Дата документу Справа №
Апеляційний суд Запорізької області
ЄУН 316/1585/15Головуючий у 1-й інстанції Вільямовська Н.О. Пр. № 22-ц/778/1087/17Суддя-доповідач ОСОБА_1
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 вересня 2017 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого судді: Гончар М.С.
суддів: Кочеткова І.В., Маловічко С.В.
за участі секретаря: Путій Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ОБРІЙ» на рішення Енергодарського міського суду Запорізької області від 02 грудня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю Обрій (надалі - ТОВ Обрій ), треті особи, які не заявляють самостійних вимог - ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_5 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, спричиненої неналежним виконанням послуг зберігання на платній охоронюваній автостоянці,
ВСТАНОВИЛА:
У липні 2015 року ОСОБА_2В, та ОСОБА_3 звернулись до суду із вказаним позовом, в якому просили стягнути з відповідача матеріальну (майнову) шкоду в розмірі 553254,66 грн.
В обґрунтування свого позову позивачі зазначали, що з липня 2006 року автомобіль VOLKSWAGEN JETTA , рік випуску 2006, колір чорний, шасі WVWZZZ1KZ6M730343, р.н. НОМЕР_1, власником якого є ОСОБА_3, а право управління яким має ОСОБА_2, зберігався на належній відповідачу автостоянці по вул. Воїнів-Інтернаціоналістів, 25 у м. Енергодар Запорізької області, за отримання цих послуг щомісячно вносилася орендна плата, останні п'ять років плату вносив особисто ОСОБА_2 За цю плату ТОВ Обрій надавав, а співпозивачі отримували від відповідача послуги зі зберігання автомобіля. Факт приймання автомобіля на автостоянку підтверджується знаходженням автомобіля на автостоянці відповідача, відповідним записом у журналах довгострокового зберігання транспортних засобів, обліку щоденного та одноразового заїзду та виїзду транспортних засобів, а також актом пожежників за результатами гасіння пожежі, поясненнями працівників автостоянки. Увечері 14 листопада 2013 року в період до 17-30 год., вказаний автомобіль був переданий відповідачу на зберігання, був поставлений на місце № 117-н автостоянки відповідача. 14 листопада 2013 року в період з 17-30 год. до 24-00 год., на місці № 117-н належної відповідачу охоронюваної автостоянки по вул. Воїнів-Інтернаціоналістів, 25 у м. Енергодар Запорізької області шляхом підпалу був пошкоджений автомобіль VOLKSWAGEN JETTA , рік випуску 2006, реєстраційний номер НОМЕР_1, у т.ч. належні їм на праві спільної власності колеса, та знищені документи, які були в ньому: свідоцтво про реєстрацію цього автомобілю, тимчасовий реєстраційний талон, посвідчення водія ОСОБА_2, посвідчення водія ОСОБА_6, гроші у сумі 2000,00 грн., фотоапарат, інші документи, речі. Згідно проведеного огляду транспортного засобу та складеного за його результатами протоколу від 21.01.2014 року, висновку № 50 судової автотоварознавчої експертизи від 12.12.2014 року вартість матеріальної шкоди у зв'язку з пошкодженням автомобілю VOLKSWAGEN JETTA , рік випуску 2006, реєстраційний номер НОМЕР_1, станом на 12.12.2014 року складала 553254,66 грн. Позивачі вважають, що відповідачем порушені права та законні інтереси співпозивачів, які виявились в завданні їм матеріальної (майнової) шкоди, яку в добровільному порядку відшкодувати відповідач не бажає.
Рішенням Енергодарського міського суду Запорізької області від 02 грудня 2016 року (т.с. 3 а.с. 241-246), з урахуванням ухвали суду першої інстанції від 11 квітня 2017 року про виправлення описки (т.с. 4 а.с. 85), позов позивачів у цій справі задоволено частково.
Стягнуто з ТОВ Обрій на користь ОСОБА_3 матеріальну (майнову) шкоду в розмірі 242670,00 грн.
Стягнуто з ТОВ Обрій на користь держави судові витрати у розмірі 2426,70 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Всі особи, які беруть участь у цій справі, із зазначеним рішенням суду першої інстанції погодились, останнє в апеляційному порядку не оскаржували, окрім відповідача ТОВ Обрій .
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції (фактично в частині задоволення позовних вимог позивача), посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судом першої інстанції при його ухваленні, відповідач ТОВ «ОБРІЙ» у своїй апеляційній скарзі (т.3 а.с. 252-255) просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Ухвалою апеляційного суду Запорізької області (т.с. 4 а.с. 8) апеляційне провадження за вищезазначеною апеляційною скаргою відкрито, справу призначено до апеляційного розгляду (т.с. 4 а.с. 10).
Позивач ОСОБА_3 через свого представника ОСОБА_2 подала апеляційному суду письмові заперечення на вищезазначену апеляційну скаргу відповідача ТОВ Обрій у цій справі (т.с. 4 а.с. 47-71).
Ухвалою апеляційного суду Запорізької області (т.с. 4 а.с. 75-76) дану справу із апеляційною скаргою було знято з апеляційного розгляду до усунення недоліків цієї справи судом першої інстанції, які перешкоджають подальшому апеляційному розгляду цієї справи.
Після усунення судом першої інстанції недоліків справи (т.с. 4 а.с. 85) справу було призначено апеляційним судом до апеляційного розгляду знов (т.с. 4 а.с. 89).
У судовому засіданні 20 липня 2017 року розгляд цієї справи було розпочато апеляційним судом по суті за відсутністю позивача ОСОБА_3 та третіх осіб за присутністю позивача ОСОБА_2 та представника відповідача ТОВ Обрій - ОСОБА_7: заслухано доповідь судді - доповідача, пояснення з'явившихся осіб, які беруть участь у справі, оголошено перерву у розгляді цієї справи апеляційним судом в порядку задоволення клопотання представником відповідача ТОВ Обрій , якій після роз'яснення судом апеляційної інстанції на виконання вимог ст. 10 ч. 4 ЦПК України особам, які беруть участь у справі, та зокрема представникові ТОВ Обрій права надавати апеляційному суду докази, передбачені ст. 303 ч.2 ЦПК України, та заявляти клопотання про їх витребування, а також наслідки ненадання таких доказів та незаявлення клопотання, а саме те, що апеляційний суд буде переглядати законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції у цій справі в межах доводів апеляційної скарги відповідача на підставі наявних у цій справі матеріалів та доказів, заявив, що відповідач бажає надати суду такі докази та заявити клопотання про проведення у цій справі пожежно-технічної експертизи у встановленому законом порядку у письмовому вигляді, але потрібний час для підготування останніх.
31 серпня 2017 року відповідач ТОВ Обрій через свого представника подав апеляційному суду через канцелярію клопотання про призначення у цій справі судової пожежно-технічної експертизи (т.с. 4 а.с. 133-135), в якому просив проведення останньої доручити експертам Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства Юстиції України ЄДРПОУ 26238495 (49000, м. Дніпро, вул. Січеславська Набережна, 17, офіс 361); на розгляд та вирішення експерта поставити такі питання: де був осередок пожежі (місце виникнення початкового загорання)? Яка причина виникнення пожежі? Яке джерело запалювання зумовило займання наявного горючого середовища (матеріалу, речовини) у місці формування осередку пожежі?; оплату за проведення експертизи гарантує; на час проведення судової експертизи провадження у справі № 316/1585/15-ц зупинити; для експертизи надати матеріали справи № 316/1585/15-ц, а також копії окремих матеріалів кримінального провадження № 12013080160001724 від 15.11.2013 р. яке знаходиться СВ Енергодарського МВ ГУМВС України в Запорізькій області (71503, Запорізька обл., м. Енергодар, пр. Будівельників 17), СВ Енергодарського МВ ЕУМВС України в Запорізькій області (71503, Запорізька обл., м. Енергодар. пр. Будівельників 17), саме: Техническое заключение по причине пожара происшедшего 14.11.2013 г. на территории автомобильной стоянки по адресу: Запорожская обл., г. Знергодар, ул. Воинов-Интернационалистов, 45 от 20.11.3013 № 10/10/13; Заключение № 36 судебной автотовароведческой экспертизы от 24.01.2014 г. ; Акт про пожежу від 20.11.2013 р.;Протокол огляду місця події від 14.11.2013 р.; Протокол огляду місця події від 15.11.2013 р.; Протокол огляду місця події від 25.12.2013 р.; Протокол допиту потерпілого ОСОБА_2 від 11.12.2013 р.; Протокол допиту потерпілого ОСОБА_8 від 15.11.2013р.; Протокол допиту потерпілого ОСОБА_9 від 15.11.2013 р.; Протокол допиту свідка ОСОБА_10 від 29.01.2014 р.;Протокол допиту свідка ОСОБА_11 від 29.01.2014 р.; Протокол допиту свідка ОСОБА_12 від 25.12.2013р.; Протокол допиту свідка ОСОБА_13 від 25.01.2014 р.; Протокол допиту свідка ОСОБА_14 від 10.01.2014 року; Протокол допиту свідка ОСОБА_15 від 14.11.2013 року; Протокол допиту свідка ОСОБА_16 від 15.11.2013 року; Висновок експерта № 90 від 07.03.2014 року.
У судове засідання 07 вересня 2017 року належним чином повідомлені апеляційним судом про час і місце розгляду цієї справи (а.с.124-132) всі особи, які беруть участь у справі, не з'явились, окрім позивача ОСОБА_2, якій діє як позивач та представник позивача ОСОБА_3, представника відповідача ТОВ Обрій за довіреністю (т.с. 4 а.с. 7) ОСОБА_7 та представника третьої особи ФОП ОСОБА_5 за довіреністю (т.с. 3 а.с. 62-63) ОСОБА_17, про причини своєї неявки апеляційний суд не сповістили, клопотань про відкладення розгляду цієї справи апеляційному суду не подавали.
В силу вимог ст. 305 ч. 2 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи апеляційним судом.
При вищевикладених обставинах, колегія суддів визнала неповажними причини неявки у дане судове засідання всіх нез'явившихся осіб, які беруть участь у справі, та на підставі ст. 305 ч. 2 ЦПК України розглядати дану справу у даному судовому засіданні за відсутністю останніх за присутністю позивача ОСОБА_2, якій діє як позивач та представника позивача ОСОБА_3, представника відповідача ТОВ Обрій - ОСОБА_7 та представника третьої особи ФОП ОСОБА_5 - ОСОБА_17
Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 20 липня 2017 року постановленою колегією суддів апеляційного суду у судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати, було постановлено: відмовити у задоволенні клопотання ТОВ Обрій про виклик свідка в особі старшого інспектора ДПРЧ-13 ГУ ДСНС України в Запорізькій області капітана служби цивільного захисту ОСОБА_15 (т.с. 3 а.с. 45).
Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 07 вересня 2017 року, постановленою колегією суддів апеляційного у судовому засіданні суду без виходу до нарадчої кімнати, було постановлено: не розглядати клопотання відповідача ТОВ Обрій про призначення судової експертизи у цій справі (т.с. 4 а.с. 133-135), оскільки представник відповідача у судовому засіданні зазначене клопотання не підтримав, просив його апеляційним судом не розглядати.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення з'явившихся осіб, які беруть участь у справі, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга відповідача ТОВ Обрій не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Встановлено, що позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 із вищезазначеним рішенням суду першої інстанції погодились, останнє в частині відмови їм у задоволенні їх позовних вимог не оскаржували , тому в цій частині рішення суду першої інстанції апеляційним судом на теперішній час не переглядається.
Відповідачем ТОВ Обрій рішення суду першої інстанції у цій справі в частині відмови позивачам у задоволенні їх позовних вимог у цій справі також фактично не оскаржується, лише в частині задоволення останніх.
В силу вимог ст. 303 ч. 1 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді в першій інстанції.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, апеляційний суд має право її відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Відповідно до ст. 308 ЦПК апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Встановлено, що задовольняючи позов позивачів у цій справі частково: лише позов ОСОБА_3 і лише на суму матеріальної (майнової) шкоди в розмірі 242670,00 грн., суд першої інстанції керувався ст. ст. 10-11, 57-62, 64, 88, 169, 209, 212-215, 224-226, 294 ЦПК України та виходив із обґрунтованості та доведеності позовних вимог позивачів у цій справі лише в частині їх задоволення.
ОСОБА_18 висновки суду першої інстанції є правильними, оскільки основані на доказах, поданих сторонами, які оцінені судом у відповідності до вимог ст. 212 ЦПК України, до встановлених правовідносин вірно застосовані норми матеріального права, відсутні порушення норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення цієї справи.
Так, суд першої інстанції при вирішенні цієї справи правильно виходив із наступного.
За змістом ст. ст. 10 - 11 , 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч.1 ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
Судом першої інстанції було правильно встановлено, що обставини того, що з 2006 до 2012 року ТОВ Обрій здійснював послуги зберігання автомобіля НОМЕР_2, на належній відповідачу охоронюваній автостоянці по вул. Воїнів-Інтернаціоналістів, 25 у м. Енергодар Запорізької області, здійснення власником або його представниками оплати за це, відсутність у період 2012-2013 років договору зберігання автомобілю з новим виконавцем послуг ФОП ОСОБА_5, факт приймання автомобіля НОМЕР_3, на зазначену автостоянку 14.11.2013 року та його пошкодження на території автостоянки в цю дату під час пожежі, сторонами у суді першої інстанції визнавались, не оспорювались та підтверджуються знаходженням автомобіля на автостоянці відповідача, відповідними записами у журналах довгострокового зберігання транспортних засобів (т. с. 1 а.с. 24-25, т. с. 2 а.с.167-232), обліку щоденного та одноразового заїзду та виїзду транспортних засобів (т. с. 2 а.с.233-236), касових книгах (т. с. 3 а.с.1-16), записами в перепустці (т. с. 1 а.с.70), виданої ТОВ Обрій на право зберігання автомобілю НОМЕР_4 (т. с. 3. а.с.23-57), платіжними документами про оплату послуг ТОВ Обрій (т. с. 1 а.с.71-72), а також справою № 88, розпочатою 14.11.2013 року органами протипожежного контролю за результатами гасіння пожежі (т. с. 3 а.с.98), протоколом огляду автомобіля (т.с. 2 а.с.163), поясненнями працівників автостоянки, протоколами допитів працівників автостоянки (т.с. 3. а.с.96-97, 99-100) про роботу 14.11.2013 року під час пожежі на автостоянці Обрій , відповіддю СВ Енергодарського ВП Кам'янсько-Дніпровського ВП ГУ НП в Запорізькій області до доданими до нього копіями документів (т.с. 2 а.с.121, т.с.3 а.с.95-100).
При вирішенні спору судом першої інстанції також правильно було встановлено і не заперечувалось сторонами, що плата за послуги автостоянки співпозивачами вносилася щомісяця, тому на автостоянці для автомобіля було зареєстроване місце № 117-н. Відповідні записи містяться у журналах ТОВ Обрій довгострокового зберігання транспортних засобів, обліку щоденного та одноразового заїзду та виїзду транспортних засобів (т.с. 1 а.с.24-25, т.с. 2 а.с.167-232), обліку щоденного та одноразового заїзду та виїзду транспортних засобів (т.с. 2 а.с.233-236), касовими книгами (т. с. 3 а.с.1-16), записами в перепустці (т.с. 1 а.с.70), виданої ТОВ Обрій на право зберігання автомобілю НОМЕР_4 (т. с. 3 а.с.23-57).
ОСОБА_9 того, судом першої інстанції було правильно встановлено, що автостоянку, що розташована на земельній ділянці по вул. Воїнів-Інтернаціоналістів, 25 у м. Енергодар Запорізької області (т.с. 1 а.с.120, 147-149, т. с. 3 а.с.52-54), обслуговує ТОВ Обрій (т. с. 1 а.с.151, т.с. 2 а.с.49-50, т. с. 3 а.с.65-67), яке являється юридичною особою та діє на підставі Статуту (т. с. 2 а.с.52-58, т.с. 3 а.с.26, 29-34).
З липня 2006 року автомобіль VOLKSWAGEN JETTA , рік випуску 2006, колір чорний, шасі WVWZZZ1KZ6M730343, р.н. НОМЕР_1 зберігався на належній відповідачу автостоянці по вул. Воїнів-Інтернаціоналістів, 25 у м. Енергодар Запорізької області, за отримання цих послуг щомісячно вносилася орендна плата, останні п'ять років плату вносив особисто ОСОБА_2 За цю плату ТОВ Обрій надавав, а співпозивачі отримували від відповідача послуги зі зберігання автомобіля.
Таким чином, між сторонами - позивачем ОСОБА_3, як власником вказаного вище автомобіля, та відповідачем ТОВ Обрій , який надавав послуги із зберігання автомобілів на належній йому стоянці, виникли правовідносини, до яких підлягають застосуванню ст.ст. 901-906 ЦК України , що регулюють загальні питання відносин з надання послуг, а також ст.ст. 936 , 937 , 942 , 949 , 977 ЦК України та Правила зберігання транспортних засобів на автостоянках, затверджені Постановою КМ України №115 від 22.01.1996 року .
Виходячи з положень ст. 977 ЦК України якщо зберігання автотранспортних засобів здійснюється суб'єктом підприємницької діяльності, такий договір є публічним. За договором зберігання транспортного засобу в боксах та гаражах, на спеціальних стоянках зберігач зобов'язується не допускати проникнення в них сторонніх осіб і видати транспортний засіб за першою вимогою поклажодавця. Договір зберігання транспортного засобу поширюється також на відносини між гаражно-будівельним чи гаражним кооперативом та їх членами, якщо інше не встановлено законом або статутом кооперативу. Прийняття автотранспортного засобу на зберігання посвідчується квитанцією (номером, жетоном, записом у відповідному журналі).
На підставі п.27 Правил зберігання транспортних засобів на автостоянках, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 №115, автостоянки гарантують схоронність ввіреного майна.
Згідно з п.п.8, 10-12, 15 цих Правил на території автостоянки забороняється знаходитися стороннім особам. Здавання транспортного засобу на автостоянку провадиться власником, а також особою, яка має оформлене відповідно до законодавства доручення на право користування (або) розпоряджання даним транспортним засобом. Під час здавання транспортного засобу на автостоянку його володілець зобов'язаний пред'явити черговому приймальнику документи, що посвідчують його особу, та реєстраційні документи на транспортний засіб. Під час оформлення приймання на зберігання черговий приймальник вносить необхідні дані про володільця транспортного засобу і транспортний засіб до відповідного журналу обліку транспортних засобів і розписується в ньому. Плата за зберігання транспортних засобів на автостоянках та інші супутні послуги справляється за тарифами, встановленими відповідно до законодавства, з видачею квитанції чи касового чека.
З системного аналізу вказаних норм матеріального права судом першої інстанції було правильно встановлено, що за договором зберігання зберігач зобов'язується зберігати річ (автотранспортний засіб), яка передана йому поклажодавцем і повернути її поклажодавцеві у схоронності, при цьому форма договору вважається дотриманою, якщо прийняття речі на зберігання посвідчене розпискою, квитанцією або іншим документом, підписаним зберігачем або підтверджується видачею номерного жетона, іншого знака, що посвідчує прийняття речі на зберігання, професійний зберігач відповідає за втрату речі, якщо не доведе, що це сталося внаслідок непереборної сили, або через такі властивості речі, про які зберігач, приймаючи її на зберігання, не знав і не міг знати, або внаслідок умислу чи грубої необережності поклажодавця, збитки, завдані поклажодавцеві втратою речі, відшкодовуються зберігачем у розмірі її вартості. За договором зберігання транспортного засобу на спеціальних стоянках зберігач зобов'язується не допускати проникнення в них сторонніх осіб і видати транспортний засіб за першою вимогою поклажодавця.
Свідок ОСОБА_8 у суді першої інстанції пояснив, що користується послугами автостоянки по вул. Воїнів-Інтернаціоналістів, 25, має поряд з місцем співпозивачів, а саме місце № 118-н, де зберігає належний йому автомобіль Hyundai Elantra , сірого кольору, р.н. НОМЕР_5. Приблизно в 22-50 год. 14.11.2013 року йому зателефонувала на мобільний про пожежу директор стоянки ОСОБА_19, яка в подальшому і була присутня при огляді слідчим з викликаною оперативної групи міліції місця пожежі. ОСОБА_19, і зараз є директором автостоянки. Під час пожежі було двоє чергових. Оголошення про переукладення договорів з ТОВ Обрій на ФОП ОСОБА_1 з'явилися вже після пожежі, не раніше, а договори почали укладатися з січня 2014 року. До січня 2014 року на його місце діяв договір з ТОВ Обрій , який був укладений 01 січня 2012 року (т. с. 2 а.с.101), відповідно і платив він за автостоянку саме ТОВ Обрій . Запис про оплату здійснювали в пропуску, який видав ТОВ Обрій . ОСОБА_5 взагалі не знає. Відомо, що за результатами експертизи причини пожежі - підпал всіх трьох автомобілів, які розташовувалися на місцях №№116-н, 117-н, 118-н, і цей підпал був здійснений одночасно . Надав висновок комплексної (пожежотехнічної експертизи та експертизи вибухових речовин і продуктів вибуху) №3 від 11.03.2014 року (т.2 а.с.103-118) про причини пожежі у вигляді одночасного підпалу всіх трьох автомобілів, які розташовувалися на місцях №№116-н, 117-н, 118-н.
Згідно із ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів.
Відповідно до ч.1 ст.58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
В силу вимог ч.2 ст.59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно із ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд першої інстанції правильно критично оцінив доводи представника відповідача та третьої особи про підтвердження обставин начеб - то укладеного та чинного на дату спричинення шкоди належного позивачу автомобілю, договору оренди № 1 від 01.01.2012 року (т.с. 1 а.с. 31-32) між ТОВ Обрій та ФОП ОСОБА_5, предметом якого є нерухоме майно: автомобільна стоянка, розташовані на автостоянці обладнання сотового зв'язку і мачти, офісне приміщення в оренду не передаються, майно розташовано в м. Енергодар по вул. Воїнів-Інтернаціоналістів, 25 загальна площа 1,5 га.
Так, для платнику єдиного податку - фізичній особі-підприємця є обов'язковим ведення бухгалтерського обліку та подання звітності до державних органів, в тому числі щодо використання найманої праці.
Третя особа ФОП ОСОБА_5 та його представник у суді першої інстанції не надали належних, допустимих доказів допущення до роботи найманих працівників ФОП ОСОБА_5 на посаді чергових на дату спричинення шкоди належному позивачу автомобілю, які передбачені нормативними актами України.
Свідок ОСОБА_20 у суді першої інстанції пояснила, що на теперішній час працює у ФОП ОСОБА_5 черговим-приймальником, офіційно працює з записом в трудовій книжці з вересня 2014 року, до цього працювала на ТОВ Обрій , в Центрі зайнятості з ФОП ОСОБА_5 до 2014 року трудовий договір не укладала, запису в трудовій книжці про працевлаштування у ФОП ОСОБА_5 до 2014 року не має. Згідно показань свідка пожежа сталася приблизно в 22-30 год. 14.11.2013 року, в результаті пожежі були пошкоджені автомобілі на місцях №№116-н, 117-н, 118-н, в тому числі і автомобіль позивача VOLKSWAGEN JETTA . При виявленні пожежі вона телефонували ОСОБА_5, але він не взяв трубку, потім вона зателефонувала ОСОБА_21, який прибув на пожежу і розбирався з пожежниками, міліцією. Також вона телефонувала ОСОБА_2 як власнику автомобілю НОМЕР_3, який зберігався на місці №117-н, та власникам автомобілів з місць №№115-н, 116-н, 118-н. Слідчий допитував в день пожежі, всі показання давала правдиві. В приміщенні охорони відсутні вікна з виглядом на місце пожежі, як наслідок відсутній огляд на місце №117-н. Договір на зберігання автомобілю НОМЕР_3, укладався ще з ТОВ Обрій , з ФОП ОСОБА_5 договір не укладався. У свідка відсутня інформація про заборгованість по місцю №117-н за договором на зберігання автомобілю НОМЕР_3. Оголошення про переукладення договорів на зберігання автомобілів з ТОВ Обрій на ФОП ОСОБА_5 висіло на вікні у чергових-приймальників, невідомо, чи надсилалися такі пропозиції власникам автомобілів, зокрема позивачам. Свідку невідомо, чому договір № 455 з ОСОБА_8 на місце №118-н підписаний 01.01.2012 року, укладений з ТОВ Обрій , та невідомо, чому договір №529 з ОСОБА_22, який вказаний в журналах ТОВ Обрій довгострокового зберігання транспортних засобів ще з 2007 року, переукладений з ФОП ОСОБА_5 тільки 01.01.2014 року.
Судом першої інстанції було правильно встановлено, що працевлаштування свідка ОСОБА_20 на ФОП ОСОБА_5 у наступному році після пожежі (у 2014 році) підтверджується записом в її трудовій книжці (т.с. 3 а.с.176).
Свідок ОСОБА_18 у суді першої інстанції пояснила, що на теперішній час працює у ФОП ОСОБА_5 черговим-приймальником, офіційно працює з записом в трудовій книжці з вересня 2014 року, до цього працювала на ТОВ Обрій , в Центрі зайнятості з ФОП ОСОБА_5 до 2014 року трудовий договір не укладала, запису в трудовій книжці про працевлаштування у ФОП ОСОБА_5 до 2014 року не має. Оплату за роботу ОСОБА_5 здійснює готівкою, приблизно 1400,00 грн. раз в місяць. Згідно показань свідка пожежа сталася приблизно в 22-30 год. 14.11.2013 року, в результаті пожежі були пошкоджені автомобілі на місцях № №116-н, 117-н, 118-н, в тому числі і автомобіль позивача VOLKSWAGEN JETTA . При виявленні пожежі її напарниця по зміні ОСОБА_20 телефонували ОСОБА_5, але він не взяв трубку, та телефонувала ОСОБА_2 як власнику автомобілю НОМЕР_2, який зберігався на місці №117-н, та власникам автомобілів з місць №№115-н, 116-н, 118-н. Слідчий допитував в день пожежі, всі показання давала правдиві. В приміщенні охорони відсутні вікна з виглядом на місце пожежі, як наслідок відсутній огляд на місце №117-н. договір на зберігання автомобілю НОМЕР_3, укладався ще з ТОВ Обрієм , по місцю №117-н, з ФОП ОСОБА_5 договір не укладався, такий договір був раніше укладений з ТОВ Обрій . У свідка відсутня інформація про заборгованість по місцю №117-н за договором на зберігання автомобілю НОМЕР_3. Оголошення про переукладення договорів на зберігання автомобілів з ТОВ Обрій на ФОП ОСОБА_5 висіло на вікні у чергових-приймальників, невідомо, чи надсилалися такі пропозиції власникам автомобілів, зокрема позивачам. Свідку не відомо, чому договір № 455 з ОСОБА_8 на місце №118-н підписаний 01.01.2012 року, укладений з ТОВ Обрій , та невідомо, чому договір №529 з ОСОБА_22, який вказаний в журналах ТОВ Обрій довгострокового зберігання транспортних засобів ще з 2007 року, переукладений з ФОП ОСОБА_5 тільки 01.01.2014 року.
Судом першої інстанції було правильно встановлено, що працевлаштування свідка ОСОБА_18 на ФОП ОСОБА_5 у наступному році після пожежі підтверджується записом в її трудовій книжці (т.с. 3 а.с.180).
Також судом першої інстанції було правильно встановлено, що власником автомобіля VOLKSWAGEN JETTA , рік випуску 2006, колір чорний, шасі WVWZZZ1KZ6M730343, є ОСОБА_6, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу РСА №367159 (т. с.1 а.с.61), повідомлення ВДАІ з обслуговування м. Енергодара від 25.08.2015 №73/5-373 (вхідний Енергодарського міського суду від 04.09.2015 №8661) (т.с. 1. а.с.47-48).
02.03.2015 року ОСОБА_6 уклала шлюб з ОСОБА_2, у зв'язку з чим змінила прізвище на ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про шлюб І-ЖС №151653 (т.с. 1 а.с.68), сторінкою 8 паспорту ОСОБА_6 з відбитком штампу про реєстрацію шлюбу з ОСОБА_2 (т. с. 1 а.с.66), сторінкою 10 паспорту ОСОБА_3 з відбитком штампу про реєстрацію шлюбу з ОСОБА_2 (т.с. 1 а.с.69).
Судом першої інстанції також правильно було встановлено, що, що ввечері 14 листопад 2013 року в період до 17-30 год., автомобіль VOLKSWAGEN JETTA , рік випуску 2006, р.н. НОМЕР_1, був переданий відповідачу на зберігання, з попередньою оплатою цієї послуги, зберігання шляхом поставлення на місце № 117-н належної відповідачу охоронюваної автостоянки по вул. Воїнів-Інтернаціоналістів, 25 у м. Енергодар Запорізької області, де і був внаслідок підпалу пошкоджений автомобіль.
Факт приймання автомобіля на автостоянку підтверджується знаходженням автомобіля на автостоянці відповідача, відповідним записом у журналах довгострокового зберігання транспортних засобів, обліку щоденного та одноразового заїзду та виїзду транспортних засобів, а також актом пожежників за результатами гасіння пожежі, поясненнями працівників автостоянки.
Суд першої інстанції правильно критично оцінив доводи представника відповідача, третьої особи про припинення існуючих договірних відносин між ТОВ Обрій та позивачем щодо зберігання автомобіля при його постановленні на автостоянку у зв'язку з укладанням відповідачем 01.01.2012 року договору оренди автостоянки з ФОП ОСОБА_5, податковий номер - НОМЕР_6.
Передача в оренду автостоянки передбачає використання землі. ТОВ Обрій має акт постійного користування земельною ділянкою, на якій розташована автостоянка, по вул. Воїнів-Інтернаціоналістів, 25 у м. Енергодар Запорізької області, яка знаходиться у власності територіальної громади Енергодарської міської ради. Використання земельної ділянки, на якій розташована автостоянка, можливо лише за згодою власника на підставі договору суборенди земельної ділянки. Енергодарська міська рада не приймала рішень про надання ТОВ Обрій права передавати земельну ділянку під автостоянкою в суборенду. Більш того, згідно п.7 Правил зберігання транспортних засобів на автостоянках, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 року №115, у службовому приміщенні, де розміщується черговий приймальник автостоянки, повинні бути вивішені ці Правила, розпорядок роботи, інформація про тарифи за надання послуг, правила пожежної безпеки та техніки безпеки, обов'язки чергового приймальника, план-схема автостоянки із зазначенням напрямку руху транспорту і номерів місць зберігання, план термінової евакуації транспортних засобів, номери телефонів власника (органу, що здійснює функції з управління майном) автостоянки, державних органів у справах захисту прав споживачів, міліції, пожежної охорони, швидкої медичної допомоги, книга скарг та пропозицій, зразки оформлення перепустки і квитанції на зданий для зберігання транспортний засіб. Також згідно розділу 8 (Інженерне обладнання автостоянок та гаражів) ДБН України В.2.3.-15:2007 Спорудження транспорту. Автостоянки та гаражі для легкових автомобілів використання автостоянки та обслуговування земельної ділянки по вул. Воїнів-Інтернаціоналістів, 25 в м. Енергодар Запорізької області передбачає наявність електрообладнання, протипожежного обладнання, пожежної сигналізації, обладнання для обслуговування внутрішнього протипожежного водопроводу, пожежних насосів, водопостачання, очисних споруджень для очищення стічних вод.
У відповідності до п.6 Правил зберігання транспортних засобів на автостоянках, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 року №115 автостоянка повинна мати тверде покриття (асфальтове, бетонне, гравійне, щебеневе), огорожу, освітлення, телефонний зв'язок, приміщення для обслуговуючого персоналу свідки повідомили про наявність на автостоянці електроосвітлення.
Згідно наданого представником відповідача договору оренди від 01.01.2012 року (т.с. 1 а.с. 31-32) орендарю не передавалися приміщення для розміщення персоналу, є тільки посилання на передачу в оренду автостоянки в абстрактному визначені.
Виходячи з приписів Правил зберігання транспортних засобів на автостоянках, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 року №115 , автостоянка повинна забезпечувати ведення:
- журналу обліку транспортних засобів довготермінового зберігання автостоянки (додаток №1),
- журналу обліку щоденного та одноразового заїзду і виїзду транспортних засобів (додаток №3),
- журналу обліку з пошкодженнями та некомплектних (додаток №4),
- касової книги (додаток №5).
Судом першої інстанції було встановлено, що всі вказані журнали були надані суду першої інстанції представником відповідача, третя особа під час судового розгляду жодного підтверджуючого документу не надала.
Згідно із п. 8.5, п. 8.7 ДБН В.2.3-15: 2007 - Споруди транспорту
Автостоянки і гаражі для легкових автомобілів, на автостоянці повинно бути забезпечено функціонування система протипожежного водопостачання, що в свою чергу передбачає необхідність водокористування, згідно п.8.23 ДБН В.2.3-15: 2007 - на автостоянці повинно бути забезпечено функціонування очисних споруд. ФОП ОСОБА_5 та його представник не надали суду першої інстанції документів, підтверджуючих дотримання обов'язкових вимог при наданні послуг автостоянки.
Натомість, обставини використання автостоянки її власником ТОВ Обрій (т.с. 3 а.с. 65-66) та здійснення (надання) послуг зі зберігання автомобілів підтверджується наступними доказами: земельним актом про право ТОВ Обрій на постійне користування земельною ділянкою по вул. Воїнів-Інтернаціоналістів, 25 у м. Енергодарі Запорізької області (т. с. 1 а.с.120, 147-149, т.с. 3 а.с. 52-54), Інформацією №01-01-36/4290 від 10.11.2015 виконавчого комітету (вх. №11728 від 18.11.2015) Енергодарської міської ради (т.с. 1 а.с.146) про наявність у ТОВ Обрій державного акту на право постійного користування земельною ділянкою (рішення Енергодарської міської ради №2 від 09.12.1997 року) при відсутності будь-якого погодження з власником міською радою надання ТОВ Обрієм земельної ділянки в суборенду ОСОБА_5, відповідними записами у наданих ТОВ Обрій журналах ТОВ Обрій довгострокового зберігання транспортних засобів, обліку щоденного та одноразового заїзду та виїзду транспортних засобів (т.с.1 а.с.24-25, т.с. 2 а.с.167-232), обліку щоденного та одноразового заїзду та виїзду транспортних засобів (т.с.2 а.с.233-236), касових книгах (т.с.3 а.с.1-16), записами в перепустці (т.с.1 а.с.70), виданої ТОВ Обрій на право зберігання автомобілю НОМЕР_7 (т.с. 3 а.с.23-57) при відсутності договору або повідомлення ФОП ОСОБА_5 та переукладення договору з ним про зберігання автомобілю про перехід до нього прав надавача послуг, Інформацією КП ПКВ (вх. №11404 від 10.11.2013) про відсутність з ОСОБА_5 договорів про надання комунальних послуг, вивіз сміття по вул. Воїнів-Інтернаціоналістів, 25 (т.с.1 а.с.145), податковими деклараціями ТОВ Обрій (т.с. 1 а.с.118-144), про нарахування та оплати за користування природними ресурсами на земельній ділянці по вул. Воїнів-Інтернаціоналістів, 25 у м. Енергодарі Запорізької області, наданим ТОВ Обрій Журналом 31 реєстрації перевірок на автостоянці (т.с.2 а.с.15-17), Договором добровільного страхування цивільної відповідальності власників або користувачів майна, який є обов'язковим при здійсненні діяльності по наданню послуг автостоянки, укладеного ОСОБА_5 19.11.2013 рок, тобто вже після пожежі (т.с. 2 а.с.18), Журналах ТОВ Обрій по реєстрації інструктажів на автостоянці (т.с. 2 а.с.20, 30, 32, 45), Актом від 31.01.2013 року, складеного державним інспектором сільського господарства ОСОБА_23, перевірки дотримання суб'єктом господарювання ТОВ Обрій , ЄДРПОУ 24513201, вимог земельного законодавства (т.с. 2 а.с.144-150).
Вказані обставини додатково підтверджуються матеріалами цивільної справи №316/2883/13-ц (провадження № 2/316/44/14). В матеріалах цієї справи (долучені до цієї справи, т.с. 3 а.с.23-57) містяться документи, які були досліджені та знаходяться в матеріалах іншої цивільної справи №316/2883/13-ц (провадження №2/316/44/14) за позовом до ТОВ Обрій про стягнення відшкодування за спричинену шкоду. За результатом розгляду цієї справи №316/2883/13-ц (провадження №2/316/44/14) прийнято рішення за позовом про відшкодування шкоди особі, яка зберігала автомобіль у 2013 році (ніби - то під час оренди ФОП ОСОБА_5М.) на автостоянці ТОВ Обрій . Розгляд справи здійснювався вже після пожежі, яка сталася 14.11.2013 року, і внаслідок якої спричинена шкода, що є предметом цієї справи. Але за матеріалами справи відповідачем був той самий ТОВ Обрій , жодних посилань, тобто вже протягом певного часу після пожежі про наявність орендаря ФОП ОСОБА_5 при розгляді цієї справи жодним чином не вказувалося. Виходячи з матеріалів цієї справи, у тому числі підготовлених та наданих представником ТОВ Обрій заперечень на апеляційну скаргу та касаційну скаргу у 2014 році, тобто вже після пожежі, яка сталася 14.11.2013 року, а також виходячи з прийнятих по справі судових рішень, також винесених у 2014 році, тобто вже після пожежі, яка сталася 14.11.2013 року, повністю спростовуються надані при розгляді цієї справи доводи представника відповідача та третьої особи про наявність орендаря ФОП ОСОБА_5, який жодним чином під час цієї справи не вказувався.
Досліджені при розгляді цієї справи рішення Енергодарського міського суду від 03.02.2014 року у справі №316/2883/13-ц (т.с. 3 а.с. 45-46); рішення апеляційного суду від 09.04.2014 року у справі №22-ц/778/1622/14 (т.с. 3 а.с. 50-52); ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25.06.2014 року у справі №6-19891св14 (т.с. 3 а.с.56-57), - а також інші докази: журнал ТОВ Обрій обліку щоденного в'їзду-виїзду (т.с. 3 а.с.40-43); висновок Енергодарського МВ від 10.01.2013 (т.3, а.с.44), - повністю спростовують доводи представника відповідача про наявність у ТОВ Обрій саме орендних відносин з орендарем ФОП ОСОБА_5
ОСОБА_9 того, судом першої інстанції були досліджені надані ТОВ Обрій різні копії обкладинки одного і той самого Журналу довгострокового зберігання 29.12.2012-22.12.2013 (т. с. 3 а.с.113, 114, 117). Так, копії цього Журналу містяться як у цивільній справі №316/2883/13-ц (провадження №2/316/44/14) та і у матеріалах цієї справи. Зокрема, на обкладинці цього журналу, копії якого містяться у цивільній справі №316/2883/13-ц (провадження №2/316/44/14, а.с.55-57) та у цій справі (т. с. 3 а.с.37, 117) зверху міститься напис друкованим текстом ООО ОБРИЙ . На іншій копії цього ж самого журналу на цьому ж самому місті обкладинки журналу (т. с. 1 а.с.35, т. с. 3 а.с.113 цієї справи) напис друкованим текстом ТОВ Обрий замальовано штрихом білого кольору, і після цього на замальованому місці написано рукописним текстом ФОП ОСОБА_1. Далі, на іншій копії цього ж журналу на цьому ж самому місті обкладинки журналу (т.с. 2, а.с.215, т. с. 3 а.с.114 цієї справи) напис друкованим текстом ТОВ Обрий замальовано штрихом білого кольору.
Підтвердження того, що журнал, копія якого міститься у цивільній справі №316/2883/13-ц (провадження №2/316/44/14, а.с.55-57), та у цій справі (т. с. 3 а.с.37 (т.с. 3 а.с.117), з однієї сторони, та з другої сторони, журнал, копії якого містяться у цій справі (у т.с. 1 а.с.35 (т. с. 3 а.с.113), та у т.с. 2, а.с.215 (т. с.3 а.с.114), та у т. с.3 а.с.37 (т.с. 3 а.с.117) цієї справи), є одним і тим же журналом (обидві копії якого з різними виправленнями надані представником ТОВ Обрій ), прошитим та засвідченим печаткою підприємства та підписами керівників, є ідентичність сторінки 1 (на звороті) та сторінки 11 цього журналу з написом ООО ОБРИЙ (а також цивільна справа №316/2883/13-ц - а.с.55-57, в цій справі: т.с. 3 а.с.38-39, т.с. 3 а.с.117-119) та сторінки 1 (на звороті) та сторінки 11 цього журналу з замальованим написом (т.с. 2 цієї справи, а.с.215-226, т.с. 3 а.с.114-116).
Також судом першої інстанції був досліджений наданий представником ТОВ Обрій оригінал Журналу довгострокового зберігання ТОВ Обрій у період 01.01.2012-28.12.2012, на обкладинці якого зверху посередині наклеєний білий пластир (т.с. 3 а.с.120-121), під яким чітко видний напис друкованим текстом ООО ОБРИЙ . Дана обставина додатково спростовує доводи представника відповідача та третьої особи про надання в оренду ФОП ОСОБА_5 автостоянки з 01.01.2012.
Форма Журналу ТОВ Обрій обліку щоденного в'їзду-виїзду (т.с. 3 а.с. 40-43, 122), який залучений з матеріалів цивільної справи №316/2883/13-ц (провадження №2/316/44/14, а.с.58) є аналогічним такому ж журналу обліку щоденного в'їзду-виїзду (т.с. 2 а.с. 233, т.с. 3 а.с.123).
Також, за фактом підпалу у період з 17-00 до 24-00 год. 14 листопада 2013 року автомобілю VOLKSWAGEN JETTA , рік випуску 2006, колір чорний, шасі WVWZZZ1KZ6M730343 р.н. НОМЕР_1 під час його зберігання на місці №117-н автостоянки ТОВ Обрій по вул. Воїнів-Інтернаціоналістів у м. Енергодар Запорізької області, СВ Енергодарського ВП Камянсько-Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування в межах кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013080160001724 за заявою позивача від 15.11.2013 року (т.с. 2 а.с.120).
ОСОБА_9 того, СВ Енергодарського ВП Камянсько-Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області здійснює досудове розслідування в кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР за № 12015080160000884 від 22.07.2015 року за ст.197 КК України (т.с. 2 а.с.121) за фактом неналежного виконання посадовими особами ТОВ Обрій своїх функціональних обов'язків у сфері надання послуг щодо охорони майна на автостоянці, яка розташована по вул. Воїнів-Інтернаціоналістів, 25 у м. Енергодар.
За результатами проведеної у кримінальному провадженні №12013080160001724 комплексної (пожежотехнічної експертизи та експертизи вибухових речовин і продуктів вибуху) та складеного висновку № 3 від 11.03.2014 року (т.с. 2 а.с.103-118) причини пожежі - підпал всіх трьох автомобілів, які розташовувалися на місцях № №116-н, 117-н, 118-н, і цей підпал всіх автомобілів був здійснений одночасно.
Довід представника відповідача та третьої особи про коротке замикання в автомобілі VOLKSWAGEN JETTA , рік випуску ІНФОРМАЦІЯ_1 АР5857АМ, з посиланням на технічний висновок №10/10/13 від 20.11.2013 року, здійсненого дослідно-випробувальної лабораторії Головного управління ДСНС в Запорізькій області (т.с. 3 а.с.164-166) про причини пожежі та акт про пожежу від 20.11.2013 (т.с. 3 а.с.167) суд першої інстанції правильно вважав неприйнятним, оскільки, виходячи з цих документів, встановлена тільки ймовірна причина пожежі, яка є однією з версій про причини пожежі , і ця версія, яка підлягала доведенню або спростуванню під час проведення судової експертизи була спростована під час проведення комплексної (пожежотехнічної експертизи та експертизи вибухових речовин і продуктів вибуху) та складеного висновку № 3 від 11.03.2014 року (т. с. 2 а.с.103 - 118).
Згідно із ст. 950 ЦК України за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах. Професійний зберігач відповідає за втрату (нестачу) або пошкодження речі, якщо не доведе, що це сталося внаслідок непереборної сили, або через такі властивості речі, про які зберігач, приймаючи її на зберігання, не знав і не міг знати, або внаслідок умислу чи грубої необережності поклажодавця.
Відповідач не довів, що транспортний засіб пошкоджено до того, як було поставлено на автостоянку, а також, що пошкодження автомобіля сталося внаслідок непереборної сили, або через такі властивості автомобіля, про які зберігач, приймаючи його на зберігання, не знав і не міг знати, або внаслідок умислу чи грубої необережності позивачів, як володільців вищезазначеного транспортного засобу.
Доводи представника відповідача та третьої особи про порушення позивачем порядку постановки транспортного засобу на зберігання, що не виключає наявності у автомобіля пошкоджень при постановці на зберігання, суд першої інстанції правильно вважав, що не заслуговують на увагу, оскільки являються припущеннями.
Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях (ст. 60 ч. 4 ЦПК України).
Згідно положень ст. 951 ЦК України збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем, у разі пошкодження речі у розмірі суми, на яку знизилася її вартість.
Відповідно до абз. 2 п. 8 Правил зберігання транспортних засобів на автостоянках, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 року №115, відповідно до якого автостоянки гарантують схоронність транспортних засобів, прийнятих на зберігання згідно з цими Правилами, а у разі їх зникнення, розукомплектування чи пошкодження під час зберігання, працівники автостоянки зобов'язані надавати послуги з дотриманням вимог Закону України Про захист прав споживачів .
Відповідно до наданих у п. п. 3, 13, 17, 19 ст. 1 Закону України Про захист прав споживачів визначень:
3) виконавець - суб'єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги;
13) належна якість … послуги - властивість продукції, яка відповідає вимогам, встановленим для цієї категорії продукції у нормативно-правових актах і нормативних документах, та умовам договору із споживачем;
17) послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб;
19) продукція - будь-які виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб;
20) реалізація - діяльність суб'єктів господарювання з продажу товарів (робіт, послуг);
22) споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
На підставі п. 7 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір від сплати судового збору звільняються споживачі - за позовами, що пов'язані з порушенням їхніх прав. Предметом цього позову є відшкодування шкоди внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх обов'язків по наданню послуг зі зберігання автомобілю. Аналогічну норму містить ч. 3 ст.22 Закону України Про захист прав споживачів .
Згідно ч.1 ст.4 Закону України Про захист прав споживачів споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на:
1) захист своїх прав державою;
2) належну якість продукції та обслуговування;
3) безпеку продукції;
4) необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника (виконавця, продавця);
5) відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону;
6) звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав…
Положеннями ст.14 Закону України Про захист прав споживачів , якою передбачено про право споживача на безпеку продукції (товарів, наслідки робіт), вказано, що споживач має право на те, щоб продукція за звичайних умов її використання, зберігання і транспортування була безпечною для його життя, здоров'я, навколишнього природного середовища, а також не завдавала шкоди його майну.
На підставі п.4 ч.3 ст.10 Закону України Про захист прав споживачів у разі виявлення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) споживач має право на свій вибір вимагати відшкодування завданих йому збитків з усуненням недоліків виконаної роботи (наданої послуги) своїми силами чи із залученням третьої особи.
Згідно ч. 9 ст.10 Закону України Про захист прав споживачів виконавець зобов'язаний протягом місяця відшкодувати збитки, що виникли у зв'язку з втратою, псуванням чи пошкодженням речі, прийнятої ним від споживача для виконання робіт (надання послуг).
Виходячи з положень ст. 936 ЦК України договір зберігання є реальним двостороннім договором, який передбачає права і обов'язки двох сторін і набирає чинності з моменту передачі речі. За договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності .
Позивачами суду першої інстанції був наданий протокол огляду транспортного засобу від 21.01.2014 року (т.с. 2 а.с.163), та висновок № 50 судової автотоварознавчої експертизи від 12.12.2014 року, згідно із яким вартість матеріальної шкоди у зв'язку з пошкодженням автомобілю VOLKSWAGEN JETTA , рік випуску 2006, р.н. НОМЕР_1, станом на 12.12.2014 року (т.с. 2 а.с.152-156) складала 553254,66 грн.
Представником відповідача та третьої особи був наданий суду першої інстанції висновок № 105 від 12.10.2016 року експертного дослідження автотоварознавця з визначення матеріальної (майнової) шкоди, спричиненого власнику КТС (т.с. 3 а.с.182-190), згідно із яким вартість матеріальної шкоди у зв'язку з пошкодженням автомобілю VOLKSWAGEN JETTA , рік випуску 2006, р.н. НОМЕР_1, станом на 06.10.2016 року становить 242670,00 грн.
Виходячи з положень діючого законодавства України, зокрема ст. 30 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно не можливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом, звітом чи висновком про оцінку, виконаний аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.
Висновком № 50 судової автотоварознавчої експертизи від 12.12.2014 року щодо визначення матеріального збитку завданого власникові автомобілю VOLKSWAGEN JETTA , рік випуску 2006, р.н. НОМЕР_1, наданим суду першої інстанції стороною позивача в особі ОСОБА_2, останній становить 553254,66 грн. (т.с. 2 а.с.151-156). Як вказано у дослідженні - це є вартість відновлювального ремонту.
При цьому, представником відповідача та третьої особи суду першої інстанції був наданий висновок № 105 від 12.10.2016 року експертного дослідження автотоварознавця з визначення матеріальної шкоди, спричиненого власнику КТС (т.с.3 а.с.182-190), згідно якого вартість матеріальної шкоди у зв'язку з пошкодженням автомобілю VOLKSWAGEN JETTA , рік випуску 2006, р.н. НОМЕР_1, станом на 06.10.2016 року, становить 242670,00 грн., що дорівнює ринковій вартості автомобіля до знищення.
Таким чином, судом першої інстанції було правильно встановлено, що вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу автомобілю VOLKSWAGEN JETTA , рік випуску 2006, р.н. НОМЕР_1, встановленої висновком №50 судової автотоварознавчої експертизи від 12.12.2014 року у розмірі 553254,66 грн., є більшою, ніж вартість спричиненої шкоди (ринкової вартості), встановленої висновком № 105 від 12.10.2016 року експертного дослідження автотоварознавця у розмірі 242670,00 грн., тому відновлювати транспортний засіб економічно недоцільно.
ОСОБА_9 того, вищезазначеним висновком експертизи було визначено вартість вцілілих запчастин пошкодженого транспортного засобу в розмірі 83280 грн., тобто експертизою, яка проводилась за ініціативи сторони відповідача, визначено залишкову вартість саме уцілілих запчастин, а не автомобілю. Із наданим висновком та зазначеною сумою, як встановлено судом першої інстанції, погодився представник сторони відповідача.
При вирішенні вимоги, щодо стягнення з відповідача на користь позивача ОСОБА_3 майнової шкоди суд першої інстанції правильно виходив з наступного.
Сума збитків завданих власникові автомобілю VOLKSWAGEN JETTA , рік випуску 2006, ре.н. АР5857АМ після фактичного знищення автомобілю становить 242670,00 грн. Отже, підлягає відшкодуванню визначена експертизою (т.с. 3 а.с. 182-190) сума збитку, з якою погодилась сторона відповідача - 242670,00 грн.
ОСОБА_9 того, відповідно до висновку експерта, вартість вцілілих запчастин пошкодженого транспортного засобу становить - 83280 грн. Оскільки наданою стороною відповідача експертизою встановлено вартість вцілілих запчастин фактично знищеного автомобілю в розмірі 83280 грн., на думку суду першої інстанції зазначені запасні частини необхідно залишити у володінні відповідача, що не позбавляє його права реалізувати їх в подальшому.
При вищевикладених обставинах, суд першої інстанції правильно вважав, що майнова шкода саме у розмірі 242670,00 грн. підлягає відшкодуванню саме з відповідача ТОВ Обрій на користь саме ОСОБА_3, як власника автомобілю VOLKSWAGEN JETTA , рік випуску 2006, р.н. НОМЕР_1.
Доводи апеляційної скарги відповідача ТОВ Обрій є такими, що не спростовують правильних висновків суду першої інстанції, а лише відображають позицію відповідача, висловлену ним в його запереченнях на позов позивача у цій справі, та яку він та його представники вважають такою, що є єдино вірною та єдино можливою.
Саме ТОВ Обрій є належним відповідачем у цій справі за позовом ОСОБА_3 про стягнення майнової шкоди у цій справі.
Належні допустимі докази протилежного у матеріалах цієї справи відсутні.
Між сторонами у цій справі - ОСОБА_3 і ТОВ Обрій укладено договір зберігання, за яким автостоянки гарантують схоронність прийнятих на зберігання транспортних засобів і несуть відповідальність за їх пошкодження.
Суд першої інстанції правильно встановив, що пошкодження автомобілю позивача сталося внаслідок неналежного виконання зберігачем ТОВ Обрій своїх обов'язків.
Належні, допустимі докази протилежного у матеріалах цієї справи відсутні.
Причиною пожежі автомобілю позивача був підпал, що підтверджується висновком комплексної пожежотехнічної експертизи та експертизи вибухових речовин і продуктів вибуху № 3 від 11.03.2014 року (т.с. 2 а.с.103-118) у кримінальному провадженні №12013080160001724, якій суд першої інстанції правильно вважав належним допустимім письмовим доказом у цій справі , якій узгоджується з іншими наявними у цій справі доказами, дослідженими судом першої інстанції в їх сукупності.
Апеляційний суд на виконання вимог ст. 10 ч. 4 ЦПК України сприяв повному та всебічному апеляційному перегляду законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції у цій справі в межах доводів апеляційної скарги відповідача ТОВ Обрій , зокрема: роз'яснював особам, які беруть участь у справі, у тому числі ТОВ Обрій право надавати апеляційному суду докази, передбачені ст. 303 ч.2 ЦПК України, заявляти клопотання про їх витребування, а також наслідки ненадання таких доказів та незаявлення клопотання, а саме те, що апеляційний суд буде переглядати законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції у цій справі в межах доводів апеляційної скарги відповідача на підставі наявних у цій справі матеріалів та доказів.
Встановлено, що 31 серпня 2017 року відповідач ТОВ Обрій через свого представника подав апеляційному суду через канцелярію клопотання про призначення у цій справі судової пожежно-технічної експертизи (т.с. 4 а.с. 133-135), в якому просив проведення останньої доручити експертам Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства Юстиції України, на розгляд та вирішення експерта поставити такі питання: де був осередок пожежі (місце виникнення початкового загорання)? яка причина виникнення пожежі? яке джерело запалювання зумовило займання наявного горючого середовища (матеріалу, речовини) у місці формування осередку пожежі?
Проте, у судовому засіданні 07 вересня 2017 року представник відповідача ТОВ Обрій вищезазначене клопотання не підтримав, просив його апеляційним судом не розглядати.
А тому, ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 07 вересня 2017 року, постановленою колегією суддів апеляційного суду без виходу до нарадчої кімнати, було постановлено: не розглядати клопотання відповідача ТОВ Обрій про призначення вищезазначеної судової експертизи у цій справі.
Апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами (ст. 303 ч. 2 ЦПК України).
Відповідачем ТОВ Обрій були надані апеляційному суду:
до його апеляційної скарги - копія плану забудови А-1 по вул. Воїнів -інтернаціоналістів, 25 у м. Енергодар (т.с. 3 а.с. 256),
довідка ТОВ СПЕЦРЕМТОРГ № 27 від 26.12.2016 року (т.с. 3 а.с. 257);
та у подальшому:
копія листа ФОП ОСОБА_5 № 7 від 26.04.2016 року на адресу Енергодарської ОДПІ ГУ Міндоходів у Запорізькій області (т.с. 4 а.с. 42),
копія відповіді Енергодарської ОДПІ ГУ Міндоходів у Запорізькій області від 28.04.2016 року на адресу ФОП ОСОБА_5 (т.с. 4 а.с. 43), за змістом якого повідомлення ФОП ОСОБА_5 за формою 20-ОПП (про оподаткування та об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які проводиться діяльність) стосовно об'єкту автостоянка (розташована за адресою м. Енергодар вул. Воїнів-інтернаціоналістів, 25) надійшло до Енерегодарської ОДПІ 10.01.2012 року за зареєстровано 10.01.2012 року вх. № 526;
копія заяви ОСОБА_2, ОСОБА_6 від 10.07.2014 року на адресу ТОВ Обрій про можливість взяти з пошкодженого автомобілю позивачів, що досі зберігається на стоянці відповідача, деталь коробку передач (т.с. 4 а.с. 44);
копія акту про пожежу від 20 листопада 2013 року , підписаного старшим інспектором 13-ДПРЧ ДСНС України в Запорізькій області капітана служби цивільного захисту ОСОБА_15 (т.с. 4 а.с. 46);
копія відповіді Енергодарської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області від 04.08.2017 року на адресу ФОП ОСОБА_5 (т.с. 4 а.с. 137), за змістом якої дата взяття на облік за неосновним місцем обліку в Енергодарській ОДПІ ФОП ОСОБА_5 з 18.01.2012 року по теперішній час, наявний об'єкт оподаткування автостоянка за адресою: м. Енергодар, вул. Воїнів-інтернаціоналістів, 25, згідно податкового розрахунку за формою 1-ДФ в 4 кварталі 2013 року ФОП ОСОБА_5 виплачувався дохід за ознаками суми 102 (суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податків відповідно до умов цивільно - правового договору , крім доходів, зазначених в абз. 3 п. 4 підрозділу 1 розділу ХХ кодексу (підпункт 164.2.2. п. 164.2 ст. 164 розділу ІУ кодексу) громадянам ОСОБА_18 та ОСОБА_20;
копія відповіді Енергодарської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області від 04.08.2017 року (т.с. 4 а.с. 137),
копія відповіді Енергодарської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області від 29.08.2017 року на адресу ФОП ОСОБА_5 (т.с. 4 а.с. 138), за змістом якої 17.02.2013 року ФОП ОСОБА_5 поданий звіт про суми нарахованої заробітної плати за період листопад 2013 року, згідно цього звіту йому нараховувався та сплачувався єдиний соціальний внесок на ОСОБА_18 та ОСОБА_20;
копія рішення Енергодарського міського суду Запорізької області від 12 липня 2017 року (т.с. 4 а.с. 145), що не набрало законної сили, в іншій цивільній справі ЄУН 316,1706,16-ц за позовом ОСОБА_8 до ТОВ Обрій , третя особа: ФОП ОСОБА_5 про стягнення матеріальної шкоди, спричиненого неналежним виконанням послуг зберігання на платній охоронюваній стоянці, яким у задоволенні позову позивача відмовлено у повному обсязі,
які на виконання вимог ст. 10 ч. 4 ЦПК України можуть бути прийняті апеляційним судом до уваги з метою повного та всебічного апеляційного перегляду законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції у цій справі в межах доводів апеляційної скарги відповідача ТОВ Обрій в частині, які мали місце до ухвалення рішення суду першої інстанції у цій справі, тобто до 02 грудня 2016 року.
Проте, цими доказами не спростовуються правильні висновки суду першої інстанції у цій справі.
Оскільки, суд першої інстанції правильно прийняв до уваги у цій справі покази свідків ОСОБА_20 та ОСОБА_18 у суді першої інстанції про те, що на час розгляду цієї справи судом першої інстанції вони працюють у ФОП ОСОБА_1 черговими-приймальниками, офіційно працюють з записом в трудовій книжці з вересня 2014 року, до цього працювала на ТОВ Обрій , в Центрі зайнятості з ФОП ОСОБА_5 до 2014 року трудовий договір не укладала , запису в трудовій книжці про працевлаштування у ФОП ОСОБА_5 до 2014 року не має.
Згідно записів у трудовій книжці ОСОБА_18 (т.с. 3 а.с. 158-159), вона працювала у ТОВ Обрій з 03.01.2012 року по 19.09.2014 року діловодом, звільнена за власним бажанням, з 22.09.2014 року прийнята на роботу ФОП ОСОБА_5 черговим приймальником за трудовим договором № 08741400105 від 22.09.2014 року, зареєстрованим Кам. - Дніпровським районним центром зайнятості.
Згідно записів у трудовій книжці ОСОБА_20В.(т.с. 3 а.с. 160-161), вона з 22.09.2014 року прийнята ФОП ОСОБА_5 на роботу черговим приймальником за трудовим договором № НОМЕР_6 від 22.09.2014 року, зареєстрованим Кам. - Дніпровським районним центром зайнятості.
Відповідно до Порядку реєстрації трудового договору між працівником та фізичною особою, яка використовує найману працю, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України 08.06.2001 року за № 260 (із змінами та доповненнями), який був чинний на час виникнення спірних правовідносин, фізична особа повинна зареєструвати трудовий договір у центрі зайнятості, а працівник який влаштовується на роботу до фізичної особи при реєстрації договору повинен надати паспорт, трудову книжку та за наявності довідку податкової про присвоєння ідентифікаційного номера. Трудова книжка після проведеного в ній службою соціального захисту запису про прийняття на роботу зберігається безпосередньо у працівника.
При вищевикладених обставинах, самі по собі
- цивільно-правові угоди між ОСОБА_18, ОСОБА_20 та ФОП ОСОБА_5 від 01.11.2013 року строком з 01.12.2013 року, які не пройшли реєстрації у встановленому законом порядку, без відповідного запису служби соціального захисту у трудовій книжці цих осіб,
- та письмові докази того, що ФОП ОСОБА_5 у листопаді 2013 року виплатив дохід за ознаками суми 102 (суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податків відповідно до умов цивільно - правового договору , крім доходів, зазначених в абз. 3 п. 4 підрозділу 1 розділу ХХ кодексу (підпункт 164.2.2. п. 164.2 ст. 164 розділу ІУ кодексу) громадянам ОСОБА_18 та ОСОБА_20 та єдиний внесок соціальний внесок на ОСОБА_18 та ОСОБА_20
при вищевикладених встановлених судом фактичних обставинах не свідчать про наявність між ОСОБА_18, ОСОБА_20 та ФОП ОСОБА_5 трудових відносин у листопаді 2013 року, тобто на час пошкодження автомобілю позивача на автостоянці ТОВ Обрій .
Надані відповідачем ТОВ Обрій у матеріали цієї справи відповіді Енергодарської ОДПІ, за змістом яких повідомлення ФОП ОСОБА_5 за формою 20-ОПП (про оподаткування та об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які проводиться діяльність) стосовно об'єкту автостоянка (розташована за адресою м. Енергодар вул. Воїнів-Інтернаціоналістів, 25) надійшло до Енерегодарської ОДПІ 10.01.2012 року за зареєстровано 10.01.2012 року вх. № 526.
В силу вимог чинного на той час законодавства підприємці зобов'язані подавати у податкову повідомлення по формі 20-ОПП кожен раз, коли у них з'являється майно, яке вони використовують у господарській діяльності , або коли відбуваються зміни вже з наявним.
Використання майна автостоянки ТОВ Обрій за адресою: м. Енергодар вул. Воїнів - Інтернаціоналістів, 25 ФОП ОСОБА_5 з січня 2012 року по грудень 2013 року, якщо таке дійсно мало місце, могло бути у вигляді підрядних відносин між ТОВ Обрій та ФОП ОСОБА_5 по виконанню будь-якого окремого виду робіт на автостоянці, зокрема з охорони транспортних засобів.
Оскільки, ТОВ Обрій зобов'язаний був виконувати свої обов'язки за
вищезазначеним договором сторін особисто. Він мав право передати автомобіль позивача на зберігання іншій особі у разі, якщо він вимушений це зробити в інтересах останнього і не мав можливості отримати на це згоду власника транспортного засобу. Однак, про передання автомобілю на зберігання іншій особі, у даному випадку ФОП ОСОБА_5, ТОВ Обрій зобов'язаний був своєчасно повідомити про це володільця транспортного засобу - позивача. У разі передання ТОВ Обрій речі на зберігання іншій особі умови вищезазначеного договору сторін залишились чинними і саме ТОВ Обрій відповідає, навіть, за дії особи, якій він передав транспортний засіб позивача на зберігання.
Тобто, ТОВ Обрій залишався стороною у договорі із ОСОБА_3 по зберіганню її автомобілю на автостоянці за адресою м. Енергодар вул. Воїнів-Інтернаціоналістів, 25 до грудня 2013 року включно, саме він надавав звіти до Енергодарської ОДПІ у період з 01.01.2012 року по 31.12.2013 року включно (т.с. 1 а.с. 94).
Оскільки, по ФОП ОСОБА_5 об'єкт оподаткування: автостоянка місцезнаходження об'єкта оподаткування: м. Енергодар вул. Воїнів-інтернаціоналістів, 25 почав обліковуватись лише з 28.01.2014 року (т.с.1 а.с. 94).
І цей факт не спростовується наявними у цій справі доказами.
ОСОБА_9 того, встановлено, що автостоянка (1/1), що складається з літер: А-1-контрольно-пропускний пункт, № 1,2 - огорожі, І-ІІ замощення, збудовані навіси Б,Б, Б, збільшена площа замощення І,ІІ, збільшена площа огорожі № 1,2, збільшена загальна площа літери А-1, ведеться реконструкція, згідно дозволу № 41 від 17.10.2005 року, № 28 від09.10.2006 року, що розташована за адресою: м. Енергодар вул. Воїнів - Інтернаціоналістів, 25 є об'єктом нерухомого майна , право власності на яке зареєстровано за ТОВ Обрій у Державному реєстрі прав на нерухоме майно 02.04.2004 року на підставі свідоцтва про право власності 528,22.03.2004, виконавчий комітет Енергодарської міської ради (т. с. 3 а.с. 65-66).
ТОВ Обрій міг передавати ФОП ОСОБА_5 в оренду у 2012 році вищезазначену стоянку або її частину за договором оренди, якій не підлягав нотаріальному посвідченню, оскільки був укладений менше, ніж на три роки, і не стосувався взагалі передачі земельної ділянки, на якій розташована ця автостоянка.
Проте, автостоянка є цілісним майновим комплексом, якій не може бути використаний за своїм цільовим призначенням без земельної ділянки.
Однак, як вбачається, із змісту вищезазначеного договору оренди № 1 від 01.01.2012 року між ТОВ Обрій та ФОП ОСОБА_5 (т.с. 1 а.с. 31-32) не містить даних про передачу автостоянки, що розташована за адресою: м. Енергодар вул. Воїнів - Інтернаціоналістів, 25, як нерухомого майна в цілому , а лише її частини, за виключенням обладнання сотового зв'язку та офісного приміщення, і без передачі земельної ділянки площею 1,5 га взагалі .
Лише зазначеного (п. 1.2 договору), що майно, що орендується, розташовано в м. Енергодар по вул. Воїнів-Інтернаціоналістів, 25, загальна площа 1,5 га.
Оскільки, для передачі ТОВ Обрій в оренду ФОП ОСОБА_5 землі під автостоянкою, розташованою в м. Енергодар по вул. Воїнів-Інтернаціоналістів, 25, загальна площа 1,5 га, яка перебуває у користуванні ТОВ Обрій , потрібна була бути згода на це власника землі - Енергодарської міської ради Запорізької області.
Така згода власника відсутня.
Належні, допустимі докази протилежного у матеріалах цієї справи відсутні.
При вищевикладених обставинах, ФОП ОСОБА_5 за вищезазначеним договором оренди № 1 від 01.01.2012 року з ТОВ Обрій не міг бути та не був виконавцем послуг зберігання на платній охоронюваній автостоянці автомобілю позивача ОСОБА_3 на час завдання шкоди 14 листопада 2013 року.
ОСОБА_9 того, допустимим доказом у цій справі є саме акт про пожежу від 20.11.2013 року, складений та підписаний старшим інспектором 13-ДПРЧ ДСНС України в Запорізькій області капітаном служби цивільного захисту ОСОБА_15, тобто письмовий доказ, яким зафіксовано у тому числі наслідки пожежі автомобілю позивача та якій наявний у цій справі, якій досліджувався судом першої інстанції, та якому суд першої інстанції надав відповідну оцінку у цій справі, а не покази самого інспектора Кононенко С.О ., що складав цей акт, як свідка , а тому судом першої інстанції було правильно відмовлено відповідачу ТОВ Обрій у задоволенні клопотання про допит в якості свідка у цій справі ОСОБА_15
Також у матеріалах цієї справи наявний інший письмовий доказ - висновок комплексної пожежотехнічної експертизи та експертизи вибухових речовин і продуктів вибуху № 3 від 11.03.2014 року у кримінальному провадженні №12013080160001724 , (т.с. 2 а.с.103-118), яким встановлено в кримінальній справі причину пожежі автомобілю позивачів - підпал.
Письмовий доказ в силу вимог ст. 59 ч. 2 ЦПК України може спростовуватись лише письмовим доказом (у даному випадку відповідним висновком експертизи), а не показами свідка чи свідків.
Однак, відповідач ТОВ Обрій від клопотання про призначення та проведення у цій справі відповідної експертизи в апеляційному суді відмовився.
При вищевикладених обставинах, ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 20 липня 2017 року постановленою колегією суддів апеляційного суду без виходу до нарадчої кімнати, теж було постановлено: відмовити у задоволенні клопотання ТОВ Обрій про виклик свідка в особі старшого інспектора ДПРЧ-13 ГУ ДСНС України в Запорізькій області капітана служби цивільного захисту ОСОБА_15 (т.с. 3 а.с. 45).
Розмір майнової шкоди позивача у сумі 242670 грн. у цій справі судом першої інстанції було визначено виключно в межах розміру шкоди, визначеної висновком № 105 від 12.10.2016 року експертного дослідження автотоварознавця з визначення матеріальної (майнової) шкоди, спричиненого власнику КТС (т.с. 3 а.с.182-190), наданим суду першої інстанції у цій справі відповідачем ТОВ Обрій .
Суд першої інстанції на виконання вимог ст. 10 ч. 4 ЦПК України сприяв повному та всебічному з'ясуванню обставин цієї справи (роз'яснював особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, допитував свідків сторін, досліджував матеріали з цивільної справи № 316/2883/13-ц (провадження №2/316/44/14) (т. с. 3 а.с.23-57), витребував з Енергодарського міського суду Запорізької області матеріали з кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013080160001724, витребувані з СВ Енергодарського ВП Кам'янсько-Дніпровського ВП ГУ НП в Запорізькій області (т.с. 2 а.с.121, т.с. 3. а.с.95-100), досліджував останні тощо).
Суд першої інстанції розглянув дану справу повно, всебічно та з додержанням вимог ст. ст. 10-11, 57-61, 212 ЦПК України, тобто в межах заявлених позивачем позовних вимог та на підставі доказів сторін, яким надав відповідну оцінку.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 10 ч. 3 ЦПК України).
Підстави для звільнення відповідача ТОВ Обрій від доказування, передбачені ст. 61 ЦПК України, у цій справі відсутні .
Відповідач ТОВ Обрій та представник останнього не надали суду першої інстанції належних, допустимих доказів в обґрунтування своїх заперечень проти позову позивача у цій справі в частині його задоволення судом першої інстанції.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань (ст. 308 ч. 2 ЦПК України).
В силу вимог ст. 309 ч. 3 ЦПК України порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, лише якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Описки суду першої інстанції в оскаржуємому рішенні, у тому числі в частині найменування третьої особи ФОП ОСОБА_5, не можуть бути підставою для скасування або зміни цього рішення у цій справі апеляційним судом в порядку апеляційного перегляду цієї справи, останні були усунуті судом першої інстанції в порядку ст. 219 ЦПК України (ухвала Енергодарського міського суду Запорізької області т.с. 4 а.с. 85).
Порушення, передбачені ст. 309 ч. 3 ЦПК України, у цій справі відсутні.
При вищевикладених обставинах, доводи апеляційної скарги відповідача ТОВ Обрій , як особи, яка подала апеляційну скаргу, не ґрунтуються на законі та доказах, наявних у матеріалах цієї справи, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, ухвалено з додержанням вимог ст. ст. 213-214 ЦПК України.
Суд першої інстанції правильно встановив правовідносини, які склалися між сторонами по справі, дав їм належну правову оцінку, а також дослідив надані сторонами докази і відповідно їх оцінив. Суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального права та не допустив порушень процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення цієї справи. Суд першої інстанції прийняв рішення, яким спір знайшов своє належне вирішення.
ОСОБА_9 того встановлено, що судом першої інстанції оскаржуємим рішенням правильно з дотриманням вимог ст. ст. 79, 88 ЦПК України вирішено питання про розподіл між сторонами понесених ними судових витрат у цій справі, пов'язаних із розглядом цієї справи судом першої інстанції.
За таких обставин, судова колегія не вбачає передбачених законом підстав для скасування рішення суду першої інстанції або ж його зміни.
ОСОБА_9 того, у разі відмови відповідачу ТОВ Обрій у задоволенні його апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у повному обсязі у цій справі, останній не має права на компенсацію за рахунок позивачів будь-яких судових витрат, пов'язаних із розглядом цієї справи апеляційним судом, у тому числі у вигляді судового збору (т.с. 3 а.с. 251), сплаченого ним при подачі вищезазначеної апеляційної скарги до апеляційного суду.
Відповідно до п. 6 розділу ХІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 02 червня 2016 року № 1402- VІІІ Про судоустрій і статус суддів Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.
Керуючись ст.ст. 303, 307-308, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ОБРІЙ» відхилити.
Рішення Енергодарського міського суду Запорізької області від 02 грудня 2016 року у цій справі залишити без змін.
Судове рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий суддяСуддяСуддя ОСОБА_1 ОСОБА_24ОСОБА_25
Суд | Апеляційний суд Запорізької області |
Дата ухвалення рішення | 07.09.2017 |
Оприлюднено | 16.09.2017 |
Номер документу | 68896972 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Попович Олена Вікторівна
Цивільне
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Попович Олена Вікторівна
Цивільне
Апеляційний суд Запорізької області
Гончар М. С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні