Постанова

від 05.09.2017 по справі 910/1614/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" вересня 2017 р. Справа№ 910/1614/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гаврилюка О.М.

суддів: Гончарова С.А.

Хрипуна О.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Матвій Д.В. - представник, дов. № 10/00-17 від 03.05.2017;

від відповідача: Ковтун О.М. - представник, дов. б/н від 20.06.2017,

Ковтун Н.Б. - представнки, дов. б/н від 20.06.2017;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МТВ Груп"

на рішення Господарського суду міста Києва від 16.03.2017

у справі № 910/1614/17 (суддя Турчин С.О.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк "Форум"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МТВ Груп"

про стягнення заборгованості у розмірі 114 102,52 грн.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва звернулося Публічне акціонерне товариство "Банк "Форум" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "МТВ Груп" про стягнення заборгованості у розмірі 114 102,52 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.03.2017 у справі № 910/1614/17 позовні вимоги задоволено повністю; підлягає стягненню з відповідача на користь позивача прострочена заборгованість по поверненню кредитних коштів у сумі 64 506,06 грн., прострочена заборгованість за нарахованими процентами у сумі 46 812,32 грн., пеня за несвоєчасне повернення відсотків за користування кредитними коштами у сумі 2 784,14 грн. та судові витрати у розмірі 1 711,52 грн.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням Товариство з обмеженою відповідальністю "МТВ Груп" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва 16.03.2017 у справі № 910/1614/17, застосувати строк позовної давності до вимог Публічного акціонерного товариства "Банк "Форум" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "МТВ Груп" штрафних санкцій (пені) в сумі розміром у 2 784,14 грн. за прострочення виконання зобов`язання за кредитним договором від 29.04.2013 року та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.05.2017 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МТВ Груп" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.03.2017 у справі № 910/1614/17 прийнято до розгляду та порушено апеляційне провадження; розгляд справи призначено на 15.06.2017.

У судовому засіданні 15.06.2017 було оголошено перерву до 04.07.2017.

На підставі ст. 77 ГПК України в судовому засіданні 04.07.2017 було оголошено перерву до 12.07.2017.

У зв`язку з перебуванням судді Майданевича А.Г., Суліма В.В. у відпустці, відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 11.07.2017 було визначено склад суддів: Гаврилюк О.М. (головуючий), Гончаров С.А., Хрипун О.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.07.2017 прийнято матеріали справи № 910/1614/17 з розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "МТВ Груп" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.03.2017 у справі № 910/1614/17 до свого провадження.

На підставі ст.ст. 77, 99 ГПК України у судовому засіданні 12.07.2017 оголошено перерву у розгляді апеляційної скарги у справі № 910/1614/17 до 05.09.2017.

Представник позивача у судовому засіданні 05.09.2017 заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив рішення Господарського суду міста Києва від 16.03.2017 у справі № 910/1614/17 залишити без змін, вимоги апеляційної скарги без задоволення.

Представники відповідача у судовому засіданні 05.09.2017 підтримали доводи апеляційної скарги, просили застосувати строк позовної давності до вимог ПАТ "Банк "Форум" про стягнення з ТОВ "МТВ Груп" штрафних санкцій (пені) в сумі розміром 2 784,14 грн. за прострочення виконання зобов'язання за кредитним договором від 24.09.2013, рішення Господарського суду міста Києва від 16.03.2017 у справі № 910/1614/17 скасувати та прийняти нове рішення, яким в повному обсязі відмовити ПАТ "Банк "Форум" у задоволенні позову до ТОВ "МТВ Груп" про стягнення заборгованості за кредитним договором від 24.09.2013.

Відповідно до ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Статтею 101 ГПК України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу; апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі; в апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши докази, що є у справі, перевіривши застосування норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, додаткових письмових пояснень, судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду має бути залишено без змін, виходячи із наступного.

Як вбачається із матеріалів справи, 24.09.2013 між позивачем та відповідачем укладено кредитний договір (овердрафт) № 6-0027/13/11-OVR, відповідно до умов якого позивач, за договором кредитор, зобов'язався на умовах визначених договором, надавати відповідачу, за договором позичальнику, кредитні кошти на засадах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання шляхом здійснення платежів з вказаного у п. 1.2 цього договору поточного рахунку відповідача, згідно із розрахунковими документами позичальника на суму, що перевищуватиме фактичний (кредитний) залишок на поточному рахунку (надалі - овердрафт), в межах визначених договором граничної суми коштів (далі - ліміт овердрафту) та строку дії ліміту овердрафту, а відповідач зобов'язався вчасно погашати позивачу заборгованість за овердрафтом, а також сплачувати на користь позивача проценти та комісії в розмірі, в строки (терміни) та на умовах, визначених договором.

Згідно із п.п. 1.2.2-1.2.4 кредитного договору, розмір овердрафту - 65 072,00 грн., строк дії ліміту овердрафту - до 21.03.2014, процентна ставка - 25% річних, виходячи з фактичної кількості календарних днів у році.

Відповідно до п. 4.1 за користування овердрафтом відповідач сплачує позивачу проценти в національній валюті (гривні), що нараховуються на суму фактичної заборгованості відповідача за овердрафтом за фактичний період існування заборгованості за овердрафтом з періодичністю, визначеною в п. 4.3 договору. При розрахунку процентів враховується день надання овердрафту та не враховується день повного погашення заборгованості за овердрафтом, використовується річна процентна ставка в розмірі, зазначеному в п. 1.2 договору, та приймається рік, що складається з фактичної кількості календарних днів у відповідному році (365 днів або 366 днів).

Пунктами 4.2, 4.3 кредитного договору встановлено, що за користування овердрафтом відповідач сплачує проценти за фіксованою процентною ставкою, з можливим збільшенням їх розміру без укладення відповідного договору про внесення змін у випадках передбачених договором, зокрема, внаслідок порушення відповідачем відповідних своїх обов'язків тощо; у разі чергового надання овердрафту в період з 1-го по 25-те число поточного місяця включно проценти за користування овердрафтом нараховуються позивачем за період від дати надання овердрафту по 25-те число поточного місяця включно, або до дати повного погашення заборгованості за овердрафтом або до дати перенесення заборгованості за овердрафтом, залежно від того, що настане раніше. Сплаті такі проценти підлягають в період з 26-го числа поточного місяця по останній календарний день поточного місяця включно.

У разі чергового надання овердрафту після 25-го числа поточного місяця (або продовження існування заборгованості за овердрафтом станом на 26-те число поточного місяця) проценти за користування овердрафтом нараховуються позивачем за період від дати надання овердрафту (а у разі продовження існування заборгованості за овердрафтом станом на 26-те число поточного місяця - за період з 26-го числа поточного місяця) по 25-те число наступного календарного місяця включно, або до дати повного погашення заборгованості за овердрафтом або до дати перенесення заборгованості за овердрафтом на відповідний рахунок обліку простроченої кредитної заборгованості, залежно від того, що настане раніше. Сплаті такі проценти підлягають в період з 26-го числа наступного календарного місяця по останній календарний день наступного місяця включно.

При повному остаточному погашенні заборгованості за овердрафтом проценти за користування овердрафтом нараховуються позивачем до дати повного остаточного погашення заборгованості за овердрафтом. Сплаті такі проценти підлягають в день повного остаточного погашення заборгованості за овердрафтом.

Проценти на прострочену заборгованість за овердрафтом нараховуватимуться позивачем щоденно і підлягатимуть сплаті в строки, передбачені договором, проте, починаючи з 31-го календарного дня від дати перенесення фактичної заборгованості за овердрафтом на відповідний рахунок обліку простроченої кредитної заборгованості (включаючи дату такого перенесення) або з дня, наступного за кінцевим терміном зазначеним в п. 1.2 договору, залежно від того, що матиме місце раніше, проценти, вже нараховані на прострочену заборгованість за овердрафтом і не сплачені станом на цей день, переносяться на рахунки обліку прострочених процентів за овердрафтом, а проценти, що в подальшому нараховуватимуться на прострочену заборгованість за овердрафтом, - переноситимуться на рахунки обліку прострочених процентів за овердрафтом в день їх нарахування. На суму прострочених процентів нараховується пеня згідно з п. 9.2 договору.

Згідно із п. 4.5 договору сторони домовились, що у разі перевищення відповідачем періоду фактичного безперервного існування заборгованості з овердрафтом відповідно до п. 3.2.2 договору та/або у разі непогашення відповідачем різниці лімітів відповідно до п. 3.1.2 договору від дати перенесення фактичної заборгованості за овердрафтом (включаючи дату такого перенесення) позивачем нараховується, а відповідачем сплачуються проценти в розмір визначеному в п. 1.2 договору (з урахуванням його можливого раніше застосованого збільшення відповідно до п. 4.4 договору), збільшеному на 10% (десять процентів річних, до дати повного погашення простроченої заборгованості за овердрафтом, але не більш ніж протягом 30 календарних днів від дати такого перенесення, і в будь-якому випадку, не пізніше кінцевого терміну, зазначеного в п. 1.2 договору, після чого в вищезазначену прострочену заборгованість за овердрафтом вже нараховуватимуть проценти в розмірі, визначеному в п. 1.2 договору без будь-якого раніше застосованої збільшення згідно п. п. 4.4, 4.5 договору, та пеня згідно п. 9.2 договору.

Відповідно до п. 9.2 договору, за несвоєчасне погашення заборгованості за овердрафтом, несвоєчасну сплату процентів та/або комісій за договором позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діятиме протягом відповідного порушення, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Пеня сплачується окремо від процентів, комісій та штрафу, що підлягають сплаті відповідно до договору.

Пунктом 11.8 договору встановлено, що договір набирає чинності з моменту його укладення сторонами та діє до повного остаточного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.

У зв'язку зі неналежним виконанням відповідачем умов кредитного договору, у останнього утворилась заборгованість перед позивачем з повернення кредитних коштів у сумі 64 506,00 грн. та заборгованість по процентах у сумі 46 812,32 грн.

Внаслідок прострочення відповідачем грошових зобов'язань за кредитним договором позивачем також нарахована пеня за несвоєчасне повернення відсотків за користування кредитними коштами у сумі 2 784,14 грн. за загальний період з 27.07.2015 по 25.01.2017.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно із ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Наявними в матеріалах справи витягами із особового рахунку підтверджується факт користування відповідачем кредитними коштами наданими позивачем за договором.

Витягами із особового рахунку відповідача підтверджується порушення останнім зобов'язань за договором в частині повернення кредитних коштів та сплати процентів в строки встановлені договором.

Апеляційний господарський суд, здійснивши перевірку наданого позивачем до позовної заяви розрахунку заборгованості за кредитом та нарахованими процентами, погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що зазначений розрахунок є правильним.

Заборгованість з повернення кредитних коштів у сумі 64 506,00 грн. та заборгованість за процентами у сумі 46 812,32 грн. є доведеною наявними у матеріалах доказами, відповідачем доказів, що свідчать про відсутність заборгованості за договором не надано, у зв'язку із чим, апеляційний господарський суд погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про стягнення з відповідача на користь позивача 64 506,00 грн. заборгованості з повернення кредитних коштів та 46 812,32 грн. заборгованості за процентами.

Апеляційний господарський суд визначив, що відповідач не сплатив заборгованість за договором, а вказане порушення зобов'язання є підставою для застосування штрафних санкцій, передбачених розділом 9 договору.

Згідно із ч.1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до ч. 6 ст. 231, ч. 6 ст. 232 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором; нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідальність у вигляді пені за несвоєчасну сплату процентів, визначених договором, передбачена у п. 9.2 договору.

Апеляційний господарський суд, перевіривши розрахунок пені за несвоєчасне повернення відсотків за користування кредитними коштами у сумі 2 784,14 грн. за загальний період з 27.07.2015 по 25.01.2017, встановив, що він є арифметично вірним, у зв'язку із чим сума пені у розмірі 2 784,14 грн. є правильною та такою, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості у розмірі 114 102,52 грн.

Київський апеляційний господарський суд не погоджується із доводами апеляційної скарги, враховуючи викладене та наступне.

Згідно із ч. 1 ст. 627, ч. 1 ст. 628 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості; зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Твердження скаржника про те, що договором визначено строк виконання зобов'язання за кредитним договором саме: 21.03.2014, а тому нарахування позивачем пені за період з 27.05.2015 по 25.01.2017 є необґрунтованим, оскільки пунктом 9.2 договору сторонами погоджено, що за несвоєчасне погашення заборгованості за овердрафтом (з урахування випадків, передбачених п.п. 3.1.3, 3.2.2 договору, коли протягом відповідного строку на прострочену заборгованість за овердрафтом замість пені нараховуються збільшені проценти згідно із п. 4.5 договору), несвоєчасну сплату процентів та/або комісій за договором, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діятиме протягом відповідного порушення, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Таким чином, позивачем та відповідачем погоджено в договорі умови про те, що пеня сплачується протягом відповідного прострочення, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Крім того, посилання скаржника на те, що позивачем пропущено строк позовної давності, спростовується п.п. 9.6, 9.6.1 договору, яким встановлено, що сторони домовились, що позовна давність за договором становитиме три роки; з підписанням цього договору сторони домовились про збільшення спеціальної позовної давності, що застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) за цим договором та встановлення її тривалістю у три роки.

Також слід зазначити, що скаржником заява про застосування позовної давності до вимог про стягнення пені до господарського суду першої інстанції не подавалась.

Посилання скаржника на те, що позивачем не враховано надходження на поточний рахунок відповідача коштів, перерахованих останнім на поточний рахунок сум у розмірі 11 440,78 грн. та 84 500,00 грн у період з квітня 2014р. по вересень 2014р., а тому у відповідача не було заборгованості за використаними відповідачем кредитними грошовими коштами, а на поточному рахунку відповідача був позитивний баланс, є необґрунтованим, враховуючи наступне.

Процедура щодо виведення неплатоспроможного банку з ринку та питання запровадження і здійснення тимчасової адміністрації регулюються спеціальними нормами Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", який є спеціальним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.

Згідно із ч. 1 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" з дня призначення уповноваженої особи Фонду призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Уповноважена особа Фонду від імені Фонду набуває усі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

Положеннями ч. 5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено, що під час тимчасової адміністрації не здійснюється: 1) задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку; 2) примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку; 3) нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також зобов'язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань банку; 4) зарахування зустрічних однорідних вимог, якщо це може призвести до порушення порядку погашення вимог кредиторів, встановленого цим Законом; 5) нарахування відсотків за зобов'язаннями банку перед кредиторами.

Як передбачено ч. 1 ст. 44 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку приймає Національний банк України за пропозицією Фонду та з інших підстав, передбачених Законом України "Про банки і банківську діяльність".

Згідно ч. 1 ст. 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", функції з ліквідації банку відповідно до цього Закону виконує уповноважена особа Фонду.

Відповідно до ч. 2 ст. 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" з дня призначення уповноваженої особи Фонду банківська діяльність банку завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси (п. 2); нарахування відсотків, комісійних, штрафів, інших очікуваних доходів за активними операціями банку може припинятися у терміни, визначені договорами з клієнтами банку у разі, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси (п. 4-1).

Таким чином, здійснення банком операцій з коштами на рахунку клієнта обмежене у зв'язку з введенням тимчасової адміністрації та під час ліквідаційної процедури.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду Україні від 12.08.2015 у справі № 922/583/15.

З урахуванням вищенаведених обставин справи та вимог законодавства, у позивача були відсутні правові підстави застосовувати п. 5.2 договору, яким передбачено право договірного списання та підстав задовольнити свої позовні вимоги.

Доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування господарським судом першої інстанції норм Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", колегією суддів відхиляються, оскільки спростовуються обставинами справи та ґрунтуються на невірному тлумаченні скаржником правових норм.

Посилання скаржника на ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 11.07.2017, якою скасовано заочне рішення Оболонського районного суду міста Києва від 30.10.2014 про стягнення заборгованості з відповідача на тих же підставах, що і у даній господарській справі, є безпідставним, оскільки ухвалою Оболонського району міста Києва від 25.01.2017 у справі № 756/13418/14-ц провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" до Товариства з обмеженою відповідальністю "МТВ Груп", Особа-1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - закрити в частині вимог Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" до Товариства з обмеженою відповідальністю "МТВ Груп".

Скаржником, на підтвердження доводів щодо неправильного застосування норм процесуального та матеріального права, не наведено обставин, які б свідчили про наявність таких порушень.

Отже, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час перегляду рішення судом апеляційної інстанції, скаржник не подав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли би бути прийняті та дослідженні судом апеляційної інстанції в розумінні ст.ст. 33, 34, 36, 43, 101 ГПК України.

Судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги, згідно із ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МТВ Груп" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.03.2017 у справі № 910/1614/17 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 16.03.2017 у справі № 910/1614/17 залишити без змін.

3. Справу № 910/1614/17 повернути до Господарського суду міста Києва.

Повний текст постанови складено 11.09.2017.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя О.М. Гаврилюк

Судді С.А. Гончаров

О.О. Хрипун