Постанова

від 25.09.2017 по справі 910/19279/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2017 року Справа № 910/19279/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів: Ковтонюк Л.В., Нєсвєтової Н.М., Корнілової Ж.О. за участю представника товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "УТБ" - Котелевський К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Дієса" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 28.03.2017 у справі № 910/19279/16господарського суду міста Києва за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "УТБ" до товариства з обмеженою відповідальністю "Дієса" простягнення 422 659, 35 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 22.12.2016 (суддя Головіна К.І.) позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "УТБ" до товариства з обмеженою відповідальністю "Дієса" про стягнення 422 659, 35 грн. задоволено частково. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Дієса" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "УТБ" основний борг у сумі 333 914,08 грн., пеню у сумі 37 339,01 грн., інфляційну складову боргу у сумі 25 081,33 грн., 3 % річних у сумі 6 967,04 грн., 6 049,52 грн. судового збору та витрати за надані послуги адвоката у розмірі 4 771 грн. У решті позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.03.2017 (колегія у складі суддів: Отрюха Б.В., Разіної Т.І., Михальської Ю.Б.) рішенням господарського суду міста Києва від 22.12.2016 залишено без змін.

Не погоджуючись із постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.03.2017, товариство з обмеженою відповідальністю "Дієса" звернулось з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.03.2017 та рішення господарського суду міста Києва від 22.12.2016 як такі, що прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, Вищий господарський суд України

В С Т А Н О В И В:

В жовтні 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю "ТД "УТБ" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Дієса" про стягнення 422 659, 35 грн., з яких 333 914,08 грн. -основний борг, 10 367,79 грн. 3% річних, 27 000 грн. інфляційних втрат, 51 377,48 грн. пеня.

В обґрунтування позовних вимог товариство з обмеженою відповідальністю "ТД "УТБ" вказало про те, що 15.08.2012 між ним як постачальником та товариством з обмеженою відповідальністю "Дієса" як покупцем було укладено договір № 15/08, за умовами якого постачальник зобов'язався поставити покупцю товари народного вжитку, а покупець зобов'язується прийняти цей товар і сплатити його на умовах, визначених цим договором. На виконання вказаного договору позивач здійснив поставку товару відповідачу. Відповідно до п. 3.5 вказаного договору (в редакції додаткової угоди від 15.08.2016) обов'язок оплати за товар виникає у покупця протягом 30 календарних днів з моменту реалізації товару роздрібному споживачу. Посилаючись на те, що оскільки товариство з обмеженою відповідальністю "Дієса" в порушення умов договору № 15/08 від 15.08.2012 прийняло від позивача товар, але його у повному обсязі його вартість не оплатило, заборгованість за видатковими накладними № 413 від 18.03.2015, № 534 від 24.04.2015, № 605 від 26.05.2015, № 1121 від 15.09.2015, № 1415 від 24.11.2015, № 1537 від 22.12.2015 та № 24.02.2016 на загальну суму 333 914,08 грн., товариство з обмеженою відповідальністю "ТД "УТБ" просило в примусовому порядку стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Дієса", а також нараховані на цю суму на підставі ст. 625 ЦК України 10 367,79 грн. 3 % річних, 27 000 грн. інфляційних втрат, та на підставі п. 7.4 договору № 15/08 від 15.08.2012 - 51 377,48 грн. пені.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дієса" позов не визнало, у відзиві на позов вказало про те, що товар за накладними № 413 від 18.03.2015, № 534 від 24.04.2015, № 605 від 26.05.2015, № 1121 від 15.09.2015, № 1415 від 24.11.2015, № 1537 від 22.12.2015 та № 208 від 24.02.2016 на суму 333 914,08 грн. не був ним реалізований у зв'язку із низькою популярністю (неліквідністю) такого товару, а тому відповідач на підставі п. 5.10 договору направляв позивачу вимогу № 13 від 04.11.2016, в якій просив останнього власними силами і за свій рахунок здійснити вивезення цього товару із магазинів відповідача протягом 10 календарних днів з моменту отримання відповідного повідомлення від покупця, чого позивач не зробив.

Приймаючи рішення у даній справі, місцевий господарський суд, з висновками якого погодився й апеляційний господарський суд, виходив з того, що пунктом 5.10 договору № 15/08 від 15.08.2012 визначено, що постачальник гарантує конкурентоспроможність і ліквідність товару, що поставляється. У випадку якщо протягом 60 календарних днів з моменту постачання товару буде виявлена низька популярність, неконкурентоспроможність і/або неліквідність поставленого товару (у тому числі за вказаний період товар не буде проданий через роздрібну мережу кінцевому споживачеві), постачальник зобов'язується викупити такий товар у покупця за ціною його первинного продажу покупцеві і здійснити власними силами і за свій рахунок його повернення (вивезення). Зобов'язання по викупу такого товару у постачальника виникають у момент отримання від покупця повідомлення про низьку популярність і/або конкурентоспроможності і/або неліквідності товару (партії товару). З матеріалів справи вбачається, що з 18.03.2015 по 24.02.2016 відповідач за накладними № 413 від 18.03.2015, № 534 від 24.04.2015, № 605 від 26.05.2015, № 1121 від 15.09.2015, № 1415 від 24.11.2015, № 1537 від 22.12.2015 та № 208 від 24.02.2016 отримав товар, та здійснював часткову оплату цього товару. Посилання відповідача на те, що у нього відсутній обов'язок щодо оплати товару, оскільки товар за накладними на суму 333 914,08 грн. не був ним реалізований, а тому на підставі п. 5.10 договору направляв позивачу вимогу № 13 від 04.11.2016, в якій просив останнього власними силами і за свій рахунок здійснити вивезення цього товару із магазинів відповідача протягом 10 календарних днів з моменту отримання відповідного повідомлення від покупця, до уваги не приймається, враховуючи те, що вимога відповідача про повернення товару № 13 від 04.11.2016 була направлена із порушенням строку, встановленого п. 5.10 договору (протягом 60 календарних днів з моменту постачання товару), тобто лише після звернення товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "УТБ" із даним позовом до суду - 04.11.2016. Враховуючи, що доказів належної оплати поставленого товару відповідачем не надано, позовні вимоги про стягнення з ТОВ "Дієса" заборгованості за отриманий товар в сумі 333 914,08 грн. підлягають задоволенню; також підлягають задоволенню вимоги про стягнення на підставі п. 7.4 договору № 15/08 від 15.08.2012 пені в розмірі 37 339,01 грн., здійснивши перерахунок заявлених позивачем до стягнення 3% річних та інфляційних, місцевий господарський суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на підставі ст. 625 ЦК України 25 081,33 грн. інфляційних втрат та 6 967,04 грн.3 % річних

Відповідно ст. ст.111 7 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє рішення місцевого господарського суду чи постанови апеляційного суду виключно на предмет правильності застосування згаданими судами норм матеріального чи процесуального права, тобто в межах юридичної оцінки фактичних обставин справи; касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Вищий господарський суд України вважає, що місцевим господарським судом та апеляційним господарським судом дана правильна юридична оцінка обставинам справи, тому судові рішення відповідають чинному законодавству України і обставинам справи і підстав для їх скасування немає.

Керуючись ст. ст. 111 5 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Дієса" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.03.2017 у справі № 910/19279/16 залишити без змін.

Стягнути із товариства з обмеженою відповідальністю "Дієса" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "УТБ" витрати на послуги адвоката в сумі 3000 (три тисячі) грн. 00 коп., за представництво інтересів в касаційній інстанції.

Доручити господарському суду міста Києва видати відповідний наказ.

Головуючий Л.Ковтонюк

судді: Н.Нєсвєтова

Ж.Корнілова