Постанова

від 14.09.2017 по справі 814/1048/17

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

14 вересня 2017 року Справа № 814/1048/17

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Князєва В.С., розглянувши в порядку письмового провадження справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Проводник , вул. Робоча, 2-А, м. Миколаїв, 54015 до відповідачаГоловного управління ДФС у Миколаївській області, вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54001 проскасування податкового повідомлення-рішення від 13.05.2017р. № 0009311408, в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю Проводник (далі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом про скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Миколаївській області (далі - відповідач, ГУ ДФС) від 13.05.2017 року № 0009311408.

В обґрунтування свої вимог позивач зазначив, що позивачем під час перевірки надано усі необхідні первинні, які підтверджують виконання сторонами договорів транспортної експедиції, висновок ГУ ДФС про заниження податку на додану вартість (далі - ПДВ) є необґрунтованим, отже податкове повідомлення рішення від 13.05.2017 року № 0009311408 є таким, що підлягає скасуванню.

Відповідач проти позову заперечував та зазначив, господарські операції позивача з контрагентами-постачальниками ТОВ ТОВ Карамболь-С , ТОВ Віотон та ТОВ Фиолент за перевіряємі періоди носять безтоварний характер, в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість на загальну суму 459795,00 грн. За таких обставин податкове повідомлення рішення від 13.05.2017 року № 0009311408 є законним та обґрунтованим, отже скасуванню не підлягає.

Представник позивача надав клопотання про розгляд справи за його відсутності, в порядку письмового провадження. Представник відповідача проти клопотання позивача не заперечував.

Суд вважає, що справа може бути розглянута по суті на підставі наявних у справі доказів, а відсутність повноважних представників сторін, відповідно до ст. 128 КАС України, не перешкоджає вирішенню спору.

Дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

В період з 04.04.2017 року по 10.04.2017 року спеціалістами ГУ ДФС проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Проводник з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентами-постачальниками ТОВ ТОВ Карамболь-С (код ЄДРПОУ 39231490) за серпень - грудень 2014 року, ТОВ Віотон (код ЄДРПОУ 39527296) за травень 2015 року, ТОВ Фиолент (код ЄДРПОУ 39828396) за березень - серпень 2016 року та контрагентами-покупцями, яким у подальшому були реалізовані товари (послуги), придбані у вищенаведених контрагентів-постачальників.

Результати перевірки оформлено актом № 259/14-29-14-08/37629953 від 18.04.2017 року (далі - акт перевірки; т. 1 арк. спр. 54 - 104), в висновках якого встановлено порушення позивачем п. 198.1, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст.200 Податкового кодексу України (далі - КАС України), в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 459795,00 грн., в тому числі: за серпень 2014 року на суму 41667,00 грн.; за вересень 2014 року на суму 24167,00 грн.; за жовтень 2014 року на суму 16667,00 грн.; за листопад 2014 року на суму 32992,00 грн.; за грудень 2014 року на суму 15000,00 грн.; за травень 2015 року на суму 241667,00 грн.; за березень 2016 року на суму 5834,00 грн.; за квітень 2016 року на суму 15236,00 грн.; за травень 2016 року на суму 14763,00 грн.; за червень 2016 року на суму 28908,00 грн.; за серпень 2016 року на суму 22894,00 грн.

13.05.2017 року ГУ ДФС оформлено та направлено позивачу податкове повідомлення-рішення № 0005311408 про нарахування грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 459795,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у сумі 114948,75 грн. (т. 1 арк. спр. 52).

Не погоджуючись з рішенням ГУ ДФС, позивач оскаржив його до суду.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

За змістом п. 138.8 ст. 138 ПК України, собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Згідно із п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України).

Із матеріалів справи судом встановлено наступне.

Згідно пояснень позивача від 10.04.2017 року № 39, у підприємства відсутні складські приміщення, відвантаження товару відбувається безпосередньо зі складу нашого основного постачальника ТОВ СІКАМ Україна .

01.08.2014 року між позивачем та ТОВ Карамболь-С укладено договір транспортної експедиції № ДГ-0000012, відповідно до умов якого експедитор (ТОВ Карамболь-С ) зобов'язується за плату та за рахунок клієнта (ТОВ Проводник ) за його заявкою виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних зі зберіганням, обробкою та доставкою вантажів клієнта.

В підтвердження господарських операцій позивачем надано акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) за серпень - жовтень 2014 року; податкові накладні; заявки щодо узгодження маршруту та вартості транспортно-експедиційних послуг з підприємством ТОВ Карамболь-С здійснювалися за усною домовленістю сторін; товарно-транспортні накладні експрес-доставки Нової Пошти .

Перевіркою ГУ ДФС ТОВ Проводник по контрагенту-постачальнику ТОВ Карамболь-С встановлено наступне:

- підприємство не знаходиться за податковою адресою (фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку) при відсутності укладених договорів оренди інших приміщень;

- не можливо підтвердити здійснення господарських операцій з надання транспортно-експедиційних послуг в адресу ТОВ Проводник в задекларованих об'ємах в зв'язку з відсутністю у ТОВ Карамболь-С достатньої кількості трудових ресурсів - 1 особа, що спростовує можливість виконання вищенаведених операцій;

- до перевірки не надано будь-яких інших документів, окрім товарно-транспортних накладних/експрес накладних ТОВ Нова Пошта , які б підтверджували надання підприємством ТОВ Карамболь-С послуг, вказаних у договорі транспортної експедиції від 01.08.2014 року № ДГ-0000012;

- аналізом наданих до перевірки документів неможливо підтвердити надання транспортно-експедиційних послуг підприємством ТОВ Карамболь-С в адресу ТОВ Проводник за період серпень - грудень 2014 року.

15.01.2015 року між позивачем та ТОВ Віотон укладено договір транспортної експедиції № 15-1, відповідно до умов якого експедитор (ТОВ Віотон ) зобов'язується за плату та за рахунок клієнта (ТОВ Проводник ) за його заявкою виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних зі зберіганням, обробкою та доставкою вантажів клієнта.

В підтвердження господарських операцій позивачем надано акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) за травень 2015 року; товарно-транспортні накладні експрес-доставки Нової Пошти .

Перевіркою ГУ ДФС ТОВ Проводник по контрагенту-постачальнику ТОВ Віотон встановлено наступне:

- підприємство не знаходиться за податковою адресою (фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку) при відсутності укладених договорів оренди інших приміщень;

- не можливо підтвердити здійснення господарських операцій з надання транспортно-експедиційних послуг в адресу ТОВ Проводник в задекларованих об'ємах в зв'язку з відсутністю у ТОВ Віотон достатньої кількості трудових ресурсів - 2 особи, що спростовує можливість виконання вищенаведених операцій;

- до перевірки не надано будь-яких інших документів, окрім товарно-транспортних накладних/експрес накладних, які б підтверджували надання підприємством ТОВ "ВЮТОН" послуг, вказаних у Договорі транспортної експедиції від 15.01.2015 року № 15-1;

- в товарно-транспортних накладних/експрес накладних немає посилання на третю особу - ТОВ Віотон , тому документально неможливо підтвердити надання транспортно-експедиційних послуг підприємством ТОВ Віотон в адресу ТОВ Проводник за травень 2015 року.

01.09.2015 року між позивачем та ТОВ Фиолент укладено договір транспортної експедиції № 0000008, відповідно до умов якого експедитор (ТОВ Фиолент ) зобов'язується за плату та за рахунок клієнта (ТОВ Проводник ) за його заявкою виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних зі зберіганням, обробкою та доставкою вантажів клієнта.

В підтвердження господарських операцій позивачем надано акти надання послуг за 2016 рік, товарно-транспортні накладні експрес-доставки Нової Пошти , податкові накладні та виписки з рахунків.

Перевіркою ГУ ДФС ТОВ Проводник по контрагенту-постачальнику ТОВ Фиолент встановлено наступне:

- не можливо підтвердити здійснення господарських операцій з надання транспортно-експедиційних послуг в адресу ТОВ Проводник в задекларованих об'ємах в зв'язку з

відсутністю у ТОВ Фіолент достатньої кількості трудових ресурсів, що спростовує можливість

виконання вищенаведених операцій;

- до перевірки не надано будь-яких інших документів, окрім товарно-транспортних

накладних/експрес накладних, які б підтверджували надання підприємством ТОВ Фіолент

послуг, вказаних у договорі транспортної експедиції від 01.09.2015 року № ДГ-0000008;

- в окремих випадках встановлено складання товарно-транспортної накладної/експрес

накладної, де відправником/одержувачем виступає не підприємство ТОВ Проводник , а

приватна особа;

- в товарно-транспортних накладних/експрес накладних немає посилання на третю особу ТОВ Фиолент , тому документально неможливо підтвердити надання транспортно-експедиційних

послуг підприємством ТОВ Фиолент в адресу ТОВ Проводник за період березень - серпень 2016 року;

- встановлено невідповідність у номенклатурі та кількості придбаних та реалізованих товарів (послуг, робіт).

Отже, за результатами проведеної перевірки не можливо підтвердити факт реального здійснення господарської операції ТОВ Проводник із контрагентами-постачальниками ТОВ Карамболь-С за період серпень - грудень 2014 року, ТОВ Віотон за травень 2015 року та ТОВ Фиолент за березень - серпень 2016 року.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Суд також бере до уваги що, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони у відповідності до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

З огляду на зазначену норму під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди, незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, перевіряють їх відповідність усім зазначеним вимогам статті 2 КАС України.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він

заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 2, 11, 71, 128, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.С. Князєв