Ухвала

від 13.09.2017 по справі 2-3439/08

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680 м . Київ, вул. Солом'янська, 2-а,

факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Унікальний номер справи 2-3439/08 Апеляційне провадження № 22-ц/796/8398/2017Головуючий у суді першої інстанції - Ларіонова Н.М. Доповідач у суді апеляційної інстанції - Оніщук М.І.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 вересня 2017 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючий суддя Оніщук М.І.,

судді Українець Л.Д., Шебуєва В.А.,

секретар Майданець К.В.,

за участю:

представника стягувача ОСОБА_3,

представника боржників ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_4, який діє від імені та в інтересах ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 14 червня 2017 року про видачу дубліката виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства УкрСиббанк до ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И ЛА:

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 14.06.2017 заяву ПАТ УкрСиббанк задоволено - видано дублікат виконавчого листа № 2-3439/08 від 25.02.2009 за рішенням Подільського районного суду м. Києва від 26.11.2008 по цивільній справі за позовом ПАТ УкрСиббанк до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором та поновлено строк для пред'явлення його до виконання (а.с. 146-148).

В апеляційній скарзі представник боржників, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу скасувати та постановити нову, якою в задоволенні заяви відмовити. Вважає, що суд першої інстанції не повно з'ясував обставини, що мають значення для справи, в наслідок чого безпідставно видав дублікат виконавчого листа та поновив строк для пред'явлення його до виконання.

В судовому засіданні представник боржників підтримав апеляційну скаргу з викладених в ній підстав та просив її задовольнити.

Представник стягувача в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував за її безпідставністю та просив ухвалу суду залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Задовольняючи заяву суд першої інстанції виходив з наявності правових підстав для видачі дубліката виконавчого документа у зв'язку з втратою оригіналу та, відповідно, у зв'язку з цим, визнав поважними причини пропуску строку пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Вказані висновки суду є законними та обґрунтованими, з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Подільського районного суду м. Києва від 26.11.2008 стягнуто солідарно з ОСОБА_5 та ОСОБА_6. заборгованість за кредитним договором у розмірі 202 624,25 доларів США, що за курсом еквівалентно 1 023 252,46 грн. (а.с. 36, 37).

На підставі вказаного рішення, 25.02.2009 Подільським районним судом м. Києва видано виконавчий лист, в якому зазначено, що рішення набрало законної сили 27.12.2008 і строк пред'явлення до виконання три роки . На звороті наявної у справі копії виконавчого листа міститься запис державного виконавця про направлення 30.06.2010 виконавчого листа за належністю. Останній запис державного виконавця ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві про хід виконання виконавчого листа датований 28.07.2015 з посиланням на п. 4 ст. 26 Закону України Про виконавче провадження , яким передбачено, що державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання (а.с. 5).

Отже, з огляду на наявність у виконавчому листі відмітки державного виконавця датованої 30.06.2010 та враховуючи трирічний строк, з дня набрання рішенням законної сили, пред'явлення виконавчого листа до виконання, вбачається, що виконавчий лист було вчасно пред'явлено до виконання.

31.08.2015 ПАТ УкрСиббанк направило на адресу ВДВС Деснянського РУЮ у м. Києві заяву від 28.08.2015 про відкриття виконавчого провадження разом з оригіналом виконавчого листа (а.с. 6).

На неодноразові звернення стягувача від 14.01.2016, 18.05.2016, 04.08.2016 до виконавчої служби з проханням повідомити про хід виконавчого провадження, відповіді не одержували (а.с. 7-9).

10.08.2016 представник стягувача звернувся до ВДВС Деснянського РУЮ в м. Києві з заявою про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження (а.с. 10).

За результатом ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження стало відомо, що 27.11.2015 державним виконавцем винесена постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження з тих підстав, що місце проживання боржника ОСОБА_5 (АДРЕСА_1) не відноситься до ВДВС Деснянського РУЮ м. Києва (а.с. 11).

Листом від 31.08.2016 № Д/14 Деснянський районний відділ державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві, повідомив ПАТ УкрСиббанк про винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження і направлення її копії разом виконавчим документом стягувачу, однак при направленні вищевказаний виконавчий документ було втрачено (а.с. 12).

Отже, судом обґрунтовано встановлено, що оригінал виконавчого документа, який був направлений виконавчою службою, до банку не надходив, тобто був втрачений під час пересилання засобами поштового зв'язку.

У відповідності з нормами Конституції України та ст. 14 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими для виконання. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виконання судових рішень покладено законом на Державну виконавчу службу України, а порядок виконання визначений Законом України Про виконавче провадження .

Згідно із частинами 1 та 2 ст. 370 ЦПК України, замість втраченого оригіналу виконавчого листа або судового наказу суд, який видав виконавчий документ або судовий наказ, має право за заявою стягувача або поданням державного виконавця видати його дублікат. Заява про видачу дубліката розглядається в судовому засіданні з викликом сторін і заінтересованих осіб. Їхня неявка не є перешкодою для вирішення питання про видачу дубліката.

У відповідності до частин 1 та 2 ст. 371 ЦПК України, стягувачам, які пропустили строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який видав виконавчий лист, або до суду за місцем виконання і розглядається в судовому засіданні з повідомленням сторін, які беруть участь у справі. Їхня неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку.

Звертаючись до суду з заявою про видачу дубліката судового наказу та поновлення пропущеного строку для пред'явлення його до виконання заявник вказував на втрату виконавчого документа та поважність пропуску строку з огляду на те, що виконавчий документ був втрачений, що унеможливлювало пред'явлення його до виконання.

Вказані доводи заявника підтверджуються матеріалами справи, а тому, з урахуванням цих обставин та враховуючи факт невиконання судового рішення, яке набрало законної сили, що є неприпустимим, колегія суддів вважає цілком правомірним висновок суду про наявність правових підстав для видачі дубліката виконавчого листа та поновлення пропущеного строку пред'явлення його до виконання.

Доводи апеляційної скарги про неповне з'ясування судом обставин справи та недоведеність обставин справи, які суд вважав встановленими, не ґрунтуються на фактичних обставинах справи, наявних у ній доказах та вимогах закону.

Твердження апелянта про неможливість повторної видачі дубліката виконавчого листа, не узгоджуються з вимогами процесуального закону, яким передбачено можливість видачі дубліката виконавчого листа у випадку втрати його оригіналу. Отже, сукупність наявних у справі доказів свідчить про втрату як оригіналу так і виданого 04.12.2013 дубліката виконавчого листа (а.с. 22) із внесеними 23.05.2014 виправленнями (а.с. 23, 24), а тому враховуючи факт не виконання з кінця 2008 року і до теперішнього часу судового рішення, яке набрало законної сили, з причин, які не залежали від волі стягувача, видача дубліката виконавчого листа є виправданим та законним заходом спрямованим на належне виконання рішення суду.

Водночас, слід зауважити, що матеріали справи містять дані про видачу виконавчого листа, пред'явлення його до виконавчої служби, винесення виконавчою службою відповідних процесуальних документів та його повернення виконавчою службою стягувачу поштою, натомість дані про одержання виконавчого листа стягувачем матеріали справи не містять, що також підтверджує твердження стягувача про його втрату.

Більш того, необхідно зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (надалі Конвенція ) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Сферою регулювання ст. 6 Конвенції є також виконання судового рішення. Зокрема Європейський суд з прав людини зазначає, що п. 1 ст. 6 Конвенції ( Право на справедливий суд ) гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує право на доступ до суду , тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак, це право було б ілюзорним, якби правова система договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін . Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 Конвенції детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію.

Виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.

В рішенні Європейського суду Горнсбі проти Греції від 10.03.1997 (п. 40) зазначено, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина суду .

Щодо поновлення процесуальних строків національними судами Європейський суд з прав людини зазначив, що право на суд одним із аспектів якого є право доступу до суду (рішення у справі Голдер проти Сполученого Королівства від 21.02.1975 п. 36) не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Однак право доступу до суду не може бути обмежено таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями (рішення у справі Герін проти Франції від 29.07.1998, п. 37).

Таким чином, з наведеного вбачається, що оскаржувана ухвала постановлена судом з додержанням вимог закону, а доводи апеляційної скарги щодо порушення судом норм процесуального права є безпідставними та не обґрунтованими.

Відповідно до п. 1 ст. 312 ЦПК України, підставами для відхилення скарги на ухвалу суду першої інстанції і залишення ухвали без змін є постановлення судом першої інстанції ухвали з додержанням вимог закону.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги та залишення ухвали суду без змін.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 218, 303, 304, 307, 312-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4, який діє від імені та в інтересах ОСОБА_5 та ОСОБА_6 - відхилити .

Ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 14 червня 2017 року про видачу дубліката виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства УкрСиббанк до ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та протягом двадцяти днів може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий М.І. Оніщук

Судді Л.Д. Українець

В.А.Шебуєва