Ухвала

від 19.09.2017 по справі 566/350/17

МЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа №566/350/17

У Х В А Л А

19 вересня 2017 року смт. Млинів Рівненської області

Млинівський районний суд Рівненської області

в складі:

головуючого-судді: ОСОБА_1

при секретарі: ОСОБА_2

прокурора - ОСОБА_3 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 ;

захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 ;

захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_9 ;

захисника обвинуваченого ОСОБА_10 - адвоката ОСОБА_11 ,

розглянувши в підготовчому судовому засіданні в смт. Млинів Рівненської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017180160000036 від 01.02.2017 року, по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15 - ч. 2 ст. 185 КК України; ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15 - ч.2 ст. 185 КК України; ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15 - ч. 2 ст. 185 КК України; ОСОБА_10 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 15 - ч. 2 ст.185, ч. 1 ст. 263 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

До Млинівського районного суду надійшов обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні, який затверджений прокурором ОСОБА_3 ..

В підготовчому судовому засіданні прокурор просив призначити судовий розгляд, по даному кримінальному провадженні на підставі затвердженого обвинувального акту.

Захисник ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_7 звернувся до суду з клопотанням, в якому просив повернути обвинувальний акт прокурору через його невідповідність вимогам ст. 291 КПК України. У своєму клопотанні про повернення обвинувального акту захисник покликався на те, що в обвинувальному акті не сформульовано дії кожного з обвинувачених, які утворюють об`єктивну сторону злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15 - ч. 2 ст. 185 КК України, який, в свою чергу, інкриміновано кожному з обвинувачених. Також в формулюванні обвинувачення не конкретизовано предмет злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15 - ч. 2 ст. 185 КК України ( металеві швеллери чи рейки ?), замах на викрадення якого інкримінується кожному з обвинувачених.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_9 також звернувся до суду з клопотанням про повернення обвинувального акту прокурору через невідповідність акту вимогам ст.291 КПК України з аналогічних підстав, зокрема через відсутність у формулюванні обвинувачення вказівки на те, в чому конкретно полягає співучасть його підзахисного ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_10 - адвокат ОСОБА_11 та захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 клопотання про повернення обвинувального акта прокурору підтримали з тих же підстав. Крім цього, захисник обвинуваченого ОСОБА_10 - адвокат ОСОБА_11 вказав не недотримання положень ст. 32 КПК України щодо підсудності даної кримінальної справи Млинівському районному суду в частині пред`явленого його підзахисному ОСОБА_10 обвинувачення за ч. 1 ст. 263 КК України, яке вчинено на території Радивилівського району Рівненської області.

Представник потерпілої особи ДП "Бокіймівський комбінат хлібопродуктів" ДАК "Хліб України" - ОСОБА_12 , в підготовче судове засідання не з`явився, водночас звернувся до суду з клопотанням про проведення підготовчого судового засідання у його відсутності.

Суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження та вивчивши обвинувальний акт на предмет його відповідності по формі і змісту вимогам закону, прийшов до наступних висновків.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

У своїй Постанові від 24 листопада 2016 року по справі №5-328 кс 16 Верховний Суд України вказав, що важливим є виклад саме фактичних обставин кримінального правопорушення, бо правильне їх відображення має суттєве значення не тільки для аргументації висновків слідчого, але і для дослідження обставин вчиненого кримінального правопорушення в суді та для реалізації права на захист.

Проте, такі вимоги закону слідчим і прокурором при складанні обвинувального акту дотримані не були, а викладене в обвинувальному акті формулювання обвинувачення відносно ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , за ч. 3 ст. 15 - ч. 2 ст. 185 КК України, а також щодо ОСОБА_10 за ч. 3 ст. 15 - ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 263 КК України є неконкретним і таким, що не відображає повного уявлення суті інкримінованого кожному з обвинувачених діяння, з огляду на таке.

Як видно з обвинувального акту дії обвинувачених кваліфіковано за ч.3 ст. 15 - ч. 2 ст. 185 КК України, як незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна ( крадіжка) вчинена, за попередньою змовою групою осіб.

Згідно ст. 26 КК України співучастю є умисна спільна участь декількох суб"єктів злочину у вчиненні умисного злочину. Статтею 27 КК України передбачено види співучасників.

Згідно ч. 3 ст. 15 КК України замах на вчинення злочину є незакінченим, якщо особа з причин, що не залежали від її волі, не вчинила усіх дій, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця.

В пункті 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про злочини проти власності" злочин визначається вчиненим за попередньою змовою групою осіб у разі його вчинення декількома (двома і більше) суб`єктами цього злочину, які заздалегідь домовилися про його спільне вчинення. Учасники вчинення злочину групою осіб діють узгоджено, зі спільним умислом, і кожен із них безпосередньо виконує діяння, що повністю чи частково утворює об`єктивну сторону складу злочину. При цьому можливий розподіл функцій, за якого кожен співучасник виконує певну роль у вчиненні злочину.

Проте, наведені в обвинувальному акті фактичні обставини кримінального правопорушення і формюлювання обвинувачення з правовою кваліфікацією злочину за ч.3 ст. 15 - ч. 2 ст. 185 КК України не розкривають змісту такої кваліфікуючої ознаки, як "за попередньою змовою групою осіб", а відтак і самої співучасті.

Так, наведений в обвинувальному акті виклад фактичних обставин кримінального правопорушення містить лише наступні дані, а саме, що 01.02.2017 року, приблизно о 20 год. обвинувачені ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , за попередньою змовою між собою, керуючись корисливим мотивом, прибули на територію ДП "Бокіймівський комбінат хлібопродуктів "ДАК "Хліб України" поблизу с. Бокійма Млинівського району Рівненської області, де шляхом демонтажу та пошкодження металевих конструкцій, із приміщень сховищ, умисно, таємно, намагались викрасти 11 частин швелерів, належних даному підприємству. Проте, з причин, що не залежали від їх волі не вчинили усіх дій, які вважали необхідними для викрадення майна, оскільки були виявлені працівниками поліції в момент вчинення злочину.

З наведеного викладу не зрозуміло, в чому полягає попередня змова, оскільки такий виклад не містить опису обставин про час, місце, спосіб та інші дані, за яких мала місце така змова між співучасниками. Крім цього, виклад фактичних обставин і формулювання обвинувачення не відображає, які ж конкретно дії кожного з співучасників, відповідно до попередньої змови між ними, інкримінуються кожному обвинуваченому і які дії кожен із них, як співвиконавець, мав виконати та виконував для досягнення цілей і мети закінченого злочину, а саме демонтажу та викрадення належних ДП "Бокіймівський комбінат хлібопродуктів" ДАК "Хліб України" металевих рейок, в тому числі, не конкретизовано за допомогою чого, в який спосіб та діями кого саме з обвинувачених мав здійснюватись їх демонтаж. Отже, виклад фактичних обставин кримінального правопорушення не містить вказівки на те, яке ж саме діяння безпосередньо виконував кожен із обвинувачених, що повністю чи частково утворює об`єктивну сторону складу злочину, а саме об`єктивну сторону таємного викрадення 11 частин швелерів, належних потерпілій особі.

Також, наведене в обвинувальному акті формулювання обвинувачення не розкриває змісту незакінченого замаху на злочин, оскільки не відображає переліку тих дій, які обвинувачені, кожен із них мали ( планували) вчинити для викрадення належного ДП "Бокіймівський комбінат хлібопродуктів" ДАК "Хліб України" майна, і переліку дій, яких, з незалежних від них причин, вони не вчинили для доведення злочину до кінця. При цьому, виклад фактичних обставин кримінального правопорушення не містить відомостей про те, на якій саме стадії виконання кожним із співучасників об`єктивної сторони викрадення 11 частин швелерів, було припинено кримінальне правопорушення працівниками поліції. А тому не зрозуміло, виходячи з яких саме фактичних обставин дії обвинувачених кваліфіковано як незакінчений замах на злочин і чому цей замах є незакінченим.

Таким чином, неконкретний виклад в обвинувальному акті фактичних обставин кримінального правопорушення та, як наслідок, неконкретно сформульоване обвинувачення окремо щодо кожного з обвинувачених, унеможливлює проведення судового розгляду у відповідності зі ст. 337 КПК України з дотриманням процесуальних прав кожного обвинуваченого, включаючи права на захист, яке виходячи з рішення Європейського суду з прав людини у справі " Матточіа проти Італії" полягає, в тому числі, у наданні повної та детальної інформації щодо пред`явленого особі обвинувачення та його правової кваліфікації, що є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду.

Крім цього, в підготовчому судовому засіданні вивлено й інші порушення при направленні даного обвинувального акту до Млинівського районного суду, зокрема порушено правила підсудності.

Так, з обвинувального акту вбачається, що ОСОБА_10 обвинувачується також у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України. Вказане кримінальне правопорушення було вчинено ( розпочато і закінчено) на території Радивилівського району Рівненської області, і припинено 13.02.2017 року. При цьому, вказане кримінальне правопорушення по обвинувальному акту є останнім за часом кримінальним правопорушенням з числа вчинених в даному кримінальному провадженні. Крім цього, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України є більш тяжким відповідно до ст. 12 КК України з числа кримінальних правопорушень, які інкримінуються ОСОБА_10 і яке об`єднано в одне кримінальне провадження з кримінальними правопорушеннями, передбаченими ч.3 ст.15-ч.2 ст.185 КК України, які інкримінуються ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_8 ..

Відповідно до ч. 1 ст. 32 КПК України кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. У разі якщо було вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення, а якщо вони були однаковими за тяжкістю, - суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення. Якщо місце вчинення кримінального правопорушення встановити неможливо, кримінальне провадження здійснюється судом, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування.

Таким чином, виходячи з положень ч. 1 ст. 32 КПК України та враховуючи, що злочин, передбачений ч. 1 ст. 263 КК України вчинено на території Радивилівського району Рівненської області, а також те, що цей злочин є більш тяжким з числа кримінальних правопорушень, об`єднаних в одне кримінальне провадження №12017180160000036, які інкримінуються кожному з обвинувачених згідно даного обвинувального акту, то дане кримінальне провадження не підсудне Млинівському районному суду.

При цьому, не вбачається підстав, передбачених п. 4 ч. 3 ст. 314 КПК України для направлення обвинувального акту у даному кримінальному провадженні для визначення підсудності, оскільки в підготовчому судовому засіданні загалом виявлено невідповідність обвинувального акту вимогам ст. 291 КПК України і, крім цього, виділення матеріалів кримінального провадження, на стадії підготовчого судового засідання для визначення підсудності в цій частині, є неможливим по причині відсутності самих матеріалів кримінального провадження, оскільки положення ч. 4 ст. 291 КПК України містять заборону надання матеріалів кримінального провадження до початку судового розгляду.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 291, 314 КПК України,-

У Х В А Л И В:

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017180160000036 від 01.02.2017 року, по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.15 - ч.2 ст.185 КК України; ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.15 - ч.2 ст.185 КК України; ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.15 - ч.2 ст.185 КК України; ОСОБА_10 у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.15 - ч.2 ст.185, ч.1 ст.263 КК України,- повернути прокурору.

Ухвала може бути оскаржена до судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Апеляційного суду Рівненської області шляхом подачі апеляційної скарги через Млинівський районний суд протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя: