахунків № 724 з ТОВ Обрій -Чернігів за період з 01.01.2015 по 31.12.2015, складеного ТОВ Юніфуд , станом на 31.05.2014 заборгованість ТОВ Обрій-Чернігів перед ТОВ Юніфуд склала 454381,88 грн. (а.с. 61), а отже станом на 2015 рік, в даному випадку, вказана сума заборгованості не є безнадійною кредиторською заборгованістю.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що на час проведення перевірки, строки проведення розрахунків ТОВ Обрій -Чернігів з ТОВ Юніфуд не сплинули, що виключає можливість ставити питання про віднесення даних кредиторської заборгованості до інших видів доходів як безнадійну заборгованість.

Враховуючи викладене, у ході судового розгляду справи відповідачем не надано допустимих та достатніх доказів для підтвердження порушення позивачем податкового законодавства, а тому суд дійшов висновку про необхідність визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відповідача № 0001931400 від 13.06.2017 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 81774,00 грн. та № 0001941400 від 13.06.2017.

Згідно з частинами першою та другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Обрій-Чернігів необхідно задовольнити повністю.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Чернігівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Обрій-Чернігів підлягають присудженню здійснені ним документально підтверджені судові витрати в розмірі 2646,30 грн.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Обрій-Чернігів - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Чернігівській області від 13.06.2017 № 0001941400.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Чернігівській області від 13.06.2017 № 0001931400 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 81774,00 грн.

Присудити здійснені Товариством з обмеженою відповідальністю Обрій-Чернігів (код ЄДРПОУ 31895254) судові витрати в розмірі 2646,30 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Чернігівській області (код ЄДРПОУ 39392183).

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.О. Непочатих