Ухвала

від 22.03.2018 по справі 804/8557/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

22 березня 2018 року

Київ

справа №804/8557/16

адміністративне провадження №К/9901/36095/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

перевіривши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі міста Дніпра Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.03.2017 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2017 у справі №804/8557/16 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Кіровському районі міста Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 звернувся до адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Кіровському районі міста Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.03.2017, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2017, позовні вимоги - задоволено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Державна податкова інспекції у Центральному районі міста Дніпра Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області 05.03.2018 звернулася з касаційною скаргою до Верховного Суду.

Одночасно, відповідачем у касаційній скарзі порушено питання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень.

При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом встановлено наступне.

Законом України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 03.10.2017 №2147-VIII, який набрав чинності 15.12.2017, внесено зміни до КАС України, шляхом викладення його в іншій редакції.

Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, частиною першою якої передбачено залишення позовної заяви без руху із зазначенням її недоліків, способу та строку для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

При розгляді заяви про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.03.2017 та ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2017 у справі №804/8557/16, суд виходить з наступного.

Відповідно до підпункту 14 пункту 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України (редакція від 03.10.2017) судові рішення, ухвалені судами апеляційної інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в касаційному порядку протягом строків, що діяли до набрання ним чинності.

Враховуючи викладене, КАС України (редакція від 03.10.2017) зобов'язує суд обчислювати перебіг строку касаційного оскарження за правилами процесуального закону, що діяли на момент ухвалення оскаржуваного судового рішення.

Згідно частини другої статті 212 КАС України (у редакції, чинній на момент постановлення ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2017) касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Відповідно до частини п'ятої статті 254 Кодексу постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Судом з'ясовано, що ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2017 була прийнята у відкритому судовому засіданні та набрала законної сили у відповідності до частини п'ятої статті 254 КАС України, в той час, як касаційну скаргу подано до суду 05.03.2018, що свідчить про порушення відповідачем процесуальних строків на касаційне оскарження.

В обґрунтування поважності підстав пропуску строку при поданні касаційної скарги, відповідач посилається на те, повний текст ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2017 було отримано заявником 02.10.2017.

Вперше 23.10.2017, тобто в межах встановленого частиною другою статті 212 КАС України строку на касаційне оскарження Державною податковою інспекцією у Центральному районі міста Дніпра Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області подано до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу у справі №804/8557/16. (К/800/34969/17).

Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України Усенко Є.А. від 31.10.2017 відповідачу було відмовлено у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, а касаційну скаргу залишено без руху, оскільки до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору у розмірі та порядку визначеному законом, та надано заявнику строк на усунення недоліків терміном у тридцять днів з моменту отримання копії даної ухвали.

Ухвалою судді Верховного Суду Ханової Р.Ф. від 03.01.2018 вказану касаційну скаргу було повернуто відповідачу з підстав, визначених пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України - заявник не усунув недоліки касаційної скарги (надання документа про сплату судового збору у розмірі визначеному законом), встановлені ухвалою про залишення касаційної скарги без руху.

Державна податкова інспекція у Центральному районі міста Дніпра Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області вдруге 05.03.2018, тобто після значного спливу часу з моменту повернення вперше поданої касаційної скарги, подала касаційну скаргу у справі №804/8557/16 з пропуском встановленого КАС України строку.

Доводи відповідача про поважність причин пропуску строку зводяться до того, що при первинному зверненні до суду у відповідача були відсутні кошти на сплату судового збору, що в свою чергу унеможливило таку сплату за подання касаційної скарги у даній справі.

Одночасно, відповідач зазначає, що при повторному зверненні з касаційною скаргою податковим органом сплачено судовий збір, про що свідчить платіжне доручення №45 від 16.02.2018, а тому слід вважати, що строк на касаційне оскарження заявником пропущено з поважних причин.

Разом з тим, наведені відповідачем у заяві про поновлення строку касаційного оскарження причини не можуть бути визнані судом поважними, з огляду на наступне.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно з частиною першою статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведені положення КАС України (в редакції, чинній на дату вчинення судом процесуальної дії) кореспондують положенням статті 13 КАС України (в редакції, яка була чинною на дату звернення до суду з касаційною скаргою вперше).

Враховуючи викладене, особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановленому вказаним Кодексом порядку.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту шостого частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.

Невиконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку касаційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає касаційну, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судового рішення.

Органи доходів і зборів є державними органами, які утримуються за рахунок Державного бюджету України та мають право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 Інші поточні платежі , розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Відтак, наведені відповідачем у заяві про поновлення строку на касаційне оскарження підстави не можуть бути об'єктивними та непереборними обставинами, які перешкоджають оскаржити судові рішення в межах встановленого законодавством строку.

Належних доказів, які з об'єктивних причин перешкоджали відповідачу реалізувати своє право на повторне звернення (після постановлення 03.01.2018 Верховним Судом ухвали про повернення касаційної скарги) до суду касаційної інстанції з скаргою в найкоротші строки, суду не надано.

Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання наведених відповідачем у заяві про поновлення строку касаційного оскарження причин пропуску такого строку поважними.

У випадку наявності інших підстав та доказів, які б підтверджували неможливість своєчасного вчинення процесуальної дії зі звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою у строк, визначений законом, відповідач має право звернутися до Верховного Суду з відповідною обґрунтованою заявою.

Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.

Так, відповідно до частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.

З поданих матеріалів вбачається, що до касаційної скарги додано платіжне доручення №45від 16.02.2018 на суму 3271,46грн., що свідчить про сплату судового збору у розмірі меншому ніж визначеному законом.

Згідно з підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 № 3674-VI (в редакції, чинній з 15.12.2017) за подання касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 № 3674-VI (в редакції, чинній на момент звернення до суду з позовом - грудень 2016 року) судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 8 Закону України Про Державний бюджет України на 2016 рік встановлено, що з 01.01.2016 місячний розмір мінімальної заробітної плати складає 1378,00грн.

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 № 3674-VI (в редакції, чинній на момент звернення до суду з позовом) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, позивачу (фізичній особі) необхідно було сплатити 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати, що складало 2726,22грн.

Отже, судовий збір, який Державна податкова інспекція у Центральному районі міста Дніпра Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області повинна сплатити при поданні касаційної скарги, становить: 2726,22грн. х 200% = 5452,44грн.

Таким чином, заявнику касаційної скарги необхідно доплатити судовий збір у розмірі 2180,98грн. та надати суду документ про його сплату.

Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: УДКСУ у Печерському районі. Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897. Банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві. Код банку отримувача (МФО): 820019. Рахунок отримувача: 31213207700007. Код класифікації доходів бюджету: 22030102. Призначення платежу: ;101;

---

код клієнта за ЄДРПОУ; судовий збір за позовом

---

у справі №

---

, Верховний Суд .

Враховуючи викладене, касаційну скаргу необхідно залишити без руху, встановивши строк, протягом якого відповідач має усунути вказані недоліки та надати суду касаційної інстанції обґрунтовану заяву, вказавши інші підстави та надавши належні докази на підтвердження поважності підстав пропуску строку на касаційне оскарження та документ про сплату судового збору у визначеному законом порядку та розмірі.

Керуючись статтями 169, 248, 327, 329, 330, 332, 359 КАС України, суд -

у х в а л и в:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі міста Дніпра Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.03.2017 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2017 у справі №804/8557/16 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Кіровському районі міста Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без руху.

Встановити особі, що подала касаційну скаргу, десятиденний строк для усунення виявлених недоліків касаційної скарги з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Після усунення недоліків касаційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна