Постанова

від 06.09.2017 по справі 920/608/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" вересня 2017 р. Справа № 920/608/17

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Гребенюк Н. В. , суддя Барбашова С.В. , суддя Істоміна О.А.

при секретарі Бєлкіній О.М.

за участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_1 (дов. № 01-21/556 від 11.07.2017)

відповідача: ОСОБА_2 (дов. № 10554/10/18-19-10 від 11.07.2017)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №2482 С/3) на рішення господарського суду Сумської області від 27.07.17 у справі № 920/608/17

за позовом Білопільського районного центру зайнятості, м. Білопілля, Сумська область,

до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області, м. Суми,

про стягнення 4006,30 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Сумської області від 27.07.2017 (суддя Заєць С.В..) позов задоволено. Стягнуто з Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області на користь Білопільського районного центру зайнятості 4 006 грн. 30 коп. заборгованості. Стягнуто з Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області в доход Державного бюджету України 1 600 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Відповідач з рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Сумської області від 27.07.2017 у справі № 920/608/17 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення норм чинного законодавства.

Відповідач в обґрунтування викладених в апеляційній скарзі вимог зазначає, що ДПІ у м. Сумах є правонаступником Сумської ОДПІ з усієї сукупності майна, майнових прав та обов'язків визначених в передавальному акті від 03.11.2016 року. В передавальному акті від 03.11.2016 року відсутня заборгованість перед Білопільським районним центром зайнятості з виплати забезпечення безробітним, тому у ДПІ у м. Сумах ГУ ДФС у Сумській області відсутні правові підстави для проведення відшкодування зазначених виплат.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому з наведеними відповідачем доводами не погоджується, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, оскаржуване рішення - без змін. Позивач зазначає, що рішення про припинення Сумської ОДПІ шляхом реорганізації та приєднання її до ДПІ у м. Сумах внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 11 березня 2016 року, строк заявлення кредиторами своїх вимог встановлений 11 травня 2016 року (протягом двох місяців з моменту внесення рішення). У Білопільському райцентрі зайнятості ОСОБА_3 перебувала на обліку як безробітна з 21 червня 2016 року по 02 серпня 2016 року включно. Таким чином, вимоги по утриманню з роботодавця сум виплаченої допомоги по безробіттю не могли бути заявлені в процедурі припинення Сумської ОДПІ, оскільки дане зобов'язання виникло вже після закінчення строку заявлення кредиторами своїх вимог. Позивач також в обґрунтування своєї позиції по справі посилається на ч. 2 ст. 107 ЦК України в редакції Закону України № 835-VІІІ від 26.11.2015, що набрав чинності 13.12.2015.

Перевіривши, в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, повноту встановлення обставин справи і докази по справі на їх підтвердження та їх юридичну оцінку судом першої інстанції, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 2 ст. 8 «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (надалі - Закон № 1533-ІІІ) фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття є цільовим централізованим фондом, некомерційною самоврядною організацією. Держава є гарантом забезпечення застрахованих осіб та наданням їм відповідних соціальних послуг фондом.

Позивач, як передбачено Законом № 1533-ІІІ, фінансується за рахунок коштів фонду та виплачує матеріальне забезпечення і надає соціальні послуги, які передбачені ст. 7 Закону № 1533-ІІІ.

Згідно до п. 2 ч. 2 ст. 50 Закону України «Про зайнятість населення» роботодавці беруть участь у здійсненні заходів щодо забезпечення зайнятості населення шляхом додержання вимог законодавства про працю, зайнятість населення та загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття визначаються Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» .

Згідно преамбули Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» , цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.

Страхуванню на випадок безробіття підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), цивільно-правового договору, включаючи тих, які проходять альтернативну (невійськову) службу, а також тих, які працюють неповний робочий день або неповний робочий тиждень, та на інших підставах, передбачених законодавством про працю, військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової служби), особи, які забезпечують себе роботою самостійно, та фізичні особи - підприємці (ст. 4 Закону).

Згідно зі ст. 6 Закону, право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги мають застраховані особи.

Статтею 7 цього Закону передбачено такий вид забезпечення безробітного як допомога по безробіттю.

Відповідно до положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» відповідач є роботодавцем.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.05.2016 року наказом Сумської ОДПІ ГУ ДФС у Сумській області № 36-о «Про звільнення працівників» ОСОБА_3 звільнено з посади головного державного інспектора Білопільського відділення Сумської ОДПІ ГУ ДФС у Сумській області у зв'язку зі скороченням штатної чисельності, згідно з п. 1 ст. 40 КЗпП України.

21.06.2016 ОСОБА_3 зареєструвався у позивача та на підставі своєї заяви отримав статус безробітного відповідно до ч. 1 ст. 43 Закону України «Про зайнятість населення» .

ОСОБА_3 з 28.06.2016 призначено допомогу по безробіттю виплата якої проводилась по 2 серпня 2016 року включно.

03.08.2016 наказом Сумської ОДПІ № 41-о від 03.08.2016, виданого на підставі постанови Сумського окружного адміністративного суду від 27.07.2016 року у справі № 818/773/16 ОСОБА_3 поновлено на займаній посаді.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 27.07.2016 по справі № 818/773/16, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.09.2016, поновлено ОСОБА_3 на посаді головного державного інспектора Білопільського відділення Сумської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області. Крім того, постановою стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 27.05.2016 по 27.07.2016 в загальній сумі 8 139 грн. 32 коп.

Згідно до п. 37 Постанови Кабінету Міністрів України № 198 від 20.03.2013 «Про затвердження Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу» центр зайнятості припиняє реєстрацію у разі поновлення зареєстрованого безробітного на роботі за рішенням суду, що набрало законної сили.

Позивачем відповідно до Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України і ДПА України від 13.02.2009 № 60/62, проведено розслідування страхового випадку та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення ОСОБА_3 про що складений відповідний акт № 267 від 11.04.2017, де встановлено, зокрема, що ОСОБА_3А поновлена на посаді з 27 травня 2016 року.

З 03.08.2016 ОСОБА_3 припинено виплату допомоги по безробіттю.

За період перебування на обліку позивача фактично з 28.06.2016 до 02.08.2016 ОСОБА_3 було нарахована та виплачена допомога по безробіттю в розмірі 4 006,30 грн. Вищезазначений факт підтверджується відомостями виплат за видами забезпечень № 185 від 30.06.2016, № 214 від 03.08.2016 та № 223 від 10.08.2016 та платіжними дорученнями № 618 від 14.07.2016, № 715 від 10.08.2016, № 745 від 18.08.2016 (а.с. 17-22).

За письмовою претензією позивача від 20.04.2017 № 01-21/233 відповідачем кошти в добровільному порядку не повернуті, що стало підставою звернення позивача з даним позовом до господарського суду.

Враховуючи викладені обставини та керуючись п. 6 ст. 34, п. 4 ст. 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість та правомірність заявлених позовних вимог.

З висновками суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог погоджується колегія суддів.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Відповідно до п. 6 ст. 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", фонд має право, в тому числі стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду, а також незаконно виплачені безробітному суми матеріального забезпечення в разі неповідомлення роботодавцем Фонду про прийняття його на роботу.

Пунктом 4 ст. 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" визначено, що із роботодавця утримується сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду; незаконно виплачена безробітному сума забезпечення у разі неповідомлення про його прийняття на роботу; незаконно отримана сума допомоги по частковому безробіттю.

Виходячи з положень вказаних норм, умовами для утримання допомоги по безробіттю з роботодавця є факт її виплати безробітному та поновлення цього безробітного на роботі за рішенням суду.

Згідно з довідкою Сумського міського центру зайнятості та наявними в матеріалах справи доказами, в тому числі платіжними дорученнями, відомостями виплат за видами забезпечення, судом встановлено, що у період перебування ОСОБА_3 на обліку безробітним, останньому позивачем виплачене матеріальне забезпечення в загальній сумі 4 006,00 грн. за період з 28.06.2016 по 02.08.2016.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду по справі № 818/773/16 від 27.07.2016 визнано протиправним та скасовано наказ Сумської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області № 36-о від 27 травня 2016 року "Про звільнення працівника", поновлено ОСОБА_3 на посаді головного державного інспектора Білопільського відділення Сумської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області з 27 травня 2016 року та стягнуто з Сумської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Сумській області на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 27 травня по 27 липня 2016 року в загальній сумі 8139,32 грн. (вісім тисяч сто тридцять дев'ять грн. 32 коп.). Наказом Сумської ОДПІ № 41-о від 03.08.2016 ОСОБА_3 поновлено на займаній посаді.

Разом з цим, доказів перерахування на користь позивача коштів в сумі 4 006,30 грн. відповідачем не подано.

В обґрунтування своєї позиції по справі відповідач вказує, що ДПІ у м. Сумах є правонаступником Сумської ОДПІ з усієї сукупності майна, майнових прав та обов'язків визначених в передавальному акті від 03.11.2016. В передавальному акті від 03.11.2016 відсутня заборгованість перед Білопільським районним центром зайнятості з виплати забезпечення безробітним, тому відповідач вважає, що у ДПІ у м. Сумах ГУ ДФС у Сумській області відсутні правові підстави для проведення відшкодування зазначених виплат.

Суд не погоджується з даною позицією з огляду на наступне.

Рішення про припинення Сумської ОДПІ шляхом реорганізації та приєднання її до ДПІ у м. Сумах внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 11 березня 2016 року, строк заявлення кредиторами своїх вимог встановлений 11 травня 2016 року (протягом двох місяців з моменту внесення рішення). У Білопільському райцентрі зайнятості ОСОБА_3 перебувала на обліку як безробітна з 21 червня 2016 року по 02 серпня 2016 року включно. Таким чином, вимоги по утриманню з роботодавця сум виплаченої допомоги по безробіттю не могли бути заявлені в процедурі припинення Сумської ОДПІ, оскільки дане зобов'язання виникло вже після закінчення строку заявлення кредиторами своїх вимог, так як виплата допомоги по безробіттю ОСОБА_3 проводилась за період з 28.06.2016 року по 02.08.2016 року і припинена у зв'язку з поданням безробітним особисто письмової заяви про зняття з реєстрації у зв'язку з відмовою від послуг служби зайнятості, а останні фактичні перерахування проведені 19 серпня 2016 року.

Крім того, ч. 2 ст. 107 ЦК України в редакції Закону України № 835-VІІІ від 26.11.2015, що набрав чинності 13.12.2015 , визначає складання передавального акту у разі злиття, приєднання або перетворення. Положення ж про правонаступництво щодо майна, прав або обов'язків юридичної особи стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання які оспорюються сторонами, передбачено лише для розподільчого балансу у разі припинення шляхом поділу. Отже, для передавального акту при приєднання вимога щодо включення до нього всіх зобов'язань не застосовується з 13.12.2015.

Враховуючи викладені обставини, колегія суддів вважає обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача грошових коштів в розмірі 4 006,30 грн.

З урахуванням викладених обставин, доводи відповідача про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права нічим не обґрунтовані та не узгоджуються з наявними у справі матеріалами, його позиція не підтверджена належними та допустимими доказами. Тому вимоги відповідача, що зазначені в апеляційній скарзі, не підлягають задоволенню, а наведені на їх підтвердження доводи не можуть бути прийнятими до уваги колегією суддів в якості підстав для скасування прийнятого у даній справі рішення господарського суду Сумської області від 27.07.2017 року.

Крім того, колегія суддів зазначає, що ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 14.08.2017 клопотання апелянта про відстрочення сплати судового збору задоволено. Відстрочено Державній податковій інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області сплату судового збору до винесення постанови у справі.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції підлягає стягненню з відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 32-34, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105, 110 Господарсько процесуального кодексу України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області, м. Суми залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Сумської області від 27.07.2017 у справі № 920/608/17 залишити без змін.

Стягнути з Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області (40000 м. Суми, пл. Покровська, 2, код ЄДРПОУ 39563287) на користь Державного бюджету України (одержувач платежу - УДКСУ у Шевченківському районі м. Харкова, банк одержувача - Головне управління Державного казначейства України у Харківській області, код банка одержувача - 851011, номер рахунку - 31216206782003) 1760,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Сумської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.

Головуючий суддя Гребенюк Н. В.

Суддя Барбашова С.В.

Суддя Істоміна О.А.