Постанова

від 04.11.2009 по справі 1/139/09

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2009 р. № 1/139/09

Вищий господарськи й суд України у складі колегі ї суддів:

головуючого Губенко Н.М.

суддів Барицької Т.Л.

Мирошниченка С.В.

розглянувши матеріали ка саційної скарги

Товариства з обмеженою відповідальністю зовнішньо економічної фірми "МАРІО"

на постанову

від Одеського апеляційного го сподарського суду

23.06.2009

у справі № 1/139/09

за позовом Товариства з обмеженою ві дповідальністю зовнішньоек ономічної фірми "МАРІО"

до

треті особи Товариства з обмеженою ві дповідальністю "Український промисловий банк" в особі Мик олаївської філії ТОВ "Укрпро мбанк"

1.Товариство з обмеженою від повідальністю "Солвік"

2.ОСОБА_1

про визнання недійсним кредит ного договору на відкриття н евідновлювальної мультивал ютної кредитної лінії № 32/КВ-06 в ід 20.12.2006

у судовому засіданні взял и участь представники:

- позивача повідомлений, але не з'яви вся;

- відповідача

- третіх осіб Гладченко Д.В.

1.повідомлений, але не з'явив ся

2. повідомлений, але не з'явив ся

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 19.05.2009 у справі № 1/139/09 заяву поз ивача про забезпечення позов у задоволено частково, забор онено відповідачу проводити стягнення з позивача відсот ків комісії та штрафних санк цій за кредитним договором н а відкриття невідновлювальн ої мультивалютної кредитної лінії № 32/КВ-06 від 20.12.2006; в задовол ені заяви щодо заборони пров одити стягнення заборговано сті по отриманому кредиту за кредитним договором на відк риття невідновлювальної мул ьтивалютної кредитної лінії № 32/КВ-06 відмовлено.

Постановою Одеського апел яційного господарського суд у від 23.06.2009 у справі №1/139/09 ухвалу г осподарського суду Миколаїв ської області про забезпечен ня позову від 19.05.2009 у справі № 1/139/ 09 скасовано.

Не погоджуючись з даною пос тановою апеляційного господ арського суду, позивач зверн увся до Вищого господарськог о суду України з касаційною с каргою, в якій просить скасув ати постанову Одеського апел яційного господарського суд у від 23.06.2009 у справі №1/139/09 та прийн яти нове рішення, яким заборо нити відповідачу до закінчен ня розгляду позовної заяви п роводити стягнення з позивач а по кредитному договору на в ідкриття невідновлювальної мультивалютної кредитної лі нії № 32/КВ-06 від 20.12.2006 .

Обґрунтовуючи підстави зв ернення з касаційною скаргою , скаржник посилається на пор ушення апеляційним господар ським судом норм процесуальн ого права.

Від відповідача відзив на касаційну скаргу не надходи в, що відповідно до ч. 2 ст. 1112 ГПК України не перешкоджає пере гляду оскаржуваної постанов и.

Усіх учасників судового п роцесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце р озгляду касаційної скарги.

Представники позивача та т ретіх осіб у призначене судо ве засідання не з'явились.

Ознайомившись з матеріал ами та обставинами справи на предмет надання їм апеляцій ним господарським судом нале жної юридичної оцінки та пов ноти встановлення обставин с прави, дотримання норм матер іального та процесуального п рава, колегія суддів Вищого г осподарського суду України д ійшла висновку, що касаційна скарга позивача не підлягає задоволенню з наступних під став.

Товариство з обмеженою ві дповідальністю зовнішньоек ономічної фірми "МАРІО" зверн улось до господарського суду Миколаївської області з поз овом до Товариства з обмежен ою відповідальністю "Українс ький промисловий банк" в особ і Миколаївської філії ТОВ "Ук рпромбанк" про визнання неді йсним кредитного договору на відкриття невідновлювально ї мультивалютної кредитної л інії № 32/КВ-06 від 20.12.2006.

До позовної заяви позиваче м в порядку ст. ст. 66, 67 ГПК Україн и була додана заява про забез печення позову, в якій позива ч просив суд заборонити відп овідачу до закінчення розгля ду позовної заяви проводити стягнення по кредитному дого вору на відкриття невідновлю вальної мультивалютної кред итної лінії № 32/КВ-06 від 20.12.2006.

Обґрунтовуючи підстави зв ернення із заявою про забезп ечення позову, позивач зазна чає, що у випадку прийняття рі шення господарським судом Ми колаївської області у справі № 1/139/09 на користь позивача, дан е рішення буде неможливо вик онати, так як за час розгляду с прави є всі підстави вважати , що відповідач може вчинити д ії щодо звернення стягнення на майно позивача чим назавж ди позбавить належного позив ачу майна.

Задовольняючи заяву пози вача про вжиття заходів до за безпечення позову в частині заборони відповідачу провод ити стягнення з позивача від сотків комісії та штрафних с анкцій за кредитним договоро м на відкриття невідновлювал ьної мультивалютної кредитн ої лінії № 32/КВ-06 від 20.12.2006, суд пер шої інстанції визнав обґрунт ованими посилання позивача, що існує загроза порушення й ого права власності на майно .

Апеляційний господарськи й суд, скасовуючи ухвалу госп одарського суду Миколаївськ ої області про забезпечення позову від 19.05.2009, виходив з того , суд першої інстанції не прав ильно застосував приписи ст. ст. 66, 67 ГПК України, та зазначив , що місцевим господарським с удом не здійснено оцінки обґ рунтованості доводів позива ча щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, об ґрунтованості і адекватност і його вимог щодо забезпечен ня позову, не враховано принц ипу забезпечення збалансова ності інтересів сторін.

Вищий господарський суд У країни вважає, що апеляційни й господарський суд, перегля даючи справу в апеляційному порядку, дійшов правильного висновку з огляду на таке.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуал ьного кодексу України господ арський суд за заявою сторон и, прокурора чи його заступни ка, який подав позов, або з сво єї ініціативи має право вжит и заходів до забезпечення по зову. Забезпечення позову до пускається в будь-якій стаді ї провадження у справі, якщо н евжиття таких заходів може у труднити чи зробити неможлив им виконання рішення господа рського суду.

Таким чином, зі змісту статт і 66 названого Кодексу виплива є, що заходи до забезпечення п озову мають бути співрозмірн ими із заявленими позивачем вимогами та вживаються судом у разі достатньо обґрунтова ного припущення, що невжиття таких заходів може у майбутн ьому утруднити чи зробити не можливим виконання рішення с уду.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду Укр аїни № 9 від 22.12.2006, розглядаючи за яву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем н а підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в то му, що між сторонами дійсно ви ник спір та існує реальна заг роза невиконання чи утруднен ня виконання можливого рішен ня суду про задоволення позо ву; з'ясувати обсяг позовних в имог, дані про особу відповід ача, а також відповідність ви ду забезпечення позову, який просить застосувати особа, к отра звернулася з такою заяв ою, позовним вимогам.

Керуючись наведеними норм ами процесуального законода вства та враховуючи роз'ясне ння Верховного Суду України, при вирішенні питання про за безпечення позову суди мають здійснити оцінку обґрунтова ності доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з ураху ванням розумності, обґрунтов аності і адекватності вимог заявника щодо забезпечення п озову; забезпечення збалансо ваності інтересів сторін, а т акож інших учасників судовог о процесу; наявності зв'язку м іж конкретним заходом до заб езпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід за безпечити фактичне виконанн я судового рішення в разі зад оволення позову; імові рності утруднення виконання або невиконання рішення гос подарського суду в разі невж иття таких заходів; запобі гання порушенню у зв'язку із в життям таких заходів прав та охоронюваних законом інтере сів осіб, що не є учасниками да ного судового процесу.

Особа, яка подала заяву пр о забезпечення позову, повин на довести адекватність засо бу забезпечення позову.

При цьому, тягар доказуванн я покладається на особу, яка п одала заяву про забезпечення позову, а суд, забезпечуючи по зов, повинен відобразити в су довому документі вищевказан і обставини.

Доказування повинно здійс нюватися за загальними прави лами відповідно до статті 33 Го сподарського процесуальног о кодексу України, яка передб ачає обов'язковість подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язуєтьс я застосування певного заход у до забезпечення позову. До п редмета доказування в такому випадку входять факти що сто суються саме предмета спору.

У вирішенні питання про за безпечення позову господарс ький суд повинен здійснити о цінку обґрунтованості довод ів заявника щодо необхідност і вжиття відповідних заходів .

Проте, всупереч положенням статті 66 Господарського про цесуального кодексу України заява позивача про вжиття за ходів до забезпечення позову , нічим не обґрунтована, та ґру нтується лише на власних мір куваннях та припущеннях.

Відповідно до статті 67 Гос подарського процесуального кодексу України позов забез печується: накладанням арешт у на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; заб ороною відповідачеві вчинят и певні дії; забороною іншим о собам вчиняти дії, що стосуют ься предмета спору; зупиненн ям стягнення на підставі вик онавчого документа або іншог о документа, за яким стягненн я здійснюється у безспірному порядку.

Перелік заходів до забезпе чення позову визначений стат тею 67 Господарського процесу ального кодексу України виче рпний і розширеному тлумачен ню не підлягає.

У відповідності з зазначен ою нормою до заходів забезпе чення позову належить, зокре ма, заборона відповідачеві т а іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судам и попередніх інстанцій, пред метом позову є вимога позива ча про визнання недійсним кр едитного договору на відкрит тя невідновлювальної мульти валютної кредитної лінії № 32/К В-06 від 20.12.2006.

Натомість, звертаючись із заявою про забезпечення поз ову, позивач заявив клопотан ня про забезпечення позову ш ляхом заборони відповідачу п роводити стягнення по кредит ному договору на відкриття н евідновлювальної мультивал ютної кредитної лінії № 32/КВ-06 в ід 20.12.2006. Тобто, заборонивши від повідачу проводити стягненн я з позивача відсотків коміс ії та штрафних санкцій за кре дитним договором на відкритт я невідновлювальної мультив алютної кредитної лінії № 32/КВ -06 від 20.12.2006, суд першої інстан ції позбавив відповідача (кр едитора) права на гарантії за доволення його вимог позивач ем (боржником), які випливають з погоджених сторонами умов кредитного договору та з пря мих норм чинного законодавст ва, чим фактично звільн ив позивача від відповідальн ості у разі невиконання або н еналежного виконання ним сво їх зобов'язань.

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції прийш ов до правильного висновку п ро те, що ухвала місцевого го сподарського суду в частині заборони відповідачу провод ити стягнення з позивача від сотків комісії та штрафних с анкцій за кредитним договоро м на відкриття невідновлювал ьної мультивалютної кредитн ої лінії № 32/КВ-06 від 20.12.2006, не відп овідає приписам вищенаведен их норм законодавства.

Таким чином, застосування О деським апеляційним господа рським судом норм матеріальн ого та процесуального права відповідає встановленим ним обставинам справи, що свідчи ть про відсутність підстав д ля скасування або зміни пост анови Одеського апеляційног о господарського суду від 23.06.20 09 у справі № 1/139/09.

Керуючись ст. ст. 1117, 1119, 11111 Госпо дарського процесуального ко дексу України, Вищий господа рський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Това риства з обмеженою відповіда льністю зовнішньоекономічн ої фірми "МАРІО" залишити без з адоволення, постанову Одеськ ого апеляційного господарсь кого суду від 23.06.2009 у справі №1/139/09 залишити без змін.

Головуючий суддя Н.М. ГУБЕ НКО

Судді Т.Л. БАРИЦ ЬКА

С.В. МИРОШНИЧЕНКО