Ухвала

від 25.04.2018 по справі 804/8557/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

25 квітня 2018 року

Київ

справа №804/8557/16

адміністративне провадження №К/9901/36095/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

перевіривши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі міста Дніпра Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.03.2017 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2017 у справі №804/8557/16 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Кіровському районі міста Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень ,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 звернувся до адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Кіровському районі міста Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.03.2017, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2017, позовні вимоги - задоволено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Державна податкова інспекції у Центральному районі міста Дніпра Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області 05.03.2018 звернулася з касаційною скаргою до Верховного Суду та заявою про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень.

Ухвалою Верховного Суду від 22.03.2018 касаційну скаргу відповідача було залишено без руху з мотивів її невідповідності вимогам статті 332 КАС України у зв'язку з тим, що наведені відповідачем у заяві про поновлення строку касаційного оскарження підстави визнані судом неповажними, а заяву - необґрунтованою, та статті 330 Кодексу, оскільки до касаційної скарги додано документ про сплату судового збору у розмірі меншому ніж визначеному законом, та надано заявнику строк на усунення недоліків (терміном у десять днів з моменту отримання копії даної ухвали) протягом якого особа має право вказати інші підстави для поновлення пропущеного строку з доказами на їх підтвердження та надати суду документ про доплату судового збору.

Вказану ухвалу Верховного Суду було вручено представнику заявника 02.04.2018, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №4903812861560.

На виконання вимог ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху відповідачем, на адресу суду направлено клопотання про продовження строку на усунення недоліків в частині надання документа про сплату судового збору, яке мотивовано неможливістю такої сплати у відведений судом строк, у зв'язку з тим, що на момент звернення з вказаним клопотанням Державна податкова інспекція у Центральному районі міста Дніпра Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області не встигла вирішити питання стосовно виділення коштів для сплати судового збору за подання касаційної скарги у даній справі.

Однак, обґрунтованої заяви про поновлення пропущеного строку із зазначенням підстав, що унеможливили своєчасне вчинення процесуальної дії зі звернення до суду касаційної інстанції зі скаргою у строк визначений законом та наданням належних доказів на їх підтвердження, суду не надано.

За змістом пункту 4 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

Поважними визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

Доводи відповідача щодо поважності підстав пропуску строку касаційного оскарження під час звернення до суду з касаційною скаргою зводяться до того, що при первинному зверненні з касаційною скаргою у податкового органу були відсутні кошти необхідні для сплати судового збору за подання касаційної скарги у даній справі, що в свою чергу унеможливлювало таку сплату з незалежних від заявника причин. А оскільки при повторному зверненні з касаційною скаргою відповідачем сплачено судовий збір, про що свідчить платіжне доручення №45 від 16.02.2018, тому , на думку відповідача, строк на касаційне оскарження слід вважати пропущеним з поважних причин.

Разом з тим, наведені відповідачем у заяві про поновлення строку касаційного оскарження причини не можуть бути визнані судом поважними, з огляду на наступне.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно з частиною першою статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Враховуючи викладене, особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановленому вказаним Кодексом порядку.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту шостого частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28.03.2006, заява №23436/03).

В свою чергу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (пункт 109 рішення у справі Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain від 07.07.1989).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.

Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.

Невиконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху, зокрема, в частині надання документа про сплату судового збору у розмірі визначеному законом, не є поважною причиною пропуску строку касаційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає касаційну, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судових рішень.

Статтею 213 КАС України в редакції, чинній на час подання цієї касаційної скарги, було передбачено обов'язок особи, яка подає касаційну скаргу, щодо одночасного надання документу про сплату судового збору.

Таким чином, особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.

Державна податкова інспекція у Центральному районі міста Дніпра Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, діючи як суб'єкт владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи й, до того ж, є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому відсутність грошових коштів, в частині видатків передбачених на сплату судового збору, не повинно впливати на можливість неухильного виконання останнім покладених на нього нормами КАС України процесуальних обов'язків щодо оформлення касаційної скарги, та не повинно ставитись у залежність від правовідносин, у які податковий орган вступає в інших сферах його діяльності .

Відтак, наведені відповідачем у заяві про поновлення строку касаційного оскарження підстави, не можуть бути об'єктивними та непереборними обставинами, які перешкоджають оскаржити судові рішення в межах встановленого законодавством строку.

З огляду на те, що наведені податковим органом причини пропуску строку на касаційне оскарження постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.03.2017 та ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2017 у справі №804/8557/16 визнано судом неповажними, інших підстав для поновлення строку заявником касаційної скарги не наведено, суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 333 КАС України.

Керуючись статтями 169, 248, 332, 355, 359 КАС України, суд -

у х в а л и в:

Відмовити Державній податковій інспекції у Центральному районі міста Дніпра Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області у поновленні строку на касаційне оскарження постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.03.2017 та ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2017 у справі №804/8557/16.

Відмовити Державній податковій інспекції у Центральному районі міста Дніпра Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.03.2017 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2017 у справі №804/8557/16 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Кіровському районі міста Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень .

Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна

Судді Верховного Суду