Рішення

від 27.12.2010 по справі 2-5942/10

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

27.12.2010

Справа № 2- 5942/2010 p.

РІШЕННЯ

іменем України

27 грудня 2010 року Ленінський районний суд м. Миколаєва у складі : судді Костюченко Г.С., при секретарі - Ордановій М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Міської станції швидкої медичної допомоги м. Миколаєва про визнання звільнення незаконним, скасування наказу про догану, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

04 листопада 2010 р. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Міської станції швидкої медичної допомоги м. Миколаєва про визнання звільнення незаконним, скасування наказу про догану, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Вимоги мотивувала тим, що перебувала у трудових відносинах з відповідачем, працювала фельдшером - диспетчером. Наказом №176- К від 29.09.2010 р. була звільнена за п. 3 ст.40 КЗпП України. Вважає звільнення незаконним, в зв'язку з чим просила суд поновити її на роботі та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.

В судовому засіданні позивач та представник позивача заявлені вимоги підтримали у повному обсязі та вточнили просили також поновити строк для звернення до суду та скасувати наказ про догану від 03.06.2010р., як незаконний.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав.

Третя особа - головний лікар Міської станції швидкої медичної допомоги м. Миколаєва в судовому засіданні вважав необхідним відмовити в задоволенні позву.

Вислухавши сторін, дослідивши матеріали цивільної справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1А, перебувала у трудових відносинах з відповідачем, працювала фельдшером -диспетчером. Наказом №176-К від 29.09.2010 р. була звільнена за п. 3 ст.40 КЗпП України за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовуватись заходи дисциплінарного стягнення. Наказ було підписано

Так раніше наказом від 03.06.2010р. ОСОБА_1 було винесено догану.

Вказані накази є незаконними та такими, що порушують права позивачки з наступних підстав.

Наказ від 03.06.2010р. про оголошення догани було винесено за порушення наказу 102 - Л Про упорядкування розтинів трупів осіб, які померли на дому від 19.05.2010р., але зміст цього наказу не відповідає обставинам , викладеним в наказі про оголошення догани, оскільки вказаний наказ не встановлює порядок передачі померлих осіб, порядок прибуття швидкої, порядок фіксації смерті особи.

Також суду не надано доказів порушення трудового договору з боку позивачки чи правил внутрішнього трудового розпорядку.

Відповідно до ст. 149 КЗпП України, при обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступень тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини за яким вчинено проступок і попередню роботу працівника.

Представник відповідача пояснила, що наслідками на їх думку, проступку позивачки були скарги родичів померлих осіб, але доказів наявності таких скарг суду не надали.

Крім того, позивачка працює в МСШМД більш 40 років, є інвалідом 3 групи.

Також, слід зазначити, що ОСОБА_1 була ознайомлена з наказом про звільнення від 29.09.2010 р. лише 01.10.2010р.

В наказі про звільнення зазначено, що вказане стягнення застосоване за невиконання обов'язків покладених посадовою інструкцією, але дії позивачки при отриманні дзвінка про наявність трупа, не порушують посадову інструкцію.

Проступок ОСОБА_1 відповідно до твердження представника відповідача, виразився в тому, що позивачка направила замість швидкої ритуальну службу. Але доказів таких дій ОСОБА_1 суду не надано, також не надано доказів про прибуття ритуальної служби на місто події.

Відповідно до показів свідків робити висновок про наявність дзвінка ОСОБА_1 до ритуальної служби не можливо, оскільки вони особисто не чули про надання позивачкою інформації ритуальній службі та не бачили працівників цієї служби.

Згідно зі ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, відповідачем не надано суду доказів в підтвердження невиконання ОСОБА_1 обов'язків покладених посадовою інструкцією.

Відповідно до ст. 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Середня заробітна плата ОСОБА_1, відповідно до наданої суду довідки складала 2999 грн. 09 коп., з урахуванням цього середній заробіток за час вимушеного прогулу, за період з 30.09.2010р. по 27.12.2010р. складає 8747 грн. 35 коп.

ОСОБА_1 не є членом профспілкової організації (ст.43 КЗпП України).

На підставі викладеного вище, з урахуванням усіх наданих доказів, суд вважає, що права позивачки порушені, її позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню, а саме ОСОБА_1 необхідно поновити на роботі на посаді фельдшера - диспетчера Міської станції швидкої медичної допомоги м. Миколаєва, визнавши незаконними наказ від 03.06.2010р. №101 - К про оголошення догани, наказ про звільнення з посади № 176- К від 29.09.2010 р. та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу, за період з 30.09.2010р. по 27.12.2010р. у розмірі 8747 грн. 35 коп.

На підставі ст. 88 ЦПУ України з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір у розмірі 87 грн. 48 коп., витрати, пов'язані з ІТЗ процесу 120 грн.

Керуючись ст.ст. 40 п. 3 , 235, 237-1 КЗпП України, ст. 43 Конституції України. ст.ст.10,14,30,62,88,212,214,218 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Міської станції швидкої медичної допомоги м. Миколаєва про визнання звільнення незаконним, скасування наказу про догану, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк для звернення до суду.

Скасувати наказ як незаконний про догану ОСОБА_1 від 03.06.2010р. № 101-К.

Визнати звільнення ОСОБА_1 відповідно до наказу № 176- К від 29.09.2010р. Міської станції швидкої медичної допомоги м. Миколаєва на підставі п. 3 ст.40 КЗпП України - незаконним.

ОСОБА_1 поновити на роботі на посаді фельдшера - диспетчера Міської станції швидкої медичної допомоги м. Миколаєва.

Стягнути з Міської станції швидкої медичної допомоги м. Миколаєва на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 30.09.2010р. по 27.12.2010р. у розмірі 8747 грн. 35 коп.

Стягнути з Міської станції швидкої медичної допомоги м. Миколаєва на користь держави судовий збір у розмірі 87 грн. 48 коп., витрати, пов'язані з ІТЗ процесу 120 грн.

Рішення в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області у порядку ст.294 ЦПК України.

Суддя: