Ухвала

від 20.09.2017 по справі 804/8557/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

20 вересня 2017 рокусправа № 804/8557/16

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Щербака А.А.

суддів: Баранник Н.П. Дурасової Ю.В.

за участю секретаря судового засідання: Спірічев Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 березня 2017р. у справі за позовом ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся з позовом до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 березня 2017р. позов задоволено.

Суд постановив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 28.04.2016 року № 1832781-1303, від 28.04.2016 року № 1832781-1303, від 28.10.2016 року № 563-1303, від 28.10.2016 року № 564-1303.

Відповідачем подана апеляційна скарга, просить постанову суду першої інстанції скасувати, в задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, не враховано наявність у позивача по справі об'єкту оподаткування земельним податком.

Представник відповідача апеляційну скаргу підтримав.

Представники позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечували.

Колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Як було встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу комплексу нежитлових приміщень від 20.02.2012 придбав у Акціонерного товариства відкритого типу Концерн Весна (Продавець) комплекс нежитлових приміщень 1, 2, 7 поверхів в адміністративному корпусі літ. А-7, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (договір зареєстрований у реєстрі за №189).

Зазначений Договір зареєстровано в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно від 22.03.2012 та посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Вакуленко С.О.

Згідно з п. 1 договору від 20.02.2012 придбаний позивачем об'єкт нерухомості розташований на:

- земельній ділянці площею 0,1204 га, кадастровий номер НОМЕР_1, яка перебуває у спільному постійному користуванні (частка володіння Продавця складає 52, 72% або 0, 0635 га);

- земельній ділянці площею 0,2154 га, кадастровий номер НОМЕР_2, яка перебуває у володінні Продавця на праві постійного користування згідно з Державним актом на право постійного користування, виданого 15.05.2001р. на підставі рішення Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради №3259 від 21.12.2000.

Державна реєстрація права власності позивача на відповідні об'єкти нерухомості здійснена Комунальним підприємством Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації Дніпропетровської обласної ради від 22.03.2012.

28.04.2016р. ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська були винесені:

- податкове повідомлення-рішення №1832781-1303, яким ОСОБА_2 визначено суму податкового зобов'язання із земельного податку з фізичних осіб у розмірі - 55030,08 грн. (об'єкт оподаткування - земельна ділянка за кадастровим № НОМЕР_1);

- податкове повідомлення-рішення №1832781-1303, яким ОСОБА_2 визначено суму податкового зобов'язання із земельного податку з фізичних осіб у розмірі - 186668,97 грн. (об'єкт оподаткування - земельна ділянка за кадастровим № НОМЕР_2).

Рішенням ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 06.09.2016р. №5512/10/04-36-10-01-09 збільшено на 7040,57 грн. суму податкового зобов'язання із земельного податку з фізичних осіб, визначену в податковому повідомленні-рішенні №1832781-1303 та збільшено на 23882,49 грн. суму податкового зобов'язання із земельного податку з фізичних осіб, визначену в податковому повідомленні-рішенні №1832781-1303.

28.10.2016р. ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська були винесені:

- податкове повідомлення-рішення №563-1303, яким ОСОБА_2 визначено суму податкового зобов'язання із земельного податку з фізичних осіб у розмірі - 7040,57 грн. (об'єкт оподаткування - земельна ділянка за кадастровим № НОМЕР_1);

- податкове повідомлення-рішення №564-1303, яким ОСОБА_2 визначено суму податкового зобов'язання із земельного податку з фізичних осіб у розмірі - 23882,49 грн. (об'єкт оподаткування - земельна ділянка за кадастровим № НОМЕР_2).

Позивачем зазначені податкові повідомлення-рішення оскаржено до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції зазначив, що з моменту укладання договору купівлі-продажу між ОСОБА_2 та АТ ВТ Концерн Весна від 20.02.2012 до позивача перейшло право користування земельними ділянками, розташованими за адресою: АДРЕСА_1 (за кадастровим № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2), в межах частки володіння АТ ВТ Концерн Весна .

Так, на дату реєстрації за позивачем права власності на об'єкт нерухомого майна 22.03.2012 діяла редакція частини 287.6 статті 287 Кодексу, відповідно до якої при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

З 01.01.2015 законодавець змінив умови початку строку сплати податку, встановивши, що при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку.

Таким чином, обов'язок позивача сплачувати податок за земельну ділянку виник при переході до нього 22.03.2012 права власності на частину будівлі, і вказаний обов'язок не припинявся, у тому числі із внесенням змін до частини 287.6 статті 287 Податкового кодексу України.

Враховуючи, що право власності ОСОБА_2 на нерухоме майно за договором купівлі-продажу від 20.02.2012 було зареєстровано КП Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації Дніпропетровської обласної ради від 22.03.2012, у позивача виник обов'язок по сплаті земельного податку за користування земельними ділянками, розташованими за адресою: АДРЕСА_1 (за кадастровим № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2), в межах частки володіння АТ ВТ Концерн Весна .

Разом з тим, з матеріалів справи також вбачається, що відповідно до п. 10 укладеного між ОСОБА_2 та АТ ВТ Концерн Весна договору купівлі-продажу від 20.02.2012р. - до моменту переоформлення права користування земельною ділянкою на своє ім'я ОСОБА_2 зобов'язується компенсувати АТ ВТ Концерн Весна всі витрати, пов'язані зі сплати земельного податку згідно виставлених рахунків протягом 3-х банківських днів.

Відповідачем не вказано про відсутність декларування АТ ВТ Концерн Весна , відповідно до вимог ст. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України, плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2016 рік та порушення останнім зобов'язання щодо сплати такого податку.

Отже, з моменту укладання договору купівлі-продажу між ОСОБА_2 та АТ ВТ Концерн Весна від 20 лютого 2012 року та його державної реєстрації 22 березня 2012 року до позивача перейшло право користування земельними ділянками, розташованими за адресою: АДРЕСА_1 (за кадастровим НОМЕР_4 та НОМЕР_3), в межах частки володіння АТ ВТ Концерн Весна , і це встановлено судовим рішенням у справі №804/16138/14.

Однак, в межах якої саме частки та за якою кількістю земельних ділянок (однією чи двома або їх частинами) виник такий обов'язок, не встановлено ані судовими рішеннями, ані розрахунком контролюючого органу.

Правовстановлюючих документів, які б підтверджували право власності позивача на інші приміщення адміністративної будівлі за адресою АДРЕСА_1 судом не встановлено, а позивачем не надано.

За висновками суду першої інстанції використаний відповідачем лист Головного управління Держгеокадастру у м.Дніпропетровську від 14.06.2016 №8-411-0.2-2203/2-16 Про надання інформації із відомостями щодо землекористувачів земельної ділянки по АДРЕСА_1 не є ані витягом, ані відповідною довідкою, форма яких затверджена Порядком ведення Державного земельного кадастру , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року №1051 (додаток 41, 47).

Також, судом першої інстанції було встановлено, що наданий лист датований 14.06.2016, при цьому податкові повідомлення-рішення датовані 28.04.2016.

Судом першої інстанції було зроблено висновок, що контролюючий орган помилково використав інформацію, надану у листі, оскільки Закон України Про Державний земельний кадастр не передбачає отримання відомостей з Державного земельного кадастру у формі листа.

Крім того, вказаний лист не містить інформацію щодо коефіцієнтів індексації, яка є необхідною для визначення розміру орендної плати згідно статті 289 Податкового кодексу України.

Із наданих документів вбачається, що податковий орган здійснив нарахування сум податку з огляду на наявність у договорі купівлі-продажу 1, 2, 7 поверхів адміністративної будівлі інформації про виділення земельних ділянок, на одній із яких розташований адміністративний корпус літ. А-7, а інша надана по фактичному розміщенню адміністративного будинку, при цьому нарахування здійснено із розрахунку повного розміру земельної ділянки 0,2154 га кадастровий НОМЕР_3 та у частці виділеній концерну в розмірі 0,0635 га кадастровий НОМЕР_4.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що приймаючи спірні податкові повідомлення-рішення податковий орган не обґрунтовано визначив ОСОБА_2 податкові зобов'язання зі сплати земельного податку у загальній сумі 272622,11 грн.

Судом першої інстанції було вірно встановлено, що відповідачем було розраховано податкове зобов'язання за відсутності даних державного земельного кадастру у формі витягу або довідки, як це передбачено п. 286.1 ст. 268 Податкового кодексу України.

Лист Головного управління Держгеокадастру у м.Дніпропетровську №8-411-0.2-2203/2-16 Про надання інформації не являє собою дані Державного земельного кадастру у розумінні як Податкового кодексу України, так і Закону України Про Державний земельний кадастр .

Вірно судом першої інстанції враховано те, що наданий лист Головного управління Держгеокадастру у м.Дніпропетровську №8-411-0.2-2203/2-16 Про надання інформації датовано 14.06.2016, а податкові повідомлення-рішення прийнято 28.04.2016.

Доводи апеляційної скарги зазначеного не спростовують, підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 березня 2017р. у справі за позовом ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили у відповідності до ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий: А.А. Щербак

Суддя: Н.П. Баранник

Суддя: Ю.В. Дурасова