Постанова

від 18.09.2017 по справі 909/1100/15

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" вересня 2017 р. Справа № 909/1100/15

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого-судді: Якімець Г.Г.,

суддів: Бойко С.М., Бонк Т.Б.,

при секретарі судового засідання Коростенській О.І.,

за участю представників:

від позивача (скаржника) - ОСОБА_1

від відповідача - не з'явився

від третьої особи (ПП Карпати ) - не з'явився

від третьої особи (ОСОБА_2) - не з'явився

від третьої особи (ОСОБА_3) - не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, б/н від 13 червня 2017 року

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 29 березня 2017 року (підписане 03.04.2017 року), суддя Фрич М.М.

у справі №909/1100/15

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, с. Красник Верховинського району Івано-Франківської області

до відповідача Красницької сільської ради Верховинського району Івано-Франківської області, с. Красник Верховинського району Івано-Франківської області

третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору Приватне підприємство Карпати , с. Красник Верховинського району Івано-Франківської області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2., с. Красник Верховинського району Івано-Франківської області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3, с. Красник Верховинського району Івано-Франківської області

про визнання незаконним та скасування рішення Красницької сільської ради №37/2.2015 від 01.07.2015 року

в с т а н о в и в :

21 вересня 2015 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Красницької сільської ради Верховинського району Івано-Франківської області про визнання незаконним та скасування рішення Красницької сільської ради №37/2.2015 від 01 липня 2015 року.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 13 жовтня 2015 року у справі №909/1100/15 залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

Ухвалою суду від 12 листопада 2015 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватне підприємство Карпати .

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 16 грудня 2015 року по справі №909/1100/15 позов задоволено. Суд визнав незаконним та скасував рішення Красницької сільської ради №37/2.2015 від 01 липня 2015 року. Поряд з тим, місцевий господарський суд, вийшовши за межі позовних вимог в порядку п.1 ст.83 ГПК України, з посиланням на п.5 ст.203 ЦК України, та визнав недійсним з 19.04.2015 року договір оренди земельної ділянки від 30 січня 2006 року, укладений Красницькою сільською радою та ОСОБА_4

Додатковим рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 09 лютого 2016 року присуджено до стягнення з позивача в дохід Державного бюджету України 1218 грн. судового збору.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 17 травня 2016 року рішення місцевого господарського суду в частині визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 30.01.2006 року скасовано, в решті судове рішення залишено без змін. Поряд з цим, скасовано додаткове рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 09.02.2016 року по справі №909/1100/15.

Постановою Вищого господарського суду України від 24 листопада 2016 року по справі №909/1100/15 скасовано постанову Львівського апеляційного господарського суду від 17 травня 2016 року та рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 16 грудня 2015 року, а справу №909/1100/15 направлено на новий розгляд до Господарського суду Івано-Франківської області.

Під час нового розгляду справи, 27 січня 2017 року третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватне підприємство Карпати звернулось до суду з самостійним позовом про: 1) визнання незаконним та скасування договору оренди земельної ділянки від 30 січня 2006 року, укладеного Красницькою сільською радою та підприємцем ОСОБА_4; 2) скасування рішення Красницької сільської ради від 04 березня 2005 року; 3) скасування рішення Красницької сільської ради від 25 січня 2006 року; 4) скасування рішення Красницької сільської ради №37/2.2015 від 01 липня 2015 року.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 03 лютого 2017 року у справі №909/1100/15 позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ПП Карпати прийнято до розгляду в частині: про визнання незаконним та скасування рішення Красницької сільської ради №37/2.2015 від 01 липня 2015 року та про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 30 січня 2006 року, укладеного Красницькою сільською радою та підприємцем ОСОБА_4 В прийнятті решти вимог третьої особи суд відмовив.

З урахуванням заяви (б/н від 27 березня 2017 року) Приватне підприємство Карпати просило суд визнати недійсним та скасувати договір оренди земельної ділянки від 30 січня 2006 року, укладений Красницькою сільською радою та підприємцем ОСОБА_4; а також скасувати рішення Красницької сільської ради №37/2.2015 від 01 липня 2015 року (арк. справи 150 том ІІ).

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 29 березня 2017 року по справі №909/1100/15 позов ФОП ОСОБА_4 задоволено. Суд визнав незаконним та скасував рішення Красницької сільської ради №37/2.2015 від 01 липня 2015 року.

Поряд з тим, місцевий господарський суд задоволив частково позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору (ПП Карпати ). Суд визнав недійсним договір оренди земельної ділянки від 30 січня 2006 року, укладений Красницькою сільською радою та підприємцем ОСОБА_4 В частині вимоги про скасування вказаного вище договору - суд відмовив.

Рішення суду мотивовано тим, що позивач не давав згоди на вилучення земельної ділянки з його користування, відтак, спірне рішення органу місцевого самоврядування прийнято всупереч нормам ЗК України, а саме: ст.ст.123, 141. Поряд з тим, суд в рішенні зазначив, що в матеріалах справи відсутні докази щодо взаємної згоди сторін на внесення змін до договору оренди земельної ділянки, що суперечить ст.30 ЗУ Про оренду землі . Щодо договору оренди земельної ділянки від 30 січня 2006 року, укладеного Красницькою сільською радою та підприємцем ОСОБА_4, суд зазначив, що сторонами не визначено розмір орендної плати /пп.9-29 договору/, а відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених ст.15 ЗУ Про оренду землі , є самостійною підставою для визнання договору недійсним. Разом з тим, суд вказав, що у спірного договору відсутня його невід'ємна частина /акт приймання-передачі об'єкту/, що є порушенням вимог ст.15 ЗУ Про оренду землі , а відтак відповідно до ст.215 ЦК України - підставою для визнання його недійсним.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 29 березня 2017 року по справі №909/1100/15 в частині задоволення позовної вимоги третьої особи ПП Карпати про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 30 січня 2006 року, укладеного Красницькою сільською радою і підприємцем ОСОБА_4, та прийняти в цій частині нове рішення про відмову в позові. Зокрема, зазначає, що розмір орендної плати погоджено сторонами у додатках до договору, разом з тим, вказує, що суд не зазначив, яким чином відсутність у основному договорі умови щодо орендної плати порушує права ПП Карпати та інших третіх осіб. Одночасно наголошує, що відсутність акту прийому-передачі не є підставою для визнання договору оренди недійсним.

Представник позивача (скаржника) в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, просив задоволити в повному обсязі: скасувати рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 29 березня 2017 року по справі №909/1100/15 в частині задоволення позовної вимоги третьої особи ПП Карпати про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 30 січня 2006 року, укладеного Красницькою сільською радою та підприємцем ОСОБА_4, та прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити в позові.

Представники відповідача та третіх осіб в судове засідання не з'явились.

Відзивів на апеляційну скаргу до суду не надходило.

У попередніх судових засіданнях представники третьої особи (ПП Карпати ) проти вимог апеляційної скарги заперечили, просили оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Зокрема, зазначали, що у ОСОБА_4 та Красницької сільської ради не було законних підстав для укладення договору оренди земельної ділянки від 30 січня 2006 року, оскільки предметом вказаного договору є земельна ділянка, яка перебуває у постійному користуванні ПП Карпати на підставі державного акта від 29 грудня 2001 року. Поряд з тим, представники вказаного підприємства наголошували про відсутність у спірному договорі істотних умов, визначених ст.15 ЗУ Про оренду землі , що слугує підставою для визнання такого договору недійсним.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 25 січня 2006 року Красницькою сільською радою прийнято рішення, яким, серед іншого, затверджено проект відведення земельної ділянки приватного підприємця ОСОБА_4 площею 0,4598 га для обслуговування пилорами в АДРЕСА_1, кадастровий номер ділянки НОМЕР_2; надано ОСОБА_4 в оренду земельну ділянку для розміщення й обслуговування цеху по розпилові деревини площею 0,4598 га терміном на 25 років.

30 січня 2006 року між Красницькою сільською радою Верховинського району Івано-Франківської області (в тексті договору - орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (в тексті договору - орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого, а саме: п.2 орендодавець на підставі рішення Красницької сільської ради від 25 січня 2006 року, надає, а орендар - приймає в строкове платне користування земельну ділянку площею 0,4598 га для комерційного використання, яка знаходиться в селі Красник.

Згідно з п.п.3-4 договору на земельній ділянці знаходиться об'єкт нерухомого майна - будівля, а також інші об'єкти інфраструктури. Земельна ділянка передається в оренду для обслуговування будівлі, будівель, споруд та інших об'єктів.

Пунктом 8 Договору передбачено, що останній укладено на термін 25 років, починаючи з дати його державної реєстрації.

Вказаний договір зареєстровано у Верховинському відділі РФДЗК, про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис за №04063000001 від 27 лютого 2006 року.

18 квітня 2005 року між ОСОБА_2 (в тексті договору - пайовик) та ОСОБА_4 (в тексті договору - пайокористувач) укладено договір на передачу паю в тимчасове користування терміном на 10 років.

Аналогічний договір на передачу паю укладено 18 квітня 2005 року також ОСОБА_3 (пайовик) та ОСОБА_4 (пайокористувач).

01 липня 2015 року Красницькою сільською радою прийнято рішення №37/2.105 про вилучення з користування ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0.30 га та перевести її у землі запасу сільської ради, враховуючи зміну обставин, при яких надавалася земельна ділянка в користування ОСОБА_4, а саме: закінчення договорів на користування майновими паями, що належать ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на праві власності (п.1 рішення). Пунктом 2 Рішення надано дозвіл ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на виготовлення проекту відведення земельної ділянки площею 0,30 га для обслуговування майнового паю - нежитлової будівлі лісопильного цеху, що знаходиться в АДРЕСА_1 із земель комунальної власності сільської ради. Одночасно, у п.3 Рішення зобов'язано підприємця ОСОБА_4 внести зміни в договір оренди земельної ділянки від 30.01.2006 року та виготовити правовстановлюючі документи на користування земельною ділянкою площею 0,1598 га.

Поряд з тим, судом встановлено, що рішенням Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 09 вересня 2015 року по справі №340/486/15-ц (номер провадження 2/340/250/15) визнано за ОСОБА_3 та ОСОБА_2 право спільної часткової власності в рівних частках на будівлю лісопильного цеху загальною площею 345,4 м. кв., яка знаходиться в АДРЕСА_1.

Зазначене рішення набрало законної сили 22 вересня 2015 року. З вказаного рішення вбачається, що наведене вище майно виділене позивачам в рахунок їх паїв при розпаюванні майна селянської спілки.

Крім того, судом встановлено, що 29 грудня 2001 року Приватному підприємству Карпати (третій особі з самостійними вимогами) видано державний акт НОМЕР_3 на право постійного користування землею (1,6100 гектарів землі в межах згідно з планом землекористування) для обслуговування будівель відповідно до рішення Красницької сільської Ради народних депутатів від 29 грудня 2001 року №ХХІІ. Вказаний акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №3246.

21 вересня 2015 року ФОП ОСОБА_4 звернувся до суду з даним позовом про визнання незаконним та скасування рішення Красницької сільської ради №37/2.2015 від 01 липня 2015 року, вважаючи його таким, що суперечить нормам законодавства, чинного на час його прийняття.

Як зазначалось вище, при новому розгляді даної справи, місцевий господарський суд, крім вимоги позивача, також розглянув і вимоги третьої особи - ПП Карпати .

З позовної заяви ПП Карпати вбачається, що останнє звернулось до суду з самостійним позовом (враховуючи заяву б/н від 27 березня 2017 року) про: 1) визнання недійсним та скасування договору оренди земельної ділянки від 30 січня 2006 року, укладеного Красницькою сільською радою з підприємцем ОСОБА_4; 2) скасування рішення Красницької сільської ради від 04 березня 2005 року; 3) скасування рішення Красницької сільської ради від 25 січня 2006 року; 4) скасування рішення Красницької сільської ради №37/2.2015 від 01 липня 2015 року.

За результатами розгляду матеріалів самостійного позову третьої особи, місцевий господарський суд ухвалою від 03 лютого 2017 року прийняв до розгляду позовну заяву ПП Карпати в частині: визнання незаконним та скасування рішення Красницької сільської ради №37/2.2015 від 01 липня 2015 року та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 30 січня 2006 року, укладеного Красницькою сільською радою з підприємцем ОСОБА_4 В прийнятті решти вимог третьої особи суд відмовив, зважаючи на відсутність тотожності таких вимог з вимогами позивача у даній справі.

Згідно з ст.26 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, можуть вступити у справу до прийняття рішення господарським судом, подавши позов до однієї або двох сторін. Про прийняття позовної заяви та вступ третьої особи у справу господарський суд виносить ухвалу. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, користуються усіма правами і несуть усі обов'язки позивача.

У п.1.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26 грудня 2011 року Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції роз'яснено, що у процесі вирішення господарським судом спору між позивачем і відповідачем третя особа може вважати, що саме їй належить право на предмет спору . З метою захисту свого права така особа може звернутися до господарського суду, який розглядає справу, з заявою про вступ у справу як третя особа з самостійною вимогою на предмет спору. Вступ цієї особи у справу можливий на будь-якій стадії провадження зі справи в місцевому господарському суді, але до прийняття ним рішення. Про прийняття позовної заяви та вступ третьої особи у справу виноситься ухвала.

Вступ у справу третьої особи, яка має самостійні вимоги на предмет спору, можливий тільки на підставі її позовної заяви, що повинна відповідати вимогам статей 54 - 57 Господарського процесуального кодексу України, а не за клопотанням сторін, прокурора або з ініціативи господарського суду (стаття 26 Господарського процесуального кодексу України). Питання про прийняття такої заяви, відмову в її прийнятті або про її повернення вирішується на загальних підставах згідно зі статтями 61 - 63 Господарського процесуального кодексу України. Зокрема, дійшовши висновку про те, що у відповідній заяві не зазначено обставин, на яких ґрунтується вимога третьої особи, та/або доказів, що підтверджують ці обставини, суд повертає заяву на підставі пункту 3 частини першої статті 63 названого Кодексу. Якщо ж така третя особа звертається з позовом, вимоги за яким не є тотожними вимогам за первісним позовом (наприклад, про визнання недійсним договору, тоді як первісний позов стосується стягнення заборгованості за тим же договором), позов третьої особи може бути повернуто на підставі пункту 5 частини першої статті 63 Господарського процесуального кодексу України , оскільки третя особа може бути допущена до участі у справі лише тоді, коли її самостійна вимога стосується предмета спору між позивачем і відповідачем у справі.

Разом з тим, самостійна вимога третьої особи повинна бути спрямована на предмет спору між позивачем і відповідачем. Вимога спрямована на будь-що, що знаходиться поза цим предметом, не може бути розглянута як вимога третьої особи, а має бути здійснена через подання самостійного позову.

З позовної заяви ФОП ОСОБА_4 (б/н від 21 вересня 2015 року) вбачається, що позивач звернувся до суду з даним позовом про визнання незаконним та скасування рішення Красницької сільської ради №37/2.2015 від 01 липня 2015 року.

Третя особа, подавши самостійний позов в межах даної справи, окрім вимоги про скасування рішення Красницької сільської ради №37/2.2015 від 01 липня 2015 року, заявила ще три вимоги (1. визнання недійсним та скасування договору оренди земельної ділянки від 30 січня 2006 року, укладеного Красницькою сільською радою та підприємцем ОСОБА_4; 2. скасування рішення Красницької сільської ради від 04 березня 2005 року; 3. скасування рішення Красницької сільської ради від 25 січня 2006 року).

