Ухвала

від 11.09.2017 по справі 910/20712/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

11 вересня 2017 року Справа № 910/20712/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Барицької Т.Л., суддів:Губенко Н.М., Демидової А.М., перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БВІ-Принт" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 22.05.2017 та на рішеннягосподарського суду міста Києва від 22.02.2017 у справі№ 910/20712/16 господарського суду міста Києва за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Нопосон-агро" доТовариства з обмеженою відповідальністю "БВІ-Принт" простягнення 33 344,74 грн.

ВСТАНОВИВ:

Подана 27.06.2017 (відповідно до вхідного штампу суду апеляційної інстанції) Товариством з обмеженою відповідальністю "БВІ-Принт" (далі - скаржник) касаційна скарга на постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.05.2017 та на рішення господарського суду міста Києва від 22.02.2017 у справі № 910/20712/16 не відповідає вимогам розділу ХІІ 1 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) з наступних підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 111 ГПК України до скарги додаються, зокрема, докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Згідно з ч. 1 ст. 111 1 ГПК України особа, яка подала касаційну скаргу, надсилає іншій стороні у справі копії касаційної скарги і доданих до неї документів, які у цієї сторони відсутні.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 111 3 ГПК України, касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано доказів надіслання її копії іншій стороні (сторонам) у справі.

Виходячи зі змісту наведених норм, особа, яка оскаржує судове рішення, повинна надавати суду прямий доказ, який однозначно свідчив би про повідомлення сторін про оскарження особою судових рішень.

Неповідомлена належним чином сторона у справі, як учасник господарського процесу, позбавлена можливості володіти об'єктивною інформацією стосовно руху господарського процесу.

Пунктом 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 №11 "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України" визначено, що у застосуванні п. 3 ч. 1 ст. 111 3 ГПК України господарському суду необхідно враховувати, що належним доказом надсилання іншій стороні у справі копії касаційної скарги і доданих до неї документів можна вважати розрахунковий документ встановленої форми, що підтверджує надання послуг поштового зв'язку (оригінал касового чека, розрахункової квитанції тощо).

Відповідно до ч. 2 ст. 36 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Пунктом 5.27 наказу Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 № 55, яким затверджено Національний стандарт України Державної уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації "Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003", визначено порядок засвідчення копій документів, а саме: відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту 23.

Заявник касаційної скарги, як доказ в підтвердження надсилання примірника касаційної скарги позивачу у справі, додав до касаційної скарги копію накладної Pony Express 22-1569-1533 від 27.06.2017.

Проте, доданий скаржником до касаційної скарги документ на підтвердження направлення позивачу у справі примірника касаційної скарги, не може розцінюватися як належний доказ в розумінні ст.ст. 34, 36 ГПК України, оскільки, по-перше: відсутність оригіналу накладної позбавляє касаційну інстанцію можливості оцінити даний документ як належний доказ направлення копії касаційної скарги позивачу у справі, по-друге: копія вказаного документу взагалі не завірена, що є підставою для повернення касаційної скарги на підставі п. 3 ч. 1 статті 111 3 ГПК України.

Згідно з ч. 4 ст. 111 ГПК України до скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 111 3 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Порядок сплати та розміри ставок судового збору встановлено Законом України "Про судовий збір".

В силу ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (в редакції, чинній на момент подання позовної заяви).

Відповідно до пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати (в редакції, чинній на момент подання позовної заяви).

Законом України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" з 01.01.2016 встановлено мінімальну заробітну плату у розмірі 1 378,00 грн.

Підпунктом 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду становить 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

При зверненні до господарського суду з позовною заявою, позивачем було сплачено 1 378,00 грн. судового збору.

Отже, при зверненні до Вищого господарського суду України Товариству з обмеженою відповідальністю "БВІ-Принт" необхідно було сплатити 1 653,60 грн. (1 378,00 грн. Ч 120%).

Проте, скаржник, звертаючись до суду касаційної інстанції, наведеного вище не врахував та сплатив судовий збір в меншому, ніж потрібно розмірі, а саме: 1 440,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 26.06.2017 № 941.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "БВІ-Принт" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.05.2017 та на рішення господарського суду міста Києва від 22.02.2017 у справі № 910/20712/16 підлягає поверненню скаржнику відповідно до п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 111 3 ГПК України.

З огляду на те, що касаційна скарга повертається скаржникові на підставі п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 111 3 ГПК України, клопотання заявника про відновлення процесуального строку на оскарження постанови Київського апеляційного господарського суду від 22.05.2017 та рішення господарського суду міста Києва від 22.02.2017 у справі № 910/20712/16, колегією суддів не розглядається.

Керуючись ст. 86 п. 3, п. 4 ч. 1 ст. 111 3 ГПК України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БВІ-Принт" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.05.2017 та на рішення господарського суду міста Києва від 22.02.2017 у справі № 910/20712/16 повернути скаржнику без розгляду.

2. Справу № 910/20712/16 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Л. Барицька

Судді: Н.М. Губенко

А.М. Демидова