Постанова

від 20.02.2018 по справі 920/608/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний

Суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2018 року

м. Київ

справа № 920/608/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючого - Пількова К. М.,

суддів: Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,

за участю секретаря судового засідання - Жураховської Т. О.,

учасники справи:

позивач - Білопільський районний центр зайнятості

відповідач - Державна податкова інспекція у місті Сумах Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Сумах Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області на рішення Господарського суду Сумської області від 27.07.2017 (суддя Заєць С. В.) та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 06.09.2017 (головуючий - Гребенюк Н. В., судді Барбашова С. В., Істоміна О. А.)

у справі за позовом Білопільського районного центру зайнятості

до Державної податкової інспекції у місті Сумах Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області

про стягнення 4006, 30 грн.,

Короткий зміст позовних вимог

1. У червні 2017 року Білопільський районний центр зайнятості (далі - Позивач) подав позовну заяву про стягнення з Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління ДФС у Сумській області (далі - Відповідач) коштів в сумі 4006,30 грн.

2. Позовна заява мотивована тим, що 21.06.2016 за письмовою заявою ОСОБА_1, звільненої з посади головного державного інспектора Білопільського відділення Сумської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області, яка звернулась до Позивача за сприянням у працевлаштуванні, надано статус безробітного та з 28.06.2016 призначено допомогу по безробіттю, виплата якої проводилась по 02.08.2016 включно. 03.08.2016 наказом Сумської об'єднаної державної податкової інспекції ОСОБА_1 поновлена на посаді з 27.05.2016 згідно з постановою Сумського окружного адміністративного суду від 27.07.2016 у справі № 818/773/16. Відповідач є правонаступником Білопільського відділення Сумської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області (далі Білопільське відділення Сумської ОДПІ ГУ ДФС у Сумській області), ліквідованої відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 04.11.2015 № 892 "Деякі питання територіальних органів Державної фіскальної служби" шляхом приєднання до Відповідача, а тому відповідно до вимог частини 4 статті 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", зобов'язаний відшкодувати понесені Позивачем витрати з виплати допомоги по безробіттю ОСОБА_1 За письмовою претензією Позивача від 20.04.2017 від 01-21/233 Відповідачем кошти в добровільному порядку не відшкодовані.

3. 17.07.2017 Відповідач подав відзив на позов , в якому просив у задоволенні позову відмовити.

4. Відзив на позов мотивований тим, що Позивач, порушуючи норму частини 2 статті 107 Цивільного кодексу України, лише 20.04.2017 вимагав від Відповідача відшкодування в сумі 4006, 30 грн. Вказав на те, що роботодавцем ОСОБА_1 була Сумська ОДПІ, державна реєстрація якої припинена 07.11.2016. Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 04.11.2015 № 892 Сумську ОДПІ реорганізовано шляхом приєднання до Відповідача; останній є правонаступником Сумської ОДПІ з усієї сукупності майна, майнових прав та обов'язків, визначених в передавальному акті від 03.11.2016, в якому відсутня спірна заборгованість перед Позивачем.

Короткий зміст рішення суду І інстанції

5. 27.07.2017 Господарський суд Сумської області вирішив позов задовольнити, стягнути з Відповідача на користь Позивача 4006,30 грн. заборгованості.

6. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що, у відповідності до вимог частини 6 статті 34, частини 4 статті 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", Відповідач зобов'язаний відшкодувати Позивачу виплати, здійснені останнім ОСОБА_1, яку поновлено на роботі на підставі рішення суду. Вимоги щодо утримання з роботодавця сум виплаченої допомоги по безробіттю не могли бути заявлені в процедурі припинення Сумської ОДПІ, оскільки дане зобов'язання виникло вже після закінчення строку пред'явлення кредиторами вимог, так як виплата допомоги по безробіттю проводилась в період з 28.06.2016 по 02.08.2016 і припинена у зв'язку з поданням безробітним письмової заяви про зняття з реєстрації за відмовою від послуг служби зайнятості, а останні фактичні перерахування проведені 19.08.2016. Нарахування та виплата ОСОБА_1 допомоги по безробіттю в розмірі 4006, 30 грн. підтверджується належним чином відомостями виплат за видами забезпечень, а також платіжними дорученнями та за письмовою претензією Позивача від 20.04.2017 від 01-21/233 в добровільному порядку не повернуті.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

7. 06.09.2017 Харківський апеляційний господарський суд вирішив апеляційну скаргу Відповідача залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Сумської області від 27.07.2017 залишити без змін. Мотиви постанови апеляційного суду є ідентичними тим, які наведені в рішенні Господарського суду Сумської області від 27.07.2017. Також суд апеляційної інстанції зазначив про те, що частиною 2 статті 107 Цивільного кодексу України, в редакції, яка набрала чинності 13.12.2015, визначено складання передавального акта у разі злиття, приєднання або перетворення, а положення про правонаступництво щодо майна, прав або обов'язків юридичної особи стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами, передбачено лише для розподільчого балансу у разі припинення шляхом поділу, отже для передавального акту при приєднанні вимога щодо включення до нього всіх зобов'язань не застосовується.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

8. 18.09.2017 Відповідач подав касаційну скаргу, у якій просив скасувати рішення Господарського суду Сумської області від 27.07.2017 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 06.09.2017, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог; стягнути з Позивача на користь відповідача судовий збір в сумі 1600,00 грн. за розгляд справи в Господарському суді Сумської області, судовий збір в сумі 1760,00 грн. за розгляд справи в Харківському апеляційному господарському суді та судовий збір, сплачений за подання касаційної скарги. Також подав клопотання про зупинення виконання рішення Господарського суду Сумської області від 27.07.2017 та постанови Харківського апеляційного господарського суду від 06.09.2017 до розгляду скарги в суді касаційної інстанції та клопотання про розгляд касаційної скарги в режимі відеоконференції в приміщенні Господарського суду Сумської області, який знаходиться за адресою: проспект Шевченка, буд. 18/1, м. Суми, 40011.

9. 13.01.2017 Державна податкова інспекція у м. Сумах Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області звернулась з клопотанням про забезпечення проведення судового засідання по справі в режимі відеоконференції в приміщенні Господарського суду Сумської області, яке відхиляється Судом з огляду на те, що розгляд справи здійснюється в письмовому провадженні.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

10. У касаційній скарзі Відповідач зазначає, що є правонаступником Сумської ОДПІ з усієї сукупності майна, майнових прав та обов'язків, визначених в передавальному акті від 03.11.2016, в якому відсутня заборгованість перед Позивачем з виплати забезпечення безробітним, а отже Відповідач не є правонаступником за спірною заборгованістю. Порушуючи частину 2 статті 107 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), суди попередніх інстанцій дійшли помилкових висновків про те, що положення про правонаступництво щодо майна, прав або обов'язків юридичної особи стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами, передбачено лише для розподільчого балансу у разі припинення шляхом поділу, отже для передавального акту при приєднанні вимога щодо включення до нього всіх зобов'язань не застосовується з 13.12.2015.

Позиція, викладена у відзиві на касаційну скаргу

11. Вимоги по утриманню з роботодавця суми виплаченої допомоги по безробіттю у відповідності до вимог частини 4 статті 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", не могли бути заявлені в процедурі припинення Сумської ОДПІ, оскільки дане зобов'язання виникло вже після закінчення строку пред'явлення кредиторами своїх вимог, так як виплата допомоги проводилась за період з 28.06.2016 по 02.08.2016 і була припинена у зв'язку з поданням безробітним письмової заяви про зняття з реєстрації у зв'язку з відмовою від послуг служби зайнятості. А рішення про припинення Сумської ОДПІ внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 11.03.2016, строк пред'явлення кредиторами вимог був встановлений по 11.05.2016. Відомості про зобов'язання роботодавця з відшкодування виплаченого забезпечення безробітному, поновленому на роботі за рішенням суду, надійшли до Позивача лише у квітні 2017 за результатами розслідування страхового випадку, проведеного Сумським міським центром зайнятості у тій же ДПІ у м. Сумах, акт № 267 від 11.04.2017 з доданими до нього копіями наказів про звільнення та поновлення на роботі.

12. У відповідності до вимог статей 104, 107 ЦК України, у разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників у повному обсязі, що зазначено у постанові Верховного Суду України від 11.07.2012 у справі № 6-65цс12. Позивач також вказує на те, що не включення конкретної вимоги до передавального акту при приєднанні не впливає на визначення правонаступництва за вказаними зобов'язаннями, оскільки для передавального акту при приєднанні вимога щодо включення до нього всіх зобов'язань не застосовується з 13.12.2015.

Позиція Верховного Суду

Щодо обсягу правонаступництва при приєднанні

13. Суд касаційної інстанції відхиляє доводи Скаржника (пункт 10) щодо відсутності підстав для відшкодування заявлених до стягнення виплат у зв'язку з відсутністю спірної заборгованості в передавальному акті з огляду на те, що, згідно з приписами частини 1 статті 104, частини 2 статті 107 ЦК України у разі припинення юридичної особи шляхом приєднання все майно, права та обов'язки цієї особи передаються іншій юридичній особі. У зв'язку з цим Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що Відповідач є правонаступником Сумської ОДПІ щодо повного обсягу прав та обов'язків останньої.

14. Суд звертається до позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 11.07.2012 у справі № 6-65цс12, за якою, виходячи з аналізу змісту норм статей 104, 105, 110 ЦК України, ліквідація є такою формою припинення юридичної особи за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами у передбачених ними випадках, у результаті якої вона припиняє свою діяльність (справи і майно) без правонаступництва, тобто без переходу прав та обов'язків до інших осіб. Іншою формою припинення юридичної особи є передача всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам-правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу чи перетворення (статті 104 - 109 ЦК України). У розумінні зазначених норм закону приєднання - це така форма реорганізації, при якій одна юридична особа включається до складу іншої юридичної особи, що продовжує існувати й далі, але в більшому масштабі. Приєднувана ж організація припиняє свою діяльність як самостійна юридична особа. У разі приєднання на підставі передавального (а не ліквідаційного) акта орган, який здійснює державну реєстрацію юридичної особи, виключає юридичну особу, яка припинила діяльність, з державного реєстру. Юридична особа-правонаступник, до якої внаслідок приєднання перейшли майно, права та обов'язки припиненої юридичної особи, несе відповідальність за її зобов'язаннями в повному обсязі (стаття 107 ЦК України).

15. Відсутність зобов'язання з відшкодування Позивачу виплат по безробіттю ОСОБА_1 у передавальному акті від 13.11.2016 не виключає правонаступництва щодо спірної заборгованості, оскільки обсяг прав та обов'язків, які набуває інша особа у разі приєднання до неї особи, яка припиняється шляхом приєднання, визначається за приписами частини 1 статті 104 ЦК України. Не зазначення спірної заборгованості у передавальному акті не може бути підставою для звільнення Відповідача від встановленого частиною 4 статті 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" обов'язку відшкодувати здійснені Позивачем виплати.

16. З огляду на викладене, враховуючи встановлені судами обставини, а також вимоги статей 104, 107 ЦК України, частини 4 статті 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", Суд вважає обґрунтованими висновки місцевого та апеляційного господарських судів про те, що Відповідач як правонаступник Сумської ОДПІ за всіма правами та обов'язками останньої зобов'язаний відшкодувати Позивачу витрати із виплати допомоги по безробіттю у сумі 4006, 30 коп., у зв'язку з чим підстави для зміни чи скасування прийнятих у справі судових рішень відсутні.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Сумах Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Сумської області від 27.07.2017 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 06.09.2017 у справі № 920/608/17 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя К. М. Пільков

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я. Чумак