На думку колегії суддів такі три вимоги не є тотожними позовній вимозі ФОП ОСОБА_4, відтак, враховуючи зазначені вище роз'яснення, суд першої інстанції, повинен був повернути позовну заяву ПП Карпати (третьої особи) в частині вказаних трьох вимог на підставі пункту 5 частини першої статті 63 Господарського процесуального кодексу України.

Натомість, місцевий господарський суд, прийнявши до розгляду позов третьої особи в частині визнання незаконним та скасування рішення Красницької сільської ради №37/2.2015 від 01 липня 2015 року та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 30 січня 2006 року, укладеного Красницькою сільською радою та підприємцем ОСОБА_4, зазначив, що вказані дві вимоги є тотожними позовним вимогам ФОП ОСОБА_4, зазначивши, що останнім ще заявлено вимогу про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 30.01.2006 року (арк. справи 39 том ІІ), хоча позивач з такою вимогою до суду не звертався.

Поряд з тим, ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 03 лютого 2017 року суд першої інстанції відмовив в прийнятті позовної заяви третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ПП Карпати в частині двох вимог, які не є тотожними позовним вимогам ФОП ОСОБА_4, в той час як в цій частині суд повинен був повернути заяву на підставі пункту 5 частини першої статті 63 Господарського процесуального кодексу України, як це роз'яснено у вказаній вище постанові Пленуму ВГС України.

У пункті 9 (абз.6,7) постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 17 травня 2011 року Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України роз'яснено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі (частина друга статті 101 ГПК). Повноваження апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції вичерпно визначено статтею 103 ГПК, яка не передбачає можливості передачі справи, на новий розгляд до суду першої інстанції. Таке право надано апеляційній інстанції лише у разі скасування ухвал, зазначених у частині сьомій статті 106 ГПК. Отже, якщо у процесі перегляду справи апеляційним господарським судом буде встановлено, що суд першої інстанції, приймаючи процесуальний акт, неправомірно відмовив у задоволенні частини позовних вимог, або припинив провадження чи залишив без розгляду позов у певній частині, або ж не розглянув одну чи кілька заявлених вимог, у тому числі в зв'язку з неправомірною відмовою в прийнятті зустрічної позовної заяви тощо, суд апеляційної інстанції повинен самостійно усунути відповідне порушення. Він не вправі передавати справу на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

З наведеного вище, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду разом з вимогою позивача вимогу третьої особи про скасування рішення Красницької сільської ради №37/2.2015 від 01 липня 2015 року, яка є тотожною вимогам позивача. Щодо решти вимог третьої особи, то такі не підлягають розгляду в межах даної справи, оскільки не є тотожним вимогам ФОП ОСОБА_4 та не спрямовані на предмет спору між позивачем і відповідачем, відтак, можуть бути заявлені Приватним підприємством Карпати , шляхом подання окремого позову.

Поряд з тим, питання про прийняття заяви третьої особи з самостійними вимогами, відмову в її прийнятті або про її повернення вирішується судом на загальних підставах згідно зі статтями 61 - 63 Господарського процесуального кодексу України.

Як вбачається з матеріалів позову третьої особи, остання подала суду докази сплати судового збору в розмірі 1600 грн. (як за одну немайнову вимогу), при цьому, заявивши чотири немайнові вимоги, з яких суд прийняв до розгляду дві, не зобов'язавши заявника доплатити судовий збір за другу немайнову вимогу та не стягнувши такого за результатами розгляду позову.

Однак, колегією суддів встановлено порушення місцевим господарським судом норм процесуального права щодо заявлення третьою особою самостійних вимог на предмет спору (ст.26 ГПК України), зокрема, щодо тотожності таких вимог третьої особи з вимогами позивача.

Відтак, предметом розгляду у справі №909/1100/15 є вимога ФОП ОСОБА_4 та вимога третьої особи - ПП Карпати про визнання недійсним та скасування рішення Красницької сільської ради №37/2.2015 від 01 липня 2015 року.

Колегія суддів встановила, що рішення Красницької сільської ради від 01 липня 2015 року, яке просять визнати незаконним позивач та третя особа, насправді має №37/2.105, а не №37/2.2015, як помилково зазначено позивачем у позовній заяві та судом в оскаржуваному рішенні. Вказане підтверджено і представником позивача в судовому засіданні.

Частиною 2 ст.16 ЦК України передбачено способи захисту цивільних прав та інтересів, серед яких, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб (п.10).

Відповідно до п.10 ст.59 ЗУ Про місцеве самоврядування в Україні акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Статтею 21 Цивільного кодексу України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Оспорюваним рішенням №37/2.105 від 01 липня 2015 року Красницькою сільською радою вирішено вилучити з користування ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0.30 га та перевести її у землі запасу сільської ради, враховуючи зміну обставин, при яких надавалася земельна ділянка в користування ОСОБА_4, а саме: закінчення договорів на користування майновими паями, що належать ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на праві власності (п.1 рішення). Пунктом 2 Рішення надано дозвіл ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на виготовлення проекту відведення земельної ділянки площею 0,30 га для обслуговування майнового паю - нежитлової будівлі лісопильного цеху, що знаходиться в АДРЕСА_1 із земель комунальної власності сільської ради. Одночасно, у п.3 Рішення зобов'язано підприємця ОСОБА_4 внести зміни в договір оренди земельної ділянки від 30.01.2006 року та виготовити правовстановлюючі документи на користування земельною ділянкою площею 0,1598 га.

Слід зазначити, що ФОП ОСОБА_4 є користувачем земельної ділянки площею 0,4598 га в с. Красник Верховинського району Івано-Франківської області на підставі договору оренди земельної ділянки від 30 січня 2006 року, який укладено на термін 25 років, починаючи з дати його державної реєстрації (27 лютого 2006 року).

Вказаний договір укладено на підставі рішення Красницької сільської ради від 25 січня 2006 року.

Відповідно до ст.141 ЗК України підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати; е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.

Згідно з ст.31 ЗУ Про оренду землі (в редакції від 12.02.2015 року) договір оренди землі припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; смерті фізичної особи - орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки; ліквідації юридичної особи - орендаря; відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем; набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці; припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства).

Колегією суддів встановлено, що станом на момент прийняття Красницькою сільською радою спірного рішення ( 01 липня 2015 року ) не було законних підстав для вилучення у ФОП ОСОБА_4, частини орендованої ним земельної ділянки, а така підстава, як зміна обставин, при яких надавалася земельна ділянка в користування, не передбачена законом як підстава для припинення користування земельною ділянкою чи можливості вилучення останньої у законного орендаря.

У відповідності до ст.123 ЗК України у разі надання дозволу на розроблення проекту землеустрою (проекту відведення) із вилученням земельної ділянки обов'язковою є письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально. Позивачем жодних згод на вилучення земельної ділянки з користування не надавалося, докази протилежного в матеріалах справи відсутні.

При цьому, судом враховано, що право власності на будівлю лісопильного цеху загальною площею 345,4 м. кв., яка знаходиться на земельній ділянці в АДРЕСА_1 визнано за ОСОБА_3 та ОСОБА_2 рішенням Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 09 вересня 2015 року по справі №340/486/15-ц (номер провадження 2/340/250/15), яке набрало законної сили 22 вересня 2015 року.

Поряд з тим, як встановлено судом, 29 грудня 2001 року Приватному підприємству Карпати (третій особі з самостійними вимогами) видано державний акт НОМЕР_3 на право постійного користування землею (1,6100 гектарів землі в межах згідно з планом землекористування) для обслуговування будівель відповідно до рішення Красницької сільської Ради народних депутатів від 29 грудня 2001 року №ХХІІ. Вказана земля до передачі її Приватному підприємству Карпати належала селянській спілці Карпати (яка на той час була ліквідована).

За згодою ПП Карпати в подальшому частина земельної ділянки надана підприємцю ОСОБА_4 на підставі договору оренди земельної ділянки від 30 січня 2006 року.

З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що позов ФОП ОСОБА_4 та самостійні вимоги ПП Карпати щодо визнання недійсним та скасування рішення Красницької сільської ради №37/2.105 від 01 липня 2015 року, підлягають задоволенню, а вказане рішення сільської ради підлягає визнанню недійсним та скасуванню.

Статтею 103 ГПК України передбачено повноваження апеляційної інстанції, серед яких, скасування рішення повністю або частково та прийняття нового рішення.

Відповідно до частини 2 ст.104 ГПК України порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

Як зазначалось вище, судом першої інстанції порушено норми процесуального права щодо питання прийняття до розгляду в межах даної справи самостійних вимог третьої особи - ПП Карпати , у зв'язку з чим, судом вирішено спір в частині вимоги, яка не підлягала розгляду поряд з вимогою позивача.

Зважаючи на все наведене вище, колегія суддів дійшла висновку про скасування рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 29 березня 2017 року по справі №909/1100/15 та прийняття нового рішення, яким позов ФОП ОСОБА_4 та позов третьої особи з самостійними вимогами - ПП Карпати про визнання незаконним та скасування рішення Красницької сільської ради №37/2.105 від 01 липня 2015 року - задоволити.

В решті самостійних вимог третьої особи ПП Карпати про: 1) визнання незаконним та скасування договору оренди земельної ділянки від 30 січня 2006 року, укладеного Красницькою сільською радою та підприємцем ОСОБА_4; 2) скасування рішення Красницької сільської ради від 04 березня 2005 року; 3) скасування рішення Красницької сільської ради від 25 січня 2006 року, позов підлягав поверненню заявнику на підставі п.5 ч.1 ст.63 ГПК України, що не позбавляє останнього звернутись до суду з самостійним позовом, заявивши вказані вимоги.

Керуючись ст.ст.49, 101, 102, 103, 104, 105 ГПК України, суд,

постановив:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 задоволити.

Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 29 березня 2017 року по справі №909/1100/15 скасувати.

Прийняти нове рішення.

Позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 задоволити.

Позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ПП Карпати задоволити.

Визнати незаконним та скасувати рішення Красницької сільської ради №37/2.105 від 01 липня 2015 року Про надання дозволу на виготовлення проекту відведення на спільне користування земельною ділянкою 0,30 га для обслуговування нежитлової будівлі - лісопильного цеху .

Стягнути з Красницької сільської ради Верховинського району Івано-Франківської області (78705, Івано-Франківська область, Верховинський район, с. Красник, вул. І. Франка, 14, код ЄДРПОУ 20549969) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_2, і.к. НОМЕР_1) 4 317,80 грн. - у відшкодування витрат по сплаті судового збору (з яких: 1218 грн. - за подання позову та 3 099,80 грн. - за подання та розгляд апеляційної скарги).

Стягнути з Красницької сільської ради Верховинського району Івано-Франківської області (78705, Івано-Франківська область, Верховинський район, с. Красник, вул. І. Франка, 14, код ЄДРПОУ 20549969) на користь Приватного підприємства Карпати (78705, Івано-Франківська область, Верховинський район, с. Красник, і. к. 30718308) 1600 грн. - у відшкодування витрат за подання позову третьої особи.

На виконання постанови місцевому господарському суду видати накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Матеріали справи №909/1100/15 повернути до Господарського суду Івано-Франківської області .

Повну постанову складено 25.09.2017 року

Головуючий-суддя Якімець Г.Г.

Судді Бойко С.М.

Бонк Т.Б.