Постанова

від 06.09.2017 по справі 2а-2413/11/1470

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 вересня 2017 р. Справа № 2а-2413/11/1470

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., за участю секретаря судового засідання Кононенка Д.Ф., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомППФ"СРЗ-Нерпа", доДержавної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС в Миколаївській області, за участю

представника позивача:

ОСОБА_1

провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 26.01.2011 № 0000012301/0, від 26.01.2011 № 0000062301/0, ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "СРЗ-Нерпа" звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 26.01.2011 року № 0000012301/0, від 26.01.2011 року № 0000062301/0.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Приватне підприємство "СРЗ-Нерпа" має весь пакет документів щодо правовідносин свого часу з контрагентами ПП "Універсалпромторг", ПП "Торстройприоритет", ПП "ТГВ-Снаб" та ПП "ДСН-ОПТСТРОЙ", а відповідач під час винесення спірних податкових повідомлень-рішень безпідставно заперечив можливість врахування сплачених на користь цих контрагентів коштів до податкового кредиту, помилково кваліфікуючи зазначені господарські операції як безтоварні та нікчемні.

Відповідачем надано письмові заперечення, які обґрунтовані тим, що позивачем під час перевірки не надано до податкового органу доказів реального здійснення господарських операцій з контрагентами-постачальниками, не підтверджено зв'язок понесених на користь позивача витрат з його господарською діяльністю, на підставі чого відповідач вважає податкові повідомлення-рішення від 26.01.2011 року правомірними та такими, що відповідає нормам діючого законодавства, у зв'язку з чим просив суд відмовити у задоволені позову.

Дослідив матеріали справи, вислухав представників сторін, суд встановив наступне.

Приватне підприємство фірма СРЗ-Нерпа зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Миколаївської міської ради 20.07.95 року.

Основним видом діяльності підприємства є оптова торгівля шкурами та шкірою.

В період з 17.12.2010р. по 05.01.2011р. ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва було проведено документальну невиїзну перевірку ППФ "СРЗ-Нерпа" з питань правильності обчислення податку на прибуток підприємства та податку на додану вартість при проведенні взаєморахунків з ПП "Універсалпромторг", ПП "Торстройприоритет", ПП "ТГВ-Снаб" та ПП "ДСН-ОПТСТРОЙ" за період з 01.01.2008р. по 30.09.09р., про що був складений Акт від 05.11.2011 р. № 1/23-200/23403798 (надалі - Акт перевірки № 1/23-200/23403798).

Зокрема, в Акті перевірки № 1/23-200/23403798 відповідач зробив висновки про порушення позивачем:

- п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2. ст.5 Закону України від 28.12.94 №334/94-ВР „Про оподаткування прибутку підприємств" із змінами і доповненнями у результаті чого занижено податок на прибуток всього у сумі 1 736 625 грн., у т.ч. за ІV квартал 2008 року у сумі 215 020 грн., за І квартал 2009 року у сумі 153 336 грн., у т.ч. за II квартал 2009 року у сумі 644 381 грн., III квартал 2009 року у сумі 723 888 грн.;

- п.п.7.4.1 п.7.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97р. № 168/97-ВР із змінами та доповненнями у результаті чого занижено податок на додану вартість всього у сумі 1 389 300 грн., у тому числі листопад 2008 року у сумі 103 306 грн., грудень 2008 року у сумі 68 710 грн., лютий 2009 року у сумі 64 037 грн., березень 2009 року у сумі 58 632 грн., квітень 2009 року у сумі 150 827,32 грн., травень 2009 року у сумі 217 198,8 грн., червень 2009 року у сумі 147 478,8 грн., липень 2009 року у сумі 311 535 грн., серпень 2009 року у сумі 89 390 грн., вересень 2009 року у сумі 178 185 грн.

За наслідками складеного Акту перевірки № 1/23-200/23403798 та зроблених висновків відповідач прийняв податкові повідомлення-рішення від 26.01.2011 р.:

- № 0000062301/0 про донарахування ППФ СРЗ-Нерпа недоїмки зі сплати податку на додану вартість у сумі 1 389 300, 07 гривень та штрафу на суму 347 325, 02 гривень (арк.спр. 20 );

- № 0000012301/0 про донарахування недоїмки зі сплати податку на прибуток у сумі 1 736 625 гривень та штрафу 434 156, 25 гривень (арк.спр. 19 ).

Не погоджуючись з податковими повідомленнями - рішеннями позивач оскаржив їх до суду.

Надаючи правову оцінку оскаржуваним податковим повідомленням - рішенням суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що відповідачем при проведенні перевірки позивача були використані наступні документи: установчі документи ППФ „СРЗ-Нерпа"; декларації з податку на додану вартість з додатками та декларації з податку на прибуток підприємств за період з 01.01.2008 року по 30.09.2009 року; акт планової перевірки ППФ „СРЗ-Нерпа" від 11.02.10 року № 384/232-00/23403798 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.06 по 30.09.09, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.06 по 30.09.09; акт планової виїзної перевірки ПП „Торгстройприоритет" (код за ЄДРПОУ 35339519) від 12.02.09 № 392/234/35339519; лист від ППФ „СРЗ-Нерпа"; протокол допиту від 26.08.10 року свідка ОСОБА_2 - менеджера відділу комплектації матеріального забезпечення ПАТ „Прилуцький завод "Білкозин" (код за ЄДРПОУ 00418604); протокол допиту від 26.08.10 року свідка ОСОБА_3 - начальника цеху №1 ПАТ „Прилуцький завод „Білкозин"; протокол допиту від 03.09.10 року свідка ОСОБА_4 - начальника служби якості ПАТ „Прилуцький завод „Білкозин"; протокол допиту від 19.08.10 року свідка ОСОБА_5 - генерального директора ПАТ „Прилуцький завод „Білкозин"; пояснення від 30.12.10 року ОСОБА_6 - директора ППФ „СРЗ Нерпа".

З матеріалів справи вбачається, що раніше на підприємстві була проведена планова виїзна документальна перевірка (Акт перевірки № 384/232-00/23403798), вході якої встановлено взаємовідносини щодо отримання послуг по переробці з ПП "Універсалпромторг", ПП "Торстройприоритет", ПП "ТГВ-Снаб" та ПП "ДСН-ОПТСТРОЙ".

Відповідно за листопад 2008 року отримано послуг по переробці товарів від ПП "Універсалпромторг" в сумі 105936 грн. у т.ч. ПДВ 17656 грн., від ПП "Торстройириоритет" в сумі 513900 грн. у т.ч. ПДВ 85650 грн.; за грудень 2008 року отримано послуг по переробці товарів від ПП "Універсалпромторг" в сумі 376500 грн. у т.ч. ПДВ 62750 грн., від ПП "Торстройприоритет" в сумі 35760 грн. у т.ч. ПДВ 5960 грн.; за лютий 2009 року отримано послуг по переробці товарів від ПП "Універсалпромторг" в сумі 242970 грн. у т.ч. ПДВ 40495 грн., від ПП "ДСН-ОПТСТРОЙ" в сумі 141254,4 грн. у т.ч. ПДВ 23542,4 грн.; за березень 2009 року отримано послуг по переробці товарів від ПП "ДСН-ОПТСТРОЙ" в сумі 351792 грн. у т.ч. ПДВ 58632 грн.; за квітень 2009 року отримано послуг по переробці товарів від ПП "ТГВ-Снаб" в сумі 364282,8 грн. у т.ч. ПДВ 60713,8 грн., від ПП "ДСН- ОПТСТРОЙ" в сумі 540681,12 грн. у т.ч. ПДВ 90113,52 грн.; за травень 2009 року отримано послуг по переробці товарів від ПП "ТГВ-Снаб" в сумі 429870 грн. у т.ч. ПДВ 71645 грн., ПП "ДСН- ОПТСТРОЙ" в сумі 873322,8 грн. у т.ч. ПДВ 145553,8 грн.; за червень 2009 року отримано послуг по переробці товарів від ПП "ТГВ-Снаб" в сумі 269010 грн. у т.ч. ПДВ 44835 грн., ПП "ДСН- ОПТСТРОЙ" в сумі 615862,8 грн. у т.ч. ПДВ 102643,8 грн.; за липень 2009 року отримано послуг по переробці товарів від ПП "ТГВ-Снаб" в сумі 796740 грн. у т.ч. ПДВ 132790 грн., ПП "ДСН- ОПТСТРОЙ" в сумі 1072470 грн. у т.ч. ПДВ 178745 грн.; за серпень 2009 року отримано послуг по переробці товарів від ПП "ТГВ-Снаб" в сумі 267750 грн. у т.ч. ПДВ 44625 грн., ПП "ДСН- ОПТСТРОЙ" в сумі 268590 грн. у т.ч. ПДВ 44765 грн.; за вересень 2009 року отримано послуг по переробці товарів від ПП "ТГВ-Снаб" в сумі 530040 грн. у т.ч. ПДВ 88340 грн., ПП "ДСН- ОПТСТРОЙ" в сумі 539070 грн. у т.ч. ПДВ 89845 грн.

Крім того, відповідачем встановлено, що Приватним підприємством фірма "СРЗ-Нерпа" укладено однотипні договори про надання послуг по переробці.

Судом встановлено, що між Приватним підприємством фірма "СРЗ-Нерпа" (замовник) та ПП "Універсалпромторг" (виконавець) укладено договір про надання послуг по переробці від 05.11.2008 року, де виконавець - ПП "Універсалпромторг" бере на себе зобов'язання про надання замовнику (ППФ "СРЗ-Нерпа") наступних послуг: а) направляє бригаду робочих в пункт переробки білкових відходів у термін 2-х днів з моменту надходження заявки по факсу; б) в пункті переробки білкових відходів забезпечує безперервну та якісну переробку сировини з використанням власних технічних засобів і консервантів; в) здійснює сортування, переконсервацію, обрядку, доробку.

На виконання умов договору контрагентом позивача - ПП "Універсалпромторг" складено акти здачі - приймання робіт (послуг) від 17.11.08р. № 61, від 29.12.08р. № 71, від 20.02.2009р. № 2923. Також, складено податкові накладні, а саме: № 2249/75 від 17.11.2008 року, № 2545/97 від 29.12.2008 року та № 2923 від 20.02.2009 року.

Оплату вищевказаних послуг ППФ "СРЗ-Нерпа" здійснено у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями від 02.12.2008р. № ПП-0000223 на суму 90 000 грн., від 12.12.2008р. № ПП-0000227 на суму 15 936 грн., від 13.02.2009 року № ПП-0000024 на суму 100 000 грн. та від 16.02.2009 року 3 ПП-0000037 на суму 80 000 грн.

Крім того, між Приватним підприємством фірма "СРЗ-Нерпа" (замовник) та ПП "Торгстройприоритет" (виконавець) укладено договір про надання послуг по переробці від 06.11.2008 року, що ідентичний попередньому.

На виконання умов договору контрагентом позивача - ПП "Торгстройприоритет" складено акти здачі - приймання робіт (послуг) від 24.11.08р. № 96 та від 30.12.08р. № 101. Також, складено податкові накладні, а саме: № 2454/11 від 24.11.2008 року, № 2795/12 від 30.12.2008 року.

Оплату послуг ППФ "СРЗ-Нерпа" здійснено у безготівковій формі відповідно до платіжних доручень від 12.12.2008р. № ПП-000228 на суму 83 900 грн., від 18.12.2008р. № ПП-0000241 на суму 41 500 грн., від 16.01.2009 року № ПП-0000003 на суму 100 000 грн., від 19.01.2009 року № ПП-0000015 на суму 60 000 грн., від 20.01.2009 року № ПП-0000016 на суму 100 000 грн. та від 21.01.2009 року № ПП-0000017 на суму 100 000 грн.

Також, між Приватним підприємством фірма "СРЗ-Нерпа" (замовник) та ПП "ДНС-ОПТСТРОЙ" (виконавець) укладено договір про надання послуг по переробці від 06.02.2009 року, що ідентичний попередньому.

На виконання умов договору контрагентом позивача - ПП "ДНС-ОПТСТРОЙ" складено акти здачі - приймання робіт (послуг) від 20.02.09р. № 373, від 30.03.09р. № 962, від 03.04.09р. № 1079, від 08.05.09р. № 1695, від 05.05.09р. № 1606, 19.06.09р. № 2503, від 06.07.09р. № 2839, від 09.07.09р. № 2854, від 07.08.09р. № 3192 та від 07.09.09р. № 3488. Також, складено податкові накладні, а саме: № 373 від 20.02.2009 року, № 962 від 30.03.2009 року, № 1079 від 03.04.2009 року, № 1695 від 08.05.2009 року, № 1606 від 05.05.2009 року, № 2503 від 19.06.2009 року, № 2836 від 06.07.2009 року, № 2854 від 09.07.2009 року, № 3192 від 07.08.2009 року та № 3488 від 07.09.2009 року.

Оплату послуг ППФ "СРЗ-Нерпа" здійснено у безготівковій формі відповідно до платіжних доручень від 23.03.2009р. № ПП-0000059 на суму 135 000 грн., від 05.05.2009р. № ПП-0000107 на суму 200 000 грн., від 22.05.2009 року № ПП-0000141 на суму 107 000 грн., від 15.06.2009 року № ПП-0000153 на суму 120 000 грн., від 18.06.2009 року № ПП-0000155 на суму 125 000 грн., від 30.07.2009 року № ПП-0000205 на суму 240 000, 52 грн., від 03.08.2009 року № ПП-0000207 на суму 102 227 грн., від 04.08.2009 року № ПП-0000208 на суму 149 500 грн., від 26.08.2009 року № ПП-0000229 на суму 179 700 грн., від 27.08.2009 року № ПП-0000231 на суму 126 000 грн., від 28.08.2009 року № ПП-0000232 на суму 226 322, 8 грн. та від 02.09.2009 року № ПП-0000242 на суму 110 000 грн.

Крім того, між Приватним підприємством фірма "СРЗ-Нерпа" (замовник) та ПП "ТГВ-Снаб" (виконавець) укладено договір про надання послуг по переробці від 04.04.2009 року, що повністю ідентичний усім попереднім.

На виконання умов договору контрагентом позивача - ПП "ТГВ-Снаб" складено акти здачі - приймання робіт (послуг) від 17.04.09р. № 1626, від 28.04.09р. № 1866, від 11.05.09р. № 2012, від 18.05.09р. № 2118, від 04.06.09р. № 2452, 21.07.09р. № 3624, від 27.07.09р. № 3786, від 30.07.09р. № 3863, від 11.08.09р. № 4160 та від 21.09.09р. № 5056. Також, складено податкові накладні, а саме: № 1626 від 17.04.2009 року, № 1866 від 28.04.2009 року, № 2012 від 11.05.2009 року, № 2118 від 18.05.2009 року, № 2452 від 04.06.2009 року, № 3624 від 21.07.2009 року, № 3786 від 27.07.2009 року, № 3863 від 30.07.2009 року, № 4160 від 11.08.2009 року та № 5056 від 21.09.2009 року.

Оплату послуг ППФ "СРЗ-Нерпа" здійснено у безготівковій формі відповідно до платіжних доручень від 24.06.2009р. № ПП-0000169 на суму 125 000 грн., від 08.07.2009р. № ПП-0000194 на суму 90 000 грн., від 03.08.2009 року № ПП-0000206 на суму 127 772, 80 грн., від 04.08.2009 року № ПП-0000209 на суму 100 500 грн., від 04.08.2009 року № ПП-0000210 на суму 100 000 грн., від 26.08.2009 року № ПП-0000230 на суму 180 300 грн., від 28.08.2009 року № ПП-0000233 на суму 223 680 грн. та від 02.09.2009 року № ПП-0000243 на суму 104 000 грн.

Відповідно до частини першої статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Згідно з пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

З матеріалів справи вбачається, що на адресу ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва надійшли матеріали, які не підтверджують дані обліку ППФ „СРЗ-Нерпа", а саме: подання УПМ ДПА у Миколаївської області про проведення перевірки, надіслане листом від 03.12.10 №12288/7/23-217.

В ході проведення слідчих заходів по кримінальній справі № 903/0224 порушеної відносно посадових осіб ПАТ „Прилуцький завод „Білкозін" за ознаками складу злочину передбаченому частиною 1 статті 175 КК України зібрано докази, які свідчать про те, що заяви ОСОБА_6 (директора ППФ „СРЗ-Нерпа") - про укладення і фактичне виконання угод посадовими особами ПП „Універсалпромторг", ПП „Торгстройприоритет", ПП "ТГВ - Снаб" та ПП "ДСН-Оптстрой" на переробку спилку не відповідають дійсності.

Крім того, під час проведення слідчих дій по вказаній кримінальній справі встановлено, що ПП „Універсалпромторг", ПП „Торгстройприоритет", ПП „ТГВ-Снаб" та "ДСН-Оптстрой" фактично не виконували угод за причини того, що з відома керівництва як ПП „СРЗ-Нерпа", так і ПАТ „Прилуцький завод „Білкозин" імпортований голений спилок без всякої додаткової переробки після розмитнення на Куп'янський митниці надходив на адресу ПАТ „Прилуцький завод „Білкозин" перероблявся останнім власними силами (на власному обладнанні і робітниками), оскільки ця сировина не потребує доробки.

27.07.2012 року старшим слідчим з особливо важливих справ відділення розслідування кримінальних справ слідчого відділу ДПС у Миколаївській області ОСОБА_7 винесено постанову про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_6 за ознаками злочинів, передбачених ч.3 ст.358 та ч.2 ст.366 КК України.

Під час судового розгляду кримінальної справи відносно ОСОБА_6 (директора ППФ „СРЗ-Нерпа") були допитані у якості свідків ОСОБА_8 - директор ПП "Торгстройприоритет", ОСОБА_9 - директор ПП "ТГВ-Снаб", ОСОБА_10 - директор ПП "Универсалпромторг" та співробітники Прилуцького заводу "Білкозін" - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_11

Диреторами контрагентів ППФ „СРЗ-Нерпа" надано покази, в яких зазначено, що ніяких послуг з переробки білкових відходів шкур великої рогатої худоби ПП "Торгстройприоритет", ПП "ТГВ-Снаб", ПП "Универсалпромторг" та ПП "ДСН-Оптстрой" для ППФ „СРЗ-Нерпа" не надавали, господарські операції між ними не проводились та ніяких первинних документів вони не підписували.

Відповідно до висновку судово - почеркознавчої експертизи № 5059 від 15.09.2011 року встановлено, що підписи у відповідних фінансово-господарських документах: від імені ОСОБА_10 - директора ПП "Универсалпромторг" - виконані іншою особою; від імені ОСОБА_12 - директора ПП "ДСН-Оптстрой" - виконані іншою особою; від імені ОСОБА_8 - директора ПП "Торгстройприоритет" - виконані іншою особою; від імені ОСОБА_9 - директора ПП "ТГВ-Снаб" - виконані іншою особою.

Обговорюючи питання правомірності формування валових витрат та податкового кредиту по взаємовідносинах з вищевказаними контрагентами позивача, суд виходить з наступного.

Згідно п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону №334, валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат підприємства включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Відповідно до ч.4 пп.5.3.9. п.5.3. ст.5 Закону №334, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та нарахування податку.

Отже, за змістом наведених норм для формування валових витрат, обов'язковою передумовою, за виключенням обмежень, установлених пунктами 5.3.-5.7. ст.5 Закону, є фактичне подальше використання таких витрат у власній господарській діяльності позивача та документальне підтвердження належності таких витрат складу валових витрат.

Згідно п.1.7. ст.1. Закону №168, податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначеного цим Законом Країни.

Відповідно до пп.7.4.1. п.7.4. ст.7 вищевказаного Закону, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених(нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт і послуг), вартість яких відноситься до складу витрат виробництва (обігу). Підпункт 7.5.1. пункту 7.5 статті 7 Закону України №168 визнає датою виникнення права платника податку на податковий кредит дату списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт і послуг) або дату отримання податкової накладної. Право платника податку (покупця) на включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплаченого у зв'язку з придбання товарів (робіт, послуг), кореспондується з обов'язком платника податку (продавця) утримати та перерахувати до бюджету відповідні суми податку.

Згідно пп.7.3.1. п.7.3 ст.7 Закону України №168, датою виникнення податкових зобов'язань з продажу товарів (робіт, послуг) вважається дата зарахування коштів від покупця на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу або дата відвантаження товарів.

Відповідно до пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 зазначеного Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп.7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Згідно пп.7.2.3, пп.7.2.6. п.7.2. ст.7 Закону України №168, податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом, що видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Аналогічні норми закріплені в ст.ст.198, 138-139 Податкового кодексу України.

Таким чином, за змістом наведених норм Закону, до складу податкового кредиту можуть бути віднесені тільки ті суми податку на додану вартість, які сплачені в зв'язку з придбанням товарів, послуг чи основних фондів, призначених для використання в межах та з метою подальшого використання у господарській діяльності платника податку. Право на включення сплаченого (нарахованого) ПДВ до податкового кредиту виникає за умови встановлення тієї обставини, що вартість придбаних товарів (робіт, послуг) підлягає віднесенню до складу валових витрат виробництва (обігу) відповідно до вимог наведеного підпункту 5.1. ст.5 Закону №334. До складу валових витрат належать лише витрати, прямо передбачені Законом, що використовувалися для забезпечення господарської діяльності підприємства.

Крім того, згідно ст.203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до п.1. ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно п.2. ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Відповідно до ч. 1 ст.216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Нікчемний правочин є недійсним в силу закону, а тому також не створює інших наслідків, крім тих, що пов'язані із його недійсністю.

Законом України Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Таким чином, враховуючи викладені законодавчі норми, для підтвердження включення витрат на придбання товарів (робіт, послуг) до складу валових витрат підприємства, а також для підтвердження включення до складу податкового кредиту сум ПДВ сплачених у складі ціни за придбаний товар (роботи, послуги), необхідні первинні документи (видаткові накладні, податкові накладні, акти здачі-приймання робіт тощо), оформлені відповідно до вимог Закону України Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні .

Закон України Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством (ст.2).

Частиною 2 статті 3 зазначеного Закону визначено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст.1 Закону Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні , первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ст.9 даного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні .

Як встановлено судом, первинні документи контрагентами позивача взагалі не виписувались.

Згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеній в постанові від 26 вересня 2006 року, правочин, який вчинено з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з ч. 1 ст. 203, ч. 2 ст. 215 ЦК України є нікчемним, і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

З викладеного вбачається, що в результаті виконання сторонами нікчемного правочину не можуть виникати як податкові зобов'язання, так і податковий кредит з податку на додану вартість, а відповідно і не виникає підстав для віднесення відповідних коштів до валових витрат.

Також, згідно позиції Вищого адміністративного суду України, викладеної оглядовому листі від 06.07.2009 р. № 982/13/13-09 та доведеної до адміністративних судів України з метою інформування і врахування під час розгляду справ за участю органів державної податкової служби, - правильність формування платником податків валових витрат та податкового кредиту вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання послуг з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних послуг. За відсутності ж останнього, відсутні підстави для зменшення бази оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість за рахунок валових витрат та податкового кредиту.

Крім цього, у відповідності до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.2011 року зазначено, що судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, рух активів у процесі здійснення господарської операції.

При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-то: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Таким чином, проаналізувавши наявні матеріали справи та норми зазначеного законодавства, суд вважає правомірними висновки відповідача, викладені в Акті перевірки.

Окрім вказаного, суд зазначає, що неналежним чином оформлена (підписана невідомою особою) податкова накладна не може бути підставою для нарахування податкового кредиту при наявності фактів, що ставлять під сумнів реальність наданої послуги. Зазначена позиція узгоджується з позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові від 21.01.2011 року (реєстраційний номер ЄДРСР -14367304), а також постанові від 05.03.2012 року № 21-421а11 (реєстраційний номер ЄДРСР - 24068085).

Оцінивши докази, які є у матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку, що відповідачем доведена правомірність прийнятих ним рішень, а судом не встановлено підстав для задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні позову відмовити.

2. Апеляційна скарга на цю постанову може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання у повному обсязі.

Суддя В. В. Біоносенко