Ухвала

від 15.09.2017 по справі 5010/1612/2011-18/70

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

15 вересня 2017 року Справа № 5010/1612/2011-18/70

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Козир Т.П. - головуючого, Гольцової Л.А., Демидової А.М., перевіривши касаційну скаргу Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 27 березня 2017 року у справі Господарського суду Івано-Франківської області за позовом ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний банк" до ТОВ "Хутрофірма "Тисмениця", ТОВ "Капітал плюс інвест" про звернення стягнення на предмет застави шляхом проведення публічних торгів,

У с т а н о в и в :

Подана 14 квітня 2017 року касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ 1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Згідно із ч. 4 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України до скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

У касаційній скарзі Департамент Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України просить відстрочити сплату судового збору до ухвалення рішення судом касаційної інстанції, посилаючись на те, що є бюджетною установою, фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України, розрахунково-касове обслуговування якої, відповідно до Бюджетного кодексу України здійснюється Державною казначейською службою України та лише в межах відкритих асигнувань, а законодавством передбачені досить стислі строки подачі апеляційних скарг на судові рішення.

Відповідно до вимог ст. 8 Закону України "Про судовий збір" суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою, зокрема, відстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Таким чином, наведеною нормою господарському суду надано право, зокрема, відстрочити сплату судового збору на строк, не довше ніж до ухвалення рішення у справі, при цьому єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у ст. 8 Закону України "Про судовий збір", є врахування ним майнового стану сторін.

За змістом положень наведеної норми питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати вирішується судом в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі, а також з урахуванням засад рівності всіх учасників судового процесу (в тому числі й органів державної влади) перед законом і судом.

Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Втім, обмежене фінансування бюджетної установи або відсутність фінансування щодо витрат зі сплати судового збору не є підставою для звільнення від його сплати, зважаючи на приписи статті 129 Конституції України, якою визначено як одну із засад судочинства рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Разом з тим, згідно п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" на Кабінет Міністрів України покладено обов'язок забезпечення відповідного фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Невиконання центральним органом виконавчої влади законодавчо встановленого обов'язку щодо фінансування відповідних державних органів не може бути підставою для відстрочення сплати судового збору.

З огляду на викладене заявником не наведено переконливих обґрунтувань та не надано на їх підтвердження відповідних доказів, які б свідчили про дійсну наявність обставин, що унеможливлюють сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі; також заявником не підтверджено, що на час прийняття постанови судом касаційної інстанції у випадку залишення касаційної скарги без задоволення останній матиме можливість сплатити судовий збір, у зв'язку з чим суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Відповідно до п. 4 ст. 111-3 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

За таких обставин касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню заявнику.

Керуючись ст. 86, п. 4 ст. 111-3Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

Відмовити в задоволенні клопотання Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 27 березня 2017 року.

Касаційну скаргу Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 27 березня 2017 року повернути заявнику, а справу - Господарському суду Івано-Франківської області.

Головуючий Т. Козир

Судді Л. Гольцова

А. Демидова