Постанова
від 06.09.2017 по справі 826/6376/16
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

06 вересня 2017 року 17 год. 47 хв. № 826/6376/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії: головуючого судді Аблова Є.В., суддів - Григоровича П.О., Смолія І.В., при секретарі судового засідання Борсуковської А.О., за участю сторін: представників позивачів - Бевзи В.І., Петренко Є.І., Мельник О.О., Білобловської Ж.М., Врублевської Л.В., представників відповідача (ДПІ) - Ткач С.С., Ходаковського А.В., П'ятак В.В., Іващенко О.С., представника відповідача (ДФС) - Богдановської Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю СавікШустерСтудія до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №79526552203, №79426552203, №79626552203, №79726552214, №87326551702, №87226551702 від 07.12.2015 року, скасування наказу від 21.09.2015 року №2273, визнання протиправними дій,- В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося товариство з обмеженою відповідальністю СавікШустерСтудія (далі по тексту - позивач, ТОВ СавікШустерСтудія ) з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі по тексту - відповідач 1, ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 07.12.2015 року № 79526552203 (форми Р ), № 79426552203 (форми П ), № 79626552203 (форми В4 ), № 79726552214 (форми Р ), № 87326551702 (форми Р ), № 87226551702 (форми Р ).

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю висновків акта ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві від 20.11.2015 року №501/26-55-22-03/36588953 про результати виїзної планової документальної перевірки ТОВ СавікШустерСтудія з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2012 року по 31.12.2014 року. На думку позивача, відповідачем 1 в порушення норм податкового законодавства України, яке регулює податковий облік з податку на прибуток підприємства та податку на додану вартість невірно визначено рівень звичайних цін при реалізації позивачем телевізійних програм Національній телекомпанії України та безпідставне визнання податковим органом безтоварними господарських операцій між позивачем та ТОВ Бюро статистичного Аналізу , ТОВ Бюро соціологічного Аналізу . Також позивач наголошує на необґрунтованості донарахування податковою інспекцією зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб за користування керівником товариства послугами міжнародного мобільного зв'язку, як отримання додаткового блага фізичною особою, зобов'язання з екологічного податку за тимчасове зберігання люмінесцентних ламп, як небезпечних відходів, а також незаконного визначення зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, у зв'язку із уточненням товариством показників податкової звітності до початку проведення перевірки.

10.06.2016 року позивач подав до Окружного адміністративного суду міста Києва заяву про зміну підстав та предмету позову, відповідно до якої виклав свої позовні вимоги у наступній редакції:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 07.12.2015 року № 79526552203 форми Р , № 79426552203 форми П , № 79626552203 форми В4 , № 79726552214 форми Р , № 87326551702 форми Р , № 87226551702 форми Р ;

- скасувати наказ ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві від 21.09.2015 року №2273 про проведення виїзної планової документальної перевірки ТОВ СавікШустерСтудія за період з 01.07.2012 року по 31.12.2014 року;

- визнати протиправним включення ТОВ СавікШустерСтудія до плану-графіка проведення документальних планових перевірок суб'єктів господарської діяльності III кварталу 2015 року у вересні місяці 2015 року та коригування плану-графіка проведення документальних планових перевірок суб'єктів господарської діяльності III кварталу 2015 року у вересні місяці 2015 року.

В обгрунтування поданої заяви про зміну підстав та предмету позову позивач зазначив, що відповідач 1 в порушення положень наказу Міністерства фінансів України від 02.06.2015 року № 524 Про затвердження Порядку формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків включив ТОВ СавікШустерСтудія до плану-графіка перевірок на ІІІ-ій квартал 2015 року, ініціював погодження коригування плану-графіку перевірок 18.09.2015 року в Державній фіскальній службі України. Як наслідок ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві 21.09.2015 року видано наказ на проведення планової перевірки ТОВ СавікШустерСтудія та направлення на проведення такої перевірки з 02.10.2015 року, що також є незаконним, та відповідно нівелює подальші результати проведеної перевірки (в даному випадку складання акта перевірки від 20.11.2015 року №501/26-55-22-03/36588953 та прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 07.12.2015 року).

Вказана заява позивача була прийнято судом до розгляду, та 27.06.2016 року суд залучив до участі у справі в якості другого відповідача - Державну фіскальну службу України (далі - відповідач 2, ДФС України).

У відповідному судовому засіданні представники позивача заявлені позовні вимоги підтримали повністю, а представники відповідачів заперечували проти задоволення позову, посилаючись на доводи наведені в текстах наданих письмових заперечень (пояснень) та висновки експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз №797/16-45 від 19.07.2016 року і №1993/16-53 від 11.08.2016 року. Відповідно до висновку експертів №797/16-45 від 19.07.2016 року за результатами проведення судово-економічної експертизи (проведення якої було ініційовано на підставі постанов слідчим СУ ФР ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві Терещенко А.О. в межах кримінального провадження №32015122260000248), висновки акта перевірки від 20.11.2015 року №501/26-55-22-03/36588953 відносно заниження об'єкта оподаткування податком на прибуток та заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість всього у сумі 1 598 551,92 грн. нормативно та документально підтверджуються. Відповідно до висновку експерта №1993/16-53 від 11.08.2016 року за результатами проведення судової експертизи у сфері інтелектуальної власності у кримінальному провадженні №32015000000000198, призначеної слідчим СУ ФР ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві Терещенко А.О.), встановити вартість майнових прав на аудіовізуальний твір телевізійну програму ІНФОРМАЦІЯ_1 за період з 01.07.2012 року по 31.12.2012 року, та за період з 01.01.2013 року по 28.08.2013 року за один твір неможливо, через відсутність інформації для застосування жодного з методичних підходів до визначення вартості майнових прав.

Крім того, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.12.2016 року у справі призначалася судово-економічна експертиза, виконання якої доручалося ТОВ Центр судових експертиз Альтернатива . За результатами проведення такої експертизи до суду надійшов висновок судово-економічної експертизи №52/17 від 11.05.2017 року, виконаний експертом ТОВ Центр судових експертиз Альтернатива . Згідно цього висновку судово-економічної експертизи №52/17 від 11.05.2017 року висновки акта ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві від 20.11.2015 року №501/26-55-22-03/36588953, з урахуванням відповіді ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві Про результати розгляду заперечення № 31135/10/26-55-22-03 від 03.12.2015 року щодо: заниження ТОВ Савік Шустер Студія податку на прибуток в сумі 10 663 611 грн.; заниження податку на додану вартість, який підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 1 989 679 грн.; завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за грудень 2014 року у сумі 215 951 грн.; заниження податку на доходи фізичних осіб на суму 12 039,49 грн.; заниження податкового зобов'язання по екологічному податку за розміщення відходів за 2012 року в загальній сумі 5 000,04 грн. та неподання декларації за 3, 4 квартали 2012 року з екологічного податку, за результатами проведеного дослідження нормативно та документально не підтверджуються.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Упродовж періоду з 02.10.2015 року по 13.11.2015 року працівниками ДПІ у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві на підставі наказу податкової інспекції від 21.09.2015 року №2243 та направлень на перевірку від 02.10.2015 року була проведена виїзна планова документальна перевірка позивача з питань дотримання ним вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 31.03.2016 року. За результатами такої перевірки складений акт від 20.11.2015 року №501/26-55-22-03/36588953 (далі по тексту - акт перевірки).

Згідно висновків цього акта перевірки, відповідач встановив порушення позивачем наступних норм податкового законодавства:

- п. 138.8 ст.138, пп. 139.1.1, 139.1.9 п. 139.1 ст.139, пп. 153.2.1 п. 153.2 ст. 153 ст. 153, п. 39.4 ст. 39 ПК України, п. 1.20 ст. 1 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств від 28.12.1994 року № 334/94-ВР (далі - Закон № 334), в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток в розмірі 10 663 611 грн. (в т.ч. за 2012 рік у сумі 7 110 188 грн., за 2013 рік у сумі 2 363 443 грн., за 2014 рік у сумі 1 189 980 грн.). Суть встановлених порушень, на думку перевіряючих, полягає у наступному: позивач занизив суми доходів за 2012 - 2013 роки по договору про створення аудіовізуального твору №1050-12 від 27.12.2010 року, укладеного між ТОВ СавікШустерСтудія та Національною телекомпанією Україна, а саме у зв'язку з продажем телепрограм протягом липня-грудня 2012 року за ціною, що не відповідає рівню звичайних цін; позивачем сформовані витрати за рахунок господарських операцій з ТОВ Бюро статистичного аналізу і ТОВ Бюро соціологічного аналізу , що не підтверджені належними первинними документами та не пов'язані з господарською діяльністю ТОВ СавікШустерСтудія . Описані епізоди порушень вплинули також на формування показників податкових зобов'язань та податкового кредиту за звітні періоди 2012 -2014 років, від'ємне значення суми податку на додану вартість за грудень 2014 року;

- п. 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість (далі - ПДВ) в загальному розмірі 1 989 679 грн. (в т.ч. за серпень 2012 року в сумі 11 050 грн., за жовтень 2012 року в сумі 42 863 грн., за листопад 2012 року в сумі 333 764 грн., за грудень 2012 року в сумі 592 179 грн., за березень 2013 року в сумі 108 531 грн., за травень 2013 року в сумі 136 760 грн., за червень 2013 року в сумі 276 618 грн., за липень 2013 року в сумі 27 333 грн., за вересень 2013 року в сумі 276 063 грн., за жовтень 2013 року в сумі 63 113 грн., за грудень 2013 року в сумі 31 733 грн., за квітень 2014 року в сумі 89 672 грн. та завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, за грудень 2014 року у сумі 215 951 грн. встановлених порушень, на думку перевіряючих, полягає у наступному: позивач в порушення норм пп. 188.1 ст. 188, п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України, п. 1.20 ст. 1 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств від 28.12.1994 року № 334/94-ВР занизив податкові зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 1 598 544 грн. у зв'язку з продажем телепрограм протягом липня-грудня 2012 року за ціною, що не відповідає рівню звичайних цін, та в порушення п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України зависив податковий кредит по господарських операціях з ТОВ Бюро статистичного аналізу і ТОВ Бюро соціологічного аналізу ;

- неподання декларації з екологічного податку за 3, 4-й квартали 2012 року та відповідно заниження екологічного податку за розміщення відходів у 2012 році на суму 5 000,04 грн. На переконання перевіряючих, позивач зберігаючи у себе на території до моменту передачі на утилізацію відпрацьовані люмінесцентні лампи відповідно до пп. 240.1.3 п. 240.1 ст. 240 Податкового кодексу України повинен був нараховувати та сплачувати екологічний податок за розміщення таких відходів;

- пп. е пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168, пп. а п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на доходи фізичних осіб (далі - ПДФО) в сумі 12 039,49 грн. Суть встановленого порушення, на думку перевіряючих, полягає у неутриманні позивачем податку на доход фізичних осіб з додаткового доходу у розмірі 70 720,54 грн., утвореного при сплаті коштів із розрахункового рахунку ТОВ СавікШустерСтудія на користь ПрАТ Київстар Дж.Ес.Ем за послуги іноземного оператора (міжнародний роумінг), генеральному директору товариства ОСОБА_12 згідно рахунків-фактур та платіжних доручень на суму 58 781,99 грн.;

- ст. 51, пп. б п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України - звіти за формою 1-ДФ подавалися до податкової інспекції з помилками, а саме у звітах за 1, 2, 3 квартали 2014 року допущено помилку за ознакою 99 по відображених доходах фізичної особи РНОКПП НОМЕР_1, податковий номер якої недійсний, серія паспорт відсутній в окремому реєстрі ДРФО.

Не погоджуючись з висновками акта перевірки позивач подав до ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві заперечення на висновки такого акта (вих. №83/04 від 26.11.2015 року), за результатами розгляду яких відповідач 1 по суті не змінивши висновки акта перевірки виклав їх у наступній редакції: п. 39.4 ст. 39, п. 138.8 ст.138, пп. 139.1.1, 139.1.9 п. 139.1 ст.139, пп. 153.2.1 п. 153.2 ст. 153 ст. 153 ПК України, п. 1.20 ст. 1 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств від 28.12.1994 року № 334/94-ВР (далі - Закон № 334), в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток в розмірі 10 663 611 грн. (в т.ч. за 2012 рік у сумі 7 110 188 грн., за 2013 рік у сумі 2 363 443 грн., за 2014 рік у сумі 1 189 980 грн.); п. 188.1 ст. 188, п. 39.4 ст. 39, п. 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого занижено ПДВ, який підлягає сплаті до бюджету на загальну сум 1 989 679 грн. (в т.ч. за серпень 2012 року в сумі 11 050 грн., за жовтень 2012 року в сумі 42 863 грн., за листопад 2012 року в сумі 333 764 грн., за грудень 2012 року в сумі 592 179 грн., за березень 2013 року в сумі 108 531 грн., за травень 2013 року в сумі 136 760 грн., за червень 2013 року в сумі 276 618 грн., за липень 2013 року в сумі 27 333 грн., за вересень 2013 року в сумі 276 063 грн., за жовтень 2013 року в сумі 63 113 грн., за грудень 2013 року в сумі 31 733 грн., за квітень 2014 року в сумі 89 672 грн., встановлено завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, за грудень 2014 року у сумі 215 951 грн.; перевіркою встановлено неподання декларації з екологічного податку за 3, 4-й квартали 2012 року та відповідно заниження екологічного податку за розміщення відходів у 2012 році на суму 5 000,04 грн.; пп. е пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168, пп. а п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, в результаті чого не сплачено до бюджету ПДФО в сумі 12 039,49 грн.; ст. 51, пп. б п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України.

На підставі цього акта перевірки відповідач 1 виніс оспорювані у справі податкові повідомлення-рішення від 07.12.2015 року, а саме:

- за №79426552203, яким зменшив задекларовану ТОВ СавікШустерСтудія суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у загальному розмірі 10 663 611 грн.;

- за №79526552203, яким збільшив ТОВ СавікШустерСтудія суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 2 419 708 грн., в тому числі за основним платежем у розмірі 1 935 766 грн. та штрафні (фінансові) санкції у розмірі 483 942 грн.;

- за №79626552203, яким зменшив задекларований ТОВ СавікШустерСтудія розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 215 951 грн.;

- за №87326551702, яким визначив ТОВ СавікШустерСтудія до сплати штрафні (фінансові) санкції з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 510 грн.;

- за №87226551702, яким визначив ТОВ СавікШустерСтудія суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 12 409 грн., в тому числі за основним платежем у розмірі 6 998,44 грн. та штрафні (фінансові) санкції у сумі 5 410,47 грн.;

- за №79726552214, яким визначив ТОВ СавікШустерСтудія суму грошового зобов'язання по екологічному податку у розмірі 6 590,05 грн., в тому числі за основним платежем у розмірі 5 000,04 грн. та штрафні (фінансові) санкції у сумі 1 590,01 грн.

За наслідками процедури адміністративного оскарження в порядку ст. 56 Податкового кодексу України, вказані податкові повідомлення-рішення від 07.12.2015 року згідно рішень Головного управління ДФС у м. Києві від 12.02.2016 року №3049/10/26-15-10-06-35 та ДФС України від 13.04.2016 року №8286/6/99-99-10-01-01-25 залишені без змін.

Водночас позивач звернувся із запитами на отримання публічної інформації до Головного управління у м. Києві та ДФС України у відповідь на які отримав листи ГУ ДФС у м. Києві №6820/10/26-15-14-05-01-14 від 21.03.2016 року, від 03.03.2016 року №5323/10/26-15-13-05-01-14, від 06.04.2016 року №8217/10/26-15-014-05-01-14, листи ДФС України від 21.03.2016 року №6124/6/99-99-22-03-01-15, від 08.04.2016 року №7904/6/99-99-22-03-01-15. Зокрема, з текстів цих листів Головного управління у м. Києві та ДФС України позивачу стало відомо, що ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві листом від 18.09.2015 року №4652/8/26-55-22-01 направлено в електронному вигляді ГУ ДФС у м. Києві уточнений проект коригування плану-графіка проведення документальних планових перевірок суб'єктів господарської діяльності ІІІ кварталу 2015 року у вересні місяці.

ГУ ДФС у м. Києві листом від 18.09.2015 року №9590/8/26-15-22-01-16 направлено в електронному вигляді ДФС України уточнений проект коригування плану-графіка проведення документальних планових перевірок суб'єктів господарської діяльності ІІІ кварталу 2015 року у вересні місяці, який був затверджений Головою ДФС України в той же день.

На думку позивача, ДФС України в порушення положень наказу Міністерства фінансів України від 02.06.2015 року № 524 Про затвердження Порядку формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків погодила проект коригування плану-графіка 18.09.2015 року, наслідком чого стало включення ТОВ СавікШустерСтудія до плану-графіка проведення планових документальних перевірок в ІІІ-му кварталі 2015 року у вересні 2015 року та прийняття протиправного наказу від 21.09.2015 року №2243 про проведення планової виїзної документальної перевірки.

Крім того, до моменту отримання від платника податків (ТОВ СавікШустерСтудія ) заперечень на висновки акта перевірки від 20.11.2015 року №501/26-55-22-03/36588953 працівники ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві передали вказаний акт перевірки разом зі службовою запискою від 20.11.2015 року №3924/9/26-55-22-03 до підрозділу податкової міліції для розгляду питання про порушення кримінального провадження.

На підставі отриманих матеріалів перевірки позивача (акта від 20.11.2015 року №501/26-55-22-03/36588953) співробітниками СУ ФР ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.11.2015 року, тобто, до моменту прийняття податкових повідомлень-рішень на підставі такого акта перевірки, були внесені відомості про вчинення службовими особами ТОВ СавікШустерСтудія кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 212 КК України, та відкрито кримінальне провадження №32015100060000248. На даний час досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні триває.

Такі дії працівників ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві щодо передачі акта перевірки 20.11.2015 року слідчому управлінню з метою вирішення питання про порушення кримінального провадження були вчинені всупереч положень пп. 2.5.1 п. 2.5 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної фіскальної служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 31.07.2014 року № 22, що відображено в листі ДФС України від 06.05.2016 року №10218/6/99-99-14-01-01-15.

22.03.2016 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань Генеральною прокуратурою України були внесені відомості за №42016000000000811 про можливе вчинення працівниками ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві під час проведення перевірки ТОВ СавікШустерСтудія кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України.

За наведених обставин позивач з метою захисту своїх прав та інтересів звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із цим позовом.

Вирішуючи справу по суті, суд дійшов наступних висновків.

Щодо протиправності податкових повідомлень-рішень від 07.12.2015р. №79526552203 форми Р , №79426552203 форми П , 79626552203 форми В4 , то суд зазначає наступне.

Суд встановив, що вказані податкові повідомлення-рішення винесені за результатами операцій позивача з продажу телевізійних програм (аудіовізуальних творів), Національній телекомпанії України та операцій позивача з ТОВ Бюро соціологічного аналізу (код за ЄДРПОУ 38419696) та ТОВ Бюро статистичного аналізу (код за ЄДРПОУ 32979544) по отриманню послуг.

Стосовно операцій з продажу програм Національній телекомпанії України.

Відповідачем 1 зазначено в акті перевірки про порушення позивачем формування рівня звичайних цін на підставі співставлення даних про рівень цін в операціях позивача з ПАТ Телеканал Інтер , згідно із п. 39.4 ст. 39, пп. 153.2.1 п. 153.2 ст. 153 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України), на підставі застосування методу визначення звичайної ціни - метод порівняльної неконтрольованої ціни (метод аналогів продажу ) - перший квартал 2013 року. Відповідачем встановлено порушення п. 1.20 ст. 1 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств від 28.12.1994 року № 334/94-ВР (далі по тексту - Закон №334) та п. 8 підрозділу 10 розділу XX ПК України, за аналогічних обставин - друге півріччя 2012 року. У зв'язку із вищевикладеними порушеннями, податковою інспекцією встановлено заниження ТОВ СавікШустерСтудія доходів в обліку з податку на прибуток, що призвело до заниження об'єкту оподаткування податком на прибуток на загальну суму 7 992 768,00 грн., та занижено податкові зобов'язання з ПДВ у сумі 1 598 544,00 грн.

Доводом відповідача в підтвердження позиції податкового органу є продаж ТОВ СавікШустерСтудія програм власного виробництва Національній телекомпанії України (далі - НТКУ) за 12 грн., що нижче від продажу аналогічних програм ПАТ Телеканал Інтер (далі також - Інтер ) та нижче собівартості виробництва такої програми, а також в акті перевірки зазначено, що операції позивача та НТКУ є збитковими.

В акті перевірки здійснено порівняння умов договору позивача із НТКУ з умовами договору із ПАТ Телеканал Інтер . Відповідач вважає, що умови договорів, за яких реалізовувався ідентичний товар - програма, є співставними, порівнянними, в момент продажу товарів.

Суд зазначає, що представник відповідача в судовому засіданні 10.05.2016 року пояснив суду, що розрахунок собівартості телепрограми позивача, яка продавалась НТКУ, зазначений в акті перевірки, розраховано неправильно, що підтверджується також поясненнями позивача та висновком судово-економічної експертизи №52/17 від 11.05.2017 року у даній справі.

Відповідно до акту перевірки, телевізійна програма (аудіовізуальний твір) ІНФОРМАЦІЯ_1 яка транслювалася на телеканалі Інтер згідно договору від 22.02.2013 року №22-02/13-Ш/5-ПП/2013, укладеного з ПАТ Телеканал Інтер та на телеканалі Перший національний згідно договору від 27.12.2010 року №1050-12, укладеного з Національною телекомпанією України, є ідентичною в контексті формату (сценарію) передачі.

Згідно матеріалів перевірки ТОВ СавікШустерСтудія здійснювалось виробництво зазначених телевізійних програм для телеканалу Перший національний за ціною 12,00 грн., в т.ч. ПДВ - 2,00 грн., а для ПАТ Телекал Інтер за ціною 333 042 грн., без ПДВ.

В акті перевірки наведений результат аналізу договорів на підставі яких здійснювалось виробництво аудіовізуальних творів ТОВ СавікШустерСтудія для ПАТ Телеканал Інтер та для телеканалу Перший національний . За результатами перевірки відповідачем встановлена ідентичність аудіовізуальних творів які вироблялися та відчужувалися ТОВ СавікШустерСтудія на адресу ПАТ Телеканал Інтер (код ЄДРПОУ 23507865) на виконання договору від 22.02.2013 року №22-02/13-Ш/5-ПП/2013 та Національній телекомпанії України (код ЄДРПОУ 23152907) на виконання договору від 27.12.2010 року №1050-12 та співставність умов на яких здійснювалося таке відчуження.

Також судом встановлено, що відповідачем під час співставлення операцій позивача з реалізації програм проігноровано ряд економічних обставин, ділову стратегію, характеристику майна, договірні умови, функціональний аналіз, момент здійснення операцій із НТКУ та з ПАТ Телеканал Інтер , а саме: бізнес-план позивача (затверджений протоколом зборів учасників товариства від 24.12.2010 року та від 27.12.2011 року), портфельну форму операції, розподілення доходів від розміщення реклами та спонсорських матеріалів, різне правове становище замовників (телеканалів), специфіка медіа-ринку, політична складова та можливість виходу в ефір на інших каналах у зв'язку із редакційною політикою, вплив власників телеканалів на виконання договірних умов замовниками (телеканалами) та інші фактори.

Відповідач в якості інформації про укладені на момент продажу договори з ідентичними товарами у співставних умовах вибрав операцію позивача з телеканалом Інтер за договором від 22.02.2013 року, тобто в акті перевірки порівнювалися договори укладені ТОВ СавікШустерСтудія з ПАТ Телеканал Інтер та НТКУ. При цьому, дати укладання договорів, в яких встановлювалися ціни значно різняться в періодах часу.

Підпунктом 1.20.2 п. 1.20 ст. 1 Закону №334 та п. 39.4 ст. 39 ПК України встановлено, що для визначення звичайної ціни товару/послуги використовується інформація про укладені на момент такого продажу договори з ідентичними товарами у співставних умовах.

Судом встановлено, ТОВ СавікШустерСтудія укладений договір з НТКУ в 2010 році, а з ПАТ Телеканал Інтер в 2013 році, тобто відповідачем порівнювались ціни не в момент продажу програм.

Предметом договору позивача із НТКУ №1050-12 від 27.12.2010 року є створення програм ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в межах проекту ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в межах проекту ІНФОРМАЦІЯ_1 та інших, а предметом договору з ПАТ Телеканал Інтер № 22-02/13-Ш/5-ПП/2013 від 22.02.2013 року тільки програма ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Матеріалами справи встановлено, що позивач на підставі бізнес-планів, що затверджені протоколом зборів учасників товариства від 24.12.2010 року та від 27.12.2011 року, прийняв рішення продавати програми НТКУ за ціною 12 грн. з урахуванням портфельного підходу, компенсування доходів позивачу здійснювалось іншими сприятливими умовами співпраці з НТКУ, а саме: придбання рекламного часу під час виходів програми, сприяння отриманню грантів під створення окремих програм. Портфельна операція позивача включає в себе декілька господарських зобов'язань, договорів - продаж програм НТКУ, купівля ефірного часу в НТКУ, розміщення реклами, спонсорських матеріалів третіх осіб та отримання грантів.

В договорах на розміщення реклами та спонсорських матеріалів позивача з НТКУ чітко визначено територію виходу в ефір, телеканал та програму: Україна, Перший Національний телеканал, програми ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто очевидний зв'язок договорів в межах портфельної господарської операції.

В договорі з Інтером, позивач не мав взагалі права на отримання доходів від реклами. Тільки з 01.08.2013р. позивач отримав право на отримання доходу від розміщення спонсорських матеріалів, product placement у розмірах 50/50 (60/40) в залежності від рейтингу програми. Доходів від розміщення рекламних продуктів на Інтер позивач не отримував.

Таким чином, ТОВ СавікШустерСтудія операції з реалізації програм НТКУ відбувались в комплексі з рекламним проектом.

Згідно протоколу №23 від 24.12.2010 року позачергових Загальних зборів учасників ТОВ СавікШустерСтудія , Національна Телекомпанія України звернулась з пропозицією укладення договору з ТОВ СавікШустерСтудія про створення аудіовізуального твору ІНФОРМАЦІЯ_1 . Проте, Національна Телекомпанія України є бюджетною неприбутковою організацією, яка фінансується з державного бюджету України та не має достатніх коштів для фінансування створення зазначеної програми. Національна Тепекомпанія України пропонує 12 грн. за створення 1 однієї Програми ІНФОРМАЦІЯ_1 , однак уклавши цей договір Національна Телекомпанія України надасть можливість ТОВ Савік Шустер Студія реалізації рекламного часу (спонсорської інформації) під час трансляції програм ІНФОРМАЦІЯ_1 за спеціальними взаємовигідними цінами, і дасть змогу ТОВ Савік Шустер Студія отримувати дохід. Крім того, Товариством планується залучення грантів від благодійних фондів на створення соціальних програм в рамках проекту ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В протоколі №23 від 24.12.2010 року зазначено, що Генеральний директор ОСОБА_12 зазначив, що інших пропозицій від комерційних телеканалів не надходило, тому вважає за доцільне, з метою збереження колективу, недопущення простою (збитків) Товариства погодитись з зазначеною пропозицією Національної телекомпанїї України.

Відповідно до вказаного протоколу вирішено погодити укладення договору з Національною телекомпанією України про створення аудіовізуального твору ІНФОРМАЦІЯ_1 з вартістю однієї програми 12 грн. (в тому числі ПДВ) з правом пролонгації на наступні роки при відсутності інших більш вигідних пропозицій від комерційних телеканалів.

В протоколі позачергових зборів учасників ТОВ Савік Шустер Студія №32 від 27.12.2011 року зафіксовано, що генеральний директор ТОВ СавікШустерСтудія ОСОБА_12 доповів, що у 2011 році ТОВ Шустер Студія створювало аудіовізуальний твір під назвою ІНФОРМАЦІЯ_1 для Національної телекомпанії України згідно з укладеним договором від 27.12.2010 року №1050-12. Договір укладено з можливістю автоматичної пролонгації на кожен наступний рік за відсутності повідомлення про припинення договору від Товариства. В даному році досягнуто домовленостей з Благодійним фондом на створення циклу соціальних передач в рамках проекту ІНФОРМАЦІЯ_1 , що плануються транслюватись на телеканалі Національної Телекомпанії України в рамках діючого договору від 27.12.2010 року №1050-12. Благодійний фонд планує виділити кошти на створення 40 передач в розмірі 12 000 000 грн., з яких, 3 700 000 грн. вже надійшло на рахунок Товариства.

Крім того, генеральний директор ОСОБА_12 зазначив, що станом на грудень 2011 року інших пропозицій від комерційних телеканалів не надходило, тому вважає за доцільне продовжити співпрацю у 2012 році з Національною Телекомпанією України за договором від 27.12.2010 року №1050-12. Фінансовий директор позивача ОСОБА_14 доповів про результати діяльності Товариства з Національною Телекомпанією України, що у 2011 році доходна частина від продажу рекламної та спонсорської інформації, що відображалась під час трансляції Програми ІНФОРМАЦІЯ_1 на телеканалі Національної Телекомпанії України склала більше 10 мільйонів гривень.

Відповідно до протоколу №32 від 27.12.2011 року вирішено погодити пролонгацію договору від 27.12.2010 року №1050-12 про створення аудіовізуального твору ІНФОРМАЦІЯ_1 , укладеного з Національною телекомпанією України, на 2012 рік.

Судом також в матеріалах справи досліджено наступні докази.

В листі Національної телекомпанії України від 26.11.2015 року №8-03-12/2260, що адресований генеральному директору ТОВ СавікШустерСтудія ОСОБА_12, вказано, що НТКУ є бюджетною неприбутковою організацією та фінансується з державного бюджету України, щороку кошти на діяльність НТКУ виділяються з урахуванням стану економіки країни, а саме - за умови критичного обмеження видатків. Тобто, на рівні 30% від потреби коштів, що забезпечує лише виплату заробітної плати, частково трансляцію телепрограм і оплату комунальних послуг. На виробництво телепрограм коштів практично немає.

Отже, НТКУ для виконання ліцензійних обсягів укладає договори на право сповіщення чи створення на замовлення аудіовізуальних творів зі сторонніми виробниками за 12 грн. (зокрема на телепередачі ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , виробництво та створення програм під назвою ІНФОРМАЦІЯ_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , ІНФОРМАЦІЯ_11 тощо).

Тобто ціна, визначена в укладених договорах із ТОВ Савік Шустер Студія за договором від 27.12.2010 року № 1050-12 (з усіма додатковими угодами), є аналогічною, як у всіх інших вищезазначених договорах, що були укладені НТКУ у 2012-2014 роках.

Зміст вищевказаного листа НТКУ підтверджується відповіддю генерального директора НТКУ на запит адвоката Бевзи В. І. від 24.12.2015 року №8-01-15/2514, що міститься в матеріалах справи, в якій додатково зазначено що органами державного фінансового контролю не встановлено порушення НТКУ вимог податкового законодавства в частині встановлення у договорах на право сповіщення чи створення на замовлення аудіовізуальних творів за ціною у 12 гривень за періоди: 01.01.2011 - 15.02.2013 та 07.03.2014 - 29.12.2014 роки.

Таким чином, згідно листів Національної телекомпанії України, дана телекомпанія придбаває права на сповіщення (створення) на замовлення аудіовізуальних творів (телепередачі), у будь-яких виробників за 12 грн.

Судом також досліджено висновок Київського науково-дослідного інституту судових експертиз судово-товарознавчої експертизи від 11.08.2016 року №1993/16-53, що призначена слідчим Слідчого управління фінансових розслідувань Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві Терещенко А.О., в межах кримінального провадження №32015100060000248 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 212 КК України.

Висновком Київського науково-дослідного інституту судових експертиз судово-товарознавчої експертизи від 11.08.2016 року №1993/16-53 встановлено, що неможливо встановити ринкову вартість майнових прав на аудіовізуальний твір телевізійну програму ІНФОРМАЦІЯ_1 за період з 01.07.2012 по 31.12.2012 роки та за період з 01.01.2013 по 28.08.2013 роки, оскільки відсутня інформація для застосування жодного з методичних підходів до визначення вартості майнових прав.

Вищевикладене, у своїй сукупності спростовує висновки відповідача щодо визначення в акті перевірки звичайної ціни для операцій зі створення (трансляції) телевізійних програм (аудіовізуальних творів) ІНФОРМАЦІЯ_1 для НТКУ в період з 2011 року по 15 лютого 2013 року - за договором від 27.12.2010 року №1050-12, виходячи з ціни яка встановлена в договорі від 22.02.2013 року №22-02/13-Ш/5-ПП/2013, укладеному ТОВ Савік Шустер Студія з ПАТ Телеканал Інтер , є таким що не відповідає співставним умовам.

Водночас колегія суддів погоджується із висновком судово-економічної експертизи №52/17 від 11.05.2017 року, оскільки матеріалами справи та встановленими фактичними обставинами доведено, що в акті перевірки не проаналізовано, що створення телевізійних програм (аудіовізуальних творів) ІНФОРМАЦІЯ_1 для НТКУ та для ПАТ Телеканал Інтер проводилося в різні часові періоди, позивачу в 2010 - 2011 роки не надходили інші пропозиції щодо створення телевізійних програм (аудіовізуальних творів) ІНФОРМАЦІЯ_1 , крім пропозиції від НТКУ за ціною 12 грн. за 1-ну (одну) програму, НТКУ є бюджетною неприбутковою організацією та фінансується з державного бюджету України, за умови критичного обмеження видатків придбаває права на телепередачі за ціною 12 грн., що за своєю економічною суттю не є звичайною умовою діяльності .

Матеріалами справи спростовується висновок акту перевірки про збитковість операцій позивача із НТКУ з продажу програм з урахуванням наступного.

Згідно актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) ТОВ Савік Шустер Студія для НТКУ за період з липня 2012 року по лютий 2013 року створено (виготовлено) програм на загальну суму без ПДВ - 340 грн. Відповідно до матеріалів справи ТОВ Савік Шустер Студія за період з липня 2012 року по січень 2013 року отримано від розміщення рекламних (спонсорських) матеріалів в ефірі Національної телекомпанії України на загальну суму без ПДВ - 7 317 221,71 грн. від: ДП ССМ Філія МедіаВест , ДП ССМ , ПрАТ Авіакомпанія Аеросвіт , ТОВ Агенція Комунікацій Варто , ТОВ АСС Медіа , ТОВ Боріс , ТОВ Боско Дніпро , ТОВ Брайтмедіа , ТОВ Видавнича та рекламна агенція Златограф , ТОВ Гелідус , ТОВ Грандпіано , ТОВ Зірка Буковелю Західна філія, ТОВ Іманта , ТОВ Інтерспорт Україна , ТОВ ІРА Інтегра-Н , СПД ФО ОСОБА_18, ТОВ Медіаком Україна , ПрАТ МТС Україна , ТОВ Національна горілчана компанія , ТОВ НТВБ , ТОВ Одесавинпром , ТОВ ПроАктив Медіа Консалтинг , ТОВ Провентис , ТОВ ПТК Шабо , ТОВ Редакція газети Все про бухгалтерський облік , ТОВ РЦ Української телевізійної біржі , ТОВ Сандора , ФОП ОСОБА_19, ТОВ Синоптик.ЮА , ТОВ Смарт Менеджер , ТОВ СП СолоМія , ТОВ ЮФ Спенсер і Кауфман , ТОВ Спортмастер-Україна , ПрАТ Страхова група Тас , ФОП ОСОБА_20, ТОВ Укрнет , ТОВ Універсал Медіа Уорлдвайд .

Надані суду на дослідження матеріали, встановлюють, що крім прямого доходу від виробництва (створення) програм для Національної телекомпанії України, ТОВ СавікШустерСтудія отримувався дохід від розміщення рекламних (спонсорських) матеріалів в ефірі Національної телекомпанії України. Крім того, за наданими матеріалами встановлено, що 14.08.2012 року між ТОВ Савік Шустер Студія (набувач) та Благодійним фондом Розвиток Україна (Фонд) укладено договір №14-08/12-СШС-1 про надання Гранту на створення та розміщення аудіовізуальних творів.

Згідно із матеріалами справи та висновку судово-економічної експертизи у даній справі №52/17 від 11.05.2017 року, судом встановлено, що за період з 01.07.2012 по 31.01.2013 року в зв'язку з наданням/виконанням робіт/послуг позивачем по створенню аудіовізуальних творів для Національної телерадіокомпанії України, ТОВ СавікШустерСтудія отриманий прибуток в сумі 1 827 431,92 грн., що спростовує доводи відповідача про збитковість даних операцій та про наявність мети у товариства на зменшення бази оподаткуванням податком на прибуток та ПДВ.

Спірні правовідносини регулювалися в часі різними нормативно-правовими актами, а саме: п. 1.20 ст. 1 Закону № 334 та п. 8 підрозділу 10 розділу XX ПК України по - 31.12.2012 рік, ст. 39 ПК України - з 01.01.2013 по 31.08.2013 рік;

Підпунктом 1.20.6 п. 1.20 ст. 1 Закону № 334 встановлено, що у разі коли на відповідному ринку товарів (робіт, послуг) не здійснюються операції з ідентичними (у разі їх відсутності - однорідними) товарами (роботами, послугами), або якщо неможливо визначити їх ціну через відсутність або недоступність відповідної інформації, звичайною ціною вважається ціна договору.

Відповідно до пп. 1.20.1 п. 1.20 ст. 1 Закону № 334, якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг).

Ідентичні товари (роботи, послуги) - товари (роботи, послуги), що мають однакові характерні для них основні ознаки. Під час визначення ідентичності товарів беруться до уваги, зокрема, їх фізичні характеристики, які не впливають на їх якісні характеристики і не мають суттєвого значення для визначення ознак товару, якість і репутація на ринку, країна походження та виробник. Незначні відмінності в їх зовнішньому вигляді можуть не враховуватися.

Згідно із пп. 1.20.1 п. 1.20 ст. 1 Закону № 334, для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована. При цьому враховуються фактори при укладанні угод між непов'язаними особами, що обумовлені маркетинговою політикою.

Підпунктом 1.20.8 п. 1.20 ст. 1 вказаного Закону визначено, що обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладає на податковий орган у порядку, встановленому законом.

Підпунктом 153.2.1 п. 153.2 ст. 153 ПК України визначено, що дохід, отриманий платником податку від продажу товарів (виконання робіт, надання послуг) пов'язаним особам, визначається відповідно до договірних цін, але не менших від звичайних цін на такі товари, роботи, послуги, що діяли на дату такого продажу, у разі, якщо договірна ціна на такі товари (роботи, послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (роботи, послуги).

Підпунктом 153.2.3 п. 153.2 ст. 153 ПК України встановлено, що положення підпунктів 153.2.1 і 153.2.2 цього пункту поширюються також на операції з особами, які: не є платниками цього податку; сплачують податок за іншими ставками, ніж платник податку на прибуток.

Відповідачем для визначення рівня звичайної ціни використано метод, визначений п.39.4 ст. 39 ПК України порівняльної неконтрольованої ціни (аналогів продажу) .

При використанні зазначеного методу застосовується ціна, яка визначається за ціною на ідентичні (а за їх відсутності - однорідні) товари (роботи, послуги), що реалізуються (придбаваються) не пов'язаній з продавцем (покупцем) особі за звичайних умов діяльності.

Для визначення звичайної ціни товару (роботи, послуги) згідно з методом порівняльної неконтрольованої ціни (аналогів продажу) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у порівнянних умовах на відповідному ринку товарів (робіт, послуг). Враховуються, зокрема, такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії); обсяг функцій, що виконуються сторонами; умови розподілу між сторонами ризиків і вигод; строки виконання зобов'язань; умови здійснення платежів, звичайних для такої операції; характеристика ринку товарів, на якому здійснено господарську операцію; бізнес-стратегія підприємства; звичайні надбавки чи знижки до ціни під час укладення договорів між непов'язаними особами, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються порівнянними, якщо відмінність між такими умовами істотно не впливає на ціну або може бути економічно обґрунтована. При цьому враховуються звичайні під час укладення договорів між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни, зокрема знижки, зумовлені сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низьколіквідних товарів.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, висновки акта перевірки про заниження позивачем доходу в податковому обліку з податку на прибуток та податкових зобов'язань з ПДВ за операціями із створення та передачі аудіовізуального твору для Національної телекомпанії України за договором від 27.12.2010 року №1050-12 є необґрунтованими.

Стосовно операцій позивача із ТОВ Бюро Соціологічного Аналізу (ТОВ Бюро Статистичного Аналізу ) судом встановлено наступне.

Вході проведення перевірки позивача контролюючий орган встановив у перевіряємому періоді наявність фінансово-господарських взаємовідносин між ТОВ СавікШустерСтудія і контрагентами ТОВ Бюро соціологічного аналізу та ТОВ Бюро статистичного аналізу , за наступними договорами: №С311012 від 31.10.2012 року, №06-03/14-П від 06.03.2014 року, №С160112 від 16.01.2012 року, №09-08/12 від 09.08.2012 року.

В акті перевірки зазначено, що відповідно до аналізу інформаційно-аналітичних ресурсів ДФС ТОВ Бюро соціологічного аналізу , а саме: згідно звітів про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів (форма Д4), виявлено, що у перевіряємому періоді на підприємстві працювало 5 осіб. Згідно звітів за формою 1-ДФ підприємство не декларувало виплат фізичним особам (залученим учасникам програм) пов'язаних з компенсацією витрат на їх проїзд до місця проведення зйомок, проживання (розміщення), тощо.

В результаті аналізу наданих ТОВ СавікШустерСтудія до перевірки документів було встановлено, що надані акти виконаних робіт є аналогічні по своїй структурі та не містять відомостей передбачених договором, а саме: про проведені маркетингові та/або соціологічні дослідження, їх результат; про зв'язок проведених досліджень із здійсненими кастингами; про кількість та склад аудиторії в цілому, інформацію щодо кожного учасника. Надані до перевірки додатки до договорів - Заявки не містили вимог до аудиторії крім її кількості.

До перевірки не було надано документів про результати маркетингових та/або соціологічних досліджень, списків учасників аудиторії, документів які засвідчували б аудиторську перевірку ТОВ СавікШустерСтудія відповідності відібраних кандидатів вимогам ролінгового проекту.

Враховуючи той факт що процес залучення учасників аудиторії передбачав розсилання запрошень конкретним людям які пройшли відбір на кастингу, а у зв'язку з соціально-політичним характером програм, виробничий процес та діяльність підприємства забезпечується додатковими заходами безпеки - пропускним режимом роботи для співробітників, учасників та гостей студії, списки учасників аудиторії кожної з програм обов'язково мають бути сформовані та передані ТОВ СавікШустерСтудія .

Враховуючи викладене вище виконавці не передавали результатів досліджень та/або не повідомляли про них, а отже, не здійснювали ніяких маркетингових та/або соціологічних досліджень для замовника. Замовником не ставились вимоги щодо складу учасників аудиторії в т.ч. які базувалися б на результатах досліджень проведених виконавцями, а отже, склад її не мав для нього значення. Виконавці не передавали списків учасників аудиторії, а отже, не формували їх, не проводили ніяких кастингів з претендентами та не відправляли тим хто пройшов кастинг запрошень.

Відповідно, виконавці не володіли інформацією про склад учасників аудиторії програм та не приймали ніякої участі у їх пошуку та організувати їх переїзд з місця проживання до шімального павільйону замовника та у зворотному напрямку. В ході проведення перевірки не підтверджено факту надання послуг, виконання робіт від ТОВ Бюро соціологічного аналізу та ТОВ Бюро статистичного аналізу не встановлено їх пов'язаність з господарською діяльністю підприємства.

За висновками акта перевірки за операціями з контрагентами позивачем в порушення пп. 138.8. ст,138, пп. 139.1.1. та пп. 139,1.9. п. 139.1 ст. 139 ПК України, віднесено до складу витрат, які не підтверджені документально належними первинними документами та не пов'язані з господарською діяльністю, суму витрат на проведення маркетингових та соціологічних досліджень, проведення кастингів учасників аудиторії, організації їх переїзду з місця проживання до знімального павільйону замовника та у зворотному напрямку. Всього на загальну суму 2 670 843,06 грн., в т.ч. за рік 2012 року в розмірі 449 547,84 грн., за рік 2013 в розмірі 1 031 315,22 грн., за рік 2014 року в розмірі 1 189 980,00 грн.

Відповідно до норм пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК України, витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Об'єкт оподаткування цим податком визначений у ст. 134 ПК України.

В розумінні п. 138.1 ст. 138 цього Кодексу, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Склад витрат і порядок їх визначення закріплений в ст. 138 зазначеного Кодексу. Зокрема, згідно із пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 ПК України витрати операційної діяльності включають в себе собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Одночасно нормою абз. 1 п. 138.2 ст. 138 ПК України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України визначено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати валові витрати у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності що, в першу чергу, має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Документи, які не мають статус первинних, самі по собі не можуть підтверджувати реальність здійснення господарської операції та, відповідно, валові витрати. При цьому неодмінною характерною рисою господарської діяльності в рамках податкових відносин є її направлення на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

Згідно пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

У відповідності до пп. а п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В силу норми п. 198.2 ст. 198 цього Кодексу, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У даній податковій накладній зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити, перелік яких наведений у п. 201.1 ст. 201 ПК України. Правовий статус податкової накладної закріплений в положеннях норм ст. 201 цього Кодексу.

Виходячи з аналізу наведених норм в сукупності, ПК України визначено окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема це: відсутність зв'язку з господарською діяльністю, фіктивність операцій (відсутність поставок), відсутність податкової правосуб'єктності, відсутність на момент перевірки податкових накладних або видача їх особою, яка не є платником податку додану вартість. Таким чином, із зазначеного вище також випливає те, що при дослідженні факту здійснення господарської операції, оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Між тим у своєму листі від 02.06.2011 року №742/11/13-11 Вищий адміністративний суд України одночасно зазначає, що за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Разом з тим, сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце (про що було зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 року №1936/11/13-11).

Наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції (про що також було зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 № 1936/11/13-11).

За приписами норм п. 44.1 і п. 44.3 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (абз. 2 п. 44.1 ст. 44 ПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 року №996-ХІV (в редакції на момент спірних правовідносин) (надалі - Закон №996-ХІV), який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

В розумінні Закону №996-ХІV, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

При цьому, згідно п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтер-ському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (в редакції чинній на момент існування спірних правовідносин)(надалі - Положення), яке встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (підприємства), господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону № 996-ХІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV).

Аналіз вищевикладених норм Закону № 996-ХІV та норм Положення свідчить про те, що податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків , що також було зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року №742/11/13-11.

Суд встановив, що за умовами договорів №С311012 від 31.10.2012 року, №06-03/14-П від 06.03.2014 року, №С160112 від 16.01.2012 року, №09-08/12 від 09.08.2012 року (далі - договорів про надання послуг), укладених позивачем з виконавцями (ТОВ Бюро соціологічного аналізу та ТОВ Бюро статистичного аналізу ), що однотипні за змістом, виконавець зобов'язується надати замовнику платні послуги з пошуку, підбору та організаційного забезпечення переїзду, проживання та перебування осіб для зйомок в програмах (в тому числі в межах проекту ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у якості учасників аудиторії, та забезпечення їх участі в зйомках в програмах у якості учасників аудиторії (далі - послуги). При цьому вимоги щодо репрезентативності, а також інші вимоги до учасників аудиторі в конкретній Програмі визначаються письмовими завданнями замовника.

Під послугами в даному договорі розуміється: проведення маркетингових та соціологічних досліджень; на підставі соціологічних досліджень здійснення кастингу не менш як 50 кандидатів для участі в зйомках в програмах у якості учасників аудиторії; організаційне забезпечення участі учасників аудиторії в програмі (організація переїзду, проживання, перебування та забезпечення безпосередньої участі в програмі); надання замовнику інформації щодо кожного учасника аудиторії;

Терміни надання послуг, їх вартість, мета, всі істотні спеціальні умови і порядок надання Послуг та вимоги, що ставляться замовником до аудиторії, визначаються у завданнях замовника, які підписуються сторонами і оформлюються як додатки до цього договору. Завдання Замовника далі іменуються як додатки. Всі додатки до цього договору, після підписання обома сторонами, є невід'ємною частиною цього договору.

Статтею 2 договорів передбачені обов'язки сторін, зокрема, виконавець зобов'язаний: надавати замовнику якісні послуги у повній відповідності з договором та додатками; провести маркетингові та соціологічні дослідження відповідно до додатків; проводити пошук та кастинг аудитори на підставі отриманих результатів маркетингових та соціологічних досліджень у населених пунктах України; підготувати список кандидатів на участь у зйомках програми у якості учасників аудиторії (по тексту поговору - "кандидат"), направити їм запрошення і отримати від них підтвердження згоди на участь у зйомках в день і час зазначений в запрошенні, та згоди на дотримання правил та умов участі в зйомках; організувати переїзд учасників аудиторії з міста проживання до м. Київ, знімальний павільон замовника та у зворгному напрямку (маршрут переїзду: пункт вибуття - м. Київ, знімальний павільон замовника - пункт вибуття); здійснювати контроль на предмет отримання кандидатом запрошення на участь у зйомках програми та його прибуття до Києва у знімальний павільон замовника; вжити всіх заходів щодо термінової заміни кандидата, якщо участь останнього у зйомках програми стане неможливою через причини незалежні від виконавців (хвороба кандидата, неможливість приїзду до Києва через сімейні обставини, тощо); організувати проживання в м. Києві, перебування учасників аудиторії з інших міст в Києві на період зйомок програми, та організувати їх переїзд з місця проживання до знімального павільйону замовника та у зворотному напрямку; організувати присутність аудиторії у складі 50 (100) чоловік при зйомках кожної програми.

Також на вимогу замовника виконавець має у встановленій ним формі та в строк, надавати повну інформацію щодо кандидатів відібраних для зйомки у Програмі, для можливості проведення незалежної аудиторської перевірки відповідності відібраних кандидатів вимогам ролінгового проекту.

При передачі замовнику результатів маркетингового дослідження та пошуків кандидатів, надавати акти прийому - передачі. Результатом маркетингового дослідження є присутність у студії під час зйомок передачі аудиторії, що за кількістю учасників та за іншими критеріями відповідає Додаткам до цього Договору.

Для належного надання Послуг за цим Договором виконавець має право укладати будь-які не заборонені чинним законодавством /країни угоди з третіми особами в межах коштів, отримуваних від замовника за цим договором. При цьому виконавець залишається відповідальним перед замовником за виконання такими третіми особами своїх зобов'язань.

Представник позивача в судових засіданнях пояснили, що ТОВ Бюро соціологічного аналізу , ТОВ Бюро статистичного аналізу самостійно здійснює анкетування, маркетингові, соціологічні дослідження щодо відбору аудиторії а також дані щодо кожного окремого експерта, на підставі таких досліджень формується склад експертів в групі, яка бере участь у кожній окремій програмі.

Також відповідно до службового пояснення шеф-редактора ОСОБА_23 від 24.11.2015 року, адресованого генеральному директору Товариства, щоп'ятниці у період з 01.07.2012 року по 31.12.2014 року здійснювалась зйомка програми ІНФОРМАЦІЯ_1 . Кожна окрема програма ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка планується, має свою тематику. Враховуючи зміст та тематику кожної програми здійснюється підбір складу учасників програми та глядачів. З урахуванням цих даних, редакційною групою подавалися заявки до ТОВ Бюро статистичного аналізу (у період з 2009 року по жовтень 2012 року) та ТОВ Бюро соціологічного аналізу (з листопада 2012 року) про пошук та підбір для зйомок в програмі у якості учасників аудиторії (глядачів). Обов'язковою умовою заявки, в тому числі, було те, що загальна чисельність аудиторії на зйомках кожної програми повинна бути не менше ста чоловік. До дня проведення зйомки редакційній групі, керівником ТОВ Бюро соціологічного аналізу , надавалася повна інформація по соціологічним параметрам щодо кандидатів, відібраних для зйомки. Вказані списки зберігаються тільки до кінця зйомки програми. Збереження таких списків більше даного строку, суперечить Закону України Про захист персональних даних . Перед зйомкою кожної програми, шеф-редактором або іншим співробітником редакції надаються керівнику служби безпеки ТОВ СавікШустерСтудія ОСОБА_24 узгоджені списки осіб, які приймають участь в якості учасників аудиторії, для подальшої перепустки на територію студії.

На підтвердження правомірності формування витрат і податкового кредиту за вказаним договором про надання послуг позивач надав суду копії наступних документів: додаток №1 від 16.01.2012 року, додаток №2 від 25.06.2012 року до договору №С160112 від 16.01.2012 року, додаток №1 від 09.08.2012 року до договору №09-08/12 від 09.08.2012 року, додаток до договору №С311012 від 31.10.2012 року, додаток №1 від 06.03.2014 року до договору №06-03/14-П від 06.03.2014 року - де сторонами визначені терміни проведення передач, склад учасників передачі, вартість послуг щотижня, порядок оплати послуг; актів приймання-передачі послуг до договорів; податкових накладних; виписок по особовому рахунку в банку; платіжних доручень на оплату вартості послуг, звітів ТОВ Бюро соціологічного аналізу та ТОВ Бюро статистичного аналізу до договорів про надання послуг; роздруківки результатів соціологічних досліджень для кожної програми, що підготовлені ТОВ Бюро соціологічного аналізу та ТОВ Бюро статистичного аналізу .

Щодо посилань контролюючого органу на відсутність на момент проведення перевірки окремих документів, то позивач у своїх листах (відповіді на запити ДПІ від 27.10.2015 року №25752/10/26-55-22-03, від 09.11.2015 року №27278/10/26-55-22-03), пояснив, що договорами з ТОВ Бюро соціалогічного аналізу та ТОВ Бюро статистичного аналізу не передбачалося надання ТОВ СавікШустерСтудія підтверджуючих документів щодо вирішення питань перевезення, перебування та реєстрації учасників програм контрагенти вирішували самостійно в рамках договору. Звіти про такі витрати договорами не передбачалася. На звернення ТОВ СавікШустерСтудія від контрагентів отримані звіти, та позивачем було запропановано контролюючому органу надати для перегляду записи передач на магнітних носіях.

Оцінивши вказані докази за правилами ст. 86 КАС України, суд приходить до висновку про те, що зазначені первинні документи підтверджують реальність здійснення спірних господарських операцій між позивачем та його контрагентами (ТОВ Бюро соціологічного аналізу та ТОВ Бюро статистичного аналізу ) у зв'язку з наступним.

За результатами дослідження вище перелічених первинних та інших документів суд дійшов висновку, що вони оформлені у відповідності до вимог Закону №996-ХІV та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, та в повній мірі відображають зміст і характер вчинених господарських операцій.

Також з наявних матеріалів справи чітко прослідковується наявність взаємозв'язку між витратами ТОВ СавікШустерСтудія на придбання зазначених вище послуг і здійсненням ним господарської діяльності. Зокрема, відповідно до наявних в матеріалах справи копій службових пояснень шеф-редактора ОСОБА_23 від 24.11.2015 року та керівника служби безпеки ОСОБА_24 від 23.11.2015 року, адресованих генеральному директору Товариства ОСОБА_12 вбачається, що послуги щодо підбору складу учасників програм та глядачів придбавалися для зйомок програми ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проводилися в період з 01.07.2012 року по 31.12.2014 року.

Крім того, у матеріалах справи наявна довідка ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві від 16.11.2015 року №156/26-56-22-05-04/35960866, за змістом якої в ході проведеної зустрічної звірки ТОВ КМЦ НИ ХАО МАУС щодо відображення в податковому та бухгалтерському обліку фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ Бюро соціологічного аналізу їх повноти відображення в обліку за період з 01.11.2012 року по 31.12.2014 року контролюючим органом встановлено та підтверджено документально наявність між названими товариствами господарських взаємовідносин, зокрема: на підставі договору №КМЦ021112 від 02.11.2012 року - ТОВ КМЦ НИ ХАО МАУС виконувало роботи (послуги) для ТОВ Бюро соціологічного аналізу послуги з пошуку, підбору та організаційного забезпечення учасників для зйомок в телевізійній програмі Свобода слова , яку організовує та проводить замовник; на підставі договору №КМЦ011112 від 01.11.2012 року - ТОВ КМЦ НИ ХАО МАУС надавало ТОВ Бюро соціологічного аналізу послуги з пошуку, підбору та організаційного забезпечення, в разі необхідності, переїзду, проживання та перебування осіб для зйомок в програмах у якості учасників аудиторії.

Таким чином, матеріалами даної зустрічної звірки спростовують висновки відповідача в акті перевірки.

При цьому, суд встановив, що відповідач 1 не включив до акта перевірки позивача матеріали зустрічної звірки - запит до ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві про проведення зустрічної звірки, запит ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві до ТОВ НИ ХАО МАУС щодо проведення зустрічної звірки, відповідь ТОВ НИ ХАО МАУС на запит ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві щодо проведення зустрічної звірки, довідку ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві до ДПІ у Печерському ГУ ДФС у м. Києві щодо проведення зустрічної звірки, чим порушив пп. 9, 14 п. 4 розділу ІІІ Наказу Міністерства фінансів України від 20.08.2015 року № 727 Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами , зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26 жовтня 2015 року за №1300/27745 (далі - Наказ № 727).

В ході розгляду справи представники відповідачів не заперечували ті обставини, що станом момент укладення спірних договорів про надання послуг та виписки податкових накладних на підставі таких договорів, контрагенти позивача були зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість.

Суд зазначає, що висновком судово-економічної експертизи Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 19.07.2016 року №797/16-45, що призначена слідчим Слідчого управління фінансових розслідувань Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві Терещенко А.О., в межах кримінального провадження №32015100060000248 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 212 КК України не підтверджено висновки акта перевірки щодо завищення витрат та податкового кредиту за операціями позивача із вказаними суб'єктами господарювання.

Висновком судово-економічної експертизи №52/17 від 11.05.2017 року у даній справі також в цій частині не підтверджені висновки акту перевірки.

Таким чином, суд вважає, що матеріалами справи підтверджено наявність у позивача належним чином оформлених первинних документів, які засвідчують факти отримання ТОВ СавікШустерСтудія послуг від контрагентів, а також фізичних і технічних можливостей для здійснення операцій з придбання послуг з пошуку, підбору та організаційного забезпечення переїзду, проживання та перебування осіб для зйомок в телевізійних програмах у якості учасників аудиторії, забезпечення їх участі в зйомках в програмах у якості учасників аудиторії та зв'язку між фактом отримання результатів таких послуг і подальшою господарською діяльністю, що в свою чергу є обов'язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій. Такий висновок суду відповідає позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 27.10.2015 у справі № 826/661/14 (№ 21-1539а15).

В свою чергу під час судового розгляду відповідачі не навели суду будь-яких переконливих доводів та не надали належних документальних доказів, які б ставили під сумнів реальність здійснених позивачем господарських операцій, та/або свідчили б про невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, та/або про наявність інших обставин що підтверджують недобросовісність позивача як платника податків та виключають право на формування витрат і податкового кредиту за наслідками спірних господарських операцій.

З огляду на вищенаведене суд приходить до висновку, що зафіксовані в акті перевірки випадки завищення ТОВ СавікШустерСтудія витрат на суму 2 670 843 грн. та податкового кредиту на суму податку на додану вартість 607 085 грн. за операціями з придбання послуг у ТОВ Бюро соціологічного аналізу та ТОВ Бюро статистичного аналізу спростовуються наявними матеріалами справи.

Щодо протиправності податкового повідомлення-рішення від 07.12.2015р. №87226551702 форми Р , то суд зазначає наступне.

Згідно акту перевірки, позивачем не утримано податок з доходів фізичних осіб з додаткового доходу в загальному розмірі 78 820,54 грн., який виник при сплаті коштів із розрахункового рахунку ТОВ Савік Шустер Студія підприємству ПрАТ Київстар Дж.Ес.Ем за послуги іноземного оператора (міжнародний роумінг), генеральному директору позивача - ОСОБА_12, згідно рахунків-фактур та платіжних доручень на суму 58781,99 грн.

21.08.2009 позивачем (клієнт) та ЗАТ Київстар Дж.Ес.Ем. (перейменовано в подальшому на ПрАТ Київстар ) (Оператор) укладено Генеральну угоду № КК752/2009 на корпоративне використання послуг мобільного стільникового зв'язку стандарту GSM. Предметом даної генеральної угоди є надання товариству послуг зв'язку, які включають в тому числі і послуг міжнародного роумінгу (п.1.1 генеральної угоди). Саме за надання таких послуг товариству виставлялись рахунки ПрАТ Київстар , які товариством оплачувались згідно перелічених у акті перевірки платіжних доручень, на загальну суму 58781,99 грн.

За змістом акту перевірки, підлягали оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб суми за послуги іноземного оператора (міжнародний роумінг) для генерального директора підприємства - ОСОБА_12, як додаткове благо, за період 2012 - 2014 років.

Відповідно до акту перевірки, в результаті неоподаткування ТОВ Савік Шустер Студія сум за послуги іноземного оператора за номером наданому товариством ОСОБА_12, занижено грошові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в загальній сумі 12 039,49 грн., з урахуванням штрафних санкцій, що визначені оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням.

Вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначається за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб. (пп. е 164.2.17, п. 164.2.17 ст. 164 ПК України).

Згідно із пп. 14.1.13. п. 14.1 ст.14 ПК України, до безоплатно наданих товарів, робіт, послуг відносяться: а) товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів; б) роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості; в) товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею.

Дослідженні судом матеріали справи свідчать, що з метою впорядкування користування мобільним зв'язком, для забезпечення оперативного прийняття, виконання управлінських, організаційно-розпорядчих та внутрішньогосподарських рішень, виробничу необхідність та вирішення інших питань, пов'язаних із господарською діяльністю товариства, позивачем розроблені відповідні Положення про мобільний зв'язок, які затверджені: наказом №2/2-В від 21.08.2009р., наказом №23/1-В від 12.07.2010р. Даними Положеннями крім іншого встановлено, що мобільний зв'язок використовується працівниками товариства під час виконання трудових обов'язків незалежно від використання стаціонарного зв'язку та користування корпоративним мобільним зв'язком для особистих потреб та у інших цілях, не пов'язаних з господарською діяльністю товариства, забороняється. З метою недопущення необґрунтованого завищення витрат на мобільні розмови та економії коштів, які пов'язані із господарською діяльністю, додатково встановлюються обмеження (ліміти) на розмір таких витрат щодо відповідних працівників (посад). Не обмежується розмір витрат на мобільні розмови (включаючи, роумінг, міжнародний роумінг) щодо мобільних номерів товариства, закріплених за окремими працівниками, що виконують керівні функції у товаристві. У межах ліміту витрат на користування послугами мобільного зв'язку підлягають оплаті за рахунок товариства наступні види послуг операторів зв'язку: вартість мобільних розмов; вартість мобільного Інтернету; вартість послуг голосової пошти; вартість смс-повідомлень; вартість послуг роумінгу (національного роумінгу, міжнародного роумінгу), а також інші послуги, обумовлено угодою між товариством та оператором мобільного зв'язку.

Деталізація наданих послуг міститься також у рахунках ПрАТ Київстар , які виставлялись позивачу по його особовому рахунку абонента - 3483111 із відповідними додатками - диференційованими рахунками із відомостями вартості отриманих послуг, зокрема, щодо абонентського номера групи абонентів ТОВ СавікШустерСтудія - ОСОБА_12 (НОМЕР_2).

Також товариством (Абонент) та ЗАТ Київстар Дж.Ес.Ем. (перейменовано в подальшому на ПрАТ Київстар ) (Оператор) укладено Угоду № 3483111 про надання послуг стільникового мобільного зв'язку стандартів GSM-900 та GSM-1800. Предметом цієї угоди є оплатне надання послуг стільникового мобільного зв'язку стандартів GSM-900 та GSM-1800 (п.2.1 угоди). Відповідно до п.3.4.1 угоди Оператор надає Абоненту SIM-картку, вказаний в Замовленні телефонний номер в Мережі Оператора і послуги стільникового мобільного зв'язку після здійснення Абонентом дій, передбачених п.4.1 Угоди. Як убачається із відповідного Замовлення, номер мобільного телефону НОМЕР_4 (номер SIM-карти НОМЕР_5) належить - ТОВ СавікШустерСтудія .

Правовідносини щодо надання телекомунікаційних послуг, а саме послуг міжнародного роумінгу існували між ТОВ СавікШустерСтудія та ПрАТ Київстар . Сплачені товариством грошові кошти на користь ПрАТ Київстар є витратами на оплату послуг зв'язку, що прямо передбачено пп. ґ п.138.10.2 п.138.10 ст.138 ПК України (у редакції чинній протягом 01.08.2010 - 11.11.2014рр.).

Відповідно до наказу генерального директора ТОВ Савік Шустер Студія №10-В від 02.11.2009 р. наказано, оплачувати послуги мобільного зв'язку ЗАТ Київстар Дж.Ес.Ем (включаючи використання таких послуг у вихідні дні та свята, нічний час, підчас відряджень, а також користування послугами роумінгу) співробітникам Товариства в межах лімітів, що встановлені для співробітників в Додатку до цього Наказу Ліміт використання мобільного зв'язку для працівників ТОВ Савік Шустер Студія .

Згідно Додатку №1 до наказу №10-В від 02.11.2009 р. Ліміт використання мобільного зв'язку для працівників ТОВ Савік Шустер Студія , для генерального продюсера - ОСОБА_12 використання послуг мобільного зв'язку за телефонним номером НОМЕР_2 встановлений необмежений ліміт.

Відповідно до розпорядження №1 від 05.11.2009р. позивача, враховуючи виробничу необхідність використання мобільного зв'язку співробітниками Товариства (включаючи у вихідні дні та свята, нічний час, під час відряджень, а також користування послугами роумінгу) для здійснення господарської діяльності Товариства у зв'язку зі специфікою роботи та ненормованим робочим часом, виходами передач у прямому ефірі у вечірній час та виробничою необхідністю оперативного обміну даними для підготовки та збору матеріалів та забезпечення координації служб Товариства між собою та із компаніями партнерами, вирішення інших питань, пов'язаних з господарською діяльністю підприємства, наказано оплачувати послуги мобільного зв'язку ЗАТ Київстар Дж.Ес.Ем. (включаючи використання таких послуг у вихідні дні та свята, нічний час, під час відряджень, а також користування послугами роумінгу) відповідним співробітникам, у зв'язку з необхідністю постійного оперативного зв'язку з цими працівниками, пов'язаною з їх виробничою діяльністю. В даному розпорядженні наведений перелік співробітників ТОВ Савік Шустер Студія , яким оплачуються послуги мобільного зв'язку. В даному переліку під номером 25 значиться генеральний продюсер ТОВ Савік Шустер Студія - ОСОБА_12.

За змістом розпорядження №2 від 02.08.2010р., в зв'язку з специфікою виробничої діяльності ОСОБА_12, продовжена дія Розпорядження № від 05.11.2009р., щодо оплати товариством Савік Шустер Студія послуг мобільного зв'язку ЗАТ Київстар Дж.Ес.Ем. (включаючи використання таких послуг у вихідні дні та свята, нічний час, під час відряджень, а також користування послугами роумінгу) для ОСОБА_12.

Крім того, в матеріалах справи наявні накази Фінансового директора ТОВ Савік Шустер Студія , а саме наказ від 03.01.2012р. №1/1-В Про надання дозволу користуватись роумінгом на 2012 рік , наказ від 03.01.2013р. №1/1-В Про надання дозволу користуватись роумінгом на 2013 рік , наказ від 03.01.2014р. №1/1-В Про надання дозволу користуватись роумінгом на 2014 рік .

Дані накази дозволяють оплачувати послуги мобільного зв'язку ЗАТ Київстар Дж.Ес.Ем. (включаючи використання таких послуг у вихідні дні та свята, нічний час, під час відряджень, а також користування послугами роумінгу) за рахунок ТОВ Савік Шустер Студія , генеральному директору - ОСОБА_12, у зв'язку з виробничою необхідністю товариства.

Таким чином судом встановлено, що кошти за послуги міжнародного роумінгу сплачені ТОВ СавікШустерСтудія сплачувались на користь ПрАТ Київстар , а не на користь фізичної особи ОСОБА_12. Отримувачем послуг міжнародного роумінгу є ТОВ СавікШустерСтудія , суми оплат послуг роумінгу віднесено позивачем до витрат товариства, що спростовує твердження відповідача про те, що послуг мобільного роумінгу надавались фізичній особі, як додаткове благо.

Колегія суддів також зазначає, що аналогічний правовий висновок викладено Вищим адміністративним судом України в ухвалах від 08.10.2014р. №К/800/33238/13, від 16.12.2014р. №К/9991/4022/12, від 14.08.2013р. №К/9991/23833/11, від 21.11.2012р. №К-31569/10, що підтвердженням принципу правової визначеності щодо застосування норм чинного законодавства у подібних відносинах.

Суд зазначає, що висновком судово-економічної експертизи №52/17 від 11.05.2017 року у даній справі документально не підтверджено висновки акту перевірки в цій частині.

Враховуючи вищенаведене суд дійшов висновку, що встановлені в акті перевірки порушення позивачем норм пп. е пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168, пп. а п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України нормативно та документально не підтверджуються. З урахуванням викладеного, податкове повідомлення-рішення від 07.12.2015 року №87226551702 форми Р підлягає скасуванню.

Щодо протиправності податкового повідомлення-рішення від 07.12.2015р. №87326551702 форми Р , то суд зазначає наступне.

В акті перевірки зазначено, що у податкових розрахунках ТОВ Савік Шустер Студія сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку за формою №1ДФ за І - III квартали 2014 року допущено помилку за ознакою 99 по відображених доходах фізичної особи податковий номер якої недійсний, серія, номер паспорту відсутній в окремому реєстрі Державного реєстру фізичних осіб. У зв'язку з цим перевіркою встановлено порушення п. 51.1 ст. 51, п. 70.16. ст. 70, пп. б 176.2 п. 176.2 ст. 176 ПК України та відповідно до ст. 119 Податкового кодексу застосовано штрафні санкції у розмірі 510 грн.

Пунктом 51.1 ст. 51 ПК України встановлено, що податковий агент зобов'язаний подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, а також сум нарахованого та утриманого з них податку органу державної податкової служби за місцем свого обліку.

В силу норм п. 70.16 ст. 70 ПК України податкові агенти подають безоплатно в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, контролюючим органам за своїм місцезнаходженням інформацію про фізичних осіб, що пов'язана з реєстрацією таких осіб як платників податків, нарахуванням, сплатою податків і контролем за дотриманням податкового законодавства України, із зазначенням реєстраційних номерів облікових карток платника податків або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), зокрема: податкові агенти - про дату прийняття на роботу або звільнення з роботи фізичних осіб протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, а також інформацію, передбачену статтею 51 цього Кодексу.

Згідно з п. 176.2. ст. 176 ПК України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані: а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається; ґ) нести відповідальність у випадках, визначених цим Кодексом.

Відповідно до п. 119.2 ст. 119 ПК України неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.

Дослідивши наявні у матеріалах справи податкові розрахунки форми №1ДФ, в тому числі за І - III квартали 2014 року, суд встановив, що підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення є арифметична помилка позивача у звітах форми 1-ДФ за 1-3 квартали 2014 року у цифрі реєстраційного номера облікової картки платника податків фізичної особи найнятого працівника товариства - ОСОБА_25 (замість НОМЕР_3 помилково вказано НОМЕР_1 ).

Однак відповідачем 1 в ході проведеної перевірки безпідставно не взято до уваги ту обставину, що позивач до проведення перевірки виправив помилки у звітах 1-ДФ, подавши уточнюючі розрахунки.

Відповідно до абз. 1 п. 51.1 ст. 51 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

За змістом ст.102 ПК України строк подання уточнюючого розрахунку не повинен перевищувати 1095 днів.

Відповідно до п. 4.4 розділу IV Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 21.01.2014 року № 49 (втратив чинність з 01.04.2015 на підставі наказу Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4) порядок заповнення звітного нового та уточнюючого податкових розрахунків є однаковим. Звітний новий та уточнюючий податкові розрахунки подаються на підставі інформації з попередньо поданого податкового розрахунку і містять інформацію лише за рядками й реквізитами, які уточнюються. Для заповнення також використовується інформація з повідомлень про виявлені помилки, які відправляються контролюючими органами до податкового агента.

08.12.2014 року позивачем подано уточнюючі податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за формою № 1ДФ за 1 квартал 2014 року. Згідно квитанцій про подання звітності у електронній формі, розрахунки доставлені до ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві 09.12.2014 року.

Разом із тим, як вбачається із змісту рішення ГУ ДФС у м. Києві за результатами розгляду первинної скарги позивача від 12.02.2016 року, оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено згідно із п. 119.2 ст. 119 ПК України.

Пунктом 119.2 ст. 119 ПК України встановлено, що передбачені цим пунктом штрафи не застосовуються у випадках, коли недостовірні відомості або помилки у податковій звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги), виникли у зв'язку з виконанням податковим агентом вимог пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу та були виправлені відповідно до вимог статті 50 цього Кодексу, що і здійснено товариством - подано до початку документальної перевірки уточнюючі розрахунки, якими виправлено помилки у звітах 1-ДФ.

Враховуючи вищенаведене суд дійшов висновку, що встановлені в акті перевірки порушення позивачем норм ст. 51, пп. б п. 176.2 ст. 176 ПК України нормативно та документально не підтверджуються. З урахуванням викладеного, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення від 07.12.2015 року №87326551702 форми Р є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо протиправності податкового повідомлення-рішення від 07.12.2015 року № 79726552214 форми Р , то суд зазначає наступне.

Перевіркою позивача встановлено, що відповідно до актів списання, позивачем списано у 3-му кварталі 2012 року (акт списання №1-037 від 31.08.2012 року) - 10 шт. люмінесцентних ламп; у 4-му кварталі 2012 року, (акт списання №1-058 від 30.11.2012 року, акт списання № 1-055 від 31.10.2012 року) - 126 шт. люмінесцентних ламп.

Згідно матеріалів справи, позивачем укладено договір з ТОВ ЮРЛИЦО про надання послуг по прийому відпрацьованих ртутних люмінесцентних ламп від 26.08.2015р. № 10-79/01092015, за яким ТОВ ЮРЛИЦО надало позивачу екологічні послугу по вилученню відходів, що підтверджується актом приймання-надання послуг № 0089 від 08.09.2015, на підставі яких передано ТОВ ЮРЛИЦО на утилізацію списані лампи у кількості 136 шт.

В акті перевірки зазначено, що за період, що перевірявся товариство повинно було задекларувати грошові зобов'язання з екологічного податку за розміщення відходів (списаних люмінесцентних ламп) за 3-му кварталі 2012 року у загальній сумі 367,65 грн., за 4-ий квартал 2012 року у сумі 4632,39 грн.

Судом вважає, що вищевикладені висновки відповідача в акті перевірки суперечать чинному законодавству, у зв'язку із наступним.

Суд звертає увагу, що відповідачі під час адміністративного оскарження даного податкового повідомлення-рішення всупереч покладеному на них обов'язку ст. 52, 53 ПК України не врахували положення узагальнюючої податкової консультації з роз'ясненням застосування норм щодо даних правовідносин.

Пунктом 52.6 ст. 52 ПК України встановлено, що центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, проводить періодичне узагальнення податкових консультацій, які стосуються значної кількості платників податків або значної суми податкових зобов'язань, та затверджує наказом узагальнюючі податкові консультації. Згідно із п. 53.1 ст. 53 ПК України, не може бути притягнуто до відповідальності платника податків, який діяв відповідно узагальнюючої податкової консультації.

Наказом Державної податкової служби України від 16.12.2011 року №258 Про затвердження узагальнюючої податкової консультації щодо сплати екологічного податку, що справляється за розміщення побутових відходів визначено наступне, що відповідно до листа Мінприроди України від 06.12.11 № 23982/07/10-11 основне призначення спеціально відведених місць чи об'єктів - видалення відходів шляхом захоронення або знешкодження, тобто проведення остаточних операцій видалення. Отже, платниками екологічного податку за розміщення побутових відходів є лише ті суб'єкти господарювання, що розміщують їх у спеціально відведених для цього місцях чи об'єктах, на використання яких отримано відповідний дозвіл спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища або його органів на місцях.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 05 березня 1998 року №187/98-ВР Про відходи (далі - Закон № 187) розміщенням відходів вважається зберігання та захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об'єктах.

Правові, організаційні та економічні засади діяльності, пов'язаної із запобіганням або зменшенням обсягів утворення відходів, їх збиранням, перевезенням, зберіганням, обробленням, утилізацією та видаленням, знешкодженням та захороненням, а також з відверненням негативного впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров'я людини на території України визначено Законом № 187.

За приписами статті першої вказаного Закону №187 відходи - будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.

Спеціально відведені місця чи об'єкти - місця чи об'єкти (місця розміщення відходів, сховища, полігони, комплекси, споруди, ділянки надр тощо), на використання яких отримано дозвіл спеціально уповноважених органів на видалення відходів чи здійснення інших операцій з відходами.

Відповідно до вимог ст. 35-1 Закону № 187, небезпечні відходи у складі побутових відходів збираються окремо від інших видів побутових відходів, а також мають відокремлюватися на етапі збирання чи сортування та передаватися спеціалізованим підприємствам, що одержали ліцензії на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами. До небезпечних відходів належать ртутні люмінесцентні лампи.

Відповідно до п. 1.8 Наказу Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16 лютого 2010 р. № 39 Про затвердження Методичних рекомендацій з визначення морфологічного складу твердих побутових відходів , батарейки та ртутні лампи віднесені до вкрай небезпечних відходів і є твердими побутовими відходами, тобто є побутовими відходами.

З аналогічного питання наданні офіційні роз'яснення з екологічного законодавства листами Мінприроди від 04.08.2011 року № 14364/07/10-11 та від 06.12.11 року №23982/07/10-11.

Розміщення відходів - зберігання (тимчасове розміщення до утилізації чи видалення) та захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об'єктах (місцях розміщення відходів, сховищах, полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр тощо), на використання яких отримано дозвіл спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері поводження з відходами (пп. 14.1.223 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Згідно з п. п. 242.1.3 п. 242.1 ст. 242 ПК України, об'єктом та базою оподаткування є обсяги та види (класи) відходів, що розміщуються у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах протягом звітного кварталу, крім обсягів та видів (класів) окремих відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об'єктах) суб'єктів господарювання, які мають ліцензію на збирання і заготівлю окремих видів відходів як вторинної сировини і провадять статутну діяльність із збирання і заготівлі таких відходів.

Суд зазначає, що висновком судово-економічної експертизи №52/17 від 11.05.2017 року у даній справі документально не підтверджено висновки акту перевірки в цій частині.

Таким чином, позивач не здійснював складування, захоронення, зберігання або розміщення відходів (люмінесцентних ламп) в розумінні Закону № 187, у зв'язку із цим у позивача не виникло бази оподаткування екологічним податком та обов'язку із нарахування та сплати даного податкового зобов'язання, і за таких обставин, винесене відповідачем податкове повідомлення-рішення від 07.12.2015р. №79726552214 форми Р є протиправним та підлягає скасуванню.

Окремо надаючи правову оцінку діям відповідачів щодо включення ТОВ СавікШустерСтудія до плану-графіка проведення планових документальних перевірок в ІІІ-му кварталі 2015 року, шляхом внесення змін і погодження проекту коригування такого плану-графіка, та правомірності наказу від 21.09.2015 року №2243 про проведення планової перевірки на підставі такого відкоригованого плану-графіка суд зазначає наступне.

21.09.2015 року ДПІ на підставі п. 75.1 ст. 75, п. 77.4 ст. 77 ПК України прийнято наказ №2243 Про проведення виїзної планової документальної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю Савік Шустер Студія , податковий номер 36588953 , який підписано в.о. начальника ОСОБА_26.

Судом встановлено, що позивач дізнався про порушення його прав та про незаконність призначення, проведення перевірки тільки в березні 2016 року, коли ГУ ДФС у м. Києві та ДФС України надали відповіді позивачу на запити про отримання публічної інформації.

Як стало відомо позивачу з текстів отриманих листів ГУ ДФС у м. Києві №6820/10/26-15-14-05-01-14 від 21.03.2016 року, від 03.03.2016 року №5323/10/26-15-13-05-01-14, від 06.04.2016 року №8217/10/26-15-014-05-01-14, листи ДФС України від 21.03.2016 року №6124/6/99-99-22-03-01-15, від 08.04.2016 року №7904/6/99-99-22-03-01-15, 18.09.2015 року ДПІ своїм листом від 18.09.2015 року №4652/8/26-55-22-01 направила в електронному вигляді до ГУ ДФС у м. Києві уточнений проект коригування плану-графіка проведення документальних планових перевірок суб'єктів господарської діяльності ІІІ кварталу 2015 року у вересні місяці.

ГУ ДФС у м. Києві листом від 18.09.2015 року №9590/8/26-15-22-01-16 направило в електронному вигляді до ДФС України уточнений проект коригування плану-графіка проведення документальних планових перевірок суб'єктів господарської діяльності ІІІ кварталу 2015 року у вересні місяці. який затверджено Головою ДФС України в той же день. Зі змісту витягу з цього проекту коригування плану-графіка проведення документальних перевірок у вересні місяці 2015 року вбачається включення ТОВ СавікШустерСтудія 18.09.2015 року до плану-графіка проведення документальних планових перевірок суб'єктів господарювання 3-го кварталу 2015 року.

Таким чином, заява про зміну підстав та предмета позову подано позивачем в цій частині 10.06.2016 року, тобто, шестимісячний строк для звернення до суду, визначений ст. 99 КАС України, позивачем не пропущено, а тому доводи відповідача щодо залишення заяви товариства без розгляду у зв'язку із пропуском строку для звернення до суду із позовом є необґрунтованими.

Статтею 75 цього Кодексу також передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Положеннями цієї норми визначено, що документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Порядок проведення документальних планових перевірок регулюється положеннями статті 77 ПК .

За правилами, визначеними у пунктах 77.1, 77.2, 77.4 цієї статті, документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.

До плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.

Про проведення документальної планової перевірки керівником контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.

Таким чином, право відповідача на проведення планових виїзних документальних перевірок, призначення яких здійснюється за наявності затвердженого плану-графіку, відбувається шляхом винесення відповідного наказу.

Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної планової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна планова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу (п. 77.6 ст. 77 ПК України).

У своє чергу порядок формування та затвердження плану-графіка, перелік ризиків та їх поділ за ступенями встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (абз. 3 п. 77.2 ст. 77 ПК України).

Формування плану - графіка документальних планових перевірок фізичних осіб - підприємців відбувається відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 02.06.2015 року № 524 Про затвердження Порядку формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків (далі - Порядок № 524, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно п. 2 розд. І цього Порядку (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до формування плану-графіка територіальних органів Державної фіскальної служби України (далі - територіальні органи ДФС) здійснюється у порядку, встановленому у розділі III цього Порядку.

Формування та коригування планів-графіків здійснюються засобами інформаційних систем Державної фіскальної служби України.

Пунктом 5 розд. І цього Порядку визначено, що затверджені плани-графіки є обов'язковими для виконання всіма підрозділами територіальних органів ДФС.

Відповідальність за якість формування плану-графіка та його коригування, у тому числі якість відбору платників до перевірок на підставі встановлених ризиків у їх діяльності, розрахунок періоду перевірки, термінів проведення перевірки, періодичності включення платників податків до плану-графіка, виконання інших вимог, передбачених законом, покладається на територіальний орган ДФС за основним місцем обліку платника податків.

Датою початку виконання плану-графіка у частині проведення кожної документальної планової перевірки є перший день проведення цієї перевірки. При цьому необхідно забезпечити рівномірне навантаження на працівників підрозділів у частині термінів початку перевірок упродовж місяця.

Пунктом 3 розд. ІІ Порядку узгоджені відповідно до Порядку координації одночасного проведення планових перевірок (ревізій) контролюючими органами та органами державного фінансового контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 жовтня 2013 року N 805, з органами державного фінансового контролю проекти планів-графіків на наступний квартал подаються до ДФС територіальними органами ДФС не пізніше 20 числа останнього місяця поточного кварталу у вигляді електронного файла. Інформаційно-аналітичні довідки за кожним платником податків, включеним до проекту плану-графіка, подаються засобами інформаційних систем ДФС у той самий термін.

Після остаточного узгодження електронних баз проектів планів-графіків територіальні органи ДФС надають департаментам податкового та митного аудиту, доходів і зборів з фізичних осіб паперовий варіант плану-графіка з відповідними додатками з дотриманням вимог направлення документів з грифом "ДСК" та за потреби обґрунтування підстав включення платника податків до плану-графіка.

Відповідно до п. 1, 2 розд ІІ Порядку план-графік проведення документальних планових перевірок платників податків (додаток 1) складається з чотирьох розділів, зкорема, розділу I. Документальні планові перевірки платників податків - юридичних осіб (відповідальні: підрозділи податкового та митного аудиту).

Розділ I плану-графіка поділяється на підрозділи А, Б та С: підрозділ А. Платники податків, які належать до кластерних об'єднань платників податків, та їх контрагенти, які мають ризики несплати податків; підрозділ Б. Платники податків, які мають ризики несплати податків та відбираються на регіональному рівні за результатами аналізу основних показників діяльності; підрозділ С. Платники податків та їх контрагенти, які мають ризики несплати податків та плануються до перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи.

Згідно з п.п. 3 - 5 розд. ІІІ Порядку №524 до плану-графіка в першу чергу включаються платники податків, які за результатами господарської діяльності мають найбільші ризики несплати до бюджету податків та зборів, обов'язкових платежів.

Структурні підрозділи ДФС надають до 25 числа другого місяця кварталу пропозиції для врахування при формуванні плану перевірок ризикових платників податків, які належать до кластерних об'єднань платників податків, та їх контрагентів з обґрунтуванням необхідності включення.

Пропозиції від структурних підрозділів ДФС направляються до територіальних органів ДФС для використання при формуванні плану-графіка на наступний квартал.

На рівні територіальних органів ДФС за даними інформаційних ресурсів ДФС та з інших джерел з урахуванням вимог абзацу другого цього розділу проводиться додатковий аналіз платників податків, які відібрані за даними інформаційних систем ДФС та надіслані за пропозиціями структурних підрозділів ДФС щодо їх належності до реального сектору економіки, а також визначаються ризикові контрагенти, через яких здійснюються товарно-грошові операції (у тому числі посередницькі структури, експортери, імпортери, філії, інші платники податків - юридичні особи), у тому числі ті, які знаходяться на обліку в інших територіальних органах ДФС.

У разі невключення до плану-графіка окремих підприємств з переліку, надісланого ДФС, надається письмове пояснення причин невключення.

У разі виявлення у ході перевірок нових контрагентів підприємств територіальними органами ДФС здійснюються заходи щодо організації їх перевірок шляхом проведення коригування плану-графіка, позапланових перевірок за наявності обставин, визначених статтею 78 розділу II Кодексу, або включення до плану перевірок на наступний квартал.

Формування переліку платників податків - юридичних осіб для включення до підрозділу Б розділу I плану-графіка проводиться на рівні територіального органу ДФС не пізніше як за місяць до початку наступного кварталу за критеріями ризиків згідно з вимогами цього розділу, у тому числі за даними інформаційних систем ДФ.

Таким чином, формування переліку платників податків-юридичних осіб для включення їх до проекту коригування плану-графіка проводиться за місяць до початку наступного кварталу.

На думку суду, відповідачі у випадку наявності підстав (в разі виникнення таких підстав від дати листа ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві від 18.09.2015 року № 4652/8/26-55-22-01) для включення позивача до плану-графіку документальних перевірок мали право подати пропозиції до 25 числа другого місяця 4-го кварталу 2015 року, тобто до 25.11.2015 року, оскільки 3-ій квартал закінчувався 30.09.2015 року ГУ ДФС у м. Києві та ДФС України мали право погодити коригування плану-графіка не пізніше як за місяць до початку наступного кварталу, тобто 30.11.2015 року, оскільки наступний квартал - це 1-ий квартал 2016 року, то ГУ ДФС у м. Києві та ДФС України мали право включити позивача до плану-графіка документальних планових перевірок тільки в 1-му кварталі 2016 року, а не в 3-му кварталі 2015р.

В даному випадку, як вбачається з наявних матеріалів справи, включення позивача до проекту коригування плану-графіка проведення документальних планових перевірок суб'єктів господарської діяльності ІІІ кварталу 2015 року у вересні місяці та погодження на рівні ДФС України такого проекту коригування плану-графіка, відбулося в один день - 18.09.2017 року, тобто, з порушенням встановлених Порядком строків.

Крім того, суд встановив, що в листі Державної податкової адміністрації України від 17.08.2005 року №16408/7/23-1217/1003 Щодо вимог коригування плану-графіка надані наступні роз'яснення: при формуванні проектів коригувань плану-графіка необхідно дотримуватись вимог Інструкції з питань обліку, зберігання і використання документів, справ, видань та інших матеріальних носіїв інформації, які містять конфіденційну інформацію, що є власністю держави в системі державної податкової служби України, затвердженої наказом ДПА України від 26.12.2000 року №668. Коригування плану-графіка на включення буде проводиться з наступних причин : за наявності оперативної інформації про ухилення СГД від оподаткування; завдання ДПА України стосовно проведення перевірки (за дорученням Адміністрації Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, дорученнями, розпорядженнями, наказам ДПА України); у зв'язку з перереєстрацією з іншої ДПІ; на заміну виключеного у зв'язку з перереєстрацією до іншої ДПІ.

У своєму листі від 03.03.2016 року №5323/10/26-15-13-05-01-14 ГУ ДФС у м. Києві, наданому у відповідь на запит позивача від 25.02.2016 року, повідомило, що ТОВ СавікШустерСтудія було включено до плану-графіка 3-го кварталу 2015 року на підставі переліку критеріїв відбору, наведених в Порядку №524 та Методичних рекомендацій щодо складання плану-графіка проведення документальних планових перевірок суб'єктів господарювання, затверджених наказом ДФС України від 05.08.2014 року №2б/ДСК. Згідно даних Інформаційних систем ДФС України ТОВ СавікШустерСтудія при включені до плану-графіка на Ш квартал мало наступні критерії відбору: високого ступеня ризику (декларування від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток протягом одного податкового (звітного) періоду, тис.грн. - 40932,9; рівень сплати податку на прибуток нижчий за рівень сплати податку по відповідній галузі, % - 0,15; рівень сплати податку на додану вартість нижчий за рівень сплати податку по відповідній галузі, % - 11,05) та середнього ступеня ризику (сума інших витрат перевищує 30% суми витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, % - 80,5; декларування залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, тис.грн. - 975,3).

Водночас у Витязі з проекту коригувань план-графіку проведення документальних перевірок у вересні 2015 року (додаток до листа ГУ ДФС у м. Києві від 18.09.2015 року №9590/8/26-15-22-01-16), тип коригувань: включення до плану, в якості причини внесення коригувань зазначено оперативна інформація про ухилення від оподаткування СВ ОУ ДПІ у Печерському р-ні від 18.09.2015 № (номер вказаний нерозбірливо ) .

Під час розгляду справи в суді жоден із представників відповідачів не надав суду документальні докази наявності вказаної оперативної інформації, оформленої у вигляді довідки чи іншого документу, що стала підставою для раптового прийняття рішення про включення ТОВ СавікШустерСтудія до плану-графіка проведення документальних планових перевірок суб'єктів господарської діяльності ІІІ кварталу 2015 року, погодження та внесення коригувань до такого плану-графіка на місяць вересень 18.09.2015 року на рівні ДФС України.

З огляду на вище наведене суд приходить до висновку про протиправність прийнятого ДФС України рішення щодо затвердження плану-графіка проведення документальних планових перевірок суб'єктів господарської діяльності III кварталу 2015 року у вересні місяці 2015 року та погодження коригування плану-графіка проведення документальних планових перевірок суб'єктів господарської діяльності III кварталу 2015 року у вересні місяці 2015 року в частині, що стосується ТОВ СавікШустерСтудія.

Як було встановлено судом в ході розгляду справи, планова документальна перевірка проводиться на підставі наказу керівника контролюючого органу, який, у свою чергу, видається відповідно до затвердженого плану плану-графіка проведення документальних планових перевірок.

Обставина прийняття наказу про проведення перевірки в порушення визначеної ПК України процедури проведення та/або призначення перевірок (без належних підстав, а також проведення таких перевірок без дотримання обов'язкових для цього умов), на думку суду, є підставою для його скасування.

Враховуючи, те що внаслідок рішення відповідача 2 щодо затвердження коригувань до плану-графіка проведення документальних планових перевірок суб'єктів господарської діяльності III кварталу 2015 року у вересні місяці 2015 року відповідачем 1 був винесений наказ від 21.09.2015 року № 2273 про проведення виїзної планової документальної перевірки ТОВ СавікШустерСтудія за період з 01.07.2012 року по 31.12.2014 року, суд приходить до висновку про протиправність такого наказу та вбачає правові підстави для його скасування.

При цьому, суд враховує те, що видання керівником податкового органу наказу про проведення перевірки безпосередньо призводить до виникнення певних обов'язків у платника податків, щодо якого прийнято таке рішення. Тому зазначений наказ є таким, що має правове значення, а отже, є актом у розумінні п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України та, відповідно, правомірність останнього може бути предметом розгляду в порядку адміністративного судочинства. Главою 8 розділу II ПК України встановлені правила щодо призначення та проведення перевірок, які також є законодавчими гарантіями дотримання прав платників податків під час контролю за дотриманням вимог податкового та іншого законодавства, який здійснюється органами державної фіскальної служби в процесі адміністрування податків і зборів. З цією метою нормативно обмежено перелік підстав для проведення перевірок платників податків контролюючими органами, а також визначено умови проведення відповідних перевірок та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до їх проведення. Недотримання встановлених статтями 75 - 81 Кодексу приписів порушує відповідні гарантії захисту прав та інтересів платника податків, а отже, є порушенням суб'єктивних прав останнього в адміністративних правовідносинах, що свідчить про можливість оскарження наказів в адміністративному суді відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 КАС України) .

При цьому, право платника оскаржувати рішення контролюючого органу про проведення перевірки стосовно нього не залежить від виду такої. Такі висновки суду відповідають правовим позиціям наведеним в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 09.07.2014 року № К/800/19335/13 та у постанові Верховного Суду України від 16.02.2016 у справі № 826/12651/14).

Таким чином, планова виїзна документальна перевірка платника податків позивача, результати якої оформлені актом від 20.11.2015 року №501/26-55-22-03/36588953, була проведена з порушенням законодавчо визначеної процедури (а саме за відсутності законного наказу на проведення перевірки), а тому не породжує жодних правових наслідків. При цьому, той факт, що працівники ДПІ були допущені позивачем до проведення такої перевірки, на думку суду, не нівелюють правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом (відповідачем 1) при призначенні податкової перевірки, оскільки про факт таких порушень позивачу стало відомо лише після проведення документальної перевірки та прийняття податкових повідомлень-рішень, а тому він відповідно не міг скористатися своїм законним правом на недопуск працівників контролюючого органу до проведення перевірки.

Відповідно оскільки передумовою для винесення оспорюваних у справі податкових повідомлень-рішень від 07.12.2015 року було здійснення вказаної перевірки, то за відсутності проведеної перевірки як юридичного факту у відповідача 1 відсутня компетенція на прийняття зазначених вище податкових повідомлень-рішень, що є підставою для їх скасування (такі висновки суду щодо визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої не суперечать правовим позиціям Верховного Суду України, що наведені в його постановах №21-425а14, 21-5864а15, 21-2749а15, позиції Вищого адміністративного суду України - ухвала від 23.11.2016 року №К/800/22086/16).

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи представника позивача стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Частиною 1 ст. 94 КАС України визначено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 11, 94, 158-163 КАС України,-

ПОСТАНОВИВ :

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю СавікШустерСтудія задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 07.12.2015 року № 79526552203 (форми Р ), № 79426552203 (форми П ), № 79626552203 (форми В4 ), № 79726552214 (форми Р ), № 87326551702 (форми Р ), № 87226551702 (форми Р ).

Скасувати наказ Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 21.09.2015 року № 2273 про проведення виїзної планової документальної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю СавікШустерСтудія за період з 01.07.2012 року по 31.12.2014 року.

Визнати протиправними та скасувати рішення Державної фіскальної служби України від 18.09.2015 року щодо затвердження плану-графіка проведення документальних планових перевірок суб'єктів господарської діяльності III кварталу 2015 року у вересні місяці 2015 року та коригування плану-графіка проведення документальних планових перевірок суб'єктів господарської діяльності III кварталу 2015 року у вересні місяці 2015 року в частині, що стосується товариства з обмеженою відповідальністю СавікШустерСтудія .

Присудити з Державного бюджету України на користь товариства з додатковою відповідальністю СавікШустерСтудія понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 201 159,69 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві.

Присудити з Державного бюджету України на користь товариства з додатковою відповідальністю СавікШустерСтудія понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 378,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України.

Постанова, відповідно до ч. 1 статті 254 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня отримання копії постанови за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Головуючий суддя Судді Аблов Є.В. Григорович П.О. Смолій І.В.

Повний текст виготовлено 13.09.2017 року

СудОкружний адміністративний суд міста Києва
Дата ухвалення рішення06.09.2017
Оприлюднено20.09.2017
Номер документу68979268
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —826/6376/16

Ухвала від 30.08.2019

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Келеберда В.І.

Ухвала від 11.07.2019

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Келеберда В.І.

Постанова від 30.10.2018

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Хохуляк В.В.

Постанова від 30.10.2018

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Хохуляк В.В.

Ухвала від 25.10.2018

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Хохуляк В.В.

Ухвала від 25.10.2018

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Хохуляк В.В.

Ухвала від 12.02.2018

Адміністративне

Київський апеляційний адміністративний суд

Глущенко Я.Б.

Ухвала від 05.02.2018

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Хохуляк В.В.

Ухвала від 05.02.2018

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Хохуляк В.В.

Ухвала від 16.01.2018

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Хохуляк В.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні