Рішення

від 14.09.2017 по справі 910/11195/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.09.2017Справа №910/11195/17

За позовом публічного акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Укргазтехкомплекс"

про стягнення 3 564 018,14 грн.

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники :

Від позивача Сахній А.Я.(дов. від 14.02.2017)

Від відповідача Балацький І.В.(дов. від 09.08.2017)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "УКРТРАНСГАЗ" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Укргазтехкомплекс" про стягнення 3 564 018,14 грн. пені та штрафу, в зв'язку з не належним виконанням умов договору будівельного підряду №1606000485 від 13.06.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.07.2017 у справі № 910/11195/17 порушено провадження та призначено до розгляду на 27.07.2017.

В судове засідання призначене на 27.07.2017 прибули представники позивача та відповідача, надали пояснення по справі.

Представник відповідача подав суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечував та просив відмовити в його задоволенні з тих підстав, що він, як підрядник, не мав реальної можливості провести будівельно-монтажні роботи з причин, з причин, які від нього не залежали.

В судовому засіданні оголошено перерву на 08.08.2017, а 08.08.2017 - на 14.09.2017 для подання додаткових доказів по справі.

В судове засідання 14.09.2017 з'явився представник позивача, надав пояснення по суті справи, подав додаткові докази по справі, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 14.09.2017 також з'явився, проти позову заперечував та просив відмовити в його задоволенні.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Публічним акціонерним товариством УКРТРАНСГАЗ , від імені якого діє філія Управління магістральних газопроводів ЛЬВІВТРАНСГАЗ (далі - Позивач, Замовник за Договором), та Товариством з обмеженою відповідальністю У кргазтехкомпл екс (далі - Відповідач, Підрядник за Договором) 13.06.2016 укладено договір будівельного підряду № 1606000485 (далі - Договір) по об'єкту: Реконструкція системи автоматичного керування компресорною станцією Тернопіль Тернопільського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів.

Відповідно до п. 2.1. Договору Підрядник бере на себе зобов'язання:

- в порядку та на умовах, визначених цим Договором, власними та залученими силами і засобами, на свій ризик виконати будівельні, монтажні, пусконалагоджувальні роботи, що передбачені проектно-кошторисною документацією, здійснити випробування змонтованого устаткування, здати об'єкт Замовнику в експлуатацію в обумовлений цим Договором строк;

- за власні кошти ліквідувати недоробки та дефекти, що виникли з його вини і виявлені в ході приймання робіт і в гарантійні строки експлуатації об'єкта.

Згідно з п. 2.2. Договору Замовник зобов'язується на умовах цього Договору, у встановлені цим Договором порядку і строки:

- передати Підряднику будівельний майданчик, проектно-кошторисну документацію;

- забезпечити фінансування будівництва;

- прийняти закінчений будівництвом об'єкт.

Договірна ціна робіт, що доручені до виконання Підряднику, визначається на основі Зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва, що є невід'ємною частиною цього Договору (Додаток № 3), є динамічною і складає, відповідно до п.3.1. Договору 29 032 455,60 грн.

Строки виконання робіт при будівництві об'єкта складають 150 календарних днів з моменту надання Замовником Підряднику дозволу на виконання робіт до підписання Замовником акта прийняття об'єкта в гарантійну експлуатацію (п. 4.1. Договору). Строки виконання окремих видів робіт передбачені Графіком їх виконання (Додаток № 4), що є невід'ємною частиною Договору.

Відповідно до Графіка виконання робіт Відповідач зобов'язувався виконати будівельно-монтажні роботи до 20.12.2016.

Дозвіл на виконання будівельних робіт Позивач передав Підряднику 09.09.2016 згідно з листом № 4900/15-06.

Згідно з Додатковою угодою від 30.12.2016 № 1 строк дії Договору продовжено до 15.02.2017, строк виконання будівельно-монтажних робіт (Додаток № 4) - до 05.02.2017.

Додатковою угодою від 15.02.2017 № 2 сторони змінили п.4.1. Договору, в якому передбачили строки виконання робіт - 235 днів з моменту надання Замовником Підряднику дозволу на виконання робіт до підписання Замовником акта прийняття об'єкта в гарантійну експлуатацію, строк дії Договору та терміни виконання окремих видів робіт, зокрема, будівельно-монтажні роботи, визначені у Додатку № 4 до Договору, Підрядник зобов'язаний був виконати до 05.02.2017.

Відповідно до Додаткової угоди від 28.04.2017 № 3 сторони зменшили договірну ціну робіт до 28 463 586,94 грн., п.4.1. встановили 262-денний загальний строк виконання робіт, продовжили строк дії Договору до 31.05.2017. Термін виконання будівельно-монтажних робіт залишився незмінним - до 05.02.2017.

Однак, матеріали справи свідчать, що відповідач не виконав передбачені Договором зобов'язання в частині будівельно-монтажних робіт, чим порушив Графік виконання робіт (Додаток № 4) та допустив прострочення виконання, яке наступило з 05.02.2017.

Позивач направив на адресу Відповідача претензію від 20.02.2017 № 735/10-01 про сплату пені за несвоєчасне виконання будівельно-монтажних робіт в частині 9 556 574,03 грн. на суму 105 543,39 грн., яка визнана Відповідачем, та сума пені у повному обсязі перерахована на рахунок Замовника 03.03.2017, згідно з платіжним дорученням № 81- 33024/1.

Згідно з довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрат від 28.04.2017 будівельно-монтажні роботи були виконані Підрядником на суму 5 710 810,17 грн., закінчення етапу виконання будівельно-монтажних робіт відбулось шляхом поставки обладнання на суму 3 245 558,40 грн. згідно з видатковими накладними від 24.05.2017 №№ 1606000485-1, 1606000485-2.

Отже, враховуючи сплату Відповідачем пені згідно з претензією, яка була сформована станом на 15.02.2017, наступний період прострочення щодо несвоєчасного виконання Підрядником будівельно-монтажних робіт вартістю 9 556 574,03 грн. розпочався з 16.02.2017 та закінчився 28.04.2017 частковим виконанням на суму 5 710 810,17 грн. Залишок вартості недовиконаних будівельно-монтажних робіт становив 3 245 558,40 грн. станом на 28.04.2017. Повне виконання цього етапу робіт Підрядник закінчив 24.05.2017, здійснивши поставку обладнання.

Враховуючи вищевикладене, позивач зазначив, про порушення строків, які передбачені Графіком виконання робіт (Додаток № 4 до Договору), Відповідач допустив прострочення виконання зобов'язань за Договором в частині виконання будівельно-монтажних робіт.

Згідно з п. 18.7. Договору за порушення Підрядником строків виконання зобов'язання за цим Договором (здачі в експлуатацію об'єктів тощо), він виплачує Замовнику неустойку у розмірі, встановленому абз. З п.2 ст. 231 ГК України, окрім того, за прострочення понад тридцять днів - додатково сплачує штраф у розмірі 10% від суми Договору.

У зв'язку з наведеним, позивача наголосив, що у Відповідача виник обов'язок у строк, передбачений Графіком виконання робіт - до 05.02.2017, виконати будівельно-монтажні роботи, проте, Відповідачем допущено прострочення виконання зобов'язання та порушення Товариством з обмеженою відповідальністю Укргазтехкомплекс умов Договору, а також положень чинного законодавства України.

Враховуючи несвоєчасне виконання Відповідачем зобов'язання, Позивачем нараховано до стягнення суму пені від вартості недовиконаних будівельно-монтажних робіт за кожен день прострочення, яка складає 762 901,28 грн.

Крім цього, на підставі п. 18.7. Договору за порушення Підрядником строків виконання зобов'язання за цим Договором - прострочення виконання будівельно-монтажних робіт понад тридцять днів - нараховано 10% штрафу від суми Договору, що становить 2 801 116,86 грн.

Відповідач заперечував проти позовних вимог позивача, на що суд зазначає наступне:

Щодо строків виконання будівельно-монтажних робіт, то цей строк визначений Графіком виконання робіт (Додаток № 4 до Договору).

Враховуючи дату надання Підряднику дозволу на виконання будівельних робіт з 12.09.2016 сторони передбачили Додатковою угодою від 30.12.2016 № 1 строк виконання будівельно-монтажних робіт - до 05.02.2017. Цей строк залишився незмінним після укладення додаткових угод та продовження терміну дії Договору. Отже, прострочення Підрядника в частині виконання будівельно-монтажних робіт наступило з 05.02.2017.

Згідно з претензією від 20.02.2017 № 735/10-01 Відповідачу нараховано пеню за період з 05.02.2017 по 15.02.2017 на суму 105 543,39 грн., яка визнана ТОВ Укргазтехкомплекс та сплачена на рахунок Позивача, що підтверджується платіжним дорученням від 03.03.2017 №81.

Позовні вимоги щодо стягнення пені охоплюють період з наступного дня після того, який був включений у розрахунок вищезгаданої претензії, та починається з 16.02.2017, що відповідає умовам Договору та обставинам справи (до 15.02.2017 період претензії).

Разом з тим, матеріалами справи спростовуються твердження Відповідача про неможливість виконувати ним роботи через, нібито, перебування компресорної станції Тернопіль (далі - КС Тернопіль) в режимі активно працюючої.

Матеріали справи свідчать, що у період з 12.10.2016 до 25.12.2016 компресорна станція була зупинена через виконання робіт по заміні обладнання згідно з іншими договорами, укладеними Позивачем з виконавцями таких робіт, зокрема, згідно з факсограмою головного інженера УМГ ЛЬВІВТРАНСГАЗ від 18.10.2016 № 5535/34-02 філія зверталась до директора центрального диспетчерського департаменту ПАТ УКРТРАНСГАЗ з проханням передбачити зупинку КС Тернопіль з 31.10.2016 до 25.12.2016, на що було одержано відповідь від 03.11.2016 за № 2424-Д про надання дозволу на зупинку КС Тернопіль до 25.12.2016.

Згідно з факсограмою УМГ ЛЬВІВТРАНСГАЗ від 04.11.2016 № 2490-Д на адресу начальника Тернопільського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів (далі - Тернопільське ЛВУМГ) погоджено зупинку КС Тернопіль до 25.12.2016.

Окрім цього, у листі від 02.02.2017 № 9/1 Щодо продовження терміну договору ТОВ Укргазтехкомплекс підтверджує факт відсутності можливості роботи КС Тернопіль та просить продовжити дію Договору для того щоб закінчити пусконалагоджувальні роботи, що підтверджує факт перебування КС Тернопіль у стані зупинки.

Відповідно до встановленого в ПАТ УКРТРАНСГАЗ порядку Відповідач був допущений до виконання робіт на об'єктах Позивача згідно з наказом Тернопільського ЛВУМГ Про допуск працівників ТОВ Укргазтехкомплекс від 16.09.2016 № 364 (копія в матеріалах справи).

Заява від 31.08.2016 №178 щодо одержання такого допуску була подана Відповідачем Тернопільському ЛВУМГ 05.09.2016 (вх. № 1302), проте, через відсутність усіх дозвільних документів у Підрядника та плану виконання робіт допуск оформлено 16.09.2016.

Як свідчать записи в загальному журналі робіт по будівництву об'єкта Реконструкція системи автоматичного керування КС Тернопіль Тернопільського ЛВУМГ (копія в матеріалах справи) Підрядник з 12.10.2016 приступив до розмітки кабельних трас на території прилеглій до КС Тернопіль, здійснював розгрузку обладнання та інші підготовчі роботи, які виконувались повільно та неефективно через відсутність достатньої кількості працівників, спеціального обладнання та матеріалів, також виконувались роботи по монтажу спеціальних шаф для встановлення в них обладнання.

З 01.12.2016 до виконання будівельно-монтажних робіт згідно з наказом Тернопільського ЛВУМГ від 01.12.2016 № 480 була допущена бригада працівників Підрядника в іншому складі, яка фактично розпочала будівельні роботи (до цього часу зволікання з виконанням цих робіт) - розробку траншей для прокладки кабелів. Цей наказ видано на підставі заяви Відповідача від 15.11.2016 № 232.

Частина будівельно-монтажних робіт передбачала поставку обладнання, яка була проведена Відповідачем лише 24.05.2017 на суму 3 245 558,40 грн. згідно з видатковими накладними від 24.05.2017 №1606000485-1, №1606000485-2.

Отже, на виконання будівельних робіт жодним чином не впливав режим роботи КС Тернопіль, яка могла перебувати як в робочому режимі, так і в режимі зупинки. Проте, як свідчать вищенаведені докази, КС Тернопіль була зупинена в період, який визначений умовами Договору для виконання будівельно-монтажних робіт.

Таким чином, тільки для виконання пуско-налагоджувальних робіт (II етап Договору, який не є предметом позовних вимог) необхідна була зупинка станції. Виконання основної частини усіх робіт за умовами укладеного Договору (близько 90%) не вимагало зупинки КС Тернопіль. Завершальний етап, згідно з яким необхідно було провести демонтаж старої системи та змонтувати нову виконувався при зупиненій компресорній станції. Інші роботи (розмітка трас, розкопування та закопування траншей, прокладання кабелів) взагалі не мали відношення до компресорного цеху, так як виконувались назовні, навколо компресорної станції.

Газоперекачувальні агрегати (далі - ГПА) КС Тернопіль не працювали протягом тривалого часу - з 12 жовтня 2016 року до червня 2017 року, що підтверджується звітами про експлуатацію ГПА КС Тернопіль (копії в матеріалах справи).

Зокрема, зі звіту за жовтень 2016 рік вбачається робота лише одного 5 агрегата (стрічка 4, колонка 5 звіту), який був зупинений 12.10.2016, що підтверджується записом в Журналі оперативних розпоряджень (копія витягу з Журналу в матеріалах справи).

У звітах за листопад, грудень 2016 рік та січень - травень 2017 року у стрічці 4 - відпрацьовано ТА за звітний місяць - зазначено 0 год., що підтверджує факт перебування КС Тернопіль у непрацюючому режимі.

Щодо листів, які Відповідач долучає до відзиву про виведення в ремонт КС Тернопіль в період з 01.03.2017 по 31.03.2017, то таке виведення передбачає перекриття кранів на вхід та вихід до КС Тернопіль, що було зроблено саме в цей період, враховуючи обсяг виконаних робіт Підрядником, який саме до цього періоду закінчив ті роботи, які були необхідні для проведення наступного етапу на повністю зупиненій станції (виведеній в ремонт).

Щодо експертного висновку Львівської торгово-промислової палати від 12.04.2017 № 19-08-5/458 (далі - експертний висновок), то торгово-промислові палати мають права, визначені ст. 11 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні . У цьому переліку відсутнє право щодо надання експертного висновку про обставини невиконання зобов'язань за договорами, які укладаються суб'єктами господарської діяльності при вільному волевиявленні сторін.

Лише видані в межах повноважень торгово-промислових палат методичні та експертні документи, є обов'язковими для застосування на всій території України.

Згідно зі ст. 14 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні торгово-промислова палата України (а не Львівська торгово-промислова палата): засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб; засвідчує форс-мажорні обставини відповідно до умов договорів за зверненнями суб'єктів господарської діяльності, що здійснюють будівництво житла (замовників, забудовників).

Суд зазначає, що вищенаведений експертний висновок не містить даних щодо експерта, який його проводив, зокрема, даних щодо ліцензії на проведення такої експертизи. Підпис віце-президента, начальника управління МЕЗ жодним чином не вказує про повноваження та права особи, яка підписала цей експертний висновок.

Експертний висновок не є висновком судової експертизи та його проведення не відповідає Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженій наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обгрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Наданий Відповідачем експертний висновок Львівської торгово-промислової палати не може бути доказом щодо неможливості виконання зобов'язань за Договором, так як торгово-промислова палата не володіє специфікою роботи компресорних станцій ПАТ УКРТРАНСГАЗ та неуповноважена на надання таких висновків.

У зв'язку з цим, є необгрунтованими твердження про те, що Замовник не допускав на об'єкт працівників Підрядника , так як це не відповідає фактичним обставинам справи та спростовується наданими доказами.

Як вбачається із вищенаведеного, Позивач виконав усі зобов'язання щодо умов Договору - надав дозвіл на виконання робіт, допустив працівників Підрядника до своїх об'єктів, контролював хід виконання цих робіт та забезпечував документальний супровід такого виконання.

Натомість, Відповідач несвоєчасно приступив до виконання робіт, не забезпечив своїх працівників необхідними обладнанням та матеріалами, зволікаючи з початком земляних робіт, розпочав їх у зимовий період, що ускладнило їх виконання, отже, виключно зі своєї вини допустив прострочення виконання.

Враховуючи вищезазначене, очевидним є те, що у Відповідача виник обов'язок у строк, передбачений Графіком виконання робіт, виконати будівельно-монтажні роботи, можливість такого виконання була забезпечена Позивачем, проте, Відповідачем допущено прострочення виконання зобов'язання умов Договору, а також положень чинного законодавства України.

Отже, в порушення умов договору та вимог законодавства України замовник не вчасно виконав взяті на себе зобов'язання за договором, у зв'язку з чим позивач нарахував йому пеню в сумі 762 901,28 грн. та штраф в сумі 2 801 116,86 грн.

Укладений між сторонами договір має ознаки договору підряду, а відтак до нього застосовуються відповідні положення законодавства про договори підряду.

Відповідач в порушення умов укладеного договору підряду та діючого законодавства не вчасно виконав взяті на себе зобов'язання.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обов'язки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором. Зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦКУ) Відповідно до ст.629 ЦКУ договір є обов'язковим до виконання сторонами, а отже умови договору, укладеного між сторонами є юридично обов'язковими.

Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст.ст. 202, 203, 205, 206 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

На підставі ст. 3 ЦК України, яка закріплює свободу договору, сторони мають право як врегулювати у договорі свої відносини, які не врегульовані цими актами, так і відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Відповідно до ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається у випадках і на умовах, встановлених договором.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати всій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За приписами ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника.

Частиною 4 ст. 882 ЦК України передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлени: строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Оскільки факт невиконання та прострочення грошового зобов'язання відповідачем є доведеним, у позивача є всі правові підстави вимагати стягнення з відповідача передбаченої договором неустойки(штрафу та пені).

Згідно з п. 18.7. Договору за порушення Підрядником строків виконання зобов'язання за цим Договором (здачі в експлуатацію об'єктів тощо), він виплачує Замовнику неустойку у розмірі, встановленому абз.З п.2 ст. 231 ГК України, окрім того, за прострочення понад тридцять днів - додатково сплачує штраф у розмірі 10% від суми Договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 231 ГК України, у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі ОД відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Згідно з Додатком 1 до розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.03.2005 № 64 Про проведення перевірки фінансово-господарської діяльності підприємств державного сектору економіки Позивач належить до підприємств державного сектору економіки.

Частинами першою та четвертою ст. 231 ГК України встановлено, що законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно із ст. 599 Цивільного Кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.4 ст. 549 ЦК України).

Згідно п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Оскільки відповідач не вчасно виконав взяті на себе обов'язки за договором, то позивач нарахував відповідачеві пеню, яка складає 762 901,28 грн. та штраф в сумі 2 801 116,86 грн. Суд визнає даний розрахунок обґрунтованим, а позовні вимоги правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним Кодексом України, ст.ст. 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги публічного акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ", від імені якого діє філія Управління магістральних газопроводів Львівтрансгаз задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Укргазтехкомплекс" (03148, м.Київ, вул. В.Верховинця, буд. 12, код ЄДРПОУ 31202656) на користь публічного акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ"(01021, м. Київ, Кловський узвіз, буд. 9/1, код ЄДРПОУ 30019801), від імені якого діє філія Управління магістральних газопроводів Львівтрансгаз (79053, м. Львів, вул. І.Рубчака, буд. 3, код ЄДРПОУ 25560823) пеню в розмірі 762 901(сімсот шістдесят дві тисячі дев'ятсот одна) грн. 28 коп., штраф в сумі 2 801 116(два мільйони вісімсот одна тисяча сто шістнадцять) грн. 86 коп. та судовий збір у розмірі 53 460(п'ятдесят три тисячі чотириста шістдесят) грн. 27 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

5. Копію рішення розіслати сторонам.

Суддя Головатюк Л.Д.

Дата підписання повного тексту рішення - 20.09.2017