Рішення

від 13.09.2017 по справі 484/709/17

ПЕРВОМАЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 484/709/17

Провадження № 2/484/639/17

Рішення

іменем України

13.09.2017 року Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючого - судді Максютенко О.А.

секретар судового засідання - Завірюха В.Ю.

за участю позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Первомайську справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення збитків (упущеної вигоди) та зустрічна позовна заява ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення збитків причинених знищенням посівів та стягнення втрачених доходів (упущена вигода)

встановив:

07.03.2017 року до суду звернуся ОСОБА_1 з позовом до відповідача ОСОБА_3 про стягнення збитків (упущеної вигоди).

В обґрунтування позову позивач зазначав, що 02.09.2010 року в усній формі уклав договір оренди двох земельних ділянок з ОСОБА_4, площею 5.63га та 5.68 га, які розташовані на території Софіївської сільської ради Первомайського району Миколаївської області. За усною домовленістю позивач сплачував відповідні податки за землю та орендну плату особисто дружині орендаря ОСОБА_3

На початку листопада 2015 року ОСОБА_4 помер. Восени 2015 року спадкоємиця майна ОСОБА_5 - його дружина ОСОБА_3 засіяла земельну ділянку пшеницею та соняшником.

Оскільки позивач весною 2016 року планував засіяти земельні ділянки соняшником та кукурудзою та йому потрібно було б витрати на це грошові кошти в сумі 59972 грн. та отримати дохід в сумі 137016.52 грн. Суму доходу позивач розрахував виходячи з даних Головного управління статистики у Миколаївській області у Первомайському районі в 2016 році щодо урожайності, ціни соняшника та кукурудзи.

Позивач вважає, що відповідач порушила своїми діями його процесуальні права та задала збитків на суму 137016.52 грн.

Посилаючись на викладене просив позов задовольнити.

19 квітня 2016 року представник відповідача за дорученням ОСОБА_2 подав зустрічний позов до ОСОБА_1 про стягнення збитків та втрачених доходів.

В обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_6 є власником земельних ділянок загальною площею 11.277 га. розташованих в межах Софіїської сільської ради Первомайського району Миколаївської області.

Восени 2015 року та навесні 2016 року ОСОБА_3 на вказаних земельних ділянках посіяла озиму пшеницю та соняшник.

23.04.2016 року ОСОБА_3 виявила факт знищення посівів озимої пшениці на площі 0.15 га. та соняшнику на площі 3.85 га. Пошкодження посівів здійснено ОСОБА_1, що зафіксовано Первомайським відділом ГУНП в Миколаївській області та визнано на засіданні районної комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам в Первомайському районі.

Відповідно до акту роботи районної комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам в Первомайському районі від 22.06.2016 року погоджено розрахунок збитків неотриманого врожаю, завданих ОСОБА_3 внаслідок пошкодження посівів: озимої пшениці на площі 0.15га, що становить 42.7 ц/га в обсязі - 0.641 тонн; соняшнику на площі 3.85 га., що становить 24.6 ц/га в обсязі 9.471 га. тог. відповідно до інформації відділу статистики у Первомайському районі середня ціна реалізації насіння соняшнику складає 7889.50 грн/т., пшениці - 2942.00 грн./т.

Також позивачем було здійснено витрати (знищення бурянів, боронування, культивація, протравлювання, внесення добрив, дискування, сівба) на підготовку земельної ділянки та висів насіння соняшника та озимої пшениці на загальну суму 76607.27 грн.

Посилаючись на викладене просить стягнути з ОСОБА_1 збитки на загальну суму 153211.60 грн., з яких 76607.27 грн. реальні збитки, спричинені знищенням посівів озимої пшениці та соняшнику та 76604.33 грн. витрачені доходи (упущена вигода).

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 свої позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі, зустрічний позов відповідача ОСОБА_3 не визнав та просив відмовити в його задоволенні посилаючись на те, що посіви озимої пшениці та соняшнику на спірних земельних ділянках в 2016 році не пошкоджував.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав та просив відмовити в задоволенні його позову, посилаючись на те, що належно оформленого та зареєстрованого договору оренди спірних земельних ділянок з ОСОБА_1 ні спадкодавець ні спадкоємиця ОСОБА_3 не укладали, а тому відсутні будь-які правові підстави щодо задоволення позову. Зустрічну позовну заяву підтримав та просив її задовольнити.

Суд, заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи дійшов слідуючого.

Згідно ст.ст.3,4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до вимог ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Статтею ст.60 ЦПК України визначено обов'язок кожної сторона довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За положеннями ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

По справі встановлено, що на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії МК № 051274 від 23.01.2004 року виданого Первомайською райдержадміністрацією Миколаївської області ОСОБА_4 належала на праві власності земельна ділянка загальною площею 5.63 гектари, кадастровий №4825486700:01:000:0134, яка надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташована в межах території Софіївської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, а також на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії МК № 2269271 від 26 липня 2010 року виданого Первомайською райдержадміністрацією Миколаївської області ОСОБА_4 належала на праві власності земельна ділянка загальною площею 5.65 гектари, кадастровий №4825486700:01:000:0133, яка надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташована в межах території Софіївської сільської ради Первомайського району Миколаївської області.

25.10.205 року ОСОБА_4 помер. Сподкоємцем його майна в тому числі вказаних земельних ділянок стала його дружина ОСОБА_3, яка 13 листопада 2013 року звернулась до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини.

У квітні 2016 року ОСОБА_3 звернулись до правоохоронного органу із заявою про вчинення злочину на земельній ділянці, що їй належить - громадянином ОСОБА_1, який самоправно передискував поле, яке знаходиться на території Софіївської сільської ради, чим заподіяв значної шкоди, в зв'язку з чим розпочато досудове розслідування.

31 травня 2016 року слідчим СВ Первомайського ВП ГУНП в Миколаївській області було винесено постанову про закриття кримінального провадження за відсутності складу злочину, неможливість встановити розмір заподіяної шкоди ОСОБА_3

У вересні 2010 року ОСОБА_7 за усною домовленістю передав в оренду ОСОБА_1 вище вказані земельні ділянки, за що останній платив орендну плату ОСОБА_3

Згідно ч.2 ст.792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Згідно з положеннями ст. 28 Закону України Про оренду землі орендар має право на відшкодування збитків, яких він зазнав унаслідок невиконання орендодавцем умов, визначених договором оренди землі. Збитками, вважаються, зокрема, фактичні втрати, яких орендар зазнав у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням умов договору орендодавцем; доходи, які орендар міг би реально отримати в разі належного виконання орендодавцем умов договору. Розмір фактичних витрат орендаря визначається на підставі документально підтверджених даних.

Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оскільки позивач ОСОБА_1 не укладав договору оренди земельної ділянки відповідно до норм чинного законодавства та не довів свого позову, то йому слід відмовити в задоволені його позовних вимог до ОСОБА_3

Що стосується позовних вимог ОСОБА_3. до ОСОБА_1 то вони також задоволенню не підлягають.

Способи захисту прав на земельну ділянку визначені ст.152 ЗК України, згідно якої власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно з роз'ясненнями, наданими Пленумом Верховного Суду України в пунктах 12 та 14 постанови від 16 квітня 2004 р. N 7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ , у випадках самовільного зайняття земельних ділянок, псування, забруднення земель чи вчинення інших порушень земельного законодавства шкода відшкодовується відповідно до статей 211, 212 ЗК, статей 22, 623, 1166, 1172, 1192 ЦК особами, які її заподіяли.

Розміри збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам вилученням (викупом) або тимчасовим зайняттям земельних ділянок у встановленому порядку, визначаються комісіями, створеними відповідно до Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 р. N 284.

У такому самому порядку визначаються збитки, заподіяні обмеженням прав власників землі та землекористувачів, погіршенням якості земель або приведенням їх у не придатний для використання за цільовим призначенням стан унаслідок негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян.

Згідно з п. 1 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою КМУ від 19.04.93 р. N 284 (з наступними змінами та доповненнями), власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок та неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок.

Відповідно до п.2 Порядку розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад. До складу комісій включаються представники Київської, Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, виконавчих комітетів міських (міст обласного значення) рад (голови комісій), власники землі або землекористувачі (орендарі), яким заподіяні збитки, представники підприємств, установ, організацій та громадяни, які будуть їх відшкодовувати, представники державних органів земельних ресурсів і фінансових органів, органів у справах містобудування і архітектури та виконавчих комітетів сільських, селищних, міських (міст районного значення) рад, на території яких знаходяться земельні ділянки. Результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які їх створили.

Пунктом 3 цього Порядку встановлено, що відшкодуванню підлягають збитки, зокрема, у виді понесених витрат на незавершене сільськогосподарське виробництво (оранка,внесення добрив, посів, інші види робіт), інші збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані. Неодержаний доход - це доход, який міг би одержати власник землі, землекористувач, у тому числі орендар, із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її тимчасового зайняття, обмеження прав.

Відповідно до пункту 5 Порядку збитки відшкодовуються власникам землі і землекористувачам, у тому числі орендарям, підприємствами, установами, організаціями та громадянами, що їх заподіяли, за рахунок власних коштів не пізніше одного місяця після затвердження актів комісій.

Виходячи зі змісту позовних вимог ОСОБА_3 доказуванню підлягає: факт самовільного зайняття земельної ділянки, розмір вартості неодержаної позивачем на належній йому земельній ділянці сільськогосподарської продукції, обчисленої за ринковими цінами, з урахуванням середньої врожайності певної культури в господарстві, за винятком витрат виробництва, пов'язаних із збиранням врожаю.

Факт самовільного зайняття ОСОБА_1 земельної ділянки встановлено та підтверджується самими поясненнями ОСОБА_1, актами обстежень депутатів сільської ради, постановою про закриття кримінального провадження, актом роботи районної комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачами в Первомайському районі.

Розраховуючи розмір не отриманих доходів, ОСОБА_3 виходила з даних Управління статистики у Первомайському районі Миколаївської області стосовно середньої врожайності сільськогосподарської продукції по Первомайському районі Миколаївської області по підприємствах, та стосовно середніх цін на цю продукцію, а також актом від 22.06.2016 року роботи районної комісії з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачами в Первомайському районі.

Крім того, в справі мається акт обстеження посівів від 29.10.2015 року складеного депутатами Софіївської сільської ради та землевпорядником сільської ради, де зафіксовано тай факт, що земельні ділянки що належала спадкодавцю ОСОБА_4 та які обробляв ОСОБА_1 знаходиться в незадовільному стані посіви соняшнику не придатні до збирання врожаю, у зв'язку із сильним забрудненням земельної ділянки.

При цьому ОСОБА_3 не наведено доказів урожайності саме на спірній земельній ділянці та доказів розміру витрат сільськогосподарського виробництва, що є обов'язковим при з ясуванні розміру неотриманих доходів при самовільному зайнятті земельної ділянки.

За таких обставин, з урахуванням наведених норм права, виходячи з того, що відповідно до положень ст.ст.59,60 ЦПК України позивач ОСОБА_3 не надав суду належних, допустимих та переконливих доказів на підтвердження доводів про заподіяння їй діями відповідача реальних збитків у розмірі 76607.27 грн. та збитків у вигляді упущеної вигоди у розмірі 76604.33 грн., який був розрахований позивачем, суд приходить до висновку про необґрунтованість вимог позивача ОСОБА_3

Керуючись ст.ст. 10,60,212-215 ЦПК України, суд

вирішив:

в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення збитків (упущена вигода) в сумі 137016.52 грн. - відмовити.

В задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення збитків спричинених знищенням посівів пшениці та соняшнику в сумі 76607.27 грн. та стягнення втрачених доходів (упущена вигода) в сумі 76604.33 грн. - відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляція до Миколаївського апеляційного суду протягом 10-ти днів через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області.

Суддя: