Ухвала

від 04.09.2017 по справі 911/2790/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"04" вересня 2017 р. Справа № 911/2790/16

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В., розглянувши матеріали справи

за позовом заступника керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави

до: 1. Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області,

2. Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Олімп»

за участю третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача - відокремленого підрозділу Національного університету біоресурсів і природокористування України «Боярський коледж екології і природних ресурсів»

про визнання недійсним договору оренди та зобов'язання звільнити приміщення

за участю представників сторін:

позивач - ОСОБА_1 - предст. прокуратури, посвідчення № 028904 видане 17.09.2014;

відповідач-1 - ОСОБА_2 - посвідчення № 463

відповідач-2 - не з'явився;

третя особа - не з'явився;

встановив:

Заступник керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області (прокурор) в інтересах держави звернувся з позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області (відповідач-1) та товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Олімп» (відповідач-2) про визнання недійсним договору оренди №1832 від 27.05.2016, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області та товариством з обмеженою відповідальністю фірмою «Олімп» , з моменту його укладення та про зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Олімп» звільнити та повернути передану в оренду, згідно договору №1832 від 27.05.2016, частину нежитлового приміщення першого поверху їдальні площею 72,7 кв. м Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Київській області та балансоутримувачу- відокремленому підрозділу Національного університету біоресурсів і природокористування України «Боярський коледж екології і природних ресурсів» , який залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

Ухвалою господарського суду Київської області від 14.07.2017 було прийнято справу до провадження та призначено до розгляду на 14.08.2017 року, зобов'язано учасників провадження надати суду письмові пояснення з урахуванням вказівок, викладених в постанові Вищого господарського суду України від 26.06.2017.

10.08.2017 на адресу суду від Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області надійшла заява про припинення провадження у справі, яка обґрунтована тим, що рішенням господарського суду Київської області від 25.05.2017 у справі № 911/650/17, яке набрало законної сили, було розірвано договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності від 27.05.2016 № 1832, та повернуто Відокремленому підрозділу Національного університету біоресурсів і природокористування України «Боярський коледж екології і природних ресурсів» частину нежитлових приміщень першого поверху їдальні, загальною площею 72,7 кв.м., що розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський р-н, м. Боярка-2 шляхом витребування у Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Олімп» .

А тому, на думку відповідача-1, визнання договору оренди від 27.05.2016 № 1832 недійсним в межах даної справи № 911/2790/16 є неможливим, оскільки предмет спору припинив існування.

Ухвалою суду від 14.08.2017 розгляд справи, а також розгляд клопотання Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області про припинення провадження у справі було відкладено на 04.09.2017 р.

19.08.2017 від прокуратури Київської області надійшли додаткові пояснення, в яких прокурор зазначає, що має місце неоднакове застосування законодавства з приводу наявності підстав для припинення провадження у справі, предметом розгляду яких є визнання недійсним договору оренди та повернення майна, у зв'язку з вже розірваним договором оренди. А тому при розгляді клопотання відповідача-1, просить врахувати дані обставини.

Присутній в судовому засіданні представник Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області підтримав заявлене ним раніше клопотання, просив його задовольнити, а провадження у справі припинити.

Представники відповідача-2 та третьої особи в судове засідання вдруге не з'явились, про причини неявки суд не повідомили та будь-яких пояснень на подане відповідачем-1 клопотання не подали.

Враховуючи те, що явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, а також зважаючи на строки вирішення спору, встановлені ст. 69 ГПК України, суд вважає, що розгляд справи без участі представників відповідача-2 та третьої особи не перешкоджатиме вирішенню спору.

Розглянувши подане клопотання, заслухавши думку представників сторін, суд встановив, що клопотання відповідача-1 щодо припинення провадження у даній справі є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, заступник керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області звернувся з позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області та товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Олімп» з вимогами про визнання недійсним договору оренди №1832 від 27.05.2016 з моменту його укладення та зобов'язання товариство з обмеженою відповідальністю фірми «Олімп» звільнити та повернути передану в оренду, згідно договору №1832 від 27.05.2016, частину нежитлового приміщення першого поверху їдальні площею 72,7 кв. м Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Київській області та балансоутримувачу- відокремленому підрозділу Національного університету біоресурсів і природокористування України «Боярський коледж екології і природних ресурсів» .

Рішенням господарського суду Київської області від 25.04.2017 у справі № 911/650/17, яке набрало законної сили, є чинним та не скасованим, було розірвано договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності від 27.05.2016 № 1832, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області та Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою «Олімп» , а також повернуто Відокремленому підрозділу Національного університету біоресурсів і природокористування України «Боярський коледж екології і природних ресурсів» частину нежитлових приміщень першого поверху їдальні, загальною площею 72,7 кв.м., що розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський р-н, м. Боярка-2 шляхом витребування у Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Олімп» .

Відповідно до положень ч. 1 ст. 216 ЦК недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі визнання недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Згідно з ч. 3 ст. 207 ГК (яка кореспондується зі ст. 236 ЦК) виконання господарського зобов'язання, визнаного судом недійсним повністю або в частині, припиняється повністю або в частині з дня набрання рішенням суду законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення. У разі якщо за змістом зобов'язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов'язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє.

За змістом ст. ст. 651, 653 ЦК зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Згідно ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ч. 1 ст. 759 ЦК).

Із правової природи такого зобов'язання вбачається, що фактичне користування майном на підставі договору оренди в разі визнання його недійсним унеможливлює застосування наслідків недійсності правочину відповідно до ст. 216 ЦК, оскільки використання майна - "річ" безповоротна, і відновити первісне положення сторін практично неможливо. Тому, визнаючи договір оренди недійсним, необхідно серед іншого встановити обставини, пов'язані з виконанням договору, та визначити момент, з якого вважаються припиненими зобов'язання за цим договором.

У справі, що розглядається, позовні вимоги прокурора зводяться до визнання недійсним договору оренди нежитлового приміщення, який сторони розірвали, а майно повернули, тобто зобов'язання за спірним договором є припиненими.

Враховуючи встановлені у справі обставини, визнання договору оренди недійсним є неможливим, оскільки предмет спору припинив існування.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 23.12.2015 у справі № 3-1143гс15.

У відповідності до ч. 1,2 ст. 111 28 ГПК України, зазначено, що висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 111-16 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Невиконання судових рішень Верховного Суду України тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Виходячи з характеру договірних правовідносин, а також предмету позову у даній справі № 911/2790/16, суд зазначає, що фактичне користування майном на підставі договору оренди унеможливлює у разі його недійсності проведення між сторонами двосторонньої реституції, тому такий договір повинен визнаватися судом недійсним і припинятися лише на майбутнє, а не з моменту укладення.

Таким чином, оскільки спірний договір №1832 від 27.05.2016 вже розірвано, а майно повернуте, визнавати його недійсним на майбутнє немає підстав, оскільки зобов'язання за спірним договором є припиненими, що узгоджується з правовою позицією викладеною в постанові Верховного суду України з аналогічних правовідносин (№ 3-1143гс15), а відтак спір у даній справі відсутній.

Відповідно до пункту 1-1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Господарський суд припиняє провадження у справі, у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Аналогічна правова позиція викладена в підпункті 4.4 пункту 4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.11.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» .

Враховуючи наведене, а також те, що в процесі розгляду справи предмет спору щодо визнання недійсним договору та повернення майна припинив своє існування, провадження у справі № 911/2790/16 підлягає припиненню на підставі пункту 1-1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з відсутністю предмета спору.

Керуючись п. 1-1 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

1. Провадження у справі № 911/2790/16 припинити.

2. Копії ухвали надіслати сторонам.

Суддя О.В. Щоткін