Рішення

від 12.09.2017 по справі 320/5724/17

МЕЛІТОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу 12.09.2017

Справа № 320/5724/17

2/320/3343/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2017 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:

головуючого - судді Ковальової Ю.В.,

при секретарі: Левандовській О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області про поновлення дії договору оренди земельної ділянки, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до суду, в якому просить визнати поновленим на той же самий строк та на тих же умовах договір оренди земельної ділянки від 21.01.2005 року, площею 10,9996 га ріллі із земель запасу Новгородківської сільської ради, яка знаходиться за межами населеного пункту для організації та ведення фермерського господарства, укладений між ним та Мелітопольською районною державною адміністрацією. Також просить визнати за ним право користування вказаною земельною ділянкою. У своїй позовній заяві позивач зазначає наступне. Розпорядженням голови Мелітопольської райдержадміністрації від 24 грудня 2004 року №1213 ОСОБА_1 (іпн НОМЕР_1) було надано в оренду земельну ділянку із земель запасу Новгородківської сільської ради, яка знаходиться за межами населеного пункту, площею 10,9996 га ріллі для організації та ведення фермерського господарства. 21 січня 2005 року на виконання цього розпорядження було укладено договір оренди земельної ділянки, який зареєстровано у ДП Мелітопольський районний центр державного земельного кадастру , про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис № 04 від 02 лютого 2005 року. Згідно п. 2.1 договору оренди земельної ділянки від 21 січня 2005 року договір укладається на термін 10 років і набуває чинності з моменту його державної реєстрації. Таким чином, строк дії Договору становить до 02 лютого 2015 року. Земельна ділянка була передана йому за актом приймання - передачі. Після чого, позивач приступив до її використання. Весь період часу, протягом якого Позивач орендував вищевказану земельну ділянку, своєчасно та в повному обсязі сплачував орендну плату, використовував земельну ділянку тільки за її цільовим призначенням. 02 лютого 2015 року закінчився термін дії Договору оренди земельної ділянки. Проте Позивач продовжує користуватися цією земельною ділянкою за її цільовим призначенням, вчасно та в повному обсязі сплачує орендну плату на умовах визначених договором, виконує інші обов'язки покладені на нього договором. Протягом одного місяця після закінчення строку дії договору листа - повідомлення від орендодавця про заперечення у його поновленні Позивачу не направлялось та ним не отримувалось. Вважає, що таким чином, договір оренди земельної ділянки від 21 січня 2005 року, який зареєстровано у ДП Мелітопольський районний центр державного земельного кадастру , про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис № 04 від 02 лютого 2005 року, для організації та ведення фермерського господарства, підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені відповідним договором.

В судове засідання представник позивача ОСОБА_2 не з'явився, подавши до суду заяву, в якій просив розглянути справу за його відсутності, а також просив задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 у повному обсязі.

В судове засідання представник відповідача ОСОБА_3 не з'явився, подавши до суду заяву, в якій просив розглянути справу за його відсутності, проти задоволення позовних вимог заперечував, просив відмовити у позові. У своїх письмових запереченнях вказають, що позовні вимоги не підлягають задоволенню у повному обсязі. При цьому зазначає, що позивач не повідомив відповідача за два місяці до закінчення строку дії Договору оренди земельної ділянки (тобто не пізніше 02.12.2004 року) про наміри продовжити його дію. Вважають Договір оренди земельної ділянки від 21.01.2015 року укладений між Мелітопольською районною державною адміністрацією Запорізької області та ОСОБА_1, який зареєстрований в ДП Мелітопольський районний центр державного земельного кадастру 02.02.2005 року в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за № 04 таким що припинив свою дію 02.02.2015 року, у зв'язку із спливом строку на який його було укладено. Крім того, Відповідач також зазначає про необхідність укладення додаткової угоди до Договору оренди землі у місячний строк.

Відповідно до ч.2 ст. 197 ЦПК України, з урахуванням заяв представників позивача та відповідача про слухання справи за їх відсутності, у зв'язку з їх неявкою, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази, вважає, що позов підлягає повному задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлено наступне.

21 січня 2005 року було укладено Договір оренди земельної ділянки, між ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1) та Мелітопольською районною державною адміністрацією. Вищезазначений Договір, зареєстровано у ДП Мелітопольський районний центр державного земельного кадастру , про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис № 04 від 02 лютого 2005 року. /а.с. 8/.

Відповідно до п. 1.1. Договору оренди земельної ділянки, Орендодавець, відповідно до розпорядження голови Мелітопольської районної державної адміністрації від 24 грудня 2004 року за № 1213 Про затвердження проектів відведення та передачі земельних ділянок для ведення фермерського господарства передає, а орендар приймає в оренду земельну ділянку із земель запасу Новгородківської сільської ради, яка знаходиться за межами населених пунктів.

Відповідно до п. 1.2. Договору оренди земельної ділянки, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 10,9996 га ріллі у стані придатному для її цільового призначення.

Відповідно до п. 2.1. Договору оренди земельної ділянки, Договір укладається терміном на десять років, і набуває чинності з дати його державної реєстрації.

Відповідно до ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі , У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Оскільки договір оренди землі було зареєстровано 02 лютого 2005 року, то договір діє до 02 лютого 2015 року. Тому, починаючи з 03 лютого 2015 року, орендодавець при запереченні у поновленні договору, повинен був надіслати листа-повідомлення про свої заперечення у поновленні договору.

Відповідач у своєму запереченні на позовну заяву ОСОБА_1 не вказує, що такий лист надсилався. Більше того, в матеріалах даної цивільної справи відсутні будь-які докази надсилання позивачу листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі.

В той же час Позивач - ОСОБА_1 стверджує що лист-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі не надходило.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин суд приходить до висновку, що лист-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі до орендодавця не надсилався і не надходив.

До сьогоднішнього дня позивач продовжує належним чином користуватись вказаною земельною ділянкою за її цільовим призначенням, сплачує оренду плату в повному обсязі, виконує інші обов язки, покладені на нього договором. Тому цей договір Позивач вважає поновленим, на підставі ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі , на той самий строк і на тих самих умовах.

Частиною четвертою статті 124 Земельного кодексу України (далі ЗК) передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обовязків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом частини другої статті 792 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства щодо договору найму, регулюються актами земельного законодавства ЗК України, Законом України Про оренду землі .

Вказану обставину також передбачає ст. 93 Земельного кодексу України.

Законом України Про оренду землі визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

Відповідно до статті 13 Закону України Про оренду землі під договором оренди землі розуміється договір, за яким орендодавець зобовязаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобовязаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Обєктом оренди є земельна ділянка.

21 січня 2005 року орендодавець Мелітопольська районна державна адміністрація передала, а орендар ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1) отримав вищевказану земельну ділянку, що підтверджується актом приймання-передачі за договором оренди від 21 січня 2005 року.

02.02.2005 року вказаний договір було зареєстровано ДП Мелітопольський районний центр державного земельного кадастру , про що в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі зроблено запис за №4.

На виконання п.1.3 договору, було зареєстровано ФГ Гришко О.В. , що підтверджується копією статуту.

Пунктом 2.2 договору оренди землі передбачено, що після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк.

Ці положення узгоджуються із загальною нормою частини першої статті 777 ЦК України та статтею 33 Закону України Про оренду землі . Так, у частині першій статті 777 ЦК України законодавець закріпив переважне право наймача, який належно виконує свої обовязки за договором, на укладення договору на новий строк та передбачив певну процедуру здійснення цього права.

Крім того, стаття 764 ЦК України передбачає таку правову конструкцію, як поновлення договору найму, яка зводиться по суті до автоматичного продовження попередніх договірних відносин на той самий строк без укладення нового договору за умови, по-перше, що наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, та, по-друге, відсутні заперечення наймодавця протягом одного місяця.

Стаття 33 Закону України Про оренду землі фактично обєднує два випадки пролонгації договору оренди.

Частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі передбачена підстава поновлення договору оренди, а саме: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Частинами восьмою, девятою статті 33 Закону України Про оренду землі передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку; відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, які передбачені частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою; орендар належно виконує свої обовязки за договором, відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договору оренди, сторони укладають додаткову угоду про поновлення договорів оренди.

Зазначена правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду України від 18 березня 2015 року (справа № 6-3цс15), 18 березня 2015 року (справа № 6-4цс15) та 25 лютого 2015 року (справа № 6-10цс15), які згідно зі ст. 360-7 ЦПК України мають враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Для підтвердження саме таких юридичних фактів, позивачем надані в матеріали справи наступні докази:

Копія довідки від 21.07.2017 року, виданої Новгородківською сільською радою про те, що ОСОБА_1 має в користуванні земельну ділянку площею 10,9996 га згідно договору від 21.01.2005 року. Земельна ділянка знаходиться в придатному стані для використання за її цільовим призначенням. Господар своєчасно вносить орендну плату, використовує земельні ділянки відповідно до їх цільового призначення. Податки нараховані та перераховані повністю по строку.

Копія довідки від 21.07.2017 року, виданої Новгородківською сільською радою про те, що ФГ Гришко О.В. має в користуванні земельну ділянку площею 10,9996 га згідно договору від 21.01.2005 року. Земельна ділянка знаходиться в придатному стані для використання за її цільовим призначенням. Господар своєчасно вносить орендну плату, використовує земельні ділянки відповідно до їх цільового призначення. Податки нараховані та перераховані повністю по строку.

Копія довідки Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції про відсутність заборгованості № 5998/08-32-17 від 27 липня 2017 року, в якій зазначається, що станом на 27.07.2017 року ФГ Гришко О.В. (код за ЄДРПОУ 31841776) не має заборгованості зі сплати податків, зборів, платежів, що контролюються органами ДФС.

Копія довідки Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції, про відсутність податкового боргу № 1721/08-32-17 від 27 липня 2017 року, в якій зазначається, що станом на 27.07.2017 року ОСОБА_1 не має заборгованості зі сплати податків, зборів, платежів, що контролюються органами ДФС.

Таким чином, Позивач належно виконував обовязки за умовами договору, продовжує користуватися орендованою земельною ділянкою після закінчення строку договору, листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди протягом одного місяця не отримував. Тобто виконані усі вимоги ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі .

Відповідно до ч. 4 ст. 122 ЗК України, центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Відповідно до наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №14 від 03.02.2015 року Про затвердження положення про територіальні органи Держгеокадастру затверджено положення про Головне управління Держгеокадастру в області.

Відповідно до п.12 вказаного Положення, Головне Управління Держгеокадастру в області розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством.

Тому, в даному випадку належним відповідачем у вказаній справі є саме Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області.

Крім того, відповідно до п. 3 Постанову Пленуму Вищого спеціалізованого суду № 3 від 01.03.2013 року Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ , вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні виходити з того, що відповідно до статей 15, 16 ЦПК у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинства України (стаття 17) (далі - КАС), Господарським процесуальним кодексом України (статті 1, 12; далі - ГПК), Кримінальним процесуальним кодексом України (далі - КПК) або Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) віднесено до компетенції адміністративних, господарських судів, до кримінального провадження чи до провадження в справах про адміністративні правопорушення. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства. У звязку з наведеним суди мають виходити з того, що критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), по-друге, субєктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).

При цьому, відповідно до п. 6 та п. 7 вказаної Постанови Пленуму при вирішенні питань, повязаних із компетенцією у спорах, що виникають із земельних правовідносин, суди мають виходити з того, що згідно зістаттями 13 і 14 Конституції України, статтями 177, 181, 324 і главою 30 ЦК земля та земельні ділянки є обєктами цивільних прав, а держава і територіальні громади через свої органи беруть участь у земельних відносинах із метою реалізації цивільних та інших прав у приватноправових відносинах, тобто прав власників земельних ділянок. Отже, суд має зясувати, є спір приватноправовим або публічно-правовим; чи виник спір із відносин, урегульованих нормами цивільного права, чи пов'язані ці відносини зі здійсненням сторонами цивільних або інших майнових прав на земельні ділянки на засадах рівності; чи виник спір щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень при реалізації ним управлінських функцій у сфері земельних правовідносин. Земельні відносини, субєктами яких є фізичні чи юридичні особи, органи місцевого самоврядування, органи державної влади, а обєктами - землі у межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї), регулюються земельним і цивільним законодавством на принципах забезпечення юридичної рівності прав їх учасників, забезпечення гарантій прав на землю (стаття 1 ЦК, статті 2, 5 Земельного кодексу України; далі - ЗК). Захист судом прав на землю у цих відносинах здійснюється способами, визначеними статтями 16, 21, 393 ЦК, статтею 152 ЗК, у тому числі шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування. Відповідно до цього спори, що виникають із земельних відносин, у яких хоча б однією зі сторін є фізична особа, незважаючи на участь у них субєкта владних повноважень, згідно зі статтею 15 ЦПК розглядаються в порядку цивільного судочинства.

Договір оренди земельної ділянки від 21.05.2005 року було укладено між Мелітопольською районною державною адміністрацією та ОСОБА_1, як фізичною особою. На теперішній час позивач звертається до суду, як фізична особа, оскільки заявляє вимогу про поновлення договору оренди землі, який було укладено 21.01.2005 року між Мелітопольською районною державною адміністрацією та нею, як фізичною особою, на той самий строк і на тих самих умовах, тому в даному випадку, по-перше, позивач виступає у спорі, як фізична особа, а по-друге, спір виник з приводу земельних правовідносин, тобто має місце спір про право цивільне.

Земля та земельні ділянки є об'єктами цивільних прав, сторони, які беруть участь у справі, в даному випадку ОСОБА_1 та Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області, пов'язані земельними правовідносинами, в які вони вступили з метою реалізації цивільних прав та обов'язків у приватноправових відносинах. Тому, вважаємо, що між Позивачем та Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області спір, що виник є приватноправовим, оскільки виник із відносин, урегульованих нормами цивільного права, і відносини між ними пов'язані зі здійсненням сторонами цивільних прав та обов'язків на земельну ділянку на засадах рівності (ст. 627 ЦК України передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, вибору контрагента та визначенні умов договору).

Відповідно до цього вказаний спір, підлягає розгляду відповідно до ст. 15 ЦПК, в порядку цивільного судочинства.

Суд, вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази, вважає, що позов підлягає повному задоволенню за наступних підстав.

Згідно зі ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.3 ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Частиною четвертою статті 124 Земельного кодексу України (далі ЗК) передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

21.01.2005 року між Мелітопольською районною державною адміністрацією Запорізької області позивачем було укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в оренду земельну ділянку із земель запасу Новгородківської сільської ради, яка знаходиться за межами населених пунктів, загальною площею 10,9996 га, цільове призначення для організації та ведення фермерського господарства, категорія земельної ділянки - землі сільськогосподарського призначення, договір укладений на 10 років та набуває чинності з моменту його державної реєстрації; в разі виконання умов договору орендар має переважне право на продовження терміну договору оренди.

Пунктом 2.2 договору оренди землі передбачено, що після закінчення строку дії договору орендар має переважне право на продовження його на новий строк.

Ці положення узгоджуються із загальною нормою частини першої статті 777 ЦК України та статтею 33 Закону України Про оренду землі .

Так, у частині першій статті 777 ЦК України законодавець закріпив переважне право наймача, який належно виконує свої обовязки за договором, на укладення договору на новий строк та передбачив певну процедуру здійснення цього права.

Крім того, стаття 764 ЦК України передбачає таку правову конструкцію, як поновлення договору найму, яка зводиться по суті до автоматичного продовження попередніх договірних відносин на той самий строк без укладення нового договору за умови, по-перше, що наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, та, по-друге, відсутні заперечення наймодавця протягом одного місяця.

Стаття 33 Закону України Про оренду землі фактично обєднує два випадки пролонгації договору оренди.

Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, які передбачені частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою; орендар належно виконує свої обовязки за договором, відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договору оренди, сторони укладають додаткову угоду про поновлення договорів оренди.

Зазначена правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду України від 18 березня 2015 року (справа № 6-3цс15), 18 березня 2015 року (справа № 6-4цс15) та 25 лютого 2015 року (справа № 6-10цс15), які згідно зі ст. 360-7 ЦПК України мають враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Таким чином, аналізуючи зібрані у справі докази, враховуючи, належне виконання орендарем умов договору оренди, не надання орендодавцем доказів надіслання у встановлений законом строк відмови у поновленні договору на новий строк та отримання позивачем вказаної відмови, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовної заяви та визнання поновленим договору оренди земельної ділянки, укладеного 21.01.2005 року між Мелітопольською районною державною адміністрацією та ОСОБА_1 (іпн НОМЕР_1), на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором, та можливість задоволення позовної вимоги і в частині визнання за ОСОБА_1 права користування земельною ділянкою площею 10,9996 га ріллі із земель запасу Новгородківської сільської ради, яка знаходиться за межами населеного пункту, для організації та ведення фермерського господарства на підставі поновленого договору оренди земельної ділянки, укладеного 21.01.2005 року, на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

В той же час суд не приймає до уваги заперечення відповідача, в яких останній посилається на відсутність заяви від позивача, за два місяці до закінчення строку дії Договору оренди земельної ділянки, про поновлення дії зазначеного договору, оскільки підставою позову у даному випадку Позивачем визначено ч. 6 ст. 33 ЗУ Про оренду землі , правова конструкція якої не передбачає заяви від Орендаря про поновлення Договору оренди земельної ділянки. Більше того, ч. 6 ст. 33 ЗУ Про оренду землі , передбачає що Договір строк дії якого закінчився, може бути поновлений, у разі використання земельної ділянки Орендарем, та відсутності протягом місяця заперечень зі сторони Орендодавця.

Також є необґрунтованими та невмотивованими, посилання Відповідача на відсутність додаткової угоди про поновлення Договору оренди, оскільки Відповідач, протягом місяця після закінчення строку дії Договору оренди земельної ділянки не надіслав Позивачу листа - повідомлення про заперечення щодо подальшого використання земельної ділянки, а значить у такий спосіб розпорядився зазначеною вище земельною ділянкою (мовчазна згода на продовження користування земельною ділянкою орендарем - Гришко. О.В.). Тобто, Відповідачу мали бути відомі правові наслідки не надсилання на адресу Позивача листа-повідомлення. Позивач два роки після закінчення строку дії Договору оренди земельної ділянки, використовує земельну ділянку належним чином, сплачує податки, а Відповідач у свою чергу, на теперішній час заперечує щодо поновлення Договору оренди земельної ділянки. Тобто, відсутність Додаткової угоди про поновлення Договору оренди земельної ділянки і є підставою для звернення громадянина ОСОБА_1 до Мелітопольського міськрайонного суду з позовною заявою про поновлення Договору оренди земельної ділянки.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 15, 57, 59, 60, 107, 208, 212-215 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області про поновлення дії договору оренди земельної ділянки - задовольнити у повному обсязі.

Визнати поновленим договір оренди земельної ділянки площею 10,9996 га ріллі із земель запасу Новгородківської сільської ради, яка знаходиться за межами населеного пункту, для організації та ведення фермерського господарства, укладений 21 січня 2005 року між Мелітопольською районною державною адміністрацією та ОСОБА_1, на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

Визнати за ОСОБА_1 право користування земельною ділянкою площею 10,9996 га ріллі із земель запасу Новгородківської сільської ради, яка знаходиться за межами населеного пункту, для організації та ведення фермерського господарства на підставі поновленого договору оренди земельної ділянки від 21 січня 2005 року (зареєстрованого 02.02.2005 року за № 04 в Державному підприємстві "Мелітопольський районний центр державного земельного кадастру"), укладеного між Мелітопольською районною державною адміністрацією та ОСОБА_1.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Запорізької області через Мелітопольський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: Ю.В. Ковальова