Постанова

від 11.09.2017 по справі 914/1288/17

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" вересня 2017 р. Справа № 914/1288/17

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Галушко Н.А.

суддів Данко Л.С.

ОСОБА_1

розглянув апеляційну скаргу ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю « Уні-Трейд-Груп ЛВ б/н від 07.08.2017

на ухвалу Господарського суду Львівської області від 01.08.2017

у справі № 914/1288/17

за первісним позовом : ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Інформаційно-консультаційний центр розвитку підприємництва у Печерському районі» , м.Київ

до відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Уні-Трейд-Груп ЛВ» , с.Скнилів Пустомитівського району Львівської області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Обабіч» , м.Львів

про звернення стягнення на предмет іпотеки та визнання права власності на об»єкт нерухомого майна

позивача за зустрічним позовом: ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю « Уні-Трейд-Груп ЛВ» , с.Скнилів, Пустомитівський район, Львівська область

до відповідача 1: ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю « Уні-Трейд-Груп ЛВ » , м.Київ

до відповідача 2: Публічного акціонерного товариства «КБ Хрещатик» , м.Київ

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, м.Київ

про визнання недійсним договору про відступлення прав

За участю представників:

від позивача (за первісним позовом) : ОСОБА_4 - представник;

від відповідача (за первісним позовом) : не з'явився;

від третьої особи (за первісним позовом): не з'явився

від відповідача 2 (за зустрічним позовом): не з'явився

від третьої особи (за зустрічним позовом): не з'явився

Представнику позивача роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 ГПК України .

Клопотань про здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку ст. 81№ ГПК України, учасниками судового процесу не заявлено.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 01.08.2017 року у справі № 914/1288/17 (суддя Кітаєва С.Б.) частково задоволено заяву позивача:

1.Призначено у справі № 914/1288/17 судову оціночно-будівельну експертизу, на вирішення якої поставлені наступні питання:

- Якою на дату проведення експертизи є ринкова вартість об'єкту нерухомого майна: нежитлові приміщення, об»єкт житлової нерухомості:Ні; опис об»єкта:загальна площа (кв.м.):343.4, опис: нежитлові приміщення в підвалі: 1; 11; 1У та на 1-у поверсі: від 1-1 по 1-3; від 14-1 по 14-7; від 15-1 по 15-3, 16-1, зміна площі з 333,4 кв.м. на 343,4 кв.м. в результаті уточнення площ, що знаходиться за адресою: Львівська область, м.Львів, вул.Галицька, буд.20, номер об»єкта в РПВН:5869940, реєстраційний номер об»єкта нерухомого майна: 924372146101.

- Зупинено провадження у справі №914/1288/17 до проведення судової експертизи та отримання висновку експерта.

ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Уні-Трейд-Груп ЛВ» подано апеляційну скаргу б/н від 07.08.2017 (вх. № 01-05/3831/17 від 10.08.2017), в якій просить ухвалу Господарського суду Львівської області від 01.08.2017 року скасувати, направити справу № 914/1288/17 для продовження розгляду Господарським судом Львівської області. Зокрема, скаржник зазначає, що судом неправомірно не взято до уваги доводи відповідача щодо недоцільності та необгрунтованості призначення судової експертизи у даній справі.

Скаржник вважає, що при вирішенні питання про зупинення провадження у справі суд у своїй ухвалі належним чином не обгрунтував дійсну необхідність призначення судової експертизи та призначив її не приступивши до з ясування обставин у справі.

Окрім того, скаржник наголошує, що іпотека за договором іпотеки від 24.01.2007 року за реєстровим №132 є припиненою з 25.12.2007 року. Державна реєстрація цієї обставини проведена належним чином.

ТОВ «Уні-Трейд-Груп ЛВ» у відзиві на апеляційну скаргу просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, змінити ухвалу в частині доручення проведення оціночно-будівельної експертизи Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз та доручити проведення вказаної експертизи Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (03057, м.Київ, вул. Смоленська, буд.6)

Розглянувши матеріали справи, апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, суд апеляційної інстанції встановив наступне:

на розгляд до господарського суду Львівської області поступила позовна заява ТОВ «Інформаційно-консультаційний центр розвитку підприємництва у Печерському районі» , м.Київ, до відповідача ТОВ « Уні-Трейд-Груп ЛВ» , с.Скнилів Пустомитівського району Львівської області, про звернення стягнення на предмет іпотеки та визнання права власності на об»єкт нерухомого майна .

У прохальній частині позовної заяви позивач просить :

1.В рахунок часткового погашення заборгованості ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Обабіч» за Генеральною угодою №1 від 24 січня 2007 року перед ТОВ «Інформаційно-консультаційний центр розвитку підприємництва у Печерському районі» , м.Київ в сумі 40 253 000,00 грн. звернути стягнення на предмет іпотеки за договородом іпотеки, укладеним між ВАТ «Комерційний банк «Хрещатик» , правонаступником якого є ТОВ «Інформаційно-консультаційний центр розвитку підприємництва у Печерському районі» , м.Київ та ЗАТ «Артанія» , посвідченим 24 січня 2007 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстрованого в реєстрі за №132, а саме: об»єкт нерухомого майна: нежитлові приміщення, об»єкт житлової нерухомості:Ні; опис об»єкта: загальна площа (кв.м.):343,4, опис: нежитлові приміщення в підвалі: І; II; IV та на 1-у поверсі: від 1-1 по 1-3; від 14-1 по 14-7; від 15-1 по 15-3, 16-1, загальною площею 343,4 кв. м, в результаті уточнення площ, що знаходиться за адресою: Львівська обл., м. Львів, вул. Галицька, буд. 20, номер об»єкта в РПВН:5869940, реєстраційний номер об»єкта нерухомого майна №924372146101 шляхом передачі ТОВ «Інформаційно-консультаційний центр розвитку підприємництва у Печерському районі» , м.Київ права власності на предмет іпотеки за договором іпотеки, укладеним між ВАТ «Комерційний банк «Хрещатик» , правонаступником якого є ТОВ «Інформаційно-консультаційний центр розвитку підприємництва у Печерському районі» , м.Київ та ЗАТ «Артанія , посвідченим 24 січня 2007 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстрованого в реєстрі за №132,а саме: об»єкт нерухомого майна:нежитлові приміщення, об»єкт житлової нерухомості:Ні; опис об»єкта: загальна площа (кв.м.):343,4, опис: нежитлові приміщення в підвалі: І; II; IV та на 1-у поверсі: від 1-1 по 1-3; від 14-1 по 14-7; від 15-1 по 15-3, 16-1, зміна площі з 333,4 кв.м. на 343,4 кв.м. в результаті уточнення площ, що знаходиться за адресою: Львівська обл., м. Львів, вул. Галицька, буд. 20, номер об»єкта в РПВН:5869940, реєстраційний номер об»єкта нерухомого майна :924372146101.

2. Визнати за ТОВ «Інформаційно-консультаційний центр розвитку підприємництва у Печерському районі» , м.Київ право власності на об»єкт нерухомого майна:нежитлові приміщення, об»єкт житлової нерухомості:Ні, опис об»єкта: загальна площа (кв.м.) 343,4, опис: нежитлові приміщення в підвалі: : І; II; IV та на 1-у поверсі: від 1-1 по 1-3; від 14-1 по 14-7; від 15-1 по 15-3, 16-1, зміна площі з 333,4 кв.м. на 343,4 кв.м. в результаті уточнення площ, що знаходиться за адресою: Львівська обл., м. Львів, вул. Галицька, буд. 20, номер об»єкта в РПВН:5869940, реєстраційний номер об»єкта нерухомого майна: 924372146101.

Як вбачається із матеріалів справи предметом позовних вимог у справі за первісним позовом є звернення стягнення в рахунок часткового погашення заборгованості ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Обабіч» за Генеральною угодою №1 від 24.01.2007 перед позивачем на предмет іпотеки за Договором іпотеки, укладеним між ВАТ «Комерційний Банк «Хрещатик» та ЗАТ «Артанія» , посвідченим 24.01.2007 приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстрованого в реєстрі за №132, а саме: об»єкт нерухомого майна-нежитлові приміщення, об»єкт житлової нерухомості: Ні; опис об»єкта: загальна площа (кв.м.):343,4, опис: нежитлові приміщення в підвалі: : І; II; IV та на 1-у поверсі: від 1-1 по 1-3; від 14-1 по 14-7; від 15-1 по 15-3, 16-1, зміна площі з 333,4 кв.м. на 343,4 кв.м. в результаті уточнення площ, що знаходиться за адресою: Львівська обл., м. Львів, вул. Галицька, буд. 20, номер об»єкта в РПВН:5869940, реєстраційний номер об»єкта нерухомого майна: 924372146101.

В ході розгляду справи в суді першої інстанції, позивачем за первісним позовом долучено до позовної заяви Звіт про оцінку предмета іпотеки .Оцінка була проведена на замовлення позивача за первісним позовом, за результатами чого незалежним експертом-суб»єктом оціночної діяльності Консалтингова компанія «Самсон» ТОВ вартість Предмета іпотеки, станом на 20.06.2017, була визначена в сумі 40 253 000,00 грн.

ТОВ «Уні-Трейд-Груп ЛВ» - відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним) зазначив, що із наданого Звіту, який складено ТОВ «Самсон» , м.Київ, вбачається, що така оцінка проведена без огляду предмету іпотеки (с.10.12 Звіту), відтак, оцінка майна є протиправною і не може братися до уваги для вирішення спору. Відповідач за первісним позовом обгрунтовує свої заперечення посиланням на положення Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» , затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 №1440, який є обов»язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб»єктами оціночної діяльності, зокрема, яким визначені загальні вимоги до проведення незалежної оцінки майна.

Також, відповідачем за первісним позовом долучено до відзиву на позовну заяву Звіт про оцінку майна, який проведений 11 липня 2017 ФОП ОСОБА_6 (сертифікат суб»єкта оціночної діяльності виданий ФДМУ №181/16 від 01 березня 2016 року), за даними якого вартість предмета іпотеки станом на 11.07.2017 склала 130 020 002,00 грн.

З огляду на вищенаведене, матеріалами справи підтверджується, що між сторонами фактично існує спір стосовно вартості предмета іпотеки, а тому, позивачем за первісним позовом подано клопотання про призначення у справі судової експертизи вх.№3298/17 від 01.08.2017).

Так, згідно зі ст. 82 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні господарського спору по суті (задоволення позову, відмова в позові повністю або частково) господарський суд приймає рішення. Рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 Про судове рішення рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Зокрема, згідно з положеннями ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає у правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

При цьому, у відповідності до ч. 3 ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має створювати сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Також, за змістом системного аналізу приписів ст. ст. 43, 104 Господарського процесуального кодексу України з метою забезпечення законності та обґрунтованості судового рішення, на місцевий господарський суд покладено обов'язок всебічно та повно з'ясувати і дослідити обставини справи, що мають значення для її вирішення по суті.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

При цьому, згідно з п. 1 та п. 2 ч. 1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, а також недоведеність обставин, що мають значення для справи, які господарський суд визнав встановленими, є підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду.

Таким чином, суд, розглядаючи справу, має вживати заходів до всебічного й повного встановлення обставин спору, що не суперечить принципу змагальності, оскільки останній відображається в змісті процесуальних прав та обов'язків осіб, що беруть участь у справі та реалізується в сукупності з принципами рівності, диспозитивності та безпосередності.

Згідно із ч. ч. 1, 3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, зокрема, на підставі рішення суду.

Відповідно до ч.3 ст.37 Закону іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб»єктом оціночної діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду, зокрема зазначається початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Виходячи зі змісту поняття «ціна» як форми грошового вираження вартості товару, послуг тощо, аналізу норм статей 38, 39 Закону України «Про іпотеку» судова колегія погоджується із судом першої інстанції, що у розумінні норми статті 39 Закону «Про іпотеку» встановлення початкової ціни предмету іпотеки у грошовому вираженні визначається за процедурою, передбаченою частиною шостою статті 38 цього Закону.

Вказаної позиції дотримується Верховний Суд України у постанові від 27.05.2015 р. у справі № 6-61цс15.

Згідно з ч. 6 ст. 38 Закону України «Про іпотеку» ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Як зазначалось вище, в матеріалах справи наявні два різні висновки про вартість предмету іпотеки за іпотечним договором, які були надані позивачем та відповідачем за первісним позовом, та згідно з якими ринкова вартість іпотечного майна суттєво відрізняється.

Нормами ст. 43 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що початкова ціна продажу предмета іпотеки встановлюється рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а якщо вони не досягли згоди, - на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність, при цьому початкова ціна продажу майна не може бути нижчою за 90 відсотків його вартості, визначеної шляхом його оцінки.

В ході розгляду справи в суді першої інстанції позивач за первісним позовом не погодився з наданим відповідачем за первісним позовом Звітом про оцінку майна, складеним суб'єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_6, згідно з яким вартість предмета іпотеки станом на 11.07.2017 склала 130 020 002,00 грн., оскільки є інший висновок, складений незалежним експертом-суб»єктом оціночної діяльності на замовлення позивача за первісним позовом, згідно якого вартість предмета іпотеки станом на 20.06.2017 року становить 40 253 000,00 грн.

Позивач за первісним позовом в обгрунтування необхідності призначення експертизи посилається на те, що початкова ціна предмета іпотеки не береться до уваги судом у разі заявлення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодержателю права власності на нього, оскільки згідно із ч.3 ст.37 Закону іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб»єктом оціночної діяльності.

Відповідач за первісним позовом вважає, що оскільки оцінка вартості іпотечного майна за Звітом позивача (який складений ТОВ «Самсон» , м.Київ) проведена без огляду предмету іпотеки, то така оцінка майна є протиправною і не може братися до уваги для вирішення спору.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної в Аналізі судової практики застосування судами законодавства, яке регулює іпотеку як заставу нерухомого майна, якщо між сторонами виникає спір щодо такої оцінки, то залежно від того, яка сторона її оспорює, ця сторона зобов'язана довести інший розмір, зокрема заявити клопотання про призначення та проведення відповідної судової експертизи. Початкова ціна предмета іпотеки не береться до уваги судом у разі заявлення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодержателю права власності на нього, оскільки згідно із ч.3 ст.37 Закону іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб»єктом оціночної діяльності.

З огляду на зазначене , а також враховуючи , що між сторонами існує спір стосовно вартості предмету іпотеки на час звернення позивача до суду, а визначення його вартості потребує спеціальних знань, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про необхідність призначення у даній справі судової експертизи для встановлення вартості об'єкту нерухомості, що є предметом іпотеки.

Частиною 1 статті 41 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.

Спеціальні знання - це професійні знання, отримані в результаті навчання, а також навички, отримані обізнаною особою в процесі практичної діяльності в різноманітних галузях науки, техніки та інших суспільно корисних галузях людської діяльності, які використовуються разом з науково-технічними засобами під час проведення експертизи. Змістом спеціальних знань є теоретично обґрунтовані і перевірені практикою положення і правила, які можуть відноситися до будь-якої галузі науки, техніки, мистецтва тощо.

Необхідність судової експертизи в господарському судочинстві зумовлена тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів (обставин), дані про які потребують спеціальних досліджень. Експертиза - це науковий, дослідницький шлях до висновків, які формулюються у висновку експерта, про фактичні обставини справи.

В Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Дульський проти України" (Заява № 61679/00) від 01.06.2006, зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури. Більше того, суд вирішує питання щодо отримання додаткових доказів та встановлює строк для їх отримання.

Як на тому наголошено в пункті 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №4 від 23.03.2012 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

Отже, в даному випадку має бути призначена оціночно-будівельну нерухомого майна , яке є предметом іпотеки.

Згідно з п. 5.2. Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 № 1950/5) основними завданнями оціночно-будівельної експертизи є, зокрема, визначення різних видів вартості поліпшень будівель та їх частин, споруд, передавальних пристроїв тощо, а до орієнтовного переліку вирішуваних питань віднесено наступне: «Яка вартість (зазначити вид вартості: ринкова, залишкова, ліквідаційна, вартість ліквідації, спеціальна, інвестиційна тощо) об'єкта нерухомого майна (зазначити об'єкт: будівля, приміщення, квартира, споруда тощо)?» .

Відповідно до частин 2, 3 статті 41 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом. Остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом в ухвалі. Проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про судову експертизу". Особа, яка проводить судову експертизу (далі - судовий експерт) користується правами і несе обов'язки, зазначені у статті 31 цього Кодексу.

Проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України «Про судову експертизу» . Особа, яка проводить судову експертизу користується правами і несе обов'язки, зазначені у статті 31 цього Кодексу.

Так, відповідно до п. 7. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 №4 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» з урахуванням вимог частини третьої статті 41 ГПК господарський суд доручає проведення судових експертиз установам та особам, зазначеним у статтях 7, 9 і 10 Закону.

Згідно з частиною другою статті 10 Закону судовими експертами державних спеціалізованих установ можуть бути фахівці, які мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку та отримали кваліфікацію судового експерта.

За загальним правилом доручати проведення судової експертизи можливо лише тим особам, яких атестовано відповідно до Закону і включено до Державного реєстру атестованих судових експертів, ведення якого покладено на Міністерство юстиції України (стаття 9 Закону).

Як вбачається із поданого клопотання позивач за первісним позовом просив суд доручити проведення експертизи судовим експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, який, як стверджує позивач, є найбільш авторитетною установою України, що проводить судові експертизи за понад 90 експертними спеціальностями.

Господарським судом відхилено в цій частині клопотання представника позивача за первісним позовом.

В ході розгляду справи в суді апеляційної інстанції ТОВ «Інформаційно-консультаційний центр розвитку підприємництва у Печерському районі» у відзиві на апеляційну скаргу також просить змінити ухвалу суду в частині доручення проведення оціночно-будівельної експертизи Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз та доручити проведення вказаної експертизи Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (03057, м.Київ, вул. Смоленська, буд.6)

Щодо вищенаведеного судова погоджується із судом першої інстанції з огляду на наступне..

Пунктом 8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" від 23.02.2012 № 4 визначено, що визначаючись з експертною установою, яка проводитиме судову експертизу, господарський суд має враховувати положення пункту 1.5 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень (затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5), згідно з якими експертизи проводяться, як правило, за зонами регіонального обслуговування. Цим же пунктом передбачено, що за наявності обставин, які зумовлюють неможливість або недоцільність проведення експертизи за зоною обслуговування, особа або орган, які призначають експертизу, зазначивши відповідні мотиви, можуть доручити її виконання експертам іншої установи. З урахуванням наведеного, а також припису пункту 3 частини другої статті 86 ГПК, у разі призначення господарським судом судової експертизи не за зоною регіонального обслуговування мотиви такого призначення мають бути зазначені в ухвалі про призначення експертизи.

В матеріалах справ відсутні обставини, які б підтверджували неможливість проведення Львівським науково-дослідним інститутом судових експертиз призначеної господарським судом судової експертизи у даній справі. Та обставина, зазначена у листі ЛНДІСЕ від 02.08.2017, що строк проведення оціночно-будівельної експертизи складатиме біля 60 календарних днів не спростовує можливість проведення експертизи Львівським науково-дослідним інститутом судових експертиз.

За таких обставин, господарським судом правомірно доручено проведення експертизи у даній справі Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (м. Львів, вул.Липинського,54), враховуючи місцезнаходження іпотечного майна.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.79 ГПК України господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадках призначення господарським судом судової експертизи.

Господарський процесуальний кодекс України передбачає два види зупинення провадження у справі: обов'язковий, зазначений в законі, за наявності якого господарський суд зобов'язаний зупинити провадження у справі (ч.1 ст.79 ГПК України), і факультативний, необов'язковий для господарського суду, але який застосовується на його розсуд, зокрема, у випадках призначення господарським судом судової експертизи (п.1 ч.2 ст.79 ГПК України).

Виходячи зі змісту частини другої статті 79 ГПК України, необхідною передумовою для застосування такого необов'язкового виду зупинення провадження у справі мають бути обставини, що перешкоджають її розгляду по суті заявлених позовних вимог, а призначення судової експертизи у відповідності до ст.41 ГПК України можливе у випадку, коли при вирішенні господарського спору виникають питання, які потребують спеціальних знань.

Як вбачається з матеріалів справи господарський суд ухвалою від 01.08.2017 призначив у даній справі проведення судової експертизи, з огляду на необхідність вирішення ряду питань, що потребують спеціальних знань, для встановлення фактичних даних, що входять до предмету доказування, у зв'язку з чим зазначеною ухвалою на підставі ст. 79 ГПК України було зупинено провадження у справі до часу вирішення експертами Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз наведених в ухвалі питань.

Згідно із ч.5 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про зупинення провадження у справі може бути оскаржено.

Колегія суддів вважає, що оскільки ухвала місцевого господарського суду від 01.08.2017 містить положення про призначення судової експертизи у справі, то з врахуванням приписів вищезазначених процесуальних норм місцевий господарський суд мав правові підстави для зупинення провадження у справі на підставі ст.79 ГПК України.

Отже, зупинення провадження у справі місцевим господарським судом у зв'язку з призначенням судової експертизи базується на нормах чинного процесуального законодавства, а висновок скаржника про відсутність у місцевого господарського суду підстав для зупинення провадження у справі є помилковим.

Враховуючи наведене, судова колегія вважає, що господарським судом першої інстанції обґрунтовано зупинено провадження у справі.

З огляду на викладене, ухвала господарського суду прийнята із дотриманням норм законодавства, у відповідності до обставин справи, а тому підстав для її зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.

Згідно вимог ст.49 ГПК України судові витрати за розгляд апеляційної скарги слід покласти на скаржника.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 99, 103, 105, 106 ГПК України, -

Львівський апеляційний господарський суд П О С Т А Н О В И В:

1.Ухвалу Господарського суду Львівської області від 01.08.2017 року у справі № 914/1288/17 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2.Справу направити у Господарський суд Львівської області.

3.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Галушко Н.А.

Суддя Данко Л.С.

Суддя Орищин Г.В.