Ухвала

від 11.09.2017 по справі 908/5214/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 24/169/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

11.09.2017 Справа № 908/5214/15

Суддя господарського суду Запорізької області Азізбекян Т.А., розглянувши заяву Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі № 908/5214/15

за позовом: Приазовської селищної ради Приазовського району Запорізької області (72400, Запорізька область, Приазовський район, смт. Приазовське, вул. Покровська, буд. 5)

до відповідача-1: Приватного підприємства «Роса-2» (72400, Запорізька область, Приазовський район, смт. Приазовське, вул. Квіткова, буд. 59-Б)

до відповідача-2: Приватного підприємства «Роса-6» (72400, Запорізька область, Приазовський район, смт. Приазовське, вул. Квіткова, буд. 59-В)

третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні позивача - Виконавчий комітет Приазовської селищної ради Приазовського району Запорізької області (72400, Запорізька область, Приазовський район, смт. Приазовське, вул. Покровського, буд. 5)

про витребування майна

Заявник: Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (69006, м. Запоріжжя, пр. Металургів, 6)

За участю представників сторін:

від позивача - не з'явився;

від відповідача -1 - не з'явився;

від відповідача -2 - не з'явився;

від третьої особи - не з'явився;

від ВПВР УДВС ГТУЮ у Запорізькій області - ОСОБА_1, довіреність б/н від 01.06.2017 р.

ВСТАНОВИВ:

31.07.2017р. до суду надійшла заява Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі № 908/5214/15. Заяву подано із вимогою змінити спосіб та порядок виконання судового рішення, на підставі ст.ст. 18,33 Закону України Про виконавче провадження та ст.. 121 ГПК України.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 31.07.2017р., було відкладено вирішення питання про прийняття заяви Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі № 908/5214/15 до повернення до господарського суду Запорізької області справи № 908/5214/15 з Донецького апеляційного господарського суду.

29.08.2017р. матеріали справи № 908/5214/15 були повернені до господарського суду.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 29.08.2017 р. у цій справі № 908/5214/15 розгляд заяви призначено на 11.09.2017 р. на 14 год. 30 хв.

В судовому засіданні 11.09.2017 р. представник заявника підтримав заяву та просив суд її задовольнити, враховуючи наявні на сьогодні обставини, що ускладнюють виконання рішення, а тому є підстави для зміни способу і порядку виконання судового рішення з зобов'язання ПП Роса-2 повернути майно, що належить Приазовській селищній раді Приазовського району Запорізької області, передане в управління 01 серпня 2008 року, у відповідності до акту прийому-передачі від 01.08.2008 року на вилучення у ПП Роса-2 та передачу Приазовській селищній раді Приазовського району Запорізької області майна, яке їй належить та було передане в управління 01 серпня 2008 року, у відповідності до акту прийому-передачі від 01 серпня 2008 року.

Представник боржника (відповідача) в судове засідання не з'явився, у відзиві на заяву, який надійшов до суду 18.08.2017 р. просив суд залишити заяву без задоволення, з підстав того, що у державного виконавця наявні передбачені законодавством засоби виконання судового рішення і жодних обставин, що унеможливлюють його виконання у порядку та способом, раніше встановленим судом, не існує.

Представники позивача , відповідачів та третьої особи в судове засідання не з'явились.

Всі учасники судового процесу з розгляду скарги були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання.

Неявка представників сторін не перешкоджає розгляду цієї заяви.

Розгляд заяви здійснювався без застосування технічних засобів запису судового процесу.

По закінченні судового засідання судом винесено ухвалу про задоволення заяви та зміну способу та порядку виконання судового рішення, з урахуванням наступного:

Приазовська сільрада звернулася до господарського суду Запорізької області з позовом до Приватного підприємства «Роса-2» про зобов'язання повернути майно, передане в оперативне управління згідно акту приймання-передачі від 01.08.2008 року.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 21.12.2015 року до участі у справі в якості іншого відповідача було залучено Приватне підприємство «Роса-6» , а в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Виконавчий комітет Приазовської сільради.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 25.02.2016 року позов Приазовської сільради задоволено частково - зобов'язано ПП «Роса-2» повернути майно, що належить Приазовській сільраді, передане в управління 01.08.2008 року відповідно до акту прийому-передачі від 01.08.2008 року, а саме: холодильник, інв. № 585, вартістю 80,00 грн., автомобіль НОМЕР_1, інв. № 261, вартістю 61803,68 грн., автомобіль КО 503 Б на шасі ГАЗ 53, р/н НОМЕР_2, інв. № 280, вартістю 53763,39 грн., автомобіль КО 309 на шасі ГАЗ 53, р/н НОМЕР_3, інв. № 365, вартістю 53763,82 грн., автомобіль КО 505 на шасі КАМАЗ 53213, р/н НОМЕР_4, інв. № 366, вартістю 113213,71 грн., автомобіль КО 413 на шасі ГАЗ 5314, р/н НОМЕР_5, інв. № 386, вартістю 68540,34 грн., автомобіль КО 413 на шасі ГАЗ-5319, р/н НОМЕР_6, інв. № 388, вартістю 68540,34грн., автомобіль ГАЗ 53 АВВ 3,6а, р/н 024 96 НР, інв. № 574, вартістю 88985,28 грн., автомобіль ГАЗ-56 на шасі ГАЗ 5319, р/н НОМЕР_7, інв. № 283, вартістю 45926,00 грн., автомобіль НОМЕР_8, інв. № 457, вартістю 28516,46 грн., свердловину № 19, інв. № 94-с, вартістю 10844,00 грн., свердловину № 20, інв. № 94-с, вартістю 10844,00 грн., свердловину № 22, інв. № 94-с, вартістю 10846,00 грн., мережі азбестоцементні сел. Приазовське, інв. № 95, 30,1 км., вартістю 535780,00 грн., мережі азбестоцементні пос. Приазовське, інв. № 95, 4,5 км., вартістю 33705,00 грн., мережі азбестоцементні с. Таврическоє, інв. № 95, 5,0 км., вартістю 37450,00 грн., мережі азбестоцементні с. Білорічанське, інв. № 95, 2,0 км., вартістю 14980,00 грн., мережі чавунні, інв. № 95-а, 16,32 км., вартістю 267915,57 грн., мережі поліетиленові с. Приазовське, інв. № 95-п, 6,1 км., вартістю 255298,75 грн., мережі поліетиленові с. Гамівка, інв. № 95-п, 1,5 км., вартістю 75104,85 грн., водопровідний ввід азбестоцементний, інв. №95-в, 0,1 км., вартістю 524,30 грн., водопровідний ввід чавунний інв. № 95-в, 0,1 км., вартістю 832,20 грн., водопровідний ввід поліетиленовий, 0,988 км., інв. № 95-в, вартістю 39144,30 грн., водопровідний ввід стальний, інв. №95-в, 0,72 км., вартістю 22201,00 грн., артсвердловину № 21, інв. № 115, 1км., вартістю 18251,92 грн., будівлю насосної (вул. Петровського), інв. №345, вартістю 74006,00 грн., хлораторну, інв. № 346, вартістю 35800,00 грн., резервуар верхньої насосної, інв. № 352, вартістю 20217,00 грн., резервуар верхньої насосної, інв. № 352а, вартістю 20218,00 грн., вигреб інв. № 53, вартістю 13897,00 грн., будівлю насосної (вул. Куйбишева), інв № 583, вартістю 4782,00 грн., огородження верхньої насосної, інв. № 584, вартістю 81712,00 грн., резервуари вигребні, інв. № 518, вартістю 15000,00 грн., ємкістю 4 куб. м, інв. № 582, вартістю 2040,00 грн., огородження насосної (вул. Куйбишева), інв. № 585, 23 м., вартістю 19639,00 грн., свердловину ЦРБ, інв. № 586, вартістю 8000,00 грн., свердловину (вул. Куйбишева), інв. № 587, вартістю 16149,73 грн., вежу Рожновського, інв. № 517, вартістю 20000,00 грн., артсвердловину № 15/20 с. Таврійське, інв. № 593, вартістю 12078,78 грн., артсверловину № 23 с. Гамівка, інв. № 595, вартістю 9606,89 грн., насос Д320/50 сітьовий, інв. № 590, вартістю 2750,00 грн., головний рубильник, інв. № 471, вартістю 800,00 грн., ящик ЯРВ, інв. № 472, вартістю 400,00 грн., вольтметр, інв. № 473, вартістю 100,00 грн., електродвигун, інв. № 550, вартістю 1132,50 грн., трансформатор в. насосної, інв. № 110, вартістю 812,00 грн., трансформатор н. насосної, інв. № 334, вартістю 943,00 грн., будівлю н. насосної, інв. № 334, вартістю 161,00 грн., зварювальний апарат САК, інв. № 526, вартістю 233,04 грн., лічильник 3-х фазний, інв. №554, вартістю 120,00 грн. та артсвердловину с. Белореченске 15/19, інв. №614, вартістю 16757,60 грн. В іншій частині позову, відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 15.06.2016 року рішення господарського суду Запорізької області від 25.02.2016 року змінено шляхом виключення з його резолютивної частини переліку наступного майна: автомобіля КО 505 на шасі КАМАЗ 53213, р/н НОМЕР_4, інв. № 366, автомобіля НОМЕР_8, інв. № 457, сітьового насосу Д320/50, інв. № 590, головного рубильника, інв. № 471, ящика ЯРВ, інв. № 472, вольтметра, інв. № 473, електродвигуна, інв. № 550 та лічильника 3-х фазного, інв. № 554. В іншій частині рішення місцевого господарського суду залишено без змін.

Зокрема, колегією суддів встановлено наступне:

«…16.01.2003р. між Приазовською селищною радою (Власник) та приватним підприємством «Роса-2» (Отримувач) укладено договір про передачу майна в оперативне управління, згідно якого Власник передає в оперативне управління Отримувачу майно, яке використовується для обслуговування водопровідної та каналізаційної мереж селища, а також надання послуг по вивозу твердих побутових відходів, у тому числі саму водопровідну та каналізаційну мережі, а також об'єкти адміністративного призначення, а Отримувач приймає це майно в оперативне управління, володіє, користується та розпоряджується ним у відповідності з діючим законодавством згідно предмету та цілям своєї діяльності. (п. 1.1.)

Пунктом 1.2. договору встановлено, що факт передачі майна підтверджується складанням акту приймання-передачі, який є невід'ємною частиною договору.

Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до моменту фактичного прийняття майна Отримувачем. Зміни у договір можуть бути внесені шляхом підписання сторонами додаткової угоди (розділ 3).

01.08.2008р. Приазовська селищна рада Приазовського району Запорізької області (Установник управління) та приватне підприємство «Роса-2» (Управитель), у зв'язку з необхідністю приведення своїх взаємовідносин до норм цивільного, господарського законодавства та бухгалтерського обліку уклали угоду про зміну умов договору передачі майна в оперативне керування від 16.01.2003р., згідно якої сторони виклали договір від 16.01.2003р. в новій редакції.

Відповідно до п. 1.1. договору управління майном від 16.01.2003р. в редакції угоди від 01.08.2008р., установник управління передає в управління Управителю майно, що використовується для обслуговування водопровідної та каналізаційної мереж на території Приазовської селищної ради, а також надання послуг з вивозу твердих побутових відходів, в тому числі водопровідну мережу, а також об'єкти адміністративного призначення, а Управитель приймає це майно в управління та зобов'язується здійснювати від свого імені управління цим майном виключно в інтересах Установника управління.

Згідно п. 1.2. договору, перелік майна, що передається в управління, вказаний у Додатку № 1, що є невід'ємною частиною цього договору.

Факт передачі майна підтверджується двостороннім актом приймання-передачі, що є невід'ємною частиною цього договору (Додаток № 1). Передача майна Установником управління повинна бути здійснена на протязі п'яти днів з моменту підписання сторонами цього договору. Вартість майна на момент передачі визначається за актом експертної оцінки, що проводиться Установником управління та Управителем після фактичної передачі майна, проведеної безпосередньо після реєстрації Управителя як суб'єкта підприємницької діяльності. Вартість майна за результатами експертної оцінки відображається у балансі Управителя. При неможливості проведення експертної оцінки майна, в балансі Управителя вказується його вартість за актом приймання-передачі (п. 1.3.).

Згідно п. 3.1., договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 20 квітня 2014 року.

Розділом 4 договору сторони узгодили, що договір може бути припинений у разі: загибелі майна, переданого в управління; за заявою однієї із сторін у зв'язку із закінченням строку дії договору; відмови однієї із сторін від договору у зв'язку з неможливістю здійснювати управління майном; дострокового припинення управління майном за рішенням суду (п. 4.1.). У разі припинення договору майно, передане в управління, повертається Установнику управління, за вирахуванням вартості покращень цього майна, здійснених за рахунок Управителя (п. 4.2.).

Матеріалами справи підтверджується, що майно, яке є об'єктом управління за договором, передане позивачем відповідачу 1 - 01.08.2008року на підставі акта приймання-передачі майна.

Одночасно, Пунктом 1.7. договору управління майном від 16.03.2003р. в редакції угоди від 01.08.2008р. сторони узгодили, що Управитель має право передати отримане за дійсним договором частину або все майно третім особам на таких же умовах без узгодження з Уставником управління. Строк передачі не може перевищувати строк дії дійсного договору управління.

Як встановлено господарським судом, 01.08.2008р. між ПП «Роса-2» (Сторона-1) та ПП «Роса-6» (Сторона-2) укладено договір управління майном, за умовами якого Сторона-1 є управителем майна, у відношенні якого складений дійсний договір, згідно договору управління майном від 16.01.2003 року із змінами 2008 року.

Відповідно до п. 1.2. цього договору, Сторона-1 передає Стороні-2 майно в управління, що використовується для обслуговування каналізаційної мережі на території Приазовської селищної ради, а також надання послуг з вивозу твердих побутових відходів, а Сторона-2 приймає це майно в управління та зобов'язується здійснювати від свого імені управління цим майном. Перелік майна, що передається в управління, вказаний у Додатку № 1, що є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно п. 1.3. договору, факт передачі майна підтверджується актом приймання-передачі, що є невід'ємною частиною цього договору (Додаток № 2).

Актом приймання - передачі від 01.08.2008р. майно, згідно наведеного переліку, передане в управління відповідачу 2…

…Договір управління майном № 16 від 16.01.2003р. (в редакції угоди від 01.08.2008р.) за своєю правовою природою є договором управління майном і підпадає під правове регулювання норм статей 1029-1044 ЦК України та є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст.ст.173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст.629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Як зазначалось вище, умовами п. 4.1. договору встановлено, що останній діє до 20.04.2014р., проте, оскільки відповідачем не було вчинено дій, пов'язаних з поверненням майна, позивач 29.04.2014р. листом №540 звернувся до відповідача 1 з вимогою про надання прізвищ представників підприємства для включення в склад комісії для укладання акту приймання-передачі майна за договором управління майном та передання майна на баланс селищної ради у зв'язку із закінченням 20.04.2014р. строку дії договору.

Крім того, позивачем направлено відповідачу 1 досудову вимогу № 842 від 03.08.2015р., якою повідомлено відповідача про те, що у зв'язку з закінчення строку договору управління майном від 16.01.2003р. запропоновано відповідачу негайно повернути майно, передане ПП «Роса-2» за актом прийому-передачі від 01.08.2008р.

В свою чергу, відповідачем 1 надана відповідь № 68 від 10.08.2015р., згідно якої останній зазначив, що досудова вимога не може бути розглянута, оскільки не містить точного переліку майна. Вимога містить посилання на акт приймання-передачі майна від 2008 року. Однак, частина отриманого за актом майна за згодою ради та у зв'язку з закінченням строку експлуатації - списана. У зв'язку з цим відповідач 1 просив уточнити перелік майна, яке підлягає поверненню.

Фактичні обставини справи та докази на їх підтвердження свідчать про те, що договір управління майном №16 від 16.01.2003р. в редакції від 01.08.2008р. припинив свою дію 20.04.2014р. в силу його умов та ст.1044 ЦК України, у зв'язку із закінченням строку, на який він був укладений.

Враховуючи викладене, матеріалами справи доведено, що Приватне підприємство «Роса-2» , с. Приазовське, Запорізька область свого обов'язку щодо повернення майна, яке передане в управління за договором управління майном №16 від 16.01.2003р. в редакції угоди від 01.08.2008р., після закінчення строку дії договору - не виконав та продовжує користуватись майном без достатніх на те правових підстав.» .

За результатами касаційного оскарження постанову апеляційного суду залишено без змін.

Згідно постанови Вищого господарського суду України від 15.11.2016 р. у цій справі, «…Суд першої інстанції, з посиланням на ст.ст. 11, 317, 319, 400, 1031, 1033, 1036 Цивільного кодексу України, ст.ст. 37 Господарського кодексу України, та представлені докази у справі, встановивши, що Договір № 16 від 16.01.2003 року, в редакції угоди від 01.08.2008 року, припинив свою дію ще 20.04.2014 року, а майно, передане ПП «Роса-2» в оперативне управління, останнім повернуто не було, тоді як частина цього майна, яке було передано за актом приймання-передачі від 01.08.2008 року, уже було списано за згодою Позивача, у зв'язку із закінченням строку експлуатації, дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення даного позову.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції, погодившись з висновками суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог Приазовської сільради, та встановивши, що частина майна, перелік якого міститься у відповідному Акті приймання-передачі від 01.08.2008 року, на час розгляду даної справи в суді уже списана, у зв'язку з закінченням строку експлуатації, проте, у резолютивній частині свого рішення суд першої інстанції помилково вказав на це списане майно, як таке, що підлягає поверненню Позивачу, дійшов висновку про зміну останнього, шляхом виключення з його резолютивної частини перелік такого майна, а саме - автомобіля КО 505 на шасі КАМАЗ 53213, р/н НОМЕР_4, інв. № 366, автомобіля НОМЕР_8, інв. № 457, сітьового насосу Д320/50, інв. № 590, головного рубильника, інв. № 471, ящика ЯРВ, інв. № 472, вольтметра, інв. № 473, електродвигуна, інв. № 550 та лічильника 3-х фазного, інв. № 554, залишивши іншу частину рішення місцевого господарського суду, без змін.

На думку колегії суддів касаційної інстанції, висновки суду апеляційної інстанції, відповідають фактичним обставинам справи та наявним матеріалам і ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права, з дотриманням процесуальних норм…» .

На виконання постанови Донецького апеляційного господарського суду від 15.06.2016р. у справі № 908/5214/15, господарським судом Запорізької області видано наказ від 20.07.2016р.

Державним виконавцем 04.08.2016 р., на підставі заяви стягувача від 01.08.2016 р. № 1017, відкрито виконавче провадження шляхом винесення постанови про відкриття виконавчого провадженження..

Постановою про відкриття виконавчого провадження від 04.08.2016 р. ВП № 51824122 з примусового виконання наказу № 908/5214/15, виданого 20.07.2016 господарським судом Запорізької області про зобов'язання ПП «Роса-2» повернути майно, що належить Приазовській селищній раді Приазовського району Запорізької області, передане в управління 01.08.2008 року, у відповідності до акту прийому - передачі від 01.08.2008 року, боржнику був наданий строк для добровільного виконання до 10.08.2016 року.

Постановою державного виконавця від 13.02.2017 на ПП «Роса-2» за невиконання рішення суду у цій справі, що зобов'язує боржника вчинити певні дії, був накладений штраф у розмірі 5 100 грн. 00 коп.

Боржник, в порядку ст. 121-2 ГПК України, оскаржив вказану постанову державного виконавця до господарського суду Запорізької області.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 03.04.2017 р. скаргу від 23.02.2017р. Приватного підприємства «Роса-2» на рішення державного виконавця Приазовського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_2 від 13.02.2017р., оформлене постановою, про накладення штрафу на ПП «Роса-2» в розмірі 5 100 грн. 00 коп. за невиконання судового рішення у справі № 908/5214/15 залишено без задоволення.

Постановою державного виконавця від 10.03.2017 на ПП «Роса-2» за повторне невиконання рішення суду у цій справі, за яким боржник зобов'язаний вчинити певні дії, був накладений штраф у розмірі 10 200 грн. 00 коп.

Постановою про розшук майна боржника від 16.03.2017 р. державним виконавцем оголошено в розшук транспортні засоби боржника, які необхідно передати згідно судового рішення.

Як встановлено судом в ухвалі від 20.04.2017 р. у цій справі, яка вступила в закону силу, згідно письмової заяви стягувача від 11.08.2016 № 1061, боржник в наданий строк рішення суду самостійно не виконав. 21.09.2016 до відділу надійшла заява стягувача з інформацією, що боржником рішення суду не виконується, нічого з переліку майна, яке підлягає передачі, не повернуто. Також в заяві було зазначено, що транспортні засоби, які згідно рішення суду підлягають поверненню, приблизно у 2010 році, на підставі рішення Приазовської селищної ради від 19.05.2010 № 2 були переоформлені на нового власника - Приватне підприємство «Роса-2» (код ЄДРПОУ 32060474) та отримали нові реєстраційні номери, а саме: 1) автомобиль НОМЕР_9: новий р/н НОМЕР_10; 2) автомобиль КО 503 Б на шасі ГАЗ-53, р/н НОМЕР_2: новий р/н НОМЕР_11; 3) автомобиль КО 309 на шасі ГАЗ 53, р/н НОМЕР_3: новий р/н НОМЕР_12; 4)автомобиль КО 413 на шасі ГАЗ 5314, р/н НОМЕР_5: новий р/н НОМЕР_13; 5) автомобиль КО 413 на шасі ГАЗ 5319, р/н НОМЕР_6: новий р/н НОМЕР_14; 6) автомобиль НОМЕР_15: новий р/н НОМЕР_16; 7) автомобиль ГАЗ 56 на шасі ГАЗ 5319, р/н НОМЕР_7: новий р/н НОМЕР_17. З метою підтвердження вказаної інформації державним виконавцем до територіального сервісного центру регіонального сервісного центру МВС України в Запорізькій області був направлений відповідний запит за вих. № 3934/04. 27.01.2017 до виконавця надійшла письмова інформація територіального сервісного центру регіонального сервісного центру МВС України в Запорізькій області від 20.01.2017 № 31/8/2343-35 з підтвердженням отримання транспортними засобами, які згідно судового рішення підлягають передачі, нових реєстраційних номерів.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 13.07.2017 р. у цій справі, яка вступила у закону силу, відхилена заява про роз'яснення судового рішення, з підстав того, що рішення суду у даній справі та наказ про його примусове виконання містять чітко визначені судом індивідуальні особливості майна, яке підлягає поверненню. Ці індивідуальні особливості майна визначені судом на момент прийняття рішення.

Згідно ч. 3 ст. 63 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Державним виконавцем направлено повідомлення про вчинення кримінального правопорушення відносно посадових осіб підприємства боржника, копія якого міститься в матеріалах справи.

Вимогою державного виконавця від 09.06.2017р. зобов'язано керівника ПП Роса2 виконати рішення суду та з'явитись на адресу відділу для надання пояснень. Проте станом на дату заяви, рішення суду боржником не виконано, керівник на адресу відділу не з'явився.

Тобто, станом на дату заяви наявні підстави для завершення виконавчого провадження, оскільки рішення не може бути виконано без участі боржника

Пунктом 3 частини 1 статті 10 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що одним із заходів примусового виконання рішень є вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні.

Статтею 33 Закону України Про виконавче провадження встановлено, що у разі за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

25.07.2017р. на адресу відділу надійшов лист стягувача в особі Приазовській селищній і Приазовського району Запорізької області, згідно якого стягувач просить виконавця звернутись до господарського суду Запорізької області з поданням про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Посилаючись на наявні обставини, що ускладнюють виконання судового рішення у цій справі, заявник просить змінити спосіб та порядок виконання судового рішення по справі № 908/5214/15, а саме: з зобов'язання ПП "Роса-2" повернути майно, що належить Приазовській селищній раді Приазовського району Запорізької області, передане в управління 01 серпня 2008 року, у відповідності до акту прийому-передачі від 01 серпня 2008 року на вилучення у ПП "Роса-2" та передачу Приазовській селищній раді Приазовського району Запорізької області майна, яке належить та було передане в управління 01 серпня 2008 року, у відповідності до акту прийому-передачі від 01 серпня 2008 року.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення представника заявника, суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню, і суд для реального виконання судового рішення змінює спосіб та порядок його виконання, з урахуванням наступного:

Відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, господарський суд за власною ініціативою, за заявою сторони виконавчого провадження , за заявою виконавця, поданою на підставі заяви сторони виконавчого провадження, або за заявою державного виконавця, поданою з власної ініціативи, у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", суд, який видав виконавчий документ, може змінити спосіб та порядок виконання рішення, ухвали, постанови у порядку, передбаченому частиною першою цієї статті.

Згідно розділу 7 Постанови Пленуму ВГСУ від 17.10.2012 р. № 9 Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судов України підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

Ухвала про відстрочку або розстрочку виконання рішення, зміну способу та порядку виконання рішення, ухвали, постанови підлягає виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", тому відповідний наказ у такому випадку не видається.

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

За приписом ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов'язковість рішень суду.

За приписами ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження» .

Згідно ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» , виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Статтею 19 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що боржник зобов'язаний утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення.

Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

Так, обґрунтовуючи свою заяву, заявник посилається на те, що на сьогодні наявні обставини, які ускладнюють виконання рішення суду. В підтвердження зазначених обставин, заявник додає до матеріалів справи відповідні докази.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно з п. 4 ст. 129 Конституції України, статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, наявність яких унеможливлює виконання рішення суду або утруднює його виконання, у зв'язку з чим, суд зобов'язаний оцінити ті обставини, на які посилається заявник (відповідач), та докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України.

За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності,

керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Як встановлено судом, та підтверджується вищевикладеними обставинами і доказами, наданими заявником, на сьогодні наявні обставини, що ускладнюють виконання судового рішення у цій справі про зобов'язання повернути майно. А отже, враховуючи, що одним із заходів примусового виконання рішень є вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні, суд вважає, що заявником доведено, та матеріалами справи підтверджується виключність обставин, що призводять до неможливості виконання судового рішення у встановлених рішенням способом та порядку та для реального виконання судового рішення у цій справі необхідно змінити саме спосіб та порядок виконання цього судового рішення у цій справі.

До того ж, суд враховує, що рішення суду у даній справі та наказ про його примусове виконання містять чітко визначені судом індивідуальні особливості майна, яке підлягає поверненню. Ці індивідуальні особливості майна визначені судом на момент прийняття рішення.

При цьому, у постанові Донецького апеляційного господарського суду від 15.06.2016 р. у цій справі зазначено: Доводи відповідача 1 стосовно неможливості повернення спірного майна з причин його відсутності та знаходження в управлінні відповідача 2, також судом до уваги не приймаються, оскільки за договором управління майном від 16.01.2003р. Приазовською селищною радою майно передавалося саме ПП «Роса-2» й обов'язок повернути майно після закінчення дії договору покладено саме на відповідача 1. Також, відповідач 1 посилався на проведення перереєстрації транспортних засобів, переданих за договором управління та отримання свідоцтв про їх реєстрацію, однак вказані дії не свідчать про набуття останнім права власності на вказані автомобілі, оскільки згідно ст. 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. В свою чергу, пунктом 1.5. договору управління майном №16 від 16.01.2003р. передбачено, що Управитель (Приватне підприємство «Роса-2» ) є довірчим власником майна, отриманого в управління. Одночасно, пунктом 5 ст. 1033 Цивільного кодексу України визначено, що договір про управління майном не тягне за собою переходу права власності до управителя на майно, передане в управління. Таким чином, твердження скаржника з цього приводу, є безпідставним… .

На підставі ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, суд задовольняє заяву виконавчої служби.

На підставі вищевкладеного, керуючись ст. ст. 86, 121 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі № 908/5214/15 задовольнити.

2. Змінити спосіб та порядок виконання рішення господарського суду Запорізької області від 25.02.2016 року у справі № 908/5214/15 (з урахуванням постанови Донецького апеляційного господарського суду від 15.06.2016 року та судового наказу від 20.07.2016р. у цій справі), з зобов'язання ПП «Роса-2» повернути майно, що належить Приазовській селищній раді Приазовського району Запорізької області, передане в управління 01.08.2008 року, у відповідності до акту прийому - передачі від 01.08.2008 року на вилучення у ПП «Роса-2» та передачу Приазовській селищній раді Приазовського району Запорізької області майна, яке їй належить та було передане в управління 01.08.2008 року, у відповідності до акту прийому - передачі від 01.08.2008 року.

Ухвала вступає у законну силу з дня її винесення.

Ухвала про зміну способу та порядку виконання рішення підлягає виконанню відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".

Копії цієї ухвали направити сторонам у справі.

Суддя Т.А. Азізбекян