Ухвала

від 08.09.2017 по справі 755/12157/17

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/12157/17

1кс/755/4751/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ "08" вересня 2017 р.

Слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , адвоката ОСОБА_5 розглянувши скаргу адвоката ОСОБА_5 , яка діє в інтересах ОСОБА_6 , на незаконні дії слідчого СУ ФР ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_4 , -

ВСТАНОВИВ:

Скаржник звернулась до суду з вищезазначеною скаргою на неправомірні дії слідчого.

Із скарги вбачається, що 23.08.2017 р. в період часу з 13 год. 45 хв. до 14 год. 45 хв. слідчим СУ ФР ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_4 , на виконання ухвали від 10.08.2017 р. Дніпровського районного суду м. Києва, в рамках кримінального провадження № 32017100040000032 від 06.06.2017 р. (за ч. 3 ст. 212 КК України) було проведено обшук транспортного засобу марки «Mersedes Bendse» д/н НОМЕР_1 .

Як зазначено в ухвалі, що даний транспортний засіб використовує в своїй діяльності керівник ТОВ «Веджифрут» - ОСОБА_7 . Обшук проводився з метою відшукання предметів та документів за переліком вказаним в ухвалі.

Обшук проводився в районі будинків по вул. Червоноткацька, 20-22, м. Київ, де було запаркований автомобіль, слідчою СУ ФР ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві - ОСОБА_4 за участю: ОСОБА_6 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , Адвоката ОСОБА_5 , 2- понятих, а також групи слідчих - СУ ФР ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві.

Перед початком проведення обшуку, Адвокат ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , слідчій та іншим групі слідчих зазначили, що власником автомобіля є ОСОБА_9 згідно пред`явленого сертифікату (оскільки дана особа є гр-ю Республіки Молдови та автомобіль перебуває на молдавських номерах). При цьому, було зазначено що у користуванні ТОВ «Веджифрут» ніколи не перебував.

Слід зазначити, що в ухвалі був передбачений чіткий перелік речей та документів на які надано прямий дозвіл на вилучення, жодного слова не має про грошові кошти.

Так, під час проведення обшуку було вилучено з багажнику автомобіля грошові кошти у сумі - 209 875 гривень.

Дані кошти належать ОСОБА_6 , який передав їх 23.08.2017 р. зранку ОСОБА_8 для зберігання. Жодного відношення Скаржник не має до переліку юридичних осіб вказаних в ухвалі та в загалі до порушеного кримінального провадження.

Прокурор та слідчий в судовому засіданні заперечували проти задоволення скарги та зазначили, що обшук був проведений без порушень вимог чинного законодавства. Крім того, грошові кошти вони вилучили на підставі того, що знайшли у вище вказаному автомобілі чорнові записи з приміткою «Долги по рынку» з грошовими розрахунками. На підтвердження своїх доводів надала постанову про визнання вилучених грошових коштів речовими доказами.

Адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні просила задовольнити скаргу на підставі фактів викладених у самій скарзі та повернути вилучені кошти. При цьому зазначила, що вище вказані кошти належать ОСОБА_6 і були передані ОСОБА_8 на підставі договору про зберігання датованого 23.08.2017 роком. На підтвердження чого надала суду сам договір. Крім того, вище вказаний автомобіль не використовувався ОСОБА_7 , як керівником ТОВ «Веджифрут» в своїй діяльності.

Адвокат ОСОБА_5 наголосила, що грошові кошти, які були вилучені є власністю ОСОБА_6 , оскільки ОСОБА_6 немає ніякого відношення до кримінального провадження, відомості про які внесені до ЄРДР № 32017100040000032 від 06.06.2017 року, тому вони підлягають негайному поверненню.

Допитавши свідка ОСОБА_8 , яка суду пояснила, що дійсно є власником автомобіля марки «Mersedes Bendse» д/н НОМЕР_1 . ОСОБА_7 являється її чоловіком. ОСОБА_6 , якому належать грошові кошти вилучені у її автомобілі під час обшуку, є рідним братом її чоловіка.

23.08.2017 р. зранку ОСОБА_6 передав для зберігання ОСОБА_8 грошові кошти про що вони підписали договір про зберігання грошових коштів.

ОСОБА_8 після зустрічі з ОСОБА_6 повинна була відвести дані кошти у відповідне місце на зберігання, однак не встигла, оскільки зранку підвозила до СУ ФР ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві своїх колег на допит.

Вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши скаргу та додані до неї матеріали, слідчий суддя приходить до висновку:

відповідно до ч. 7 ст. 237 КПК вилучені під час огляду речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 169 КПК тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено якщо слідчий, прокурор не звернеться до слідчого судді із клопотанням про накладення арешту.

Ухвалою суду від 08.09.2017 року у задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, а саме грошові кошти було відмовлено.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, що полягають у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами ст. 169 КПК України.

Відповідно до ч.3. ст.306 КПК України, - розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов`язковою участю особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.

Згідно з ч.1, 2 ст.307 КПК України за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу, яка, зокрема, може бути про зобов`язання вчинити певну дію.

Дослідивши скаргу та додані до неї матеріали, вислухавши учасників процесу, суд вважає, що наявні підстави для задоволення скарги. Оскільки прокурором та слідчим не спростовано інформацію викладену у скарзі.

Крім того, відповідно до ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 10.08.2017 року слідчим суддею чітко визначений перелік речей які підлягають вилученню під час обшуку.

Відповідно до ст. 100 КПК України, речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених ст.ст. 160-166, 170-174 КПК України.

Речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов`язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Речові докази, які отримані або вилучені слідчим, прокурором, оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Документ повинен зберігатися протягом усього часу кримінального провадження. За клопотанням володільця документа слідчий, прокурор, суд можуть видати копії цього документа, за необхідності - його оригінал, долучивши замість них до кримінального провадження завірені копії.

У разі втрати чи знищення стороною кримінального провадження наданого їй речового доказу вона зобов`язана повернути володільцю таку саму річ або відшкодувати її вартість. У разі втрати чи знищення стороною кримінального провадження наданого їй документа вона зобов`язана відшкодувати володільцю витрати, пов`язані з втратою чи знищенням документа та виготовленням його дубліката.

Речові докази та документи, надані суду, зберігаються в суді, за винятком випадків, передбачених ч. 6 ст. 100 КПК України, а також речових доказів у вигляді громіздких або інших предметів, що вимагають спеціальних умов зберігання, які можуть знаходитися в іншому місці зберігання.

Речові докази, що не містять слідів кримінального правопорушення, у вигляді предметів, великих партій товарів, зберігання яких через громіздкість або з інших причин неможливо без зайвих труднощів або витрати по забезпеченню спеціальних умов зберігання яких співмірні з їх вартістю, а також речові докази у вигляді товарів або продукції, що піддаються швидкому псуванню:

1) повертаються власнику (законному володільцю) або передаються йому на відповідальне зберігання, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження;

2) передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду для реалізації, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження;

3) знищуються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду, якщо такі товари або продукція, що піддаються швидкому псуванню, мають непридатний стан;

4) передаються для їх технологічної переробки або знищуються за рішенням слідчого судді, суду, якщо вони відносяться до вилучених з обігу предметів чи товарів, а також якщо їх тривале зберігання небезпечне для життя чи здоров`я людей або довкілля.

У випадках, передбачених цією частиною, речові докази фіксуються за допомогою фотографування або відеозапису та докладно описуються. У разі необхідності може бути збережений зразок речового доказу, достатній для його експертного дослідження або інших цілей кримінального провадження.

Речові докази вартістю понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження, передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості, а речові докази, зазначені в абзаці першому цієї частини, такої самої вартості - для їх реалізації з урахуванням особливостей, визначених законом.

У випадках, передбачених пунктами 2, 4 та абзацом 7 ч. 6 ст. 100 КПК України, слідчий за погодженням із прокурором або прокурор звертається з відповідним клопотанням до слідчого судді місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, або до суду під час судового провадження, яке розглядається згідно із ст.ст.171-173 КПК України. Прокурор у випадку, передбаченому абзацом 7 ч. 6 ст. 100 КПК України, не пізніше наступного робочого дня з моменту постановлення ухвали слідчого судді, суду надсилає копію цієї ухвали Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, із зверненням щодо прийняття активів, а також вживає невідкладних заходів щодо передачі цих активів Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Реалізація, технологічна переробка або знищення речових доказів у випадках, передбачених цією статтею, здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а у випадках, якщо такі речові докази передані Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, - відповідно до закону та прийнятих на його виконання актів законодавства.

Питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. У разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно із ст.ст.171-174 КПК України. При цьому:

1) гроші, цінності та інше майно, які підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та/або зберегли на собі його сліди, конфіскуються, крім випадків, коли власник (законний володілець) не знав і не міг знати про їх незаконне використання. У такому разі зазначені гроші, цінності та інше майно повертаються власнику (законному володільцю);

2) гроші, цінності та інше майно, які призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення, конфіскуються;

3) майно, що було предметом кримінального правопорушення, пов`язаного з незаконним обігом, та/або вилучене з обігу, передається відповідним установам або знищується;

4) майно, яке не має ніякої цінності і не може бути використане, знищується, а у разі необхідності - передається до криміналістичних колекцій експертних установ або заінтересованим особам на їх прохання;

5) гроші, цінності та інше майно, що були предметом кримінального правопорушення або іншого суспільно небезпечного діяння, конфіскуються, крім тих, які повертаються власнику (законному володільцю), а якщо його не встановлено - переходять у власність держави в установленому Кабінетом Міністрів України порядку;

6) гроші, цінності та інше майно, що одержані фізичною або юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від нього, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено, конфіскуються;

6-1) майно (грошові кошти або інше майно, а також доходи від них) засудженого за вчинення корупційного злочину, легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, його пов`язаної особи конфіскується, якщо в суді не підтверджено законність підстав набуття прав на таке майно.

Пов`язаними особами засудженого є юридичні особи, які при його сприянні отримали у власність чи користування зазначене майно.

Якщо суд визнає відсутність законних підстав набуття прав на частину майна, то конфіскується ця частина майна засудженого, а у разі неможливості виділення такої частини - її вартість. У разі неможливості конфіскації майна, законність підстав набуття прав на яке не було підтверджено, на засудженого покладається обов`язок сплатити вартість такого майна;

7) документи, що є речовими доказами, залишаються в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

Під час вирішення питання щодо спеціальної конфіскації насамперед має бути вирішене питання про повернення грошей, цінностей та іншого майна власнику (законному володільцю) та/або про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. Застосування спеціальної конфіскації здійснюється тільки після доведення в судовому порядку стороною обвинувачення, що власник (законний володілець) грошей, цінностей та іншого майна знав про їх незаконне походження та/або використання. У разі відсутності у винної особи майна, на яке може бути звернене стягнення, крім майна, яке підлягає спеціальній конфіскації, збитки, завдані потерпілому, цивільному позивачу, відшкодовуються за рахунок коштів від реалізації конфіскованого майна, а частина, що залишилася, переходить у власність держави.

У разі якщо власник (законний володілець) грошей, цінностей та іншого майна, зазначених у пункті 1 частини дев`ятої цієї статті, був встановлений після застосування спеціальної конфіскації та не знав і не міг знати про їх незаконне використання, він має право вимагати повернення належного йому майна або коштів з державного бюджету, отриманих від реалізації такого майна.

Спір про належність речей, що підлягають поверненню, вирішується у порядку цивільного судочинства. У такому випадку річ зберігається до набрання рішенням суду законної сили.

При цьому дослідивши надану слідчим постанову від 23.08.2017 року про визнання грошових коштів речовими доказами, слідчий суддя вважає, що постанова не вмотивована та необґрунтована, так як у постанові не зазначено, що саме ці грошові кошти, підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та/або зберегли на собі його сліди, призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення, що були предметом кримінального правопорушення або іншого суспільно небезпечного діяння.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 100, 169, 171, 303-307, 237 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Скаргу адвоката ОСОБА_5 , яка діє в інтересах ОСОБА_6 , на незаконні дії слідчого СУ ФР ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_4 задовольнити.

Зобов`язати слідчого СУ ФР ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_4 повернути ОСОБА_6 грошові кошти у сумі 209875,00 гривень, які були вилучені під час проведення обшуку 23.08.2017 року з транспортного засобу марки «Mersedes Bendse» д/н НОМЕР_1 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя :