Постанова

від 20.09.2017 по справі 908/1157/16

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

20.09.2017р. справа № 908/1157/16

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів:Татенко В. М., Чернота Л. Ф., Стойка О. В. за участю представників сторін: від позивача:не з'явився від відповідача: від заінтересованої особи: від органу виконання:не з'явився не з'явився не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Агропромислова компанія , м. Мелітополь, Запорізька область на ухвалу Господарського судуЗапорізької області від 02.08.2017р. по справі№ 908/1157/16 (суддя Носівець В. В.) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Осіріс - Вет , м. Запоріжжя до Приватного акціонерного товариства Агропромислова компанія , м. Мелітополь, Запорізька область про заінтересована особа орган виконаннястягнення 504' 047,44 грн Фізична особа - підприємець ОСОБА_4, м. Бердянськ, Запорізька область Мелітопольський міськрайонний відділ Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, м. Мелітополь, Запорізька області

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Осіріс - Вет , м. Запоріжжя (далі - Позивач, ТОВ Осіріс - Вет ) звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства Агропромислова компанія , м. Мелітополь, Запорізька область (далі - Відповідач, ПрАТ Агропромислова компанія ) 504' 047,44 грн компенсаційних санкцій за прострочення сплати боргу, які складаються з: 51' 032,61 грн 3% річних за період з 16.03.2013р. по 16.03.2016р. та 453' 014,83 грн інфляційних втрат за період з квітня 2013р. по березень 2016р.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 08.06.2016р. позовну заяву ТОВ Осіріс - Вет задоволено частково.

Стягнуто з ПрАТ Агропромислова компанія на користь ТОВ Осіріс - Вет 46' 598,04 грн 3% річних, 445' 838,87 грн інфляційних втрат та 7' 386,55 грн судового збору.

На виконання зазначеного вище рішення, Господарським судом Запорізької області було видано наказ про примусове стягнення від 10.11.2016р.

Постановою Мелітопольського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби ГТУЮ у Запорізькій області від 10.07.2017р. відкрито виконавче провадження з примусового виконання зазначеного наказу суду від 10.11.2017р. у справі № 908/1157/16.

26.11.2016р. між ТОВ Осіріс - Вет та заінтересованою Фізичною особою - підприємцем у цій справі - ОСОБА_4, м. Бердянськ, Запорізька область (далі - ФОП ОСОБА_4, заінтересована особа) було укладено договір відступлення права вимоги, за яким позивач відступив ФОП ОСОБА_4 паво вимоги від відповідача 46' 598,04 грн 3% річних, 445' 838,87 грн інфляційних втрат та передав заінтересованій особі оригінали документів, що підтверджують відступлення права вимоги, зокрема, оригінал договору поставки № 4 від 01.09.2012р. з додатками, оригінали видаткових накладних, рішення Господарського суду Запорізької області від 08.06.2016р. по справі № 908/1157/16, оригінал наказу про примусове стягнення від 10.11.2016р., що підтверджується актом приймання - передачі документів за договором від 26.07.2016р.

На підставі зазначеного, 13.07.2017р. ПрАТ Агропромислова компанія , в порядку ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України, звернулося до Господарського суду Запорізької області із скаргою на постанову органу державної виконавчої служби.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 02.08.2017р. зазначену вище скаргу відповідача було відхилено.

ПрАТ Агропромислова компанія , не погодившись з прийнятою ухвалою суду, звернулося з апеляційною скаргою до Донецького апеляційного господарського суду, в якій просить зазначену ухвалу господарського суду скасувати та прийняти судовий акт, яким скаргу відповідача на постанову органу державної виконавчої служби - задовольнити.

Заявник апеляційної скарги вважає, що ухвалу Господарського суду Запорізької області у цій справі не можна вважати законною та обґрунтованою, оскільки остання ґрунтується на помилкових висновках суду і є такою, що прийнята з порушенням норм процесуального права.

За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями було сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий (суддя-доповідач) Татенко В. М., судді - Чернота Л. Ф., Стойка О. В.

Судом апеляційної інстанції, під час апеляційного перегляду оскаржуваної ухвали були створені необхідні умови для всебічного та повного розгляду справи в суді, а саме: повідомлення належним чином про час та місце судового розгляду та витребування у сторін необхідних доказів та пояснень для правильного вирішення спору.

Фіксація судового процесу апеляційної інстанції здійснювалась без застосування засобів аудиофіксації у порядку розгляду апеляційної скарги, встановленому ст.ст. 4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, втім, 19.09.2017р. до відділу організаційної роботи, документального забезпечення та канцелярії Донецького апеляційного господарського суду від ТОВ Осіріс - Вет надійшов відзив № 39 від 18.09.2017р. на апеляційну скаргу ПрАТ Агропромислова компанія , в якому представник позивача звернувся до апеляційного суду з проханням про здійснення розгляду справи за відсутності повноважного представника ТОВ Осіріс - Вет .

Представники відповідача, заінтересованої особи та органу виконання у судове засідання не з'явилися, поважність причин неявки апеляційному суду не повідомили.

Приймаючи до уваги те, що явка представників сторін (учасників судового процесу) у судове засідання не була визнана обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі представників відповідача, заінтересованої особи та органу виконання, адже наявних матеріалів і витребуваних додатково відомостей достатньо для надання належної правової оцінки правовідносинам у цій справі.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає ухвалу господарського суду постановленою з дотриманням норм чинного законодавства, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, рішенням Господарського суду Запорізької області від 08.06.2016р. у справі № 908/1157/16 позовні вимоги ТОВ Осіріс-Вет задоволено частково та стягнуто на його користь з ПрАТ Агропромислова компанія 46' 598,04 грн 3% річних, 445' 838,87 грн інфляційних втрат, 7' 386,55 грн судового збору. Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 27.07.2016р. зазначене рішення було залишено без змін, на виконання якого було видано відповідний наказ від 10.11.2016.

Постановою Мелітопольського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби ГТУЮ у Запорізькій області від 10.07.2017р. відкрито виконавче провадження № 54256185 з примусового виконання наказу суду від 10.11.2016р. у справі № 908/1157/16.

Відповідно ст. 129-1 Конституції України та ст. 115 ГПК України рішення господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом (стаття 116 ГПК України).

Згідно статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з положеннями Закону України "Про виконавче провадження" юридичним оформленням сукупності дій уповноваженої особи, направлених на виконання рішення суду є постанова державного виконавця.

В силу статті 19 Закону України "Про виконавче провадження" сторони виконавчого провадження мають право, зокрема, оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Як передбачено в ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення. Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону. За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

У ч. 1 ст. 117 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що наказ має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред'явлення рішення до виконання.

Згідно ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження" стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.

Так, з огляду на зазначені норми Закону, суд першої інстанції встановив, що наказ господарського суду Запорізької області від 10.11.2016р. у даній справі повністю відповідає вимогам ч. 1 ст. 4 зазначеного Закону, стягувачем, тобто юридичної особою, на користь якої видано виконавчий документ, зазначено ТОВ Осіріс-Вет , яким і пред'явлено наказ до виконання. При цьому питання щодо заміни сторони правонаступником вирішується лише у судовому порядку та до розгляду судом заяви про заміну сторони виконавчого провадження стягувачем є особа, зазначена у виконавчому документі.

Донецький апеляційний господарський суд, надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, дослідивши всі обставини в їх сукупності, оцінивши надані сторонами на підтвердження їх вимог докази, погоджується з висновком суду першої інстанції, як таким, що ґрунтуються на приписах чинного законодавства.

Окрім того, господарським судом встановлено, що Мелітопольським МВ ВДВС ГТУЮ у Запорізькій області винесено постанову від 12.07.2017 про зупинення виконання виконавчих дій у виконавчому провадженні № 54256185 на підставі п. 5 ч. 1 ст. 34 та ст. 35 Закону України "Про виконавче провадження".

Згідно ч. 1 ст. 35 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у випадках, передбачених пунктами 1, 4, 6, 8, 11 ч. 1 ст. 34 цього Закону, до закінчення строку дії зазначених обставин, а у випадках, передбачених пунктами 2, 3 і 5 ч. 1 ст. 34 цього Закону, - до розгляду питання по суті.

Вимогами статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" визначені підстави для обов'язкового зупинення вчинення виконавчих дій, зокрема, звернення виконавця та/або заінтересованої особи до суду із заявою про заміну вибулої сторони правонаступником у порядку, встановленому ч. 5 ст. 15 цього Закону (п. 5 ст. 34 цього Закону).

Викладене виключає подвійне стягнення боргу як на користь первісного кредитора, так і на користь нового кредитора. Стягувачем дотримано приписів ч. 4 ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження", що свідчить про його добросовісне користування своїми процесуальними правами.

Отже, стосовно доводів боржника щодо порушення органом виконання його прав на вільне розпорядження своїм майном та грошовими коштами на суму стягнення, суд зазначає, що підстав вважати таке право боржника порушеним не встановлено, та наголошує, що боржник є зобов'язаним виконати рішення суду та при цьому добросовісно користуватися своїми процесуальними правами.

Відповідно до постанови пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 р. "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган Державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Таким чином, дії державного виконавця Мелітопольського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби ГТУЮ у Запорізькій області щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 10.07.2017 є такими, що відповідають нормам чинного законодавства.

Зважаючи на зазначене вище, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає заперечення скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі, безпідставними, документально необґрунтованими, такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, та те, що підстави для визнання недійсною постанови Мелітопольського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби ГТУЮ у Запорізькій області від 10.07.2017 про відкриття виконавчого провадження - відсутні, судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку про те, що судом першої інстанції було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, надано їм належну правову оцінку та винесено ухвалу з дотриманням норм процесуального права, що дає підстави для залишення її без змін.

Оскільки доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що під час розгляду справи місцевим господарським судом допущені порушення норм процесуального права, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Агропромислова компанія , м. Мелітополь, Запорізька область - залишити без задоволення .

Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 02.08.2017р. по справі № 908/1157/16 - залишити без змін.

Головуючий суддя: В. М. Татенко

Судді: Л. Ф. Чернота

О. В. Стойка

Надруковано примірників:

1 - позивачу;

1 - відповідачу;

1 - заінтересованій особі;

1 - органу виконання;

1 - до справи;

1 - ГСЗО;

Логвіненко І. Г.

тел.: 702-01-54