Постанова

від 12.09.2017 по справі 925/315/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" вересня 2017 р. Справа№ 925/315/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Разіної Т.І.

суддів: Яковлєва М.Л.

Чорної Л.В.

За участю представників сторін: не з'явилися.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Амур" на ухвалу господарського суду Черкаської області від 14.07.2017 у справі № 925/315/17 (суддя Дорошенко М.В.)

за позовом приватного акціонерного товариства "Амур", с. Черкаси,

до публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" м. Черкаси,

припинення іпотеки та зобов'язання вчинити певні дію

за результатами розгляду апеляційної скарги Київський апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство Амур (надалі- позивач/ПрАТ Амур звернулося до господарського суду Черкаської області із позовом до публічного акціонерного товариства Державний експортно - імпортний банк України в особі філії публічного акціонерного товариства "Державний експортно - імпортний банк України" в м. Черкасах (надалі- від подач/банк), в якій просило суд:

1. визнати право ПрАТ Амур на погашення в межах вартості предмета іпотеки, що становить 6524500 грн., зобов'язання, визначеного іпотечним договором № 7209Z10, посвідченим 26.03.2009 приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Довгань О.Я. та зареєстрованим у реєстрі за №963;

2. припинити іпотеку нерухомого майна, що складається із не житлової будівлі - магазину (А-2), яка знаходиться за адресою: Черкаська область, м. Черкаси, вул. 30 років Перемоги, 2, загальною площею 1303,6 м. кв. і належить на праві власності приватному акціонерному товариству "Амур";

3. зобов'язати публічне акціонерне товариство Державний експортно - імпортний банк України в особі його філії в м. Черкасах вчинити таку дію як надати приватному акціонерному товариству "Амур" рахунок на погашення в межах вартості предмета іпотеки, що становить 6524500 грн., зобов'язання, визначеного іпотечним договором №7209Z10, посвідченим 26.03.2009 приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Довгань О.Я. та зареєстрованим у реєстрі за № 963.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 27.06.2017 порушено провадження у справі № 925/315/17 та призначено її до розгляду.

14.07.2017 ПрАТ "Амур" звернулося до господарського суду Черкаської області із заявою про забезпечення позову шляхом зупинення реалізації на прилюдних (електронних) торгах їх організатором - державним підприємством "СЕТАМ" нерухомого майна, що складається із не житлової будівлі - магазину (А-2) і знаходиться за адресою: Черкаська область, м. Черкаси, вул. 30 років Перемоги, 2, загальною площею 1303,6 м.кв. та належить на праві власності ПрАТ "Амур" (реєстраційний номер лоту 227899).

Вказана заява мотивована тим, що не вжиття заходів до забезпечення позову унеможливить виконання рішення у разі його задоволення.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 14.07.2017 у справі № 925/315/17 (суддя Дорошенко М.В.) зокрема, відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Відмовляючи у забезпеченні позову місцевий господарський суд виходив з недоведеності та необґрунтованості поданої позивачем заяви про забезпечення позову.

Не погоджуючись із прийнятою ухвалою, приватного акціонерного товариства "Амур" (надалі-апелянт) звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Черкаської області від 14.07.2017 у справі № 925/315/17 скасувати в частині відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити заяву про забезпечення позову.

Апеляційна скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.08.2017 відновлено пропущений процесуальний строк ПрАТ Амур на звернення з апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду Черкаської області від 14.07.2017 у справі № 925/315/17; скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 12.09.2017.

11.09.2017 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від ПрАТ Амур надійшла заява про розгляд апеляційної скарги за відсутності представника апелянта.

У судове засідання представник апелянта не з'явився, проте подав клопотання про розгляд апеляційної скарги за відсутності представника останнього.

Встановлено, що в судове засідання представник відповідача не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Відзиву на апеляційну скаргу не надав.

Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в судове засідання не з'явився, про те подав 11.09.2017 на електронну адресу Київського апеляційного господарського суду від останнього надійшло клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги, у зв'язку неможливістю прибуття повноважного представника у судове засідання.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про електронний цифровий підпис" електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) - частина перша ст. 3 Закону України "Про електронний цифровий підпис".

Пунктом 1.5.17 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Держаної судової адміністрації України № 28 від 20.02.2013, документи, отримані електронною поштою без електронного цифрового підпису або каналами факсимільного зв'язку, не належать до офіційних. У разі надсилання електронних документів без електронного цифрового підпису та факсограм необхідно надсилати також оригінал документа в паперовій формі.

Однак, надіслане електронною поштою клопотання Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про відкладення розгляду апеляційної скарги електронного цифрового підпису не містить, в зв'язку з чим не є офіційним документом та не приймається до уваги колегією суддів.

У п. 3.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" роз'яснено, що місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (стаття 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців"); порядок доступу судів загальної юрисдикції до відомостей названого реєстру визначено відповідним Положенням, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 31.07.2013 N 1556/5 (з подальшими змінами).

Відповідно до п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Пунктом 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції роз'яснено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

З метою дотримання розумних процесуальних строків розгляду апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду, встановленого ч. 2 ст. 102 Господарського процесуального кодексу України, а також те, що вимогами процесуального закону не передбачено право суду самостійно продовжити строк розгляду апеляційної скарги, враховуючи те, що матеріали оскарження ухвали містять докази повідомлення сторін про дату, час та місце судового засідання з розгляду апеляційної скарги, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими поштовими поверненнями, про те сторони не скористалися своїми правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України та виходячи з того, що явка ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.08.2017 таких представників не визнавалася обов'язковою, а участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, судова колегія вважає можливим розглянути матеріали оскарження ухвали у відсутності представників сторін за наявними матеріалами в матеріалах оскарження ухвали.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали оскарження ухвали, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 106 Господарського процесуального кодексу України (надалі-ГПК України) апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

В силу ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Статтею 99 ГПК України визначено, що в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Як вже зазначалось вище, ПрАТ Амур подало до господарського суду Черкаської області заяву про забезпечення позову шляхом зупинення реалізації на прилюдних (електронних) торгах їх організатором - державним підприємством "СЕТАМ" нерухомого майна, що складається із не житлової будівлі - магазину (А-2) і знаходиться за адресою: Черкаська область, м. Черкаси, вул. 30 років Перемоги, 2, загальною площею 1303,6 м.кв. та належить на праві власності ПрАТ "Амур" (реєстраційний номер лоту 227899).

Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Вказані роз'яснення викладені в постанові пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову від 26.12.2011 № 16.

Отже, виходячи з наведеного, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Колегією суддів Київського апеляційного господарського суду встановлено та вбачається з матеріалів оскарження ухвали, що позивач не навів та не подав суду першої інстанції жодних доказів, всупереч ст.ст. 32, 33 ГПК України, на підтвердження наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу, про якій він просив у заяві про забезпечення позову, а, відтак, місцевим господарським судом правомірно було відмовлено ПрАТ Амур у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.

Разом з тим, як вже зазначалось вище, всупереч положенням ст. ст. 33, 66 ГПК України заява позивача про забезпечення позову нічим не обґрунтована та базується лише на власних міркуваннях та припущеннях.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Колегія суддів зазначає, що доводи заявника апеляційної скарги є ідентичними доводам заяви про забезпечення позову, та спростовуються викладеними у даній постанові доводами та висновками.

Враховуючи викладене, колегія суддів на підставі доказів та пояснень наявних в матеріалах оскарження ухвали дійшла до висновку, що відповідно до ст. 104 ГПК України підстав для скасування чи зміни ухвали місцевого господарського суду не вбачає, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

В зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 4-1, 4-2, 4-3, 4-7, 32, 33, 49, 66, 67, 99, 101-103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства Амур залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Черкаської області від 14.07.2017 у справі № 925/315/17 залишити без змін.

Головуючий суддя Т.І. Разіна

Судді М.Л. Яковлєв

Л.В. Чорна