Вирок

від 10.02.2010 по справі 1-74/2010

ВОЗНЕСЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1-74/2010

Номер провадження1-74/2010

ВИРОК

іменем України

"10" лютого 2010 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у

складі:

головуючої - судді Малюк Т.О.

при секрет ОСОБА_1

з участю прокурора Луценко С.В.

потерпілого ОСОБА_2

представника потерпілого ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Вознесенську справу по обвинуваченню ОСОБА_4. ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, працюючого приватним підприємцем, розлученого, на утриманні 2-є неповнолітніх дітей, раніше не судимого,

- за ст. 296 ч. 4 КК України,

ВСТАНОВИВ:

14 жовтня 2009 року близько 20-ї год. підсудний ОСОБА_4 власним автомобілем Fiat державний номер BE 0725 АВ прибув на вул. Перемоги в м. Вознесенську Миколаївської області та зупинився напроти будинку № 12, де в цей час по вулиці йшов ОСОБА_2 разом зі своєю дружиною ОСОБА_5 та малолітньою донькою ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4. Підсудний ОСОБА_4 з метою грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю під вигаданим мотивом повернення знайденого мобільного телефону, почав вимагати у ОСОБА_2 повернути телефон. Останній у відповідь пояснив, що ніякого мобільного телефону ніхто з них не знаходив та він не знає, про який мобільний телефон йде річ. Після цього підсудний ОСОБА_4. грубо порушуючи громадський порядок в присутності громадян безпідставно вчинив з потерпілим ОСОБА_2 бійку, в ході якої наніс останньому удар газо-дробовим пістолетом моделі Valtro Mob. mini 35 Cal. 35 GR № MK 04141 по голові. На зауваження присутньої ОСОБА_5 припинити хуліганські дії не відреагував, а навпаки, штовхнув її. Продовжуючи свої хуліганські дії, підсудний ОСОБА_4 з застосуванням погроз та з використанням вказаного пістолета, вчинив обшук ОСОБА_7П., але, не знайшовши мобільного телефону, з пістолета, що тримав в руці, здійснив постріл в бік потерпілого ОСОБА_2, внаслідок чого спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді: кровиливів лівого ока, забійні рани голови, струс головного мозку, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що потягли за собою короткочасний розлад здоров'я. Тілесне ушкодження у вигляді вогнепального поранення правого плеча з посттравматичним невритом правого ліктевого нерва відноситься до середнього ступеню тяжкості тілесних ушкоджень за ознакою тривалого розладу здоров'я.

Підсудний ОСОБА_4 винним себе у пред'явленому йому обвинуваченні як у ході досудового слідства, так і у судовому засіданні визнав повністю та пояснив, що 14 жовтня 2009 року близько 20-ї год. він приїхав навідати дітей, які проживають ІНФОРМАЦІЯ_5. Йому повідомили, що щойно у його доньки на вул. Перемоги викрали мобільний телефон і донька побігла наздоганяти тих людей, які викрали телефон. Він поїхав у тому напрямку та побачив, що двоє дорослих людей та дитина йдуть вулицею. Це був потерпілий ОСОБА_2 з дружиною та донькою. Він наздогнав їх, зупинився і спокійно запитав, чи не брали вони мобільний телефон. ОСОБА_2 був агресивно настроєний та відповів, що ніякого телефону вони не бачили. Він підійшов до ОСОБА_2 і вони почали штовхатися. Потім він /підсудний/ дістав з автомобіля пістолет, щоб налякати їх та вимагав віддати телефон. ОСОБА_2 почав йому грубити, а його дружина вчепилася за його руку. Він відштовхнув дружину ОСОБА_2, а його вдарив пістолетом в область скроні. Він попросив ОСОБА_2 показати йому кишені. Перевіривши кишені потерпілого, він впевнився, що телефону там нема. Пістолет він тримав у лівій руці, при цьому рукою він держав не рукоятку пістолета, а дуло. Між ним та потерпілим зав'язалася бійка і в цей час пролунав постріл та влучив у передпліччя потерпілому. Він сам не бачив, щоб потерпілий брав телефон його доньки, про це йому сказали. Під час знаходження потерпілого в лікарні, він передав його батькові 1000 грн. на лікування. Згоден відшкодувати потерпілому витрати на лікування, та витрати, понесені державою на лікування потерпілого. Що стосується відшкодування матеріальної шкоди, то вважає, що його діями потерпілому дійсно заподіяно моральну шкоду, але не в такому розмірі, як зазначив потерпілий. У вчиненому кається.

Винність підсудного у вчиненому, крім особистого визнання ним своєї вини, повністю підтверджується матеріалами досудового та судового слідства, у тому числі поясненнями:

-потерпілого ОСОБА_2, який пояснив, що 14 жовтня 2009 року близько 20-ї год. він разом з дружиною та донькою йшли додому від його матері. Йшли вони вулицею 1-го Травня. Він згадав, що забув у матері свій прибор - тестер і вирішив повернутися та забрати його. В цей час їх наздогнала якась дівчина і запитала, чи не знаходили вони телефон. Вони відповіли, що не знаходили. Коли вони дійшли до провулку Гончаренко. їх знову наздогнала дівчина і теж запитала про телефон, на що вони відповіли, що ніякого телефону вони не бачили. Під час проходження ними вулиці Перемоги їх наздогнала машина і перегородила дорогу. З машини підсудний спитав про мобільний телефон. Він /потерпілий/ був роздратований і в різкій формі відповів, що не бачив ніякого мобільного телефону. Підсудний вийшов з автомобіля, тримаючи в правій руці пістолет, і вдарив його цим пістолетом у скроню. Потім відійшов назад, штовхнув дружину, від чого вона впала, Дружина просила, щоб він не стріляв. Підсудний наставив на нього пістолет. Він /потерпілий/ дав йому свою куртку, той оглянув кишені і передав дівчатам, які підійшли до них. Потім підсудний оглянув кишені його брюк, приставив пістолет до голови, потім оглянув кишені його дружини. Він та підсудний стояли один проти одного і він почув постріл і побачив на правому рукаві футболки кров. В цей час прийшла його /потерпілого/ мати, яку покликали дружина з донькою. Мати стала сварити підсудного, а він сів у машину та поїхав. Після цього він звернувся за допомогою в лікарню, де його оперували. Він продовжує лікування до цього часу, не працює. Ніякої матеріальної допомоги підсудний йому не надавав. На лікування витратив 1767 грн. 87 коп., які просить стягнути з підсудного. Крім матеріальної шкоди, діями підсудного йому заподіяно моральну шкоду, яка полягає в тому, що він переніс моральні та фізичні страждання /фізичний біль, операція/. У зв'язку з ушкодженням здоров'я він продовжує лікування, яке триває понад 90 днів, не зрозумілі наслідки щодо нормальної функції правої руки, сім'я залишилася без засобів до існування, оскільки він був годувальником сім'ї. Крім того, його малолітня донька перенесла стрес, внаслідок чого погіршився стан її здоров'я. В зв'язку з цим на відшкодування моральної шкоди просить стягнути з підсудного 50000 грн. Покарання підсудному просить обрати на розсуд суду;

-свідка ОСОБА_8, який пояснив, що він не пам'ятає, щоб підсудний передавав йому 1000 грн. на лікування сина;

-свідка ОСОБА_5, яка дала пояснення, аналогічні поясненням потерпілого ОСОБА_9П.

Об'єктивно винність підсудного у вчиненому підтверджується:

-висновком судово-медичного експерта № 835 від 05.01.2010 року, з якого вбачається, що у потерпілого ОСОБА_2 мали місце: синець повік лівого ока, забиті рани голови, струс головного мозку, вогнепальне поранення правого плеча з посттравматичним невритом правого ліктевого нерву. За ступенем тяжкості струс головного мозку з синцем, забиті рани голови відносяться до легких тілесних ушкоджень, що потягли за собою короткочасний розлад здоров'я. Вогнепальне поранення правого плеча з посттравматичним невритом правого ліктевого нерву відноситься до середньої тяжкості тілесних ушкоджень за ознакою тривалого розладу здоров'я /а.с. 38-40/;

-висновком судово-балістичної експертизи № 1755 від 20.11.2009 року, згідно з яким гільза, вилучена 14.10.2009 року при огляді місця події за фактом вогнепального поранення ОСОБА_2Г1.. відстріляна з пістолету Valtro Mob. mini 35 Cal. 35 GR № MK 04141 /а.с. 48- 52/;

-речовими доказами /а.с. 89/.

Аналізуючи викладене, перевірені у судовому засіданні докази, суд вважає, що пред'явлене підсудному ОСОБА_4 обвинувачення доведено у повному обсязі і його дії. що полягають у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, вчинені з застосуванням предмета, спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень /хуліганство/, органами досудового слідства правильно кваліфіковано за ст. 296 ч. 4 КК України.

Обставинами, що пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_4 у відповідності до ст. 66 КК України, є визнання своєї вини та каяття у вчиненому, те, що він раніше не судимий, наявність у нього двох неповнолітніх дітей.

Обставин, які обтяжують покарання підсудного ОСОБА_4 згідно зі ст. 67 КК України, судом не виявлено.

Обираючи покарання підсудному ОСОБА_4, суд враховує викладене, його позитивну характеристику з місця проживання, думку потерпілого і вважає можливим звільнити його від покарання з випробуванням та покладанням на нього певних обов'язків.

Прокурором по справі заявлено цивільний позов про стягнення 1438 грн. 10 коп. - витрат, пов'язаних з стаціонарним лікуванням потерпілого ОСОБА_2

Суд вважає, що даний позов обгрунтований і на підставі ст. 1206 ЦК України підлягає задоволенню.

Потерпілим ОСОБА_2 заявлено цивільний позов про стягнення з підсудного ОСОБА_4 1767 грн. 87 коп. на відшкодування матеріальної шкоди та 10000 грн. на відшкодування моральної шкоди. У судовому засіданні потерпілий збільшив вимоги щодо відшкодування моральної шкоди до 50000 грн.

Суд вважає, що вимоги про відшкодування матеріальної школи обгрунтовані та на підставі ст. 1166 ЦК України підлягають задоволенню.

Що стосується відшкодування моральної шкоди, то суд вважає, що потерпілому ОСОБА_2 внаслідок заподіяння йому тілесних ушкоджень середньої тяжкості переніс фізичні та моральні страждання, а саме: він переніс фізичний біль, операцію, до теперішнього часу продовжує лікування, незрозумілі наслідки щодо відновлення нормальної роботи руки Його малолітня донька пережила стрес, що негативно вплинуло на стан її здоров'я. Враховуючи ці обставини, суд вважає можливим стягнути на користь потерпілого на відшкодування моральної шкоди 5000 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ :

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 296 ч . 4 КК України, та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 /чотири/ роки. На підставі ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_4 від відбування покарання звільнити, якщо він протягом двох років не вчинить нового злочину та виконає передбачені п. п. 2, 3 та 4 ст. 76 КК України обов'язки: не виїжджати на постійне місце проживання за межі України без відома органів кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи; періодично з'являтися в ці органи на реєстрацію.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_4 залишити підписку про невиїзд.

Стягнути з засудженого ОСОБА_4 на користь держави в особі фінансового управління Вознесенської міської ради 1438 /одну тисячу чотириста тридцять вісім/ грн. 10 коп.

Стягнути з засудженого ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 1767 грн. 87 коп. на відшкодування матеріальної шкоди та 5000 грн. на відшкодування моральної шкоди, а всього стягнути 6767 /шість тисяч сімсот шістдесят сім/ грн. 87 коп.

Стягнути з засудженого ОСОБА_4 на користь науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України в Миколаївській області витрати, пов'язані з проведенням судово-балістичної експертизи, в сумі 202 /двісті дві/ грн. 82 коп.

Речові докази: пістолет Valtro mini 9мм МК 04141, стріляну гільзу та патрон калібру 9 мм, що зберігаються в кімнаті зброї Вознесенського MB УМВС, передати дозвільній системі Вознесенського MB УМВС.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд протягом 15-ти діб з моменту його проголошення.

Суддя Вознесенського

міськрайонного суду ОСОБА_10