Рішення

від 16.11.2009 по справі 25/233

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВС ЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківськ а, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.11.09 С права№ 25/233

Господарський суд Львів ської області розглянув у ві дкритому судовому засіданні матеріали справи :

за позовом: Суб”єкта підприємницької діяльності фізичної особи п ідприємця ОСОБА_1 (м.Львів )

до відповідача: Приватного підприємства “ Торгова організація виробни ка“В.О.й КОМ” (м.Львів)

третя особа на стороні поз ивача: ОСОБА_2

про : стягнення заборгованості в сумі 74 794,36 грн.

Суддя : В.М. Пазичев

При секретарі : І.Є. Башак

Представники:

від позивача: ОСОБА_3.-представник, дові реність від 22.10.2009 року

від відповідача: Не з”явився

від третьої особи: ОСОБА_2

Представникам сторін, присутнім в судовому засідан ні роз' яснено їх права та об ов' язки відповідно до ст.ст . 20, 22 ГПК України, зокрема, право заявляти відводи.

Суть спору: На розгл яд Господарського суду Львів ської області подано позов С уб”єкта підприємницької дія льності фізичної особи підпр иємця ОСОБА_1 (м.Львів) до Пр иватного підприємства “Торг ова організація виробника“В .О.й КОМ” (м.Львів) про стягненн я заборгованості в сумі 74 794,36 г рн.

Ухвалою господарського су ду Львівської області від 12.10. 2009 року порушено провадження у справі і призначено до розг ляду на 22.10.2009 року. Ухвалою від 2 2.10.2009 року розгляд справи відкл адено до 27.10.2009 року, у зв”язку з н еявкою представника відпові дача. Ухвалою від 27.10.2009 року роз гляд справи відкладено до 02.11.20 09 року, у зв”язку з неявкою пре дставників сторін. Ухвалою в ід 02.11.2009 року розгляд справи від кладено до 10.11.2009 року, у зв”язку з неявкою представників сто рін. Ухвалою від 10.11.2009 року розг ляд справи відкладено до 16.11.2009 р оку, у зв”язку з неявкою предс тавника відповідача.

Позивач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 12.10.2009 року, про відкл адення від 22.10.2009 року, від 27.10.2009 рок у, від 02.11.2009 року, від 10.11.2009 року не в иконав повністю, явку повнов ажного представника в судов е засідання забезпечив.

10.11.2009 року за вх.№23246 позивач под ав клопотання про відкладенн я розгляду справи.

10.11.2009 року за вх.№23247 позивач под ав клопотання про долучення додаткових доказів до матері алів справи.

16.11.2009 року за вх.№23597 позивач под ав клопотання про залучення ОСОБА_2 в якості третьої ос оби на стороні позивача.

16.11.2009 року за вх.№23545 позивач под ав заяву про долучення додат кових доказів до матеріалів справи.

16.11.2009 року за вх.№23546 позивач под ав заяву про уточнення найме нування відповідача на Прива тне підприємство “Торгова ор ганізація виробника “В.О.й КО М”.

16.11.2009 року за вх.№23548 позивач под ав заяву про забезпечення по зову.

В судовому засіданні 16.11.2009 ро ку позивач надав пояснення п о справі.

Представник позивача позо в підтримав повністю, просив позовні вимоги задоволити з підстав, наведених у позовні й заяві та поясненнях до позо вної заяви.

Відповідач вимог ухвали су ду про порушення провадження у справі від 12.10.2009 року, про відк ладення від 22.10.2009 року, від 27.10.2009 ро ку, від 02.11.2009 року, від 10.11.2009 року не виконав, відзиву на позов не п редставив, явку повноважного представника не забезпечив , хоча і був належним чином, ві дповідно до ст.64 ГПК України, п овідомлений про час, місце і д ату розгляду справи, що підтв ерджується поштовим конверт ом, повернутим на адресу суду , від 16.10.2009 року з поштовою відмі ткою про закічення терміну з берігання, поштовим повідомл енням про вручення №4892242 від 13.11.20 09 року, а також записами під №№ 6,30, 13 в реєстрі вихідної коресп онденції господарського суд у Львівської області від 16.10.2009 р оку, від 05.11.2009 року, від 11.11.2009 року, хоча у підтвердження зазначе ної в позовній заяві адреси в ідповідача позивачем надано Довідку з ЄДРПОУ станом на ча с звернення з позовом, а явка відповідача була визнана су дом та визначена в ухвалах су ду обов”язковою.

Згідно ст.93 ЦК України, місц езнаходження юридичної особ и визначається місцем її дер жавної реєстрації, якщо інше не встановлено законом. Місц езнаходження юридичної особ и вказується в її установчих документах.

16.11.2009 року за вх.№23558 третя особа подала клопотання про вступ у справу в якості третьої осо би на стороні позивача.

16.11.2009 року за вх.№23583 третя особа подала пояснення по суті спо ру.

Позов розглянуто у відсутн ості представника відповіда ча за наявними в справі матер іалами, відповідно до ст.75 ГПК України.

Рішення виготовлено, підпи сано та оголошено 16.11.2009 року.

Розглянувши документи і матеріали справи, подані сто ронами, заслухавши пояснення осіб, які були присутніми в су дових засіданнях, з' ясувавш и фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, су д встановив наступне:

За твердженням позивача, Су б”єкт підприємницької діяль ності фізична особа підприєм ець ОСОБА_1 (надалі - пози вач) продав Приватному підпр иємству “Торгова організаці я виробника“В.О.й КОМ” (надалі - відповідач) товар на загал ьну суму 67 200,74 грн., що підтвердж ується видитковою накладною №РН-0000001 від 14.01.2009 року та актом зв ірки взаєморозрахунків між с торонами від 20.05.2009 року.

На думку позивача, оскільки акт звірки взаєморозрахункі в скріплений печаткою підпри ємства та підписаний директо ром підприємства і направлен ий підприємству - даний факт стверджує, що підприємство п ідтвердило заборгованість з а переданий товар.

Видаткова накладна також п ідписана уповноваженою особ ою підприємства. Разом з тим, згідно листів Мінфіну Украї ни №31-34000-30-27/14518 від 17.07.2007 року “Щодо з астосування в бухгалтерсько му обліку норм чинного закон одавства” та №31-04200-20-10/821 від 19.01.2005 ро ку “Щодо використання довіре ностей”, відпуск цінностей з а готівку не вимагає надання довіреності.

18.08.2009 року позивач звернувся до відповідача із претензією -вимогою щодо слати суми забо ргованості, однак, відповіда ч залишив її без відповідног о реагування.

Як вказує громадянин ОСО БА_2 в судовому засіданні та в своєму письмовому пояснен ні, що подано суду, до 2006 року ві н був засновником підприємст ва, але з 2006 року продав свої ко рпоративні права та до травн я 2009 року був фінансовим дирек тором підприємства і, згідно п.7.10.3 Статуту підприємства, ма в право укладати угоди на сум у, що не перевищує десять міль йонів доларів США. В травні 2009 р оку громадянина ОСОБА_2 бу ло звільнено з роботи.

В судовому засіданні грома дянин ОСОБА_2 наголосив, щ о видаткова накладна та акт з вірки підписані ОСОБА_2, в зв”язку з отриманням ним для позивача зазначеного в накл адній товару, що підтверджує ться письмовим поясненням тр етьої особи від 16.11.2009 року.

Крім того, відповідно до с т.625 ЦК України, позивачем нара ховані 3% річних в розмірі 2 016,00 г рн. та інфляційні нарахуванн я в розмірі 5 913,62 грн.

Отже, загальна сума заборго ваності відповідача перед по зивачем становить 74 794,36 грн.

У порушення норм чинного з аконодавства та умов договор у, відповідач зобов' язання за вказаним договором належн им чином не виконав, докази по гашення боргу суду не предст авив.

При прийняті рішення суд керувався наступним:

Відповідно до ст. 11 ЦК Україн и, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що пере дбачені актами цивільного за конодавства, а також із дій ос іб, що не передбачені цими акт ами, але за аналогією породжу ють цивільні права та обов'яз ки.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобо в'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник ) зобов'язана вчинити на корис ть другої сторони (кредитора ) певну дію (передати майно, ви конати роботу, надати послуг у, сплатити гроші тощо) або утр иматися від певної дії, а кред итор має право вимагати від б оржника виконання його обов' язку. Зобов'язання має ґрунту ватися на засадах добросовіс ності, розумності та справед ливості.

Згідно до ст. 173 ГК України, го сподарським визнається зобо в”язання, що виникає між суб” єктом господарювання та інши м учасником (учасниками) відн осин у сфері господарювання з підстав, передбачених Госп одарським кодексом України, в силу якого один суб”єкт (зоб ов”язана сторона, в тому числ і боржник) зобов”язаний вчин ити певну дію господарського чи управлінсько-господарськ ого характеру на користь інш ого суб”єкта (виконати робот у, передати майно, сплатити гр оші, надати інформацію тощо), а бо утриматися від певних дій , а інший суб”єкт (управнена ст орона, в тому числі кредитор) м ає право вимагати від зобов” язаної сторони виконання її обов”язку.

Відповідно до ст. 179 ГК Україн и, майново-господарські зобо в”язання, які виникають між с уб”єктами господарювання аб о між суб”єктами господарюва ння і негосподарюючими суб”є ктами - юридичними особами н а підставі господарський дог оворів, є господарсько-догов ірними зобов”язаннями.

У відповідності до ч.7 ст.179 ГК України, господарські догов ори укладаються за правилами , встановленими Цивільним ко дексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормати вно-правовими актами щодо ок ремих видів договорів.

Відповідно до ст.655 ЦК Україн и, за договором купівлі-прода жу одна сторона (продавець) пе редає або зобов”язується пер едати майно (товар) у власніст ь другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов” язується прийняти майно (тов ар) і сплатити за нього певну г рошову суму.

Відповідно до ч.1 ст.692 ЦК Укра їни, покупець зобов”язаний о платити товар після його при йняття або прийняття товарор озпорядчих документів на ньо го, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оп лати товару.

Таким чином, на думку позива ча, з моменту отримання видат кової накладної в підприємст ва виник обов”язок провести розрахунок.

Згідно ст. 629 ЦК України, дого вір є обов”язковим для викон ання сторонами.

Згідно ст.193 ГК України, суб”є кти господарювання та інші у часники господарських відно син повинні виконувати госпо дарські зобов”язання належн им чином відповідно до закон у, інших правових актів, догов ору, а за відсутності конкрет них вимог щодо виконання зоб ов”язання - відповідно до ви мог, що у певних умовах звичай но ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК Україн и, одностороння відмова від з обов'язання або одностороння зміна його умов не допускаєт ься, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобо в'язання має виконуватися на лежним чином відповідно до у мов договору та вимог цього К одексу, інших актів цивільно го законодавства, а за відсут ності таких умов та вимог - від повідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зв ичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК Україн и, якщо строк (термін) виконанн я боржником обов'язку не вста новлений або визначений моме нтом пред'явлення вимоги, кре дитор має право вимагати йог о виконання у будь-який час. Бо ржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, я кщо обов'язок негайного вико нання не випливає із договор у або актів цивільного закон одавства.

Згідно ст. 610 ЦК України, пору шенням зобов'язання є його не виконання або виконання з по рушенням умов, визначених зм істом зобов'язання (неналежн е виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК Україн и, боржник вважається таким, щ о прострочив, якщо він не прис тупив до виконання зобов'яза ння або не виконав його у стро к, встановлений договором аб о законом.

Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможли вість виконання ним грошових зобов' язань. Боржник, який п рострочив виконання грошово го зобов”язання, на вимогу кр едитора зобов”язаний сплати ти суму боргу з урахуванням в становленого індексу інфляц ії за весь час прострочення, а також три проценти річних ві д простроченої суми, якщо інш ий розмір процентів не встан овлений договором або законо м.

Згідно ч.3 ст.22 ГПК України, ст орони зобов”язані добросові сно користуватися належними їм процесуальними правами, в иявляти взаємну повагу до пр ав і хоронюваних законом інт ересів другої сторони, вжива ти заходів до всебічного, пов ного та об”єктивного дослідж ення всіх обставин справи.

Відповідно до ст. 33 ГПК Украї ни, кожна сторона повинна дов ести ті обставини, на які вона посилається як на підставу с воїх вимог і заперечень.

Крім того позивачем було подано заяву про забезпечен ня позову в порядку ст.ст.66,67 ГП К України.

Інститут забезпечення поз ову за своєю правовою суттю є гарантією забезпечення інте ресів позивача, за допомогою якого особа, яка має підстави вважати, що її права порушено , і яка, відповідно, подала поз ов до суду, мала можливість за безпечити виконання рішення суду на свою користь.

Умовою застосування заход ів до забезпечення позову є д остатньо обгрунтоване припу щення, що майно (в тому числі г рошові суми, цінні папери тощ о), яке є у відповідача на моме нт пред”явлення позову до нь ого, може зникнути, зменшитис я за кількістю або погіршити ся за якістю на момент викона ння рішення.

Однак, позивач не подав нале жних та допустимих доказів, щ о підтверджують наявність пі дстав для застосування заход ів забезпечення позову, а так ож доказів, які б свідчили про те, що виконання можливого рі шення суду може бути утрудне не або неможливе.

На час розгляду справи, відп овідач не подав докази погаш ення боргу, відзив на позов н е представив, проти позовних вимог у встановленному чинн им законодавством України по рядку не заперечив, явку повн оважного представника в судо ві засідання не забезпечив.

Відповідно до ст.75 ГПК Украї ни, якщо відзив на позовну зая ву і витребувані господарськ им судом документи не подано , справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалам и.

Враховуючи, що позивачем п редставлено достатньо об' є ктивних та переконливих дока зів в підтвердження своїх по зовних вимог з урахуванням у точненя розміру позовних вим ог, а відповідач проти позову не заперечив і не подав дока зи погашення боргу, суд прийш ов до висновку, що позов Суб”є кта підприємницької діяльно сті фізичної особи підприємц я ОСОБА_1 (м.Львів) до Приват ного підприємства “Торгова о рганізація виробника“В.О.й К ОМ” (м.Львів) про стягнення за боргованості в сумі 74 794,36 грн. є обгрунтованим та підлягає з адоволенню.

Відповідно до ст. 44 ГПК Украї ни, судові витрати складають ся з державного мита, сум, що п ідлягають сплаті за проведен ня судової експертизи, призн аченої господарським судом, витрат, пов”язаних з оглядом та дослідженням речових док азів у місці їх знаходження, о плати послуг перекладача, ад воката, витрат на інформацій но-технічне забезпечення суд ового процесу та інших витра т, пов”язаних з розглядом спр ави.

Позивачем надано докази по несених витрат на оплату пос луг адвоката у зв”язку з необ хідністю звернення з позовом до суду.

Як доказ оплати по договору №б/н від 07.10.2009 року, представник Суб”єкта підприємницької ді яльності фізичної особи підп риємця ОСОБА_1 подав платі жне доручення №8 від 07.10.2009 року н а суму 2 200,00 грн.

Згідно ст. 45 ГПК України, позо вні заяви, заяви про вжиття за побіжних заходів і заяви про оскарження рішень, ухвал, пос танов господарського суду оп лачуються державним митом, к рім випадків, встановлених з аконодавством.

Відповідно до ст.46 ГПК Украї ни, державне мито сплачуєтьс я чи стягується в доход держа вного бюджету України в поря дку і розмірі, встановлених з аконодавством України.

Згідно ст. 47-1 ГПК України, роз мір витрат на інформаційно-т ехнічне забезпечення судово го процесу визначається Кабі нетом Міністрів України за п оданням Вищого господарсько го суду України.

Згідно п.”а” ч.2 ст.3 Декрету К абінету Міністрів України “П ро державне мито” № 7-93 від 21.01.1993 р оку, ставки державного мита в становлюються в таких розмір ах: із заяв майнового характе ру, що подаються до господарс ьких судів - 1 відсоток ціни по зову, але не менше 6 неоподатко вуваних мінімумів доходів гр омадян і не більше 1500 неоподат ковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно ст.49 ГПК України, де ржавне мито покладається: у с порах, що виникають при уклад анні, зміні та розірванні до говорів, - на сторону, яка безп ідставно ухиляється від прий няття пропозицій іншої сто рони, або на обидві сторо ни, якщо господарським судом відхилено частину пропозиці й кожної із сторін; у спорах, щ о виникають при виконанні до говорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно роз міру задоволених позовних в имог. Якщо спір виник внаслі док неправильних дій сто рони, господарський суд має право покласти на неї держ авне мито незалежно від резу льтатів вирішення спору. Дер жавне мито, від сплати якого позивач у встановленому по рядку звільнений, стягуєтьс я з відповідача в доход бюд жету пропорційно розміру за доволених вимог, якщо відп овідач не звільнений від сп лати державного мита. Сторон і, на користь якої відбулося р ішення, господарський суд ві дшкодовує мито за рахунок др угої сторони і в тому разі, к оли друга сторона звільнена від сплати державного мита. С уми, які підлягають сплат і за проведення судової е кспертизи, послуги перекл адача адвоката, витрати на інформаційно-технічне за безпечення судового проце су та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаю ться: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при ча стковому задоволенні позов у - на обидві сторони пропо рційно розміру задоволених п озовних вимог.

Як доказ сплати судових вит рат позивач подав квитанції №6319/107 від 10.10.2009 року на суму 748,00 грн. про сплату державного мита т а №6319/107 від 10.10.2009 року на суму 236,00 гр н. про сплату витрат на інфор маційно-технічне забезпечен ня судового процесу.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покла сти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Враховуючи наведене, керую чись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610, 612, 625 ЦК Украї ни, ст.ст. 173, 179, 193, ГК України, ст.ст . 43, 33, 43, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задоволити.

2. Стягнути із Приватно го підприємства “Торгова орг анізація виробника“В.О.й КОМ ” (юридична адреса: вул.Кн.Оль ги,65/60, м.Львів,79053; код ЄДРПОУ 32408537, і нші реквізити в матеріалах с прави відсутні) на користь Су б”єкта підприємницької діял ьності фізичної особи підпри ємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; і ндивідуальний індифікаційн ий НОМЕР_1, інші реквізити в матеріалах справи відсутн і) - 74 794 (сімдесят чотири тися чі сімсот дев”яносто чотири) грн. 36 коп. - боргу, 747 (сімсот со рок сім) грн. 94 коп. - сплаченог о держмита та 236 (двісті тридця ть шість) грн. 00 коп. - сплачени х витрат на інформаційно-тех нічне забезпечення судового процесу, витрати на оплату по слуг адвоката в розмірі 2 200 (дві тисячі двісті) грн. 00 коп.

3. Наказ видати в поряд ку ст. 116 ГПК України, після набр ання рішенням законної сили.

Суддя