Вирок

від 27.09.2017 по справі 1-7/2012

ОХТИРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1-7/2012

1/583/3/17

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" вересня 2017 р. Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого-судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Охтирка кримінальну справу за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Нова Рябина Великописарівського району Сумської області, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, що має вищу освіту, нежонатого, що не працює

за ч. 1 ст. 121 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 01.11.2005 близько 17 год., за місцем свого проживання по АДРЕСА_2 під час сварки та бійки, яка виникла на ґрунті неприязних стосунків, в коридорі будинку умисно наніс своєму батькові ОСОБА_6 щонайменше 6 ударів дерев`яним бруском по голові та тілу, завдавши потерпілому тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки в момент спричинення у вигляді тяжкої відкритої проникаючої черепно-мозкової травми, вдавленого багатоуламкового перелому в лівій лобно-тім`яно-скроневій ділянці з переходом на основу черепа та ліву орбіту, забою речовини головного мозку тяжкого ступеню з розчавленням в лівій лобно-скроневій ділянці, субарахноїдального крововиливу, набряку речовини головного мозку, мозкової коми, гемітімпанума зліва, множинних забійних ран волосяних покровів голови та верхньої губи, обширної підшкірної гематоми в нижній третині лівого плечового та лівого ліктьового суглобів. Крім того, в результаті заподіяних тяжких тілесних ушкоджень внаслідок травми головного мозку ОСОБА_6 завдано психічну хворобу у формі деменції.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_5 пояснив, що проживав по АДРЕСА_2 разом з матір`ю, батьком та молодшим братом. З батьком стосунки склалися складні. Коли батько вживав спиртні напої, то в сім`ї постійно виникали сварки, батько ображав матір, їх з братом, неодноразово зверталися до правоохоронних органів. За місяць-два до події він не жив вдома, щоб не провокувати батька. 01.11.2005 його брат прийшов до нього без верхнього одягу та повідомив, що батько його побив та він не може забрати портфель. По закінченню робочого дня разом з братом вони повернулися додому, забрали по дорозі матір. Мати пішла до кухні, розташованої окремо від будинку, а вони з братом пішли до будинку, щоб забрати портфель. Коли зайшли до будинку, батько почав кричати та виганяти їх з будинку. При ньому була палка дерев`яний брус. Брат зачинився в своїй кімнаті, а він вибіг у коридор та зачинив двері, намагаючись перешкоди батькові, який замахувався в його бік палкою. Однак батько розбив скло, відчинив двері, вийшов в коридор, який невеликий по розмірам, та став замахуватися палкою. Він намагався перехопити палку і під час цього вони з батьком наносили один одному удари. Після чергового удару, коли батько палкою вдарив його по вуху, він відчув сильний біль і далі точно не пам`ятає, що відбулося, як наносив удари. Потім він побачив, що батько лежить. Він покликав брата та сказав, щоб викликали «швидку допомогу».

Крім фактичного визнання підсудним своєї вини, його винуватість підтверджується сукупністю інших доказів, зібраних під час проведення досудового слідства та перевірених під час судового слідства.

Так, допитаний в суді свідок ОСОБА_7 суду пояснив, що на час події йому виповнилося 16 років. Він разом з батьком, матір`ю та старшим братом проживали по АДРЕСА_2 . Стосунки склалися таким чином, що коли батько пив, то «зганяв зло» на них з матір`ю і братом. Тоді вони частіше всього тікали, не ночували вдома. 01.11.2005 він прийшов зі школи та зайшов у літню кухню, де був батько з друзями ОСОБА_8 та ОСОБА_9 . ОСОБА_9 поставив його у куток, запитав, чому нападає на батька та сказав, що закопає його в лісі. Тоді він пішов у будинок вчити уроки. Через деякий час зайшов батько, запитав, що він тут робить та кілька разів вдарив його. Він, в чому був ( без верхнього одягу), побіг до брата та повідомив, що не може вчити уроки. Після роботи вони зустріли матір та поїхали додому. Мати відразу пішла до літньої кухні, а вони з братом зайшли в будинок. Батько назустріч вийшов з палкою, став кричати та замахуватися нею. Він злякався та забіг у свою кімнату. Чув крики, потім почув, як розбилося скло, потім знову крики, далі все стихло. Потім зайшов брат, який був зляканий, і сказав, що треба викликати «швидку допомогу» та міліцію. Батько лежав біля дверей до кімнати, його голова була у крові. Викликали медиків та міліцію. З матір`ю зустрілися вже на подвір`ї.

Свідок ОСОБА_10 суду пояснила, що з ОСОБА_6 прожила 25 років, останні 5 років проживали разом, хоч шлюб і був розірваний. В той період проживала по АДРЕСА_2 . Разом будували будинок, діти допомагали, однак відносини складалися так, що з боку ОСОБА_6 не було поваги ні до неї, ні до дітей. ОСОБА_6 був авторитарним, займав посаду керуючого «Ощадбанком», потім банку «Україна», мав впливових друзів по роботі. Часто друзів запрошував додому, де вживали спиртні напої. Як випивав, відразу починав присікатися. Поскаржитися на його поведінку вона не могла, оскільки начальник міліції був знайомий ОСОБА_6 , покарання не було і все ставало гірше. Часто вони ночували у сусідів, деякий час разом з синами жила на зйомній квартирі. Однак, будинок не залишала, так як

іншого власного житла не було. Старший син пішов з дому, оскільки ОСОБА_6 постійно провокував конфлікти, загрожував рушницею, однак потім за їх заявою рушницю все ж забрали.

01.11.2005 року вона йшла з роботи та зустріла дітей. Молодший був без куртки та з синяком. На маршрутці приїхали додому. Вона пішла в літню кухню готувати вечерю. Через деякий час почула, що на подвір`ї хтось ходить, почула жіночий голос. Вийшла, побачила медсестру. Разом з нею зайшла у хату, побачила, що ОСОБА_6 лежить. Безпосередньо конфлікту не спостерігала.

Свідок ОСОБА_11 суду пояснила, що знає сім`ю з 1985-1986 років, є сусідкою, кумою. Їй відомо, що в сім`ї часто були сварки. ОСОБА_6 бив жінку, хлопців, вони часто в неї ночували. Хлопці його боялися. ОСОБА_5 був спокійніший, допомагав батькові. ОСОБА_6 підтримував добрі стосунки з впливовими людьми, тому звернення за допомогою результатів не мали. Останнім часом ОСОБА_6 часто зловживав алкоголем, казав, що його били сини, однак особисто вона в цьому сумнівалася, знаючи його характер та виходячи з його поведінки. Того дня ввечері, близько 19 год., її позвала ОСОБА_10 до свого господарства. Там вже був дільничний інспектор, в коридорчику будинку розбите скло на міжкімнатних дверях, дільничний показав палку, на якій була кров, на стіні теж була кров. Казали, що ОСОБА_12 побив батька.

Свідок ОСОБА_13 пояснила, що в 80-х роках підтримували дружні стосунки з сім`єю ОСОБА_14 . Її чоловік працював з Власенком. ОСОБА_6 був деспотичною людиною, неодноразово ОСОБА_10 з дітьми прибігала до них та деякий час жила, бо ОСОБА_6 виганяв їх з дому, при цьому у ОСОБА_10 на обличчі були сліди побиття. ОСОБА_6 вів себе добре на роботі, при людях сварок не вчиняв, однак після того, як люди йшли вчиняв сварку, бився. В 2005 році спілкувалися досить рідко. Про події 01.11.2005 року їй відомо зі слів чоловіка, який був у ОСОБА_6 в гостях та бачив, як ОСОБА_6 присікався до молодшого сина і той роздягнутий побіг до старшого брата.

Свідок ОСОБА_15 пояснив, що тривалий час знав ОСОБА_6 , підтримували дружні стосунки, разом будувалися. ОСОБА_6 працював у банку, спочатку в державному, а потім в банку «Україна». Допоміг йому влаштуватися на роботу. Коли став підлеглим ОСОБА_6 , став помічати, що до підлеглих ОСОБА_6 відноситься зверхньо, не рахується з думкою інших. Коли банк розпався, спілкувалися рідко. ОСОБА_6 залишився без роботи і дуже переживав безробіття. Про конфлікт він знає по розповідям, відвідував ОСОБА_6 в лікарні, той сказав, що виник конфлікт з сім`єю «ні з чого», подробицями не ділився.

Свідок ОСОБА_16 пояснив, що підтримував дружні стосунки з ОСОБА_6 , часто відпочивали у нього вдома, бачив дружину, синів, однак з ними особливо не спілкувалися. При ньому будь-яких конфліктів в сім`ї не було. 01.11.2005 року він був у ОСОБА_6 нетривалий час, після чого поїхав і свідком подальших подій не був. Наступного дня йому зателефонував знайомий хірург, повідомив, що ОСОБА_6 у лікарні та потребує допомоги. Допомагав збирати гроші на лікування.

Свідок ОСОБА_17 пояснила, що була квартальною уповноваженою та на території її обслуговування був будинок Власенків. Особисто з ними не спілкувалася, однак з розмов сусідів знала, що у Власенків в сім`ї не все гаразд, ОСОБА_6 став зловживати спиртним, після чого влаштовував сварки, бився. Про ОСОБА_10 та синів нічого поганого люди не говорили. Після конфлікту, ОСОБА_10 зверталася до неї по характеристику, за іншими необхідними документами. Також довідку брала сестра ОСОБА_6 .

Протоколом огляду місця події від 03.11.2005 та протоколом вилучення від 03.11.2005 зафіксовано огляд домоволодіння по АДРЕСА_2 під час якого вилучено фрагмент шпалер зі стіни в коридорі № 2 зі слідами речовини бурого кольору та дерев`яну палицю ( типу брусок) ( т. 1 а.с. 4-5, 7).

Протоколом відтворення обстановки та обставин події та фототаблицею до нього за участю ОСОБА_5 від 28.12.2005 зафіксовані пояснення ОСОБА_18 щодо обставин спричинення тілесних ушкоджень, які відповідають його показам, даним в судовому засіданні ( т. 1 а.с. 101-102а ).

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 627 від 07.12.2005 року в хірургічному відділенні Охтирської ЦРЛ ОСОБА_6 встановлений діагноз: тяжка відкрита проникаюча ЧМТ, вдавлений багатоуламковий перелом в лівій лобно-тім`яно-скроневій ділянці з переходом на основу черепа та ліву орбіту, забій речовини головного мозку тяжкого ступеню з розчавленням в лівій лобно-скроневій ділянці, субарахноїдальний крововилив, набряк речовини головного мозку, мозкова коми, гемітімпанум зліва, множинні забійні рани волосяних покровів голови та верхньої губи, обширна підшкірна гематома в нижній третині лівого плечового та лівого ліктьового суглобів. Алкогольне сп`яніння. Указані ушкодження небезпечні для життя і відносяться до тяжких тілесних ушкоджень. Могли утворитися від ударів дерев`яною палкою, виникли не менше від шести фізичних впливів ( т. 1 а.с. 84-85).

Згідно висновку судово-медичної цитологічної експертизи № 413 від 07.12.2005 на дерев`яному бруску виявлено кров людини змішану з потом, походження якої можливе від ОСОБА_6 та ОСОБА_5 ( т. 1 а.с. 56-59).

Згідно висновку судово-медичної цитологічної експертизи № 414 від 07.12.2005 на дерев`яному бруску не виявлено клітин головного мозку людини ( т. 1 а.с. 63-65).

Згідно висновку судово-медичної імунологічної експертизи № 588 від 02.12.2005 на фрагменті шпалери виявлено кров людини, походження якої можливе від ОСОБА_6 та неможливе від ОСОБА_5 ( т. 1 а.с. 63-65).

Висновком судово-медичної експертизи № 632 від 07.12.2005 встановлено, що при огляді ОСОБА_7 виявлено легкі тілесні ушкодження у вигляді синця щоки зліва, зправа, садна нижньої щелепи зліва, ладанної поверхні зправа ( т. 1 а.с. 76).

Висновком судово-медичної експертизи № 591від 08.11.2005 встановлено, що при огляді ОСОБА_5 виявлено легкі тілесні ушкодження у вигляді саден кисті зправа, передпліччя зправа ( т. 1 а.с. 76).

Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта № 167 від 19.07.2017 ОСОБА_5 не виявляв та не виявляє психічних розладів, які відносяться до медичного та юридичного критеріїв неосудності і діяння скоїв у стані, коли міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними; під дію ст.ст. 19, 20 КК України не підпадає, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує. Суспільно-небезпечні дії ОСОБА_5 не були викликані станом фізіологічного афекту. В період часу, до якого відноситься інкриміноване йому діяння, ОСОБА_5 знаходився в стані емоційної напруги ( як суб`єктивної реакції у відповідь на агресивні дії потерпілого). Цей стан суттєво вплинув на мотивацію поведінки ОСОБА_5 , але не сягнув такого ступеня і глибини, щоб оцінювати його в рамках фізіологічного афекту, який би суттєво вплинув на свідомість ОСОБА_5 у зазначений період.

Таким чином, сукупністю зібраних доказів доводиться винність ОСОБА_5 у скоєнні умисного нанесення потерпілому ОСОБА_6 тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння і такі його дії суд кваліфікує за ч. 1 ст. 121 КК України.

При призначенні покарання суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

До обставин, які обтяжують покарання підсудному, суд відносить заподіяння тяжких наслідків.

До обставин, що пом`якшують покарання, суд відносить визнання підсудним своєї вини, каяття у скоєному.

Суд враховує зазначені обставини, в зв`язку з чим дійшов висновку про призначення підсудному покарання у виді позбавлення волі на мінімальний строк, передбачений санкцією ч. 1 ст. 121 КК України.

Разом з тим, враховуючи обставини вчинення злочину, якому сприяла неправомірна поведінка потерпілого, позитивну характеристику підсудного, ту обставину, що за значний проміжок часу після вчинення злочину підсудний іншого злочину не вчинив, за власною ініціативою з`явився до суду, хоча мав можливість і надалі ухилятися від правоохоронних органів, що, за переконанням суду, свідчить про усвідомлення підсудним неправомірності своєї поведінки та стійке бажання виправитися, суд дійшов висновку про можливість виправлення ОСОБА_5 без відбування покарання з випробуванням.

Суд не вбачає підстав для зміни міри запобіжного заходу підсудному до набрання вироком законної сили.

Прокурором в інтересах держави в особі міського фінуправління м. Охтирка заявлений цивільний позов про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого.

Суд дійшов висновку про залишення заявлених вимог без розгляду за заявою прокурора, оскільки підсудним витрати відшкодовані добровільно.

ОСОБА_19 був заявлений цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди - витрат на лікування потерпілого у розмірі 4111,43 грн. та моральної шкоди у розмірі 10000 грн., який підлягає залишенню без розгляду, виходячи з приписів ст. 291 КПК України (1960 р.) внаслідок неявки цивільного позивача або представника його інтересів та неподання заяви про розгляд цивільного позову у відсутність цивільного позивача.

Питання про речові докази підлягає вирішенню відповідно до положень ст. 81 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 Кримінально-процесуального кодексу України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_5 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України та призначити йому покарання за цим законом у виді п`яти років позбавлення волі.

На підставі ст. ст.75,76 КК Українизвільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на один рік, якщо протягом іспитового строку він не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки:

-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу ОСОБА_5 залишити заставу.

Речові докази дерев`яний брусок та кусок шпалери, які згідно квитанції № 006293 від 22.12.2005 передані на зберігання до камери зберігання речових доказів Охтирського МВ УМВС України в Сумській області - знищити.

Цивільний позов ОСОБА_19 залишити без розгляду.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Сумської області через Охтирський міськрайонний суд протягом 15 діб з часу його проголошення.

Суддя Охтирського міськрайсуду

Сумської області ОСОБА_